Понеділок, 22 жовтня

Столична елітна в’язниця для засуджених за корупцію переповнена вщерть. Адміністрація закладу прогнозує, що кількість ув’язнених чиновників лише зростатиме. Камери заповнені доволі крупною «рибою», причому низка посадовців отримала довічне ув’язнення. Країна оголосила нещадну війну корупціонерам.

Не демократично, але ефективно

Країна ця – не Україна, котру далеко не одне десятиліття роз’їдає корупційна іржа. І поки в нас ще жоден із трьох друзів генпрокурора не сьорбає тюремну баланду (хто нині згадає Віталія Ярему, якого президент Порошенко напучував на цю посаду словами покійного сінгапурського лідера Лі Куан Ю про першочергову боротьбу з друзями-корупціонерами?), пекінська в’язниця, а мова про неї, набита під зав’язку впливовими злодіями та хабарниками. Через це китайським корупціонерам навіть режим утримання посилили, скасувавши зустрічі з рідними й сімейні обіди.

У Китаї не обіцяють, а реально борються з корупцію. Там планують створити Національну наглядову комісію, члени якої зможуть проводити обшуки, допити, забирати підозрюваних під варту і навіть заморожувати кошти та закривати підприємства. І все це можна буде виконати ще до суду в разі ухвалення закону про цю Комісію.

Ідеться, можливо, про ефективні, але недемократичні речі, які Україна дозволити собі не може. В останні роки у нас з’явилася низка антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАЗК. Для цих цілей служать і «старожили» силових структур – ГПУ та СБУ. А на часі створення суду, покликаного боротися з корупцією. У перший день весни Верховна Рада підтримала за основу внесений президентом законопроект «Про Вищий антикорупційний суд України» (ВАКСУ), про що писав Opinion.

І хоча крига, здавалося б, скресла, чи маємо достатньо підстав стверджувати, що суд таки з’явиться? А якщо його і створять, то чи дійсно він буде тією структурою, на яку розраховує українське суспільство і західні партнери? А ось запевняти в тому, що насправді отримаємо не те, що потрібно, підстави є. І йдеться здебільшого не про правові помилки, а свідоме нехтування вимогами.

«За» основу законопроекту про ВАКСУ віддали голоси 282 народні обранці. Майже конституційна більшість. Президент, наголошуючи на неможливості зволікання з ухваленням відповідного Закону, продемонстрував лінгвістичну обізнаність: «Я не дам заговорити проект безглуздими синтаксичними чи орфографічними поправками і не дам відкласти його в дуже довгу шухляду, як хтось розраховує».

Довідка

Президентський проект закону про ВАКСУ № 7440, поданий до ВРУ в останній сесійний тиждень 2017 року, зареєстрований 22 грудня. Міжнародні партнери висунули жорсткі вимоги до України. МВФ заявив, що законопроект суперечить зобов’язанням нашої країни. Незадоволений Світовий банк. Розкритикував документ і ЄС, мовляв, він іде врозріз з обіцянками української влади і рекомендаціями Венеціанської комісії. Проект критикували Центр протидії корупції, «Реанімаційний пакет реформ» (РПР), Transparency International Україна.

Коли поставлять крапку

Глава держави сподівається: загалом документ парламент ухвалить навесні. Однак недостатньо знову результативно проголосувати – проект закону потребує серйозного доопрацювання. Над ним мають плідно попрацювати Головне науково-експертне управління апарату ВРУ, профільний комітет, депутатські фракції. За регламентом пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний термін після дня ухвалення документа за основу.

«Після цього пропозиції та поправки до законопроекту № 7440 будуть аналізуватися Комітетом з питань правової політики та правосуддя, – пояснив Opinion Маркіян Галабала, експерт судової групи РПР. – Відтак, за наявності політичної волі за проект можуть проголосувати до кінця березня».

«Якщо працювати оперативно, то до кінця березня можна ухвалити в другому читанні, – заявив Opinion Андрій Іллєнко, член Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя. – Але влада буде не зацікавлена в тому, щоб форсувати цей процес, і цілком можливо, що справа затягнеться на триваліший час».

Чимало експертів також наполягають на тому, що влада не зацікавлена у створенні Антикорупційного суду, попри офіційні запевнення глави держави не затягувати процес. Або ж влада робитиме все для того, щоб отримати кишеньковий суд. Мовляв, недаремно голосується саме за президентський законопроект, хоча у парламенті зареєстровані ще кілька альтернативних, від народних депутатів.

Довідка

У світовому індексі сприйняття корупції (CPI) за 2016 рік, за даними Transparency International, Україна посіла 131 місце серед 176 країн. Цю сходинку вона розділила з Росією, Казахстаном, Непалом, Іраном. Антикорупційні суди є у близько 20 державах, переважно в країнах третього світу Азії та Африки. В Європі такі наявні в Словаччині, Болгарії, Сербії.

Що слід змінити

Необхідно врахувати принципові зауваження і рекомендації Венеціанської комісії (ВК). Передусім ідеться про добір суддів до ВАКСУ. Не виключено, що суд намагатимуться формувати з лояльних до влади персон. Від цього застерігають МВФ, Світовий банк, від яких залежить кредитування української економіки, і ВК. Але зауваження міжнародних партнерів не надто сприймають і сам президент, і парламентська більшість. А вимоги доволі жорсткі – політики не можуть втручатися у добір суддів до ВАКСУ. Пропонується надати право участі в цьому процесі представникам міжнародних організацій.

«У законопроекті № 7440 рекомендації ВК щодо добору суддів не враховані, – повідомив Маркіян Галабала. – Адже, відповідно до її висновку, роль представників іноземних партнерів у доборі має бути англійською мовою crucial, тобто визначальною. Проте, у запропонованому президентом варіанті роль Громадської ради міжнародних експертів не є такою, бо її висновок про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності може бути відхилений одинадцятьма членами із шістнадцяти Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС – прим. авт.)».

«Усі зауваження та пропозиції МВФ, ВК навіть при найоптимістичнішому варіанті не будуть враховані в законопроекті при другому читанні, – розповів Opinion Борис Малишев, незалежний експерт. – Будуть суперечки не стільки юридичні, скільки політичні: наскільки влада в Україні готова до створення справді незалежного судового органу, який розглядатиме справи, що розслідує НАБУ? Бо незалежний антикорупційний суд об’єктивно розглядатиме їх лише за умови, якщо відбір суддів до нього буде максимально прозорий і неупереджений. Це якраз і можуть забезпечити представники міжнародних організацій».

Натомість членам Громадської ради міжнародних експертів можуть надати статус весільних генералів. Прикладом сумнівної ефективності фахівці вважають діяльність Громадської ради доброчесності, паралель із якою очевидна. Якщо ж міжнародні експерти, за словами Бориса Малишева, матимуть недостатньо повноважень та їхні рішення легко долатимуться ВККС, то можна буде стверджувати, що вчергове нам не вдалося створити одну з найважливіших ланок в антикорупційному механізмі.

А судді хто?

Конкурсний добір суддів до ВАКСУ за спецпроцедурою має й інші, не до кінця з’ясовані нюанси.

«Виникає маса питань із приводу того, що кандидат на посаду судді повинен мати значний досвід протидії корупції на рівні міжнародних організацій, – наголосив Opinion Валентин Сердюк, один із розробників концепції створення ВАКСУ. – Це доволі серйозна вимога, оскільки навряд чи в Україні знайдуться багато юристів, зокрема адвокатів, науковців, суддів, які активно працювали саме в цій сфері і мають значний досвід».

За словами Маркіяна Галабали, процедура добору суддів до ВАКСУ, очевидно, буде схожа на застосовану під час конкурсу до Верховного Суду. А це складання іспиту шляхом анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей кандидатів, дослідження досьє та співбесіди. Пан Галабала не виключає ризику отримати недоброчесних суддів. Чи означає це, що до складу ВАКСУ можуть потрапити персони, причетні до корупційних скандалів чи антимайданних справ?

«На жаль, так. Редакція президентського законопроекту залишає багато проблемних лазівок для недобропорядних людей, – переконаний Андрій Іллєнко. – Вимоги насправді закривають можливості для нових людей. Вони фактично призведуть до того, що більшість суддів будуть ті ж, що працювали раніше в українській судовій системі. Ті, ким суспільство незадоволене і кому не довіряє. Сподіватися, що через якийсь час вони стануть чесними, тому що працюватимуть у ВАКСУ, напевне, марно».

«Саме тому ми наполягаємо: якщо буде заветована персона, яка хоче потрапити на посаду судді ВАКСУ, але скомпрометувала себе корупцією чи чимось іншим, то вона не зможе пройти далі, – запевнив Opinion Борислав Береза, заступник голови Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. – Цього вимагають наші західні партнери».

Дрібнота завадить головному

Якщо до складу ВАКСУ і доберуть виключно чесних суддів, це не означатиме, що топ-корупціонери швидко заповнять українські в’язниці за китайським прикладом. Адже навіть роботу чесних суддів можна організувати так, щоб знівелювати їхню діяльність. Суд можуть засипати сотнями дрібних кримінальних справ. Недаремно міжнародні партнери стверджують, що в його полі зору має бути виключно підслідність НАБУ. Але ж є ідеї з розширення юрисдикції ВАКСУ.

«Саме на це й робиться ставка, – вважає Андрій Іллєнко. – Один із найбільших недоліків законопроекту – серйозне розширення предметів відання суду, залучення до нього статей Кримінального кодексу, які не мають жодного стосунку до топ-корупції. І таким чином, по-перше, суд займатиметься не притаманними йому справами. А по-друге, він буде завалений непрофільними справами і не матиме можливості оперативно розглядати ті, що дійсно стосуватимуться корупції».

Чи передбачає президентський проект закону запобіжники, за якими судді ВАКСУ не «зашиватимуться» з дрібними кримінальними справами?

«Єдиний фільтр – обсяг заподіяної шкоди, – відповів на запитання Opinion у прес-центрі «Главкома» Володимир Сущенко, голова правління ГО «Експертний центр з прав людини». – Не менше 500 прожиткових мінімумів. Це доволі пристойна сума, яка начебто є запобіжником, що дрібними справами суд не закидають. Але розмір шкоди можна встановити на етапі досудового розслідування, і він буде лише попередній, а остаточний має назвати суд: або врахувати, або спростувати. Уявіть, на етапі порушення кримінального провадження детектив НАБУ вважає, що шкоди заподіяно на 500 і більше прожиткових мінімумів. У процесі ж розслідування виявиться, що цього немає, а в процесі судового – тим більше. І що робити з підсудністю?»

На думку Володимира Сущенка, багато чого не продумано, робиться похапцем: «Суд назвали Вищим. Чи значить це, що мають бути і нижчі ланки? Але ж таких немає. Крім того, буде одночасно дві структури: Вищий суд і апеляційна палата. Територіально вони знаходитимуться тільки в Києві. Не все можна передбачити. Але базові речі передбачати треба. Можливо, слід було створити суд тимчасовий, на 3-5 років, але ж у проекті написали, що він постійний».

Відновити довіру

Ухвалення ВРУ Закону про ВАКСУ загалом  важливо, але суд не запрацює одразу ж, його треба створити.

«Це питання процедури, а вона може бути прискорена чи затягнута, – пояснив Валентин Сердюк. – Якщо в березні-квітні за закон буде проголосовано в парламенті, то, можливо, він набуде чинності в травні, і, ймовірно, на лютий-березень наступного року зможемо мати повноцінний ВАКСУ з відповідним складом суддів».

Утім, головна проблема – чи вдасться антикорупційному суду відновити довіру українців до скомпрометованої судової системи.

«Він зможе відновити довіру, якщо буде постановляти об’єктивні вироки, не обов’язково обвинувальні, – повідомив Борис Малишев. – Помилково вважати, що ВАКСУ створюється як кишеньковий суд для НАБУ, котрий штампуватиме все, що Бюро йому скаже. Якщо позиція НАБУ необґрунтована, то суд буде відмовляти, постановляти і виправдальні вироки. Але все має бути обґрунтовано, законно, оперативно, а не те, що ми бачимо нині, коли роками лежать документи в районних судах, і ніхто їх не збирається розглядати».

«Наша громадськість дещо ідеалізує ситуацію з антикорупційним судом, – переконаний Володимир Сущенко. – Створення ВАКСУ не є панацеєю, яка розв’яже всі проблеми протидії корупції».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар