Четвер, 2 липня

Епопея з призначенням відомого художника Олександра Ройтбурда директором Одеського художнього музею продовжується вже не перший місяць. Митець переміг у конкурсі на посаду керівника, однак нещодавно дорадча комісія з культури Одеської облради виступила проти кандидатури Ройтбурда. Головна ініціатива у прийнятті такого рішення належала представникам «Опозиційного блоку». Напередодні вирішального голосування депутатів обласної ради, яке має відбутися в середу, 14 березня, фронт противників відомого художника поповнився ще однією особою – мистецтвознавцем Володимиром Островським. У мережі оприлюднили відеозапис, в якому він розповідає, що нібито кілька років тому було доведено, що у своїх картинах Ройтбурд використовує людські екскременти. Така заява відомого у вузьких колах лектора сколихнула соціальні мережі, а представлена доказова база швидко була спростована журналістами.

Відео з розповіддю Островського опублікувала його прибічниця Sandra LenniYur. За її словами, призначення Олександра Ройтбурда директором музею є вказівкою «зверху», а перша леді нібито вже перебуває в очікуванні на нові картини, що прикрасять особисту колекцію. У самому ж відео мистецтвознавець Островський розповідає про історію кількарічної давнини, коли перед відкриттям виставки він із колегами відчув характерний запах екскрементів, після ретельного дослідження приміщення та почергової «експертизи» колеги нібито дійшли висновків, що джерелом «ароматів» були саме полотна Ройтбурда. На підтвердження заяви до допису також додали результати експертизи.

 

Журналістка Юлія Сущенко запевнила, що заява Островського є цілковитим фейком. Журналістка повідомила, що події, описані Островським, відбувалися ще до смерті тодішнього директора Віктора Нікіфорова, тобто до 2010 року. А висновки експертів були представлені на бланку нового взірця. Ба більше, «документи» не містять ані дати, ані печатки, а підпис повідомляє, що експертизу провела «реставраторка першої категорії», хоча на сайті Національного науково-дослідницького реставраційного центру у відкритому доступі є документ, який засвідчує, що першу категорію О. М. Куцан отримала у грудні 2014 року. Юлія Сущенко додала, що ця перевірка була її власною ініціативою, а деякі деталі потрібно було б перевірити офіційно.

Волонтерка соціального проекту Museum for change Олександра Ковальчук опублікувала відкритий лист-звернення до Володимира Островського, в якому наголосила, що його вчинок є цілком неприйнятним для цивілізованого суспільства. Тоді коли поважні представники музейної спільноти підписують черговий лист на підтримку Ройтбурда, Островський, на думку авторки допису, опускається до дискурсів у площині міфів та брехні, намагаючись перевести дискусію у сферу обговорення пліток.

У відповідь на допис Олександри Ковальчук Володимир Островський опублікував свій лист-звернення, де заявив, що не збирається щось доводити чи виправдовувати себе. Мистецтвознавець наголосив, що історія про екскременти є цілком реальною і дійсно трапилась у стінах Одеського музею західного та східного мистецтва. Автор листа переконаний: художники мають повне право казати своїми роботами що завгодно і як завгодно, однак і він теж має право оцінювати ці роботи так, як вважає за потрібне.

Сам Олександр Ройтбурд прокоментував ситуацію доволі стримано, повідомивши, що «антиройтбурдівський майдан» отримав новий успіх. Художник також нагадав, що Володимир Островський був звільнений з посади директора Одеського музею західного та східного мистецтва через професійну невідповідність.

Пізніше Ройтбурд нагадав, що його призначення підтримують авторитетні та відомі культурні діячі з усієї країни, серед яких письменники Сергій Жадан та Юрій Андрухович і міністр культури Євген Нищук.

Журналістка Анна Філімонова зазначила, що події в Одесі нагадують їй скандальні шоу з російського телебачення, коли натовп доволі відомих режисерів, депутатів і фриків обговорює якусь огидну тему. Філімонова також склала приблизний синопсис подібного шоу про конфлікт довкола крісла директора Одеського художнього музею.

Історик і краєзнавець Олександр Бабич відреагував на заяви Островського доволі різко та негативно, пізніше давши власне визначення одеському мистецтвознавцю.

Марат Гельман, російський колекціонер, публіцист, галерист і арт-менеджер, впевнений, що серед противників призначення Ройтбурда є не лише «мракобіси одеської ради», але й частина мистецької спільноти, яка заздрить популярності та успіхам художника. Автор допису переконаний, що Ройтбурд все ж обійме посаду директора.

Іван Козленко, генеральний директор Національного центру Олександра Довженка, наголосив, що ситуація в Одесі має більш давнє коріння та почалася ще на початку 2000-х, коли «із суміші радянського ресентименту, провінціалізму, пихи та візантійщини в середовищі сексотів, партократів, чинуш і бандитів сформувалася нова місцева ізоляціоністська ідентичність, ворожа традиційному для Одеси лібералізму».

Козленко також написав, що не знає, де саме зростали представники «Опозиційного блоку» міста, однак не знати Ройтбурда та його творчість могли лише там, куди не доходила газета «Слово», справжній рупор одеської культурної революції 1990-х років. Тоді художник був надзвичайно масштабною фігурою. Гендиректор центру Довженка також додав, що нині ми є свідками цивілізаційного бою, в якому Ройтбурд зобов’язаний перемогти.

Користувачка Юлія Мидько зізналася, що не є фанатом більшості робіт Олександра Ройтбурда, однак заяву Островського визнала цілком гидкою, такою, що викликає відразу. І річ не в тому, що мистецтвознавець розповідає про екскременти, а в тому, що у процесі розповіді він сам перетворився на предмет своєї історії.

Громадська активістка Олена Ротарі не виключає версії, що саме Островського противники Ройтбурда прагнуть бачити новим директором Одеського художнього музею.

Кінорежисер Михайло Херсонський впевнений, що народ прагне бачити на посаді директора саме Олександра Ройтбурда.

Залишити коментар