Понеділок, 28 вересня

Запуск Falcon Heavy 6 лютого привернув увагу мільйонів людей з різних країн та континентів, зокрема українців. Ба більше, Україна виявилась навіть причетною до успіху SpaceX та Ілона Маска, оскільки «Авіалінії Антонова» надали літак для перевезення складників ракети. Але чому втілення мрії американського винахідника викликало такий резонанс у суспільстві? Opinion дізнався, як спостерігали за історичним моментом українці, що спричинило такий ажіотаж довкола події, чи потрібно шукати у запуску недоліки, хто відповідатиме за порушення міжнародних законів, у чому може полягати політичний складник діяльності Маска та хто він: геніальний інженер чи великий піарник?

Як спостерігали за запуском ракети в Україні?

Більшість українців, зацікавлених темою запуску Falcon Heavy, спостерігали за успіхом Маска через онлайн-трансляцію з моніторів домашніх комп’ютерів. Однак говорити за всіх було б великою помилкою, адже в Національному авіаційному університеті зібралась компанія з понад 50 любителів космосу, аби спостерігати разом за дійсно історичним моментом. Про це Opinion повідомила Ксенія Семенова, представниця наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених НАУ, секретарка, асистентка кафедри електроніки.

«Запуск Falcon Heavy викликав чималий суспільний резонанс. Оригінальна трансляція англійською на YouTube зібрала найбільшу кількість переглядів на цій платформі серед усього, що останнім часом дивилися українці. Окрім того, в Києві деякі простори і паби транслювали запуск у себе на великих екранах. Таку трансляцію влаштували і у Просторі неформальної освіти NAU HUB в Національному авіаційному університеті. Понад 50 людей, не зважаючи на те, що запуск кілька разів переносили більш ніж на дві години, любителі космосу таки дочекалися. Атмосфера була неймовірна – всі хором рахували зворотний відлік і аплодували, коли ракета залишила атмосферу Землі, а бокові прискорювачі синхронно сіли на майданчики.

Окрім студентів і фанатів Маска, запуск в авіаційному університеті дивилися люди, що популяризують і розвивають науку в Україні. Був тут Олександр Буткалюк, один із авторів відомого проекту Mars Hopper, засновник Клубу експериментального ракетобудування, і творець нової ініціативи для популяризації космосу в Україні Nox Universe Павло Костенко. А Тарас Микитюк з Антоном Сененком з Інституту фізики НАНУ принесли із собою власноруч надруковану на 3D-принтері ракету Falcon Heavy. Ракета, звісно, стала зіркою вечора – усі з нею фотографувалися.

В авіаційному дивилися не англомовну оригінальну версію запуску, а трансляцію каналу Alpha Centauri, автором якого є випускник Київської політехніки – Паша Поцелуєв. На каналі постійно транслюють найгучніші події космонавтики й астрономії. Тож в NAU HUB планують зробити космічні заходи регулярними, якщо у студентів і киян любов до космосу виявиться щирою, а не просто бажанням бути в тренді», – розповіла молода науковиця.

Чому запуск опинився в центрі уваги всього світу?

Валерій Клещонок, завідувач сектору астрометрії та малих тіл Сонячної системи Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у коментарі для Opinion пояснив, що така популярність довкола Falcon Heavy не є безпідставною. Так, однією з причин ажіотажу, на думку дослідника, є вже саме ім’я організатора всього цього дійства, а також низка інших, більш детальних моментів.

«Перший запуск надважкого ракетоносія Falcon Heavy відбувся 6 лютого о 22:45 за київським часом. Здавалося б, ми повинні були звикнути до космічних стартів. Чому ж цей запуск без корисного навантаження викликав такий ажіотаж у всьому світі? Для цього було кілька причин. По-перше, це пов’язано з ім’ям невгамовного винахідника Ілона Маска, який ще до цього запуску зміг прославитися грандіозними проектами. Він зміг створити приватну компанію SpaceX, яка змогла скласти реальну конкуренцію державним структурам у такій складній і дорогій справі, як створення ракет для підйому вантажів у космос. По-друге, йдеться про новий значний стрибок вантажопідйомності. Falcon Heavy може піднімати на низьку орбіту вантаж масою близько 64 тонн. Найближчі конкуренти – це американський носій Delta 4 Heavy (вантажопідйомність 29 тонн) і “Протон-М” (вантажопідйомність 23 тонн).

Крім унікальних показників вантажопідйомності, Falcon Heavy обіцяє бути дуже ефективним і дешевим ракетоносієм. Це досягається багатьма способами, головні з яких – повторне використання прискорювачів і самої ракети, а також використання недорогого палива (гасу і рідкого кисню). Ракетоносій Delta 4 Heavy використовує як паливо рідкий водень і рідкий кисень. Рідкий водень – дуже примхливий компонент. Для його зберігання потрібна дуже низька температура, і він дуже летючий, що не дозволяє його зберігати довго. Для “Протона-М” ситуація ще гірша. Як паливо використовуються дуже отруйні й канцерогенні гептил і тетраоксид азоту. Такі компоненти вимагають вкрай обережного поводження, а при аваріях наносять дуже великої шкоди навколишньому середовищу», – переконаний Валерій Клещонок.

Дослідник наголошує, що пробні запуски завжди були необхідністю при розробці, як і корисний вантаж, яким на цей раз став електромобіль Tesla. На погляд експерта, такий вибір американського інженера є радше жестом символічним, але водночас грандіозною рекламною акцією.

«Потрібно пам’ятати, що це перший випробувальний політ даного носія. При розробці ракет завжди робляться пробні пуски. Тому що жодний випробувальний стенд не може повною мірою зімітувати всі умови, які виникають при реальному пуску. Для пуску використовують баласт, який імітує корисний вантаж. Але в цьому випадку був запущений електромобіль Tesla самого Маска. Я думаю, це був символічний жест для самого Маска як об’єднання результатів двох значущих для нього проектів: електромобіль Tesla і ракетоносій Falcon Heavy. Ну і, крім того, грандіозна рекламна акція. Куди ж без неї. Про це свідчить трансляція з космосу унікальної картинки електромобіля на фоні Землі.

Зрозуміло, не все пройшло гладко. Центральний блок не відпрацював як годиться при посадці і врізався на великій швидкості у воду. Складно очікувати бездоганної роботи всіх систем для першого запуску. Але була підтверджена принципова можливість використання для польотів цього носія, і отримана цінна інформація про роботу всіх блоків ракети, яка буде використана для доопрацювання і вдосконалення Falcon Heavy. Ілон Маск неодноразово доводив, що він може виходити з невдач переможцем. Побажаємо йому успіху», – закликав Валерій Клещонок.

Своїм баченням причин ажіотажу довкола запуску Falcon Heavy поділилася і Ксенія Семенова. На думку асистентки кафедри електроніки, у цьому випадку слід зважати на першість та унікальність події, а також справжнє шоу, на яке SpaceX вдалося перетворити запуск ракети.

«Космічні запуски відбуваються постійно. 15 та 17 лютого запускатимуть Falcon 9. Запуск Falcon Heavy викликав такий резонанс через дві причини. Об’єктивно він дійсно був історичним. Це перша ракета надважкого класу з можливістю повторного використання. Це найбільш потужна, важка і вантажопідйомна ракета сучасності. Саме вона у 2022 році полетить на Марс. Окрім цього, SpaceX вдалося перетворити запуск на ціле шоу. На майданчик продавали квитки, запуск транслювали з коментарями і прямими включеннями з центру керування польотами. В космос Маск відправив особистий автомобіль, який був завантажений різними відсиланнями до книги  “Автостопом по галактиці” – рушничок, напис Don’t panic. А кого може залишити байдужим червона машина, яка кружляє навколо Сонця під пісню Девіда Боуї Space Oddity?», – переконана Ксенія Семенова.

Яку мету мав перед собою американський винахідник?

«І навіщо воно треба?» – питання, яке цілком логічно могло виникнути у багатьох випадкових глядачів запуску Falcon Heavy. Валерій Клещонок вважає, що відомий інженер мав перед собою як мінімум дві цілі, перша з яких, безумовно, більш глобальна.

«Ілон Маск готує людство до колонізації Марса. Дотепер людина змогла побувати на іншому космічному тілі тільки під час коротких шести експедицій американських астронавтів на Місяць в рамках проекту “Аполлон”. А тут відразу обіцяють колосальний прорив у космонавтиці. Дух захоплює від таких перспектив. Але щоб наблизитися до цього, потрібно мати такий ракетоносій з подібними унікальними характеристиками, як у Falcon Heavy. Це все дуже захоплююче, але все-таки це в майбутньому, нехай навіть і не такому далекому.

Є ще один, можливо, не настільки вражаючий, але, безсумнівно, більш корисний проект, який можна здійснити за допомогою Falcon Heavy. Іншою метою компанії Ілона Маска є створення глобального космічного інтернету, який забезпечить доступ до інтернету з будь-якої точки Землі для всього людства. Така планетарна структура дасть величезний стрибок у розвитку засобів зв’язку та інформаційних технологій. Але для цього будуть потрібні сотні супутників на низьких орбітах, об’єднані в глобальну мережу. Для швидкого і дешевого розгортання такої системи якраз і передбачається використовувати Falcon Heavy, який може виводити в космос відразу кілька десятків комунікаційних супутників. Але Ілон Маск на цьому не зупиняється. Він заявив, що цього року почнеться будівництво ще більш потужної ракети вантажопідйомністю 330 тонн. Цей носій називається BFR. Можливо, це означає Big Falcon Rocket (Велика ракета Falcon)», – повідомив дослідник читачам Opinion.

Чи потрібно шукати недоліки?

Оксана Білоус, начальниця відділу моніторингу якості вищої освіти Національного авіаційного університету, докторка фізико-математичних наук та доцентка, впевнена, що запуск ракети слід розглядати переважно у площині здобутків та переваг. Білоус зазначила, що ця подія стала свідченням активного розвитку космічних досліджень.

«Марно шукати недоліки для нас як пересічних споживачів у тому, що зробив Ілон Маск, ефектно відправивши свій електромобіль Tesla Roadster на новітній ракеті-носії Falcon Heavy до поясу астероїдів по геліоцентричній орбіті. Ми справді отримуємо численні переваги. Йдеться не лише про можливі найближчі туристичні космічні подорожі, які будуть доступні обмеженому переліку осіб. Йдеться про нові надшвидкісні інформаційні технології, які, я впевнена, незабаром запропонує Ілон Маск.

Як для науковця – підтверджені заощадження використаних приватних інвестицій є безапеляційним прикладом здешевлення космічних досліджень, а отже, їхнього подальшого розвитку. Впевнена, що майбутнє саме за таким симбіозом між бізнесом, виробництвом, громадськістю, науковими установами та університетами. Сподіваюся, приклад такої реклами через проведення наукових досліджень стане доброю традицією і для інших підприємців», – розмірковує Білоус у розмові з Opinion.

Експертка також розповіла, що найбільше вразило її як викладача, та поділилася думками щодо того, як виплекати власного «українського Маска», та що з необхідного ми вже маємо.

«Як викладача мене найбільше вражає вміння Ілона Маска досягати цілей та надихати. Це те, чого і як ми маємо навчати в університетах наших студентів, якщо ми хочемо жити в успішній, розвиненій та мирній Україні. Задля цього можна змінити траєкторію, підходи, методи навчання, лишаючись флагманами, а не тими, кого штовхають. Щоб виплекати власного “українського Ілона Маска” і, бажано, не одного, потрібно вибудувати нові комунікації між університетами, громадою, виробництвом, приватним сектором тощо. Достойний фундамент для цього ми маємо, лишаючись однією з небагатьох країн світу, яка займається освоєнням космічного простору.

Безперечно, нові технології несуть і нові загрози, які стануть очевидні з часом», – запевнила Оксана Білоус.

Чи було порушено законодавство, та хто відповідальний?

Популярною тезою після запуску ракети була заява про самовільне привласнення Маском космічного простору та цілковиту незаконність дій. Однак чи порушив насправді відомий інженер законодавство? Якими документами мають керуватися охочі запустити у космос «наступний Falcon Heavy»? Про це Opinion розповіла Олександра Ситник, спеціалістка з міжнародного права. За її словами, власне міжнародне право не обмежує дослідників, але є деякі нюанси.

«Міжнародне право не забороняє приватним особам здійснювати космічні польоти. Проте, згідно з нормами міжнародного права, держави мають контролювати запуски, що здійснюються з їхньої території державними або приватними організаціями та особами, та слідкувати, щоб ці запуски відповідали вимогам міжнародних договорів, на обов’язковість яких держава надала згоду. Таких вимог зовсім небагато, зокрема, треба, наприклад, згідно з Договором про космос, уникати “шкідливого забруднення” космосу та не можна розміщувати в космосі зброю масового ураження. Здійснювати в космосі “експерименти”, які ніяк не шкодять іншим державам, не заборонено зокрема і приватним особам та організаціям», – пояснила експертка.

Довідка від спеціаліста:

Діяльність людини в космосі регулюється такими міжнародними документами:

  • Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (цей договір також називають Договір про космос, 1967 рік), на сьогодні 107 держав є учасницями договору;
  • Угода про порятунок космонавтів, повернення космонавтів і повернення космічних об’єктів, запущених у космічний простір (22.04.1968);
  • Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами (29.03.1972);
  • Конвенція про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір (1976 рік);
  • Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах (18.12.1979).

Олександра Ситник пояснила, що, оскільки Ілон Маск не є стороною жодного з наведених документів, юридично він не міг порушити жодних міжнародних зобов’язань. Юридично вся відповідальність за дії винахідника лягає на Сполучені Штати, які є учасником Договору про космос.

«Порушити міжнародні зобов’язання може тільки той, хто їх на себе взяв. Ілон Маск не є стороною жодного з наведених міжнародних договорів про космос. Практично ситуація виглядає так: США підписали Договір про космос (та інші), за якими зобов’язалися забезпечувати виконання умов договору всіма, хто здійснює запуски в космос з їхньої території, зокрема неурядовими організаціями та приватними особами. Тобто за Договором США зобов’язані слідкувати за тим, щоб Маск не розмістив у космосі зброю масового ураження, наприклад. Якщо Маск здійснить запуск космічного об’єкта з території США і за його допомогою розмістить в космосі зброю масового ураження (що заборонено Договором про космос), то США будуть відповідати за порушення договору», – пояснює спеціалістка.

Разом з тим, стає зрозумілим, що чинне законодавство, яке регулює міжнародні космічні питання, не встигає за темпами розвитку сучасних технологій. Саме тому, на думку багатьох дослідників, є необхідність більш детального регулювання цих питань. Зокрема через відсутність ефективного інструменту боротьби з космічним сміттям, до якого багато хто уналежнив автомобіль Tesla, залишений американським винахідником у відкритому космосі.

«Як ви можете помітити, міжнародні документи, що регулюють діяльність людини в космосі, ухвалені дуже давно, ба більше, норми, які вони містять, досить загальні та неконкретні, а деякі питання залишаються неврегульованими. Тому багато дослідників вважають, що діяльність людини в космосі потребує більш детального регулювання. Наприклад, вважається, що чинні документи не дозволяють ефективно боротися з такою проблемою, як “космічне сміття”. Крім того, слід зазначити, що дія Договору про космос та інших міжнародних договорів не розповсюджується на ті країни, які їх не підписали (не приєдналися до них) або їх не ратифікували», – запевнила Олександра Ситник.

Ілон Маск – фігура бізнесу чи політики?

Умовне розділення глядачів запуску ракети на «за» та «проти» так чи інакше свідчить про наявність певних аргументів у представників обох сторін. Однак ця неоднозначність, на думку Лілії Брудницької, експертки центру структурної політології «Вибір», не є безпідставною.

«Дискусії навколо запуску Ілоном Маском приватної ракети у космос не вщухають, і це видає у ньому геніального піарника. Хоч би що там було, а його компанія на слуху і стала, по суті, символом, як колись Microsoft. А от символом чого – тут думки розділилися. І це логічно. З одного боку, на перший погляд, є геніальний мрійник, що здатний втілювати свої ідеї. Ставлення до таких завзятих і “без гальм” у соціумі неоднозначне, та, загалом, якщо спроби мрійника є вдалими, він отримує славу і гроші. Варто згадати того ж Стіва Джобса. З іншого боку, Ілон Маск, як не дивно, стає (вже став) фігурою політичною, хоча його винаходи начебто далекі від політики. Та насправді зухвалець руйнує ідеологічні підвалини владних концепцій, незалежно від форм правління. Якщо взяти його виклик NASA, то що стверджує Ілон Маск? Він запускає у десятки разів дешевшу ракету та дає зрозуміти: у NASA купа корупціонерів, вони або думають по-старому, або розкрадають кошти платників податків. Тобто підриває довіру до NASA, опосередковано до силових структур і, зрештою, до владної конструкції США, бо руйнує монополію на вихід у космос», – розмірковує спеціалістка.

