Неділя, 27 вересня

Цієї п’ятниці, 9 березня, в Україні та поза її межами відзначається День народження видатного українського поета, художника та мислителя Тараса Шевченка. Із творчістю Кобзаря чи не кожен з нас познайомився ще сидячи за шкільною партою та вивчаючи напам’ять «Заповіт» та «Мені тринадцятий минало». Хтось називає його генієм та пророком, для когось Шевченко – лише історична постать, а хтось перетворює поета на справжній бренд. Opinion прослідкував, як відзначають День народження Кобзаря користувачі соціальних мереж.

Президент України зазначив, що постать Шевченка у всі часи гуртувала українців, адже йому дивним чином завжди вдавалось бути сучасним та доречним. Петро Порошенко наголосив, що заповіт Кобзаря став українським дороговказом під час Революції гідності, а образ замайорів на стягах та щитах української молоді.

До слів президента приєднався і прем’єр-міністр України. На думку Володимира Гройсмана, кожен, хто має власне видання «Кобзаря», може знайти там свій особливо потрібний рядок.

Політичний та громадський діяч Іван Крулько запевнив, що першим політичним рішенням в житті Тараса Шевченка був вибір мови, оскільки саме цим він рішуче відокремлює свій народ від простору «русского мира» та закладає бомбу сповільненої дії під фундамент Російської імперії.

Борислав Береза, громадський діяч та екс-речник Правого сектору, закликав не писати пафосних дописів та не розповідати з екранів телеканалів про любов до постаті та творчості Тараса Шевченка. Натомість Береза пропонує прочитати щоденник Кобзаря, а потім розповісти про це дітям, друзям та знайомим. Розповісти про Шевченка як про живу людину з власною історією, наповненою пристрастями та подіями.

Поет Ігор Астапенко розповів, що у молодшій школі мріяв писати, як Шевченко, та був переконаний, що, написавши другий «Кобзар», стане відомим поетом. Астапенко також опублікував уривок із власного вірша, написаного за шкільних років, у якому автор намагався «косити» під Тараса Григоровича.

Письменниця Олена Герасим’юк зазначила, що сьогодні минає 204 роки з дня народження поета, а складається враження, ніби нікого, крім нього, і не було. Авторка допису пожартувала, що сьогодні кожен українець повинен «накатити» та вбити хоча б одного ворога.

Оксана Забужко, письменниця, згадала День народження Кобзаря чотири роки тому, коли після втечі Віктора Януковича стало зрозумілим, що все тільки починається. Тоді письменниця ще не знала, що саме на 9 березня планувалося урочисте підписання Путіним та Януковичем «нового союзного договору» у Каневі. Однак сталося те, чого «сатанята» передбачити не могли: Шевченко «вийшов на Майдан».

Міла Іванцова, письменниця, перекладачка та журналістка, також пригадала події чотирьохрічної давнини. Тоді на Майдані було багато народу, великий концерт на сцені, безліч квітів на залишках барикад та ще більше людей, які ще не повністю усвідомили пережите, але ніколи не будуть такими, як були раніше. Тоді слова «Борітеся! Поборете! Вам Бог помагає» звучали особливо актуально.

На сторінці «Наш Київ» повідомили, що на честь святкування Дня народження Шевченка у київському метро можна буде сплатити проїзд читанням віршів Кобзаря. Діятиме подібна послуга лише на деяких станціях.

У коментарях до допису пожартували, що будуть кататися весь день, оскільки знають «Катерину» Шевченка напам’ять.

Журналіст і редактор Олександр Крамаренко переконаний, що якби Тарас Шевченко жив сьогодні, то він навряд чи отримав би свою премію або й взагалі опинився за ґратами чи в еміграції.

Олександр Красовицький, генеральний директор видавництва «Фоліо», повідомив, що шукає автора, який зміг би написати великий сучасний роман про Тараса Шевченка. Однак писати потрібно не про Шевченка-ікону, а про людину.

Музикант Іван Марунич пожартував, що святкування Дня народження Тараса Шевченка ображає почуття прихильників творчості Івана Франка.

Надія Мориквас, письменниця та літературознавиця, з нагоди свята поділилася з читачами поезією Кобзаря.

Політик та юрист Павло Петренко долучився до привітань, назвавши Шевченка батьком нації та руйнівником кайданів.

На сторінці вокальної формації «Піккардійська трійця» з нагоди Дня народження українського поета опублікували пісню «Ой по горі роман цвіте» на слова Шевченка. Повідомляється, що історія появи пісні тривала майже 20 років, а вперше її почули ще у 1994 році на фестивалі у Чернівцях у виконанні гурту «Нічлава Блюз». Сам колектив почав виконувати пісню у 2013 році.

Письменник, перекладач та видавець Антон Санченко подякував Шевченку за те, що рівно опівночі він припинив всі гендерні сперечання щодо святкування 8 Березня.

1 комментарий

  1. За горами гори, хмарою повиті,
    Засіяні горем, кровію политі.
    Споконвіку Прометея
    Там орел карає,
    Що день божий добрі ребра
    Й серце розбиває.
    Розбиває, та не вип’є
    Живущої крові,-
    Воно знову оживає
    І сміється знову.
    Не вмирає душа наша,
    Не вмирає воля.
    І неситий не виоре
    На дні моря поле.
    Не скує душі живої
    І слова живого.
    Не понесе слави бога,
    Великого бога.
    Вже більше аніж півтора століття ширяє над нами в небесах душа непокірного генія, сіє в людських душах зерна свободи, честі, і нетерпимості до приниження людської гідності та рабства, якими б «гуманними» вони не здавалось. Ми ж можемо тільки пишатися тим, що є часточкою того народу, який дав світові, поряд з іншими волелюбними народами, такого могутнього титана. Слава Україні, Героям слава!

Залишити коментар