Вівторок, 29 вересня

Сезон цвітіння амброзії добігає кінця, і всі, хто потерпав від цієї рослини, з нетерпінням очікують полегшення і повноцінного життя без ускладнень. Але якщо проблему не вирішувати докорінно всіма можливими способами, то полегшення триватиме недовго – до наступного сезону. Про специфіку рослини й шляхи вирішення проблеми у нашому матеріалі.

До України ця бур’яниста рослина потрапила з Північної Америки разом із зерном пшениці, соняшника та деяких інших зернових. І якщо в неї на батьківщині є природні конкуренти, які контролюють її розмноження, то у нас їй нічого не заважає активно захоплювати великі території.

«Здебільшого амброзію можна побачити на полях, сміттєзвалищах, занедбаних ділянках ґрунту із пошкодженим рослинним покровом, а також на узбіччях доріг», – розповідає кандидат біологічних наук ОНУ імені І. І. Мечникова Володимир Нємєрцалов.

Це створює небезпеку не тільки для сільського господарства, але й завдає шкоди здоров’ю людей: амброзія виробляє величезну кількість пилку, який викликає у людей сильну алергічну реакцію (поліноз). Одна рослина може виробити від 50 тисяч насінин, які з вітром можуть подолати відстань понад 400 кілометрів! Масово амброзія починає з’являтися у травні–червні, а от активне квітнення припадає на кінець липня і триває до кінця жовтня, до початку холодів. Тож чотири-п’ять місяців деякі люди змушені страждати від алергії.

Одеситка Діна розповіла, що для неї цей страшний період починається ще на початку липня:  «Жахливо сверблять очі, течуть соплі і пече у горлі. Це почалося близько 5 років тому, імовірно, через тривалий стрес та нервову напругу».

На лікування дівчина витрачала біля 3,5 тисяч гривень, оскільки дешеві препарати не допомагали:  «Цього року я переношу алергію трохи легше, навіть перейшла на дешевші ліки. Проте, все одно обмежень достатньо: мені майже нічого не можна їсти із фруктів та м’яса, не варто виходити на двір, оскільки ці бур’яни по всьому місту. У моїй кімнаті практично завжди працює кондиціонер, а раніше, коли його не було, я просто вмирала ночами та взагалі не могла спати».

Алерголог Одеської міської лікарні № 5 Людмила Пушкарська підтвердила, що найбільш поширеними проявами алергії на пилок є: нежить, свербіж та почервоніння очей, сльозоточивість, біль або першіння в горлі, кашель або хрипіння, свербіння шкіри. Рідше проявляються ураження шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, нервової системи тощо.

«Зараз період сезонного загострення алергії, тому, якщо ви відчули якісь із перелічених симптомів, краще відвідати лікаря і не займатися самолікуванням. Це може призвести до розвитку бронхіальної астми і погіршення загального стану здоров’я», – застерігає лікарка.

На алергію хворіють люди переважно із спадковою схильністю до цього, проте значна концентрація пилку амброзії здатна викликати алергію і у здорової людини при тривалому контакті. Людмила відзначила, що найбільше від цього захворювання страждають діти та молоді працездатні люди, переважно жінки.

Отже, людям із підвищеною чутливістю до пилку рослин алерголог рекомендує:

  • обмежити контакт із алергеном;
  • зачиняти вікна та користуватися кондиціонером;
  • якомога частіше проводити вологе прибирання у квартирі;
  • частіше купати домашніх тварин, які виходять на вулицю;
  • під час перебування на вулиці носити сонцезахисні окуляри, використовувати креми для носу та спеціальні носові фільтри;
  • обов’язково дотримуватись курсу лікування, призначеного лікарем (краплі, таблетки тощо).

В Одесі контроль за розповсюдженням амброзії здійснює КП «Міськзелентрест», яке, за офіційними даними, вже очистило понад 363 га газонів. Боротися із бур’яном допомагають учасники проекту «Наше місто без амброзії». Він заснований одеситом Олегом у грудні 2016 року. Чоловік сам страждає від алергії на амброзію, тож став проводити активну інформаційну кампанію в соціальних мережах, аби детальніше розповісти про небезпеку, яку несе ця рослина. Нещодавно він створив інтерактивну карту, яка охоплює територію всієї України. І тепер кожен свідомий громадянин зможе відзначати місця, де росте амброзія, що полегшить роботу з її знищення для комунальних служб та здійснення контролю за виконанням необхідних робіт місцевій інспекції з благоустрою. Проте, активісти не обмежилися лише інформаційною роботою. У липні організатори проекту спільно з небайдужими мешканцями Одеси очистили від амброзії парк Перемоги, парк Шевченка та частину Траси здоров’я (від Шампанського провулку до Аркадії). Також за ініціативи одеситки Ольги Колобової 21 липня була створена електронна петиція до міської ради із вимогами провести заходи зі знищення буряну. На даний момент петиці підписали 178 мешканців міста, а для того щоб її розглянули, має бути 1000 підписів. Якщо ви небайдужі до цієї проблеми, у вас є шанс підписати документ до 19 жовтня.

Однодумці в боротьбі з амброзією із Запоріжжя пішли далі, ініціювавши всеукраїнську петицію щодо створення державної програми ліквідації амброзії в Україні. Її автором став громадський активіст Микола Ралик, який із 2004 року веде боротьбу з амброзією та є модератором груп «Зупинимо амброзію в Україні» та «Запоріжжя без амброзії». Він оприлюднив петицію ще 14 липня, збір підписів досі триває. Проте з 25 тисяч необхідних голосів поки що є лише 1059.

Активна діяльність, спрямована на знищення амброзії, може бути результативною, і це підтверджує і досвід Європейських країн, яким вдалося приборкати надмірну поширеність цієї рослини. Зокрема, німці найбільш ефективним методом боротьби вважають роботу з попередженням населення та виривання рослини із коренем. Їх і впроваджував Микола Ралик протягом багатьох років у Запоріжжі. І недарма: за дослідницькими даними доктора біологічних наук Запорізького державного медичного університету Олександра Приходько за 2017 рік, максимальна концентрація пилку амброзії у повітрі була зафіксована 30 серпня, і цифра була найменша за період з 2000 року.

Окрім цих методів, у нас популярні такі, як скошування рослин, використання гербіцидів та сумішей мінеральних солей, що перешкоджають росту та розвитку нових екземплярів.

Проте не всі вважають, що для боротьби з амброзією необхідно штучно докладати зусилля. Зокрема, дніпровський активіст В’ячеслав Горобець вважає, що людина не має втручатися у природний хід речей і боротися з природою. Згідно з його спостереженнями, занедбана ділянка сусіда прекрасно існує і без людської допомоги, і з щорічним циклом місцева фауна сама витісняє усі бур’янисті рослини. З цим також погоджується дніпровський агроном Олексій Бурковський, який основною причиною розповсюдження амброзії вважає величезну площу розораних земель та дефіцит природи.

«Коли заростає рілля, то, звичайно, на початковому етапі земля заростає амброзією, але з кожним роком типові місцеві види витісняють її, і за 7-8 років на місці ріллі виникає більш-менш типова степова ділянка. А ще за 5-7 років там можуть з’явитись і перші червонокнижні види», – написав він у соцмережі Facebook.

Як би там не було, але проблема існує, і стосується вона комфортного проживання людей у місті. За тиждень закінчиться квітнення амброзії, і частина містян знову вдихне на повні груди. Активісти попереджають: найкращий час для боротьби із цим бур’яном саме жовтень–листопад, і якщо скосити рослини на вашій території та знищити їх, то наступного року кількість амброзії буде значно меншою, тож вона не буде загрожувати вашому здоров’ю.

Текст: Дана Мітанова

Залишити коментар