Понеділок, 22 жовтня

Перед накопиченням реформ українці почуваються розгубленими. Останнім часом їх запущено стільки, що за ходом усіх і не прослідкуєш. Звісно, найкращий маркер втілення змін – покращення рівня життя, але за обіцянками це станеться тільки згодом. Зміни ж на перших порах бувають болісними. Головне, щоб цей процес не затягнувся.

Камо грядеши?

Не всі фахівці задоволені реалізацією запущених реформ, але й зраду вони не розганяють. Навіть попри те, що країна перебуває в стані війни. Відзначають чимало позитивних моментів, з оптимізмом дивляться у прийдешнє. Оптимізм нам не завадить, і краще щоб він крокував в одній упряжці з прагматизмом.

Наприклад, вічне скигління про нестачу грошей не підтверджується щодо судової реформи. Фахівці запевняють: коштів виділяють як ніколи досі. В освітній сфері вбачають успіх не лише у фінансах та кількості комп’ютерів – неправильний підхід до втілення змін може звести нанівець усі потуги. До того ж результати освітніх реформ стануть помітними лише через років 20. А зміни в пенсійній сфері направлені не стільки на збільшення виплат теперішнім пенсіонерам, скільки на побудову нової пенсійної системи для зайнятих нині. Медична реформа реально стартує тільки за півроку.

Реформи різних галузей ідуть окремими коліями, з різною швидкістю, мають різні завдання та цілі. І на бажану точку, де вони всі збіжаться у своєму завершенні, своїм пророчим перстом навряд чи хтось покаже. Тим не менше, як же тривають основні реформи і чого очікувати від них уже цього року?

Надії освітян

Освіта в Україні – серед галузей, фінансованих за остаточним принципом. Традиційно грошей виділяють обмаль. Як із коштами цьогоріч?

«Загальний бюджет освіти на 2018 рік майже 222 млрд грн, з яких на старт нової української школи передбачено 1 млрд 369 млн плюс безпрецедентна освітня субвенція за програмою «гроші ходять за дитиною» – 925 млн, – розповів Opinion Тарас Кремінь, член Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. – А також для підтримки осіб з особливими освітніми потребами, дітей, яких переводять на інклюзив, – 504,5 млн грн. Таких бюджетів ніколи не було. У той же час реформа освіти часто блокується на місцях».

Як приклад, народний депутат навів нещодавню колегію з питань освіти в Миколаївській ОДА, де розглядалися питання готовності до нового навчального року (2018-2019 роки). З’ясувалося, що майже половина районів (8 із 19) і міста обласного підпорядкування не передбачили в місцевих бюджетах коштів на нову українську школу, матеріально-технічне поліпшення класів, ремонти дошкільних та позашкільних навчальних закладів.

«Те, що відбулося в Миколаєві, – сигнал усім областям не чекати вказівки зверху, а проводити реформу на місцях, – продовжив Тарас Кремінь. – Щодо темпів, то Україна не відходить від планів, задекларованих МОН, але хотілося б і якості. Бо 2018 рік – не тільки старт нової української школи, а й підготовка за новими критеріями нового українського педагога для школи. І дуже важлива концепція нового освітнього простору – спільного проекту МОН та Мінрегіонбуду».

Голова підкомітету дошкільної освіти Громадської ради при МОН України Андрій Горський запевнив Opinion, що в новому законі закладені дуже гарні речі, які дають можливість освіті піти в прорив. Проте є і принципові проблеми: «У кожний куточок села можемо донести будь-яку інформацію, але це нічого не дає людині, щоб стати людиною. У нас знання підміняються інформацією. Ще не бачив жодної людини, яку виховав би комп’ютер. За кордоном вже пожинають результати цих експериментів і потроху починають від цього відмовлятися. Триває тотальна комп’ютеризація, причому грошей на розвиток шкільної інфраструктури немає. Бюджетних коштів вистачає тільки на зарплату і комуналку. І дуже інтенсивно всі ці навантаження починають переносити на місцеві громади».

На думку пана Горського, слід переглянути принцип підготовки педагогічних кадрів і суть системи середньої освіти. Але на тлі реформ ці питання не стоять. Порушувати їх мають вчителі й батьки.

«Проблема в тому, що ми не досліджуємо наслідки і робимо реформи, – переконаний Андрій Горський. – У нас, на жаль, їх роблять через політичну волю, а не розуміння суті проблеми. Якість середньої освіти зростати буде. Але що ми розглядаємо під якістю? Формат натаскування чи процес глибинного розвитку закладених природою здібностей людини? Більшості дітей у школі нецікаво, тому що люди перед ними нецікаві. Немає особистостей».

Перспективи медицини

Реформа галузі медицини стартує в середині літа.

«Усі в очікуванні, – розповіла Opinion Зоряна Черненко, експерт з медичної реформи. – Закон не містить усіх необхідних положень. І ми отримаємо відповіді, що ж це за суть реформи, коли Міністерством будуть ухвалені необхідні підзаконні акти. Міністерство деяких речей узагалі не торкається, а це речі серйозні. Наприклад, щодо стратегії забезпечення медичними кадрами, і воно стосується не лише освіти, а й заохочення, престижу професії, лікарського самоврядування. Заявлено нібито щось про сільську телемедицину, але не всі її аспекти прописані й технологічно готові. Якщо говоримо про первинку, то у країні не вистачає половини сімейних лікарів».

При децентралізації значну частину повноважень передали на місця, але ніхто не пояснив представникам громад, що і як слід робити. Утім, створення ОТГ буде позитивним для розвитку сільської медицини, впевнений екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук«Вони будуть мати гроші й можливості для того, щоб ухвалювати певні рішення і надавати людям допомогу. Чи готові сільські лікарі до цього? Треба готуватися. Лікар, узагалі, українець має побороти в собі раба. Не чекати, поки тобі дадуть, а брати, відповідно до чинних законів».

Як профінансована реформа?

«Визначена норма в законі про 5 % ВВП в бюджеті країни навіть приблизно не відображена, – продовжила Зоряна Черненко. – Щоб правильно забезпечити функціонування системи надання медичної допомоги, потрібно здійснити фінансові розрахунки та їх оприлюднити. Однак обрахунків фінансових потреб навіть на первинну допомогу не проведено у належний спосіб. Анонсовані суми 370 грн наполовину менші, ніж вважають експерти. Систему охорони здоров’я за останні 25 років забезпечували приблизно на 30 % коштів від потреби. Для лікарів заявлені високі зарплати, але не бачимо жодних змін у законодавстві, щоб їх можна було дійсно виплачувати в сучасних умовах».

Отже, реформа галузі медицини розпочнеться з липня.

«Те, що низку документів підготовлено, – вже непогано, – заявив Opinion Микола Поліщук. – А виклики 2018 року – те, як будуть готові лікарі первинної ланки працювати в рамках закону. Першочергово треба, щоб сімейні лікарі ставали фізичними особами підприємцями. Якщо вони не зроблять цього кроку, то не буде ні заробітку, ні ефективності, ні відповідальності».

Зміни в судовій системі

Наприкінці минулого року запрацював новий Верховний Суд. Суддів вперше обрали на конкурсній основі, і не тільки із суддівського середовища, а й серед адвокатів, науковців. Фахівці вважають передчасним оцінювати роботу ВС, хоча за півтора місяця вже маємо перші сотні судових рішень. По справжньому оцінити діяльність Суду вдасться з винесенням рішень у справах на мільйони доларів і справах політично мотивованих.

Як наголосив для Opinion Маркіян Галабала, експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ, судова реформа в Україні триває з 1991 року, і нині її черговий етап. Інтенсивний і кардинальний, адже внесені зміни не лише до законів, а й Конституції. Активно оновлюється кадровий склад судової системи.

«Зменшено залежність судової гілки влади від політичних інститутів, ведеться робота із запровадження електронного судочинства, збільшено “прозорість” суддів через декларування їхніх статків та родинних зв’язків, – перерахував здобутки пан Галабала, не оминувши проблем. – Найважче змінити рабську психологію більшості суддів, які звикли виконувати вказівки можновладців. Уразливість служителів Феміди від політичних та корупційних впливів, на жаль, залишається високою».

Які ж виклики перед судовою реформою в нинішньому році?

«Слід першочергово доукомплектувати Верховний Суд, щоб він працював повноцінно, – повідомив Opinion Валентин Сердюк, один із розробників концепції створення Антикорупційного суду. – Друге – ухвалити закон про Вищий антикорупційний суд й оголосити конкурс до нього. Крім того, почати конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності».

