Понеділок, 28 вересня

Четвертий рік не припиняється військова агресія Росії на сході України, залишається анексованим Крим. Ворог отримує відсіч від нашого війська на окупованих територіях Донбасу. Однак для подолання агресора потрібна допомога інших країн. Надзвичайно важливим є імовірне постачання Україні оборонного летального озброєння від США. Не сходить з порядку денного і питання економічних санкції проти РФ. Чи буде їх продовжено, а, можливо, і посилено найближчим часом?

«Обложили меня, обложили», – йдеться у пісні Володимира Висоцького «Охота на волков». Цими словами можна охарактеризувати ситуацію, в якій опинилася РФ через свою загарбницьку політику. Попри економічний і політичний тиск з боку Заходу, у Росії стверджують, що обмеження роблять їх тільки сильнішими. Утім, схоже на те, що пропагандистська бравада далека від реалій – за запевненнями фахівців, російська економіка зазнає відчутних втрат.

США непохитні

І втрати ці наростатимуть, що може піти на користь Україні, бо для підтримки бойовиків на Донбасі, постачання їм озброєння та військової техніки росіянам потрібні будуть гроші. Багато грошей. Щоправда, не слід залишати поза увагою той факт, що російське керівництво нерідко жертвує економічним добробутом своїх громадян заради мілітаристських цілей – для війни гроші в них знаходяться.

«Цього року Сполучені Штати Америки ухвалили новий закон щодо санкцій проти Російської Федерації, – розповіла Opinion Олеся Яхно, політичний експерт. – І вже відбулося їхнє часткове посилення. Маю на увазі вступ у дію з кінця листопада секторальних санкцій. З лютого заплановані санкції проти фізичних осіб. Ідеться про рахунки найближчого оточення чинної російської влади. Вважаю, що санкції не будуть зняті».

За словами Олесі Яхно, слід розрізняти санкції по Донбасу і Криму. В обмеженнях по Донбасу закладено примус. Їхній характер чітко вказує на шлях, як саме вони можуть бути скасовані. Ідеться про повне виконання Росією мінських угод. А в санкціях по Криму – характер неприйняття анексії. І поки жоден формат переговорів по Криму не розглядається, передумов знімати санкції немає.

«Чи будуть вони посилені? Думаю, багато хто очікує, який ефект дадуть нові санкції від США і наскільки вони сприятимуть тому, чи розпочнеться реальний процес деокупації Росією українських територій, – повідомила політолог.Нові ж санкції від США більш жорсткі. Ті, що стосуються банківського й енергетичного секторів, болісно битимуть по російському бюджету».

Європа вагається

І якщо позиція США щодо запровадження санкцій проти РФ лише зміцніла, то позиція Євросоюзу не є такою певною.

«Цього року було фактично безпрецедентне голосування і в Сенаті, і в Конгресі США, – пояснив Opinion Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. – І це не можна буде скасувати найближчим часом. Навіть якщо президент має іншу позицію, що теж можна передбачити у Штатах, то скасувати ці санкції неможливо. Навіть щось екстраординарне не змусить це зробити. І я не вірю в цю можливість.

Але я вірю, що може статися пом’якшення у взаєминах Євросоюзу з Російською Федерацією. Це можливо, особливо якщо передбачити якісь пробуксовки в наших відносинах з Європою, а Росія, навпаки, буде намагатися рухатися на шляху змін. Наприклад, місія ООН на тимчасово окупованих територіях на сході нашої країни може змінити ставлення європейців до Росії і санкцій, накладених на них».

Однак з Європою не все просто. Росія встигла насолити і Старому Світу.

«Це стало зрозуміло після втручання Росії у низку внутрішніх ситуацій у Європі, – вважає Олеся Яхно. – Це не лише загроза Україні, тому не тільки Україні треба переконувати інших, що не слід скасовувати санкції. Це розуміння, мені здається, вже є і всередині самої Європи. Вона розуміє, що наміри Росії не обмежуються лише Україною. Росія хоче зруйнувати ЄС, привабливі європейські інституції. І заяви, які нині робляться, не дають жодних підстав вважати, що санкції будуть скасовані».

На збереженні економічних обмежень щодо РФ європейцями наголосив Opinion і Борис Тізенгаузен, політолог-міжнародник:

«Деякі європейські політики заявляють про неефективність санкцій. Це зрозуміло, тому що крупний спільний проект Росії і Європи “Північний потік-2” заморожений. І в цих конфліктах страждають передусім Німеччина і Нідерланди – вони мають велику частку в цьому проекті. Тобто є такі нездорові тенденції, коли європейці починають говорити про неефективність санкцій. Але все ж таки тиск світової спільноти сильніший, і поки що про скасування цих санкцій не може йтися».

Довідка:

Мета міжнародних санкцій проти РФ, які почали застосовувати з 2014 року, припинення фінансування, озброєння і постачання Росією терористів на схід України. Крім США та ЄС, санкції ввели Канада, Австралія, Японія та десятки інших країн. Лідери окремих європейських держав виступали за зняття чи послаблення економічних обмежень щодо РФ. Нещодавно, під час візиту до Росії, про це заявив президент Чехії Мілош Земан. Мовляв, чеська економіка страждає від антиросійських санкцій, хоча товарообмін між РФ і Чехією невисокий.

Економіка РФ

«Російська економіка перебуває в лещатах двох окремих площин, – переконаний Олег Устенко. – З одного боку, на неї тиснуть санкції, які унеможливлюють подальше економічне зростання і відбирають ту частину економічного зростання, яку країна могла б демонструвати вже нині. А з іншого боку, йде тиск у площині негативної кон’юнктури на зовнішніх ринках по сировинних товарах і передусім по газу».

Ціни на газ і нафту на світовому ринку різко знизилися. Чи слід наголошувати на тому, що це означає для РФ, значну частину бюджету якої складають надходження від продажу сировинних природних ресурсів?

«Якщо ми заглянемо в бюджет РФ на наступний рік, а очікується, що ціна на нафту буде на рівні 55-60 доларів, то побачимо, що це майже повністю відповідає прогнозам на ринку, – продовжив Олег Устенко. – Росія буде страждати і в 2018 році так, як вона страждала у 2015-2016 роках і на початку 2017-го. Тому основний удар, який може бути нанесений по російській економіці, – це, звичайно, все, що стосується санкцій. І санкції у цьому разі слід трактувати, з одного боку, як обмеження по всіх секторах російської економіки, пов’язаних з обороною. А з іншого боку, санкції пов’язані з розвитком російського енергетичного сектору».

Жодна продукція, котра може бути використана в оборонному комплексі Росії, не буде поставлятися на територію інших країн. Оборонна ж продукція країн, які підтримують санкції, теж не буде надходити до РФ. Усе, що стосується можливості розвитку енергетичної галузі Росії, також практично під забороною.

«Надані чіткі вказівки енергетичному сектору США не співпрацювати з енергосектором РФ, – розповів пан Устенко. – Основне ж високопродуктивне обладнання не виробляється в Росії. Воно імпортувалося в цю країну. І воно не буде надходити туди, бо це теж лежить під чіткою забороною США. Це не даватиме можливості зростати знову ж таки енергетичному сектору. А енергосектор для Росії важливий з усіх поглядів – на три чверті бюджет РФ формується саме за рахунок доходів від нього».

Боротьба з корупцією

На переконання окремих експертів, важливим аргументом для західних партнерів, чи слід і надалі підтримувати економічні санкції проти РФ у такому ж обсязі, є успішність чи неуспішність антикорупційних реформ в Україні. На Заході братимуть до уваги те, як наша країна виконує взяті на себе зобов’язання. Про це неодноразово заявляли високі посадові особи США і ЄС.

Пам’ятаєте, як два роки тому Джо Байден (на той час віце-президент США), виступаючи з трибуни Верховної Ради, закликав подолати корупцію? Наголошувалося, що Україні дають останній шанс серйозно взятися за знищення корупційної гідри.

«Нині те, що спостерігаємо в останні півроку, а особливо загострилася ситуація останніми тижнями, фактично згортання владою України тих невеличких здобутків, які маємо у сфері антикорупції, – розповів Opinion Борис Малишев, незалежний експерт. – Що мається на увазі? З часу, коли був задекларований Україною і підтриманий західними партнерами напрям антикорупційних реформ, у період 2015-2016 років утворені нові антикорупційні інституції.

Це НАБУ, САП, які борються з так званою елітною корупцією. НАЗК – це декларації, робота з роз’яснення, що таке конфлікт інтересів. Заплановано створення ще кількох органів, зокрема Національного агентства з управління та розшуку активів. Так ось, інфраструктуру практично створили, але повноцінно жоден із цих органів не запрацював. Якщо ж якийсь і намагався виконувати свої функції, то йому чинилися всілякі перешкоди з боку влади у вигляді законодавчих чи підзаконних актів, позиції інших органів державної влади».

За словами пана Малишева, найяскравіший приклад – протистояння між Генпрокуратурою і НАБУ. Серед мінусів і затягування зі створенням антикорупційного суду. Це призводить до ситуації, коли все, що розслідує НАБУ, передається до нереформованого суду, і воно там лежить пластом роками. Новоствореним антикорупційним структурам не тільки не дають нормально працювати: вони знаходяться під постійним тиском і ризиком нових законодавчих змін, які нівелюють усе зроблене досі.

«Це негативно позначається на ефекті від докладених зусиль і донорської допомоги ЄС і США, які істотно вклалися в створення цих інституцій, – пояснив Борис Малишев. – На Заході намагаються нам допомогти, але допомагати можна тим, хто хоче прийняти допомогу і виконує певні зобов’язання. А не тим, хто весь час щось обіцяє і нічого не виконує, робить ще більший відкат від уже досягнутого».

Персональні санкції

У лютому очікується опублікування так званого кремлівського звіту. Йдеться про матеріали фінансової розвідки США спільно з Конгресом та іншими інституціями. Буде оприлюднена інформація про те, хто з російських чиновників якими активами володіє, який рівень їхньої корумпованості.

«Там буде не тільки по так званому кооперативу “Озеро”, близьких друзях Путіна з Пітера, а й по корумпованих держчиновниках крупних корпорацій, дітях олігархів, які обіймають серйозні державні посади, – пояснив Борис Тізенгаузен. – Це буде дуже потужний удар по найближчому оточенню Путіна. Після публікації звіту, думаю, станеться чергове погіршення російсько-американських відносин».

Персональні санкції – дуже болісна річ, вважає Олеся Яхно. З оприлюдненням рахунків політичної еліти наступним кроком може стати арешт цих рахунків. За словами політолога, у Росії мають нарешті зрозуміти ціну агресивної політики, яка не принесла РФ жодних преференцій. Навпаки, економічні втрати лише зростатимуть.

«Менше доходів – менше можливостей у політичних еліт, – попередив Олег Устенко. – Не забувайте, що наступний рік у Росії – пік політичного циклу. А на піках політичного циклу зазвичай витрачається коштів значно більше, ніж тих, що можна отримати з держбюджету у вигляді доходів.

Тому, якщо навіть припустити, що наступний рік буде не такий складний для Росії, як попередній з економічної точки зору, то з точки зору необхідності затрат він буде дуже затратним. Політична еліта Росії витрачатиме достатньо багато для того, щоб «радувати» свій народ і продовжувати залишатися біля керма влади. І це не виняток для будь-якої країни зі слабо розвинутими демократичними інститутами».

Текст: Віктор Цвіліховський

 

1 комментарий

Залишити коментар