Вівторок, 29 вересня

У Росії відкликали прокатне посвідчення британсько-французької сатиричної комедії «Смерть Сталіна». Картина режисера Армандо Іаннуччі, що мала з’явитися в кінотеатрах 25 січня, розповідає про боротьбу за владу в СРСР після смерті Йосипа Сталіна у 1953 році. У міністерстві культури країни-агресора вирішили, що стрічка порушує російське законодавство. Під час перегляду експерти міністерства роздивились у «Смерті Сталіна» екстремізм, приниження гідності «радянської людини» та пропаганду неповноцінності людини за національною приналежністю. Українці ж уже з 25 січня зможуть переглянути комедію у кінотеатрах по всій країні. 

Російський кінокритик і журналіст Антон Долін впевнений, що ті, хто ініціював або підтримав на державному рівні заборону комедії «Смерть Сталіна» своїми діями визнали: «Так, ми сталіністи». Будь-які інші причини, окрім неприпустимості для сталіністів сміятися над їхнім героєм, журналіст вважає несуттєвими та факультативними.

Сергій Дороненко, російський опозиційний журналіст, переконаний, що заборона стрічки означає лише обов’ язковість її перегляду.

Поет, перекладач, психолог і психіатр Борис Херсонський пожартував, що заборона фільму стала можливою через те, що у ньому Сталін не помирав.

Політичний експерт Олексій Мінаков вважає, що Росія продовжує жити часами холодної війни, мовляв, ззовні усі прагнуть до розвалення «священної держави». Експерт додав, що без критичного усвідомлення минулого, зокрема за рахунок висміювання абсурдних часів, у Росії немає світлого майбутнього. А для України подібний «темний» сусід може виявитися не дуже зручним.

Російська журналістка Ольга Бакушинська розповіла, що однією з причин заборони стрічки стало зображення Сталіна у калюжі власної сечі. Згідно зі словами журналістки, це є історично доведеним фактом, саме так помирав радянський диктатор.

Сергій Дідковський, PR-стратег та блогер, пожартував, що заборона фільму в Росії є правильним кроком, оскільки частина тамтешнього населення впевнена, що Сталін живий, і перегляд картини може повалити їх у депресію.

Літературознавиця Вікторія Іваненко оцінила якість українського перекладу стрічки «Смерть Сталіна», передавши слова вдячності його автору.

Педагог і дослідник якості освіти Віталій Лямічев розповів кумедну розмову, яка відбулася між ним та дружиною після перегляду одного з фільмів. Чоловік виказав бажання сходити на «Смерть Сталіна», на що дружина відповіла, що не відмовилася б подивитись «Смерть Путіна».

Оксана Яцюк, громадська діячка та письменниця розповіла, що точно сходить на показ «Смерті Сталіна» та передала привіт радянському маразму.

Ірина Славінська, журналістка та перекладачка, навела цитату одного з російських видань, в якій розповідається, що «комедія не має жодної історичної, культурної цінності та є образливою». На думку журналістки, на таке кіно йти потрібно.

Блогер Антон Ходза пожартував, що заборона комедії країною-агресором виправдовується тим фактом, що росіяни вже один раз бачили смерть свого диктатора та не хочуть переглядати це знову.

Залишити коментар