«Виклик номер один – створення у 2018 році незалежного від чинної влади Антикорупційного суду, – розставив пріоритети Маркіян Галабала. – Також важливо гармонійно реалізувати видані президентом наприкінці 2017 року укази про реорганізацію судів. Така реорганізація не повинна, по-перше, зашкодити вирішенню важливих судових спорів, а, по-друге, стати інструментом узалежнення суддів».

Експерти одностайні: грошей для втілення судової реформи не бракує. Зокрема, у 2016-2017 роках чи не вперше не порушувалося питання фінансування конкретних судів. Ідеться про зарплату суддям, їхнім помічникам, працівникам апарату.

Сподівання пенсіонерів

Пенсійна реформа теж має тривалу історію. Економічний експерт Любомир Шавалюк згадав 2011 рік, коли вже її проводили, але криза 2014-2015 років перекреслила всі досягнення. Тому торік впровадили чергову.

«Щодо пенсійної реформи маю трошки скепсису, тому що увесь пакет законодавчих змін стосовно пенсійної системи – такий собі косметичний ремонт, – розповів Opinion пан Шавалюк. – Існує величезна проблема дефіциту Пенсійного фонду. МВФ, основний кредитор, наполягає на тому, щоб уряд її вирішив. І уряд її вирішив, але не на сьогодні, а на майбутнє – років через 10. І це було б більш-менш прийнятно, але всі гроші, які уряд зекономив на тому, що люди пізніше йтимуть на пенсію, спрямували на підвищення пенсій. Тому дефіцит Пенсійного фонду не змінився».

Проблема може зменшитися, а з часом і зникнути зі зростанням економіки і за фінансової стабільності. Та чи вдасться Україні тривалий час уникати криз?

Очікування бізнесу

Успішним хід реформ можна вважати і для розвитку бізнесу, покращення умов для підприємців. Наприкінці минулого року президент підписав законопроект № 7275 про захист бізнесу від зловживань влади. Закон, що отримав назву «Маски-шоу стоп», покликаний ефективно захищати підприємців від тиску силовиків.

«Нещодавно радилися з фахівцями, як працює цей закон, – повідомив Opinion В’ячеслав Биковець, гендиректор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств. – Сказати нічого ще не можна. Хоча це позитивний закон, оскільки його норми сприятимуть підтримці підприємництва, покращенню правового середовища, в якому діє малий та середній бізнес, і принаймні захищатиме його від намагань десь притиснути. Не знаю суттєвих реформ, які позитивно вплинули на підтримку і розвиток підприємництва. Триває дерегуляція, вряди-годи ухвалюються різноманітні законопроекти, але немає таких радикальних реформ, як свого часу в Грузії. Ми далеко позаду пострадянських країн: Литви, Латвії, Естонії і навіть Росії, Казахстану, Білорусі, Молдови. Немає про що говорити».

Чого ж хочуть підприємці? Продовжити спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, вирішити проблему малих архітектурних форм та фінансової підтримки малого і середнього бізнесу.

«Не зважаючи на всі закордонні проекти, які фінансуються ЄС, малий і середній бізнес, по суті, не має доступу до нормальних фінансових ресурсів, – продовжив В’ячеслав Биковець. – Маю на увазі, низькі відсотки, нормальні вимоги до застави і все інше з цим пов’язане. Отримувати кредити під 30 % – це занепащати бізнес і не давати можливості йому розвиватися».

Де брати гроші?

Для кардинальних і ефективних змін треба багато коштів. Який зі шляхів стимулювання економічного зростання Україні слід обрати?

«Найліпший – покращення якості інвестиційного клімату, – запевнив Opinion Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера. – Суттєві проблеми не дають можливості цього зробити. Передусім, питання відсутності верховенства права, неякісна судова система, високий рівень корупції. Слід проводити не ті 240 реформ, про які говорить президент, а головні, про які говорять ЄС та МВФ. Ідеться про зниження рівня корупції за рахунок введення Антикорупційного суду, необхідності приватизації, земельної та судової реформ. Це основні реформи, котрі треба робити, щоб отримати реальний стрибок у покращенні якості бізнес-клімату».

Тільки за таких умов Україна зможе демонструвати справжні темпи економічного зростання.

«Є ризик, що у 2018 році, ближче до 2019-го, у нас буде економічний шок, пов’язаний із нестачею зовнішнього фінансування, – застеріг Любомир Шавалюк. – Буде відтік капіталу перед виборами. Якщо МВФ не дасть кредит, то це порушить макрофінансову стабільність, а наслідком стане неможливість проводити реформи».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар