Субота, 26 вересня

Північноатлантичний альянс визнав прагнення України бути повноцінним членом організації. Про це повідомляється у заяві на офіційному сайті НАТО. Разом з Україною аспірантами визнано ще три країни: Боснію та Герцеговину, Грузію та колишню югославську республіку Македонія. Статус аспіранта надається країні, яка задекларувала свої прагнення до вступу в НАТО. Відтепер Україна може бути запрошена до участі в розробці плану дій щодо членства та демонстрації здатності виконувати зобов’язання щодо можливого майбутнього членства.

Президент України повідомив, що саме про це йшлося під час його останньої зустрічі з генеральним секретарем НАТО у Мюнхені, а також телефонної бесіди з віце-президентом США. Петро Порошенко висловив вдячність за тверду позицію підтримки України, для якої одним із ключових пріоритетів національної безпеки є саме досягнення критеріїв членства в Альянсі. Наступною амбіцією країни президент назвав план дій щодо членства. За його словами, тиха дипломатія з просуванням наших принципових позицій дає вагомі результати.

Ганна Гопко, народна депутатка, громадська діячка та журналістка, розповіла, що Верховна Рада зафіксувала членство в НАТО як стратегічну мету та зовнішньополітичний пріоритет ще у червні 2017 року, а наближення до стандартів Альянсу стало одним із завдань внутрішнього розвитку та реформування. Тепер, на думку Гопко, слід очікувати статус країни-партнера з розширеними можливостями, що засвідчить найвищий рівень співпраці.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, подякувала дипломатам та партнерам за створення нової сторінки українського шляху та підкреслила, що здобутки куються часто малими кроками, але великою роботою поза лаштунками.

Радіоведучий Дмитро Комаров наголосив, що така новина є чимось значно більшим, аніж звичайна формальність, оскільки Україна та НАТО тепер перейдуть до більш інтенсивного діалогу щодо членства в Альянсі та пов’язаних із цим реформ.

Військовослужбовець і громадський активіст Роман Кулик нагадав, що Україна вже мала статус країни-аспіранта за часів президентства Віктора Ющенка, але тоді «не склалось». Кулик висловив сподівання, що цього разу все має вийти, оскільки ставки є набагато вищими, а мета приєднатись до Альянсу є залізною гарантією реформ оборони. Також автор допису підкреслив, що об’єми роботи над ЗСУ для вступу в НАТО є просто колосальними.

Сергій Лещенко, нардеп та екс-журналіст, скептично зазначив, що до НАТО не візьмуть з непрацюючими впродовж кількох років ескалаторами на головному вокзалі країни.

Колумніст Дмитро Литвин зазначив, що жоден із політиків не повідомляв, що цього року Україна повинна отримати статус аспіранта від НАТО. Литвин запропонував два варіанти пояснення: або він не помітив боротьбу наших політиків за такий важливий статус, або цей статус насправді не є важливим, і тому його ніхто не визначав як ключову мету.

Експерт ринку праці Сергій Марченко розкритикував тих, хто заявляв, ніби Європейський Союз «втомився» від України, та розповів короткий анекдот про диванних аналітиків, які не помічають жодних змін у країні та завжди залишаються при своїй думці.

Політичний консультант Олексій Мінаков переконаний, що новина про «аспірантуру» є дійсно перемогою, оскільки досвід інших країн демонструє, що від країни-аспіранта до членства в Альянсі існує цілком реальний шлях. Також Мінаков впевнений, що Росія намагатиметься всіма силами заважати та відтягувати момент вступу України до НАТО.

Блогер Борис Немировський пожартував, що у разі, якщо Україна визнається аспірантом НАТО, то Олександр Турчинов, за яким завдяки російським ЗМІ закріпилось ім’я Кривавого Пастора, відтепер отримує ступінь наукового керівника.

Також блогер наголосив, що жодна з країн НАТО протягом новітньої історії не воювала на своїй території, тому виникають певні сумніви, хто в кого насправді має бути аспірантом.

Письменник, перекладач та видавець Антон Санченко жартома запитав, хто перебуває на посаді доцента НАТО.

Політичний експерт Микола Спірідонов вважає, що активні заяви українських політиків про рух до НАТО пояснюється намаганням підняти власний рейтинг та відволікти від більш вагомих проблем. Зокрема, Спірідонов пояснює таке активне обговорення та святкування новини передвиборчою компанією, оскільки Україна вже вступила до виборчого циклу, і всі живуть у режимі «перед виборами».

Колишній нардеп та політичний консультант Віктор Уколов нагадав, що Петру Порошенку вдалося повернути Україну на позиції 2008 року, коли ми вже мали подібний статус у стосунках з НАТО. Тоді, за словами експерта, стараннями Юлії Тимошенко та Володимира Путіна нас відкинуло назад.

Екс-радник прем’єр-міністра Володимир Цибулько назвав рішення НАТО не тріскою, а колодою в очі всієї тієї публіки, яка не втомлювалась заявляти, що за чотири роки нібито нічого не змінилося. Цибулько переконаний: змінилося, і зміни ці є незворотними.

Залишити коментар