Попри те, що діяльність Ілона Маска можна сприймати як дії фігури політичної, відомий винахідник, на думку Лілії Брудницької, водночас кидає виклик світу бізнесу, зокрема, пропонуючи ідею безкоштовного інтернету та намагаючись об’єднати зусилля людей задля підкорення Всесвіту.

«Він кидає неймовірний виклик бізнесу, особливо транснаціональним корпораціям, своєю ідеєю безкоштовного інтернету для всіх мешканців Землі. Загалом, коли подивитися на основні ідеологічні тези його ідей та проектів, складається враження, що Ілон Маск протиставляє політиці ізоляціонізму, що останнім часом знову набуває неабиякої актуальності, нову – технологічну – концепцію глобалізації.

Якщо раніше, умовно кажучи, люди дружили державами заради миру у всьому світі, то нині за наявності кількасот локальних збройних конфліктів і загрози тероризму очевидно, що основна зовнішньополітична ідея всеземної дружби зазнала краху. Тому сплеск популярності ізоляціонізму є логічним. Але це відкат назад. Ілон Маск протиставляє кроку назад, всезагальному страху, на якому залюбки грають політики, ідею поєднання зусиль людей для обжиття Всесвіту. Здійснити це можна лише за умови глобалізації, причому саме політичної глобалізації», – переконана експертка.

Виникає цілком логічне питання: якщо Маск «заважає» як політичному, так і діловому світу, чому він досі ладен робити все, що йому заманеться? Адже враховуючи потенційні загрози для світів політики та бізнесу, американський інженер мав би бути «ліквідований».

«У мене складається не менш фантастичне враження, що Ілон Маск працює або на новітні потужні транснаціональні корпорації, або на своєрідний прихований планетарний уряд. Інакше його б просто знищили, бо на кону не просто десятки мільярдів – на кону виживання у прямому сенсі цього слова. Ми якось забули, що ресурси Землі є вичерпними, а прогнози воєн за воду, нафту, газ і землю можуть незабаром стати реальністю. Скажімо, якщо взяти конфлікт у Криму та на Донбасі, ще у 2014 році деякі експерти припускали одною з його причин боротьбу за контроль над газо- та вугленосними регіонами. Хто матиме доступ до ресурсів, той і виживе. Але якщо відкрити людству певні реалії, високий ризик хаосу: люди повалять уряди, згуртуються у групи і битимуться за виживання, або влади країн застосують жорсткий примус, щоб утримати маси у контрольованому стані. Та це глухий кут. Можливо, існує певна сила, яка побачила в ідеї колонізації Марсу перспективу (видобуток енергоносіїв), зокрема й політичну, адже потяг до неба у людства є нестримним.

І ми опосередковано можемо судити про походження цієї сили. Ґрунтовне дослідження Марсу веде все-таки NASA. Без бази знань та напрацювань NASA, без сенсаційного відкриття – екзопланет,  деякі з котрих можуть бути придатні для життя, – плани Маска є багато в чому авантюрами. Ці дослідницькі структури мають співпрацювати, і вони співпрацюватимуть. Зауважте, нині не ставиться під сумнів необхідність колонізації Марсу, а це трильйони доларів США, суперечки точаться навколо витрат. І вже мало хто звертає увагу на удар по релігіям, особливо традиційним, і на запаморочливу, але детально змальовану фантастами, перспективу переходу влади до технологічних гуру.

Це новий спосіб мислення, нові формації. Зрештою, не виключено, що за допомогою Ілона Маска тестується і новий світовий порядок, світове облаштування. Можливо, буде створено такий собі світовий рух за нові технології, будуть і партії послідовників Маска, і вони гратимуть у політичних процесах важливу роль. Тому суперечки є природними, хоча сенс забороняти або стримувати його діяльність нульовий. Хоч би як там було, хоч би які карколомно ризиковані та раптові зміни не вбачали у діяльності Ілона Маска та його прибічників, усе ж таки це прогрес. Бажано, звісно, щоб цей прогрес був не із зав’язаними очима», – впевнена Лілія Брудницька.

Ікона прогресу чи геніальний піарник?

Віктор Пашула, PR-директор «Агентства розвитку Дніпра», розповів Opinion, що Ілон Маск разом зі своєю командою створив цілий всесвіт зі своїми адептами та антагоністами. На думку фахівця, у випадку із запуском ракети працює відома одіозна модель піарників: не важливо, що про тебе говорять – головне, щоб говорили. Крім того, всесвітня відомість Маска як інноваційного та інженерного генія може привабити чимало «схем» залучення грошей під рекламу «проривних» відкриттів, що обіцяють мільярдні прибутки.

«“Дайте мені точку опори, і я переверну Землю”, – стверджував давньогрецький філософ, основоположник теоретичної механіки та гідростатики Архімед. Наші сучасники – у найвищій ступені прагматики і сприймають за точку опори … фінанси. Для класичного бізнесмена діє критерій економічної доцільності. Його головним завданням повинна бути капіталізація бізнесу. Але Ілон Маск – не класичний бізнесмен, хоча і мільярдер. Так, він диверсифікує ризики між Tesla Motors та аерокосмічною компанією SpaceX. Та є цікаве “але”.

У різний час як піарник двох банків я постійно доносив цільовій аудиторії фінансові показники структур як доказ їхньої стійкості та надійності. А що ж у Маска? Ви здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що фінансова звітність тієї ж Tesla Motors демонструє збитки, що постійно зростають. За даними Forbes, втрати компанії за підсумками четвертого кварталу 2017 року склали 675 млн доларів, загальний дефіцит за рік дорівнює 1,96 млрд доларів (для порівняння рік тому, в четвертому кварталі 2016 року, збитки були уп’ятеро менше, “всього лише” 121 млн доларів). У SpaceX фінансова звітність зовсім закрита. Може, тому, що основне фінансування SpaceX отримує безпосередньо від NASA, а “приватний” проект Falcon був спочатку схвалений і отримав фінансування в американському конгресі? Час замислитися про добре продуману геополітику “США попереду всієї планети!”, а не конспірологію.

Мабуть, головний актив Ілона Маска – “хайп”. Зі своєю, безумовно, талановитою командою піарників він створив цілий всесвіт. Свою релігію, де він – “справжня” ікона технічного прогресу. Нехай зі своїми адептами й антагоністами. Ба більше, він не позбавлений самоіронії та обожнює тролінг. Тому його не хвилює, що за свої “чумачеччі” ідеї він набув пародійного акаунту в Twitter – “Нудьгуючий Ілон Маск” (а можливо, і посприяв його створенню).

Спорткар із запрограмованою грати на повторі композицією Space Oddity Девіда Боуї у вантажному відсіку Falcon Heavy – “це нерозумно і весело, – визнав Маск, – але дурні та веселі речі важливі”. Все вкладається в одіозну модель піарників: “не важливо, що про тебе говорять – головне, щоб говорили”, “все PR, окрім некролога” (зауважу, що навіть слово “смерть” як прийом фреймінгу, що дотепер допомагає політикам переконувати людей прийняти їхню точку зору, – насправді, пропаганда, це духовна Ебола).

Що дійсно хвилює Ілона Маска – так це захоплення, ейфорія, іншими словами, емоційно забарвлена картинка. А картинка потрібна зрозуміло для чого – для планетного піару інноваційного та інженерного генія. Адже “схем” залучення грошей під рекламу “проривних” відкриттів, які обіцяють мільярдні прибутки проектів, більш ніж достатньо (фінансові піраміди, роздування “мильних бульбашок” на біржі тощо).

Але кого це цікавить, коли Ілон Маск привніс у ваше життя краплину щастя: ось він, Марс, поруч! І нехай антагоністи, які стверджують що Falcon Heavy – це всього лише більш потужна ракета сімейства Falcon, при цьому навіть слабша за створену в 60-х роках американську Saturn V, яка виводила 140 тонн (проти Falcon Heavy з 60 тоннами, або пізніше – 100 тонн у “Енергії”), нехай вони вип’ють отрути і не заважають “космічному чаду”. Вже летимо!

Сотні мільйонів очей біля екрану моніторів, мільйони твітів, тисячі новин по всьому світу. Ось і мій коментар, якщо замислитися, поневолі робить свій “внесок” у просування теми (“не важливо, що про тебе говорять…”). Тому замість нівелювання мейнстріму “замовчуванням” віддаю належне великому успіху американської космонавтики. Одне слово – піарник», – підсумував Віктор Пашула.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар