Вівторок, 1 грудня

Цього понеділка, 5 березня, в Україні вшановували пам’ять українського політичного та військового діяча, головнокомандувача Української повстанської армії, голови проводу Організації українських націоналістів Романа Шухевича. Протягом семи років він очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, успішно стримуючи сили радянських спецслужб. Загинув Роман Шухевич 5 березня 1950 року на Львівщині у бою з підрозділами внутрішніх військ та УМДБ. За однією з версій, попри бажання радянської влади отримати Шухевича живим, під час перестрілки генерал-хорунжий, застреливши майора МДБ та отримавши поранення автоматною чергою, вистрелив собі у скроню.

Народний депутат Ігор Мосійчук переконаний, що можна фізично ліквідувати особу, але неможливо вбити ідею, якій вона служила віддано і ревно. Ти паче, якщо цією ідеєю була незалежна, самостійна та самодостатня Україна. Мосійчук наголосив, що Шухевич буде живим доти, поки ми відтворюємо його чин: у безкомпромісній боротьбі, у твердості переконань, у неухильному служінню українській нації та захисті української держави.

Олег Ляшко, нардеп та лідер Радикальної партії, нагадав, що 5 березня були не лише роковини загибелі Романа Шухевича, але й річниця смерті Йосипа Сталіна та день смерті Анни Ахматової. За словами Ляшка, Шухевич загинув героєм у нерівному бою, Ахматова пережила радянського диктатора на багато років, попри те, що її життя було перетворено на пекло, а сам Сталін лежав немічний. Нардеп також додав світлину, де він сидить поруч з Юрієм Шухевичем, сином загиблого головнокомандувача УПА, в Білогорщі, де Шухевича-старшого і зустріла смерть.

Народний депутат Андрій Лозовий опублікував допис Сергія Чаплигіна, в якому розповідається про останній бій Романа Шухевича. Зокрема, повідомляється, що в операції з ліквідування очільника УПА було залучено близько тисячі осіб. Коли ембедісти знайшли місце переховування Шухевича, той пострілом вбив начальника відділення управління 2-Р МБД УРСР майора Ревенка та збив з ніг полковника, однак на виході з будинку, згідно з опублікованим текстом, був убитий автоматною чергою. Лозовий також додав, що Олег Ляшко відновив історичну справедливість, зробивши нардепом сина Шухевича.

Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович долучився до вшанування пам’яті Романа Шухевича, розповівши, що включив його до власної п’ятірки людей, які змінили світ.

Ростислав Мартинюк, журналіст і політичний консультант, розповів, що Михайло Аландаренко переклав статтю у Вікіпедії про Романа Шухевича арабською, тож тепер про видатну постать української історії можна прочитати 15-ма мовами.

Історикиня Марина Мірзаєва розповіла, що Шухевич мав неабияких хист до музики, грав на фортепіано та мав гарний голос, неоднаразово виступав у консерваторії. Мірзаєва розповіла про історію з його біографії, яка вразила її найбільше. Це трапилось у 1942 році, Шухевич допомагав дитячим будинкам, сиротинцям, яких покинула на відступі Червона Армія. Тоді «Шух» дав наказ до своїх вояків, аби ті ділилися частиною пайка з дітьми. Історикиня переконана: Роман Шухевич заслуговує на своє почесне місце в пантеоні Героїв України, як той, що вірно служив своїй землі та народу.

На сторінці Правого сектору Шухевича назвали людиною незламної волі, зазначивши, що навіть в останні хвилини перед смертю боротьба за волю українського народу та суверенне державне існування і розквіт були змістом його життя.

Історик та публіцист Василь Расевич обурився статті Лесі Бондарук, співробітниці Українського інституту національної пам’яті. У тексті, за словами історика, було представлено 10 найцікавіших фактів із життя Романа Шухевича, зокрема розповідається, нібито фортепіано разом із Шухевичем несли на руках, поки той продовжував грати. Расевич закликав спочатку уявити таку картину, а вже потім вирішувати, наскільки реальними є подібні «факти».

Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, переконана, що пам’ятати Романа Шухевича важливо, оскільки це була дуже мужня людина, котра могла глибоко відчувати любов до своєї країни, несправедливість, яка відбувалася з його народом, та особисту відповідальність. Супрун наголосила, що як людина він пережив багато невдач, але не припиняв вірити у власну перемогу.

Письменниця Роксана Харчук назвала Шухевича легендою української боротьби за незалежність.

Головний редактор радіо Holos.fm Дмитро Шевченко розповів, що прадід Шухевича першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта, а дід був професором, автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів.

Політик Віктор Шевченко розповів про музей Романа Шухевича, що знаходиться у селі Княгиничі. За словами автора допису, там можна побачити надзвичайно цікаву експозицію та навіть побувати в бункері, в якому переховувався Шухевич. Музей працює завдяки місцевим мешканцям. На переконання Віктора Шевченка, саме на прикладі Романа Шухевича та воїнів УПА мають виховуватися наші українські діти.

Юрій Юзич, громадський активіст і співголова українського «Пласту», розповів про випадок, коли Шухевич вперше став легендарним. Тоді, у 1925 році, він разом із товаришем голіруч заліз на круту скелю Бубнища і вивісив там синьо-жовтий прапор, здерши жовто-чорний, який німці встановлювали з альпіністським спорядженням. За словами Юзича, поляки ж взагалі не змогли вилізти на скелю та збили український стяг кулеметами.

Залишити коментар