Четвер, 1 жовтня

Зима добігає кінця, але ще є трохи часу, щоб обговорити суто зимову тему: шуби та натуральне хутро. Актуальність цього вишуканого стилю «пізнього совковєков’я» кожної зими постає як вперше. Тільки-но стовпчик термометра сповзає трохи нижче п’яти градусів тепла, з шаф та комор по всій Україні тріумфальною ходою сунуть шуби, кожушки та пальта з хутряними комірами. Виходять на вулиці, шикуються у бойові колони та гордо крокують до своєї зоряної мети: демонстрації статків, статусу та неперевершеного смаку своїх власниць.

Чи можна побачити натуральне хутро на вулицях Старої Європи? Так, звичайно, можна. Взимку літні пані в італійських та іспанських містах бува фланірують бульварами у норкових манто. В тих пані яскраво нафарбовані, вогняно-червоні губи, волосся, старанно вкладене у перукарні за зразком 1985  року, чорні туфельки на невеличких, щадних для ніг квадратних підборах, у руках – маленькі сумочки позавчорашнього дизайну. Ці пані ніби заспиртували себе, ніби законсервувалися в естетиці давно минулих часів – і це їхній власний вибір. У той самий час просто поруч можна спостерігати жінок приблизно того ж віку, що весело рулять на велосипедах у джинсах, кедах та з модним блакитним волоссям. На них хутра не побачиш.

І не побачиш хутра на європейській молоді. Юні дівчата й жінки середнього віку в Європі «зимують» у пальтах, парках та пуховиках, у шубках зі штучного хутра та зрідка – у дублянках. Давно пішли в минуле стереотипи щодо того, що дами зі статками носять взимку виключно натуральні хутра, а пуховики та штучні шуби – то для простолюду. Тепер пуховики та парки виробляють бренди будь-якого рівня, зокрема і найпрестижніші. І хороша, якісна та модна парка зі штучним утеплювачем може коштувати дорожче, ніж посередньої якості шуба з китайського хутра.

У чому зимують в Нью-Йорку

Мілленіали, найбільш «солодка» та бажана аудиторія для фешн-індустрії, не цікавляться хутром, не носять шуб, і щоб заохотити їх та «привчити» до хутра, модні бренди вдаються до різних витівок. Фарбують хутро у неприродні кольори, роблять складносурядні манто з поєднанням хутра різних відтінків, настільки яскраві, що інколи їх не відрізниш від… штучного хутра. Вигадують аксесуари з хутра, оздоблюють ним сумки та ремені, роблять хутрові помпони, брелоки та інші кумедні речі, в яких немає аж жодної нагальної необхідності у використанні саме хутра. Ці речі – не для тепла. Це тільки стильні заяви, спосіб виглядати оригінально. А разом з тим – це слабка надія у такий спосіб підростити нове покоління споживачів хутра. Бо вже зрозуміло, що традиційних «бабусиних» шуб мілленіали точно не купуватимуть. Вони вийшли з моди остаточно.

Креативна шуба Haute Couture

І можна було б сказати, що, звісно, в Італії чи Іспанії можна й без шуби обійтися, там же зими як такої нема. А в нас же морози! Але ось нещодавно уряд Норвегії проголосив, що забороняє виробництво хутра норок і лисиць на своїй території. Колись Норвегія була найбільшим виробником хутра лисиці у світі, його виробляли близько 20 000 норвезьких ферм. Нині в Норвегії залишилося усього 200 ферм, які контролюють близько 3 % світового виробництва лисячого хутра та 1 % виробництва хутра норок. І ось, до 2025 року в Норвегії має не залишитися жодної такої ферми. Норвежці перемагають свій суворий клімат за допомогою сучасних зимових курток, що набагато тепліші та більш функціональні за натуральні шуби. А виробництво хутра вони вважають неетичним, жорстоким і неприйнятним у сучасній, розвиненій європейській країні.

У пуховиках ходять навіть на Тижні моди

Дедалі більше гравців примхливого та непередбачуваного модного ринку також обирають шлях відмови. Вони змирилися з невідворотнім і, замість тягнути це застаріле хутро за собою у майбутнє, навпаки, заграють із новою генерацією, з її прагненням сучасних матеріалів та соціально-відповідального споживання. Один за одним світові модні бренди з гучними іменами відмовляються від використання хутра у своїх колекціях, а найвпливовіші універмаги та онлайн магазини люксових товарів припиняють продаж виробів з хутра. Michael Kors та Gimmy Choo, Gucci та Armani, Ralph Lauren, Selfridges, Yoox-Net-a-Porter – от далеко не повний список знакових гравців, що відмовилися від натурального хутра з етичних міркувань.

Але чи потерпає через все це світове виробництво та ринок власне хутра? Так, колись, на початку 90-х, коли захисники тварин тільки розпочинали гучні всесвітні кампанії проти натурального хутра, виробництво дійсно зазнало значного падіння. Але в останні роки світовий хутровий ринок демонструє стрімкий злет, обсяг виробництва хутра норки б’є рекорди та майже вдвічі перевищує рівень початку 90-х років. Попит на натуральне хутро є, і знаєте, де він здебільшого сконцентрований? У Китаї! Найбільшими споживачами виробів із натурального хутра у світі є США, Німеччина, Росія та Китай, але у Китаї останніми роками виробів із хутра продається більше, ніж у трьох перших країнах разом. І це не тільки тому, що Китай має значно більше населення. Для порівняння, загалом ринок люксових товарів персонального використання у США втричі більший, ніж у Китаї. А от ринок натурального хутра – вдесятеро менший.

Наймодніші шуби тільки но з Нью-Йоркського Тижня моди

Це не питання статків, це питання менталітету – що саме вважати люксовим, яким чином сповіщати оточенню про свої досягнення та статус. В Америці дедалі більше стає важливим продемонструвати не тільки та не стільки дороге вбрання, але ще й сучасне ставлення до громади та довкілля. Носити натуральну шубу є просто неприйнятним у деяких колах, це табу. Але в Китаї, де населення незахищено соціально та більшість працює у нелюдських умовах без відпусток та пенсійного забезпечення, якось вже не до співчуття бідолашним тваринкам, яких жорстоко вбивають заради хутра. Кривавим бізнесом, безжальним до норок та шиншил, нікого не вразиш у країні, що часто є безжальною до людей.

І нічого дивного, що на другому місті у світі зі споживання натурального хутра після Китаю йде Росія. Бо там шуба – це важлива частина національної свідомості. Шубою «з барського плеча» відзначали найбільш кмітливих холопів, і ця формула навіть стала приказкою. Багатою шубою у казці нагороджував Морозко добру та роботящу дівчину. Шуба була заповітною мрією та життєвою метою радянської жінки, якщо є шуба, можна вважати, життя вдалося. І цей радянський фетиш вправно передається новим поколінням дівчат, вони теж бажають мати шубу, хоча сьогодні є безліч інших засобів тепло вдягнутися взимку. Але шуба – то не для тепла, то для статусу. А жорстокістю до тварин у тій країні знову таки нікого не здивуєш.

Чи є для нас шуба одним із наслідків колоніального минулого? Мабуть, що так. Жіночу жагу до шуби ми успадкували разом з оселедцем під шубою та іншими ознаками радянського побуту. Чи можна сьогодні носити традиційну шубу? Звичайно, можна. Це ж особистий вибір. Ми самі обираємо, з ким ми хочемо себе асоціювати – із Заходом чи зі Сходом, із захистом беззахисних чи з демонстрацією свого внутрішнього хижака.

Чи варто сьогодні купувати нову шубу? Не впевнена. Шуба – це річ не на один рік, а історія вже неодноразово демонструвала: тренди, що панують на Заході, рано чи пізно панують усюди. І відмова від шуб не стане винятком.

Майя Тульчинська, модний блогер

Більше статей автора читайте на Доступно та просто про моду та стиль та http://cloche.club/

2 комментария

Залишити коментар