Четвер, 1 жовтня

Попри те, що на сайті Міністерства охорони здоров’я України задекларовано 6 240 аптек, які беруть участь у програмі відшкодування вартості лікарських засобів, передусім сільська місцевість охоплена нею дуже слабко.

Скоро минає рік, як уряд із великим піар-супроводом запустив програму реімбурсації (від англ. reimbursement виплата компенсацій) «Доступні ліки», якою передбачено повне або часткове відшкодування вартості ліків для пацієнтів, що хворіють на гіпертонію, бронхіальну астму та діабет ІІ типу. За цей час, як звітують у Міністерстві охорони здоров’я, держава відшкодувала вартість ліків від хронічних захворювань майже за 14 млн рецептів на загальну суму понад 600 млн грн. Проте, у січні цього року реалізацію програми призупинили через несвоєчасний розподіл місцевою владою перерахованих коштів і невчасну пролонгацію угод з аптечними закладами, які долучилися до програми торік.

І знову урядовці рапортують: з лютого цього року перелік ліків, що належать до програми, збільшено на 20 % – зі 198 до 239 препаратів, а фінансування – на 40 %, до 1 млрд грн. Розширено до 47 торгових назв і асортимент ліків, які відшкодовуються повністю, хоч, як і раніше, до програми входить усього 23 діючих речовини. Отримати ці ліки після відвідин лікаря і правильно оформленого рецепта, зразок якого є на офіційному сайті МОЗ, можна в 6 240 аптеках (інтерактивна карта розташування яких теж наявна на сайті Міністерства). Це ті аптеки, які переуклали угоди на цей рік, і вони складають 90 % від торішньої кількості аптечних закладів, що брали участь у програмі.

Найбільша мережа аптек, які мають позначку «Доступні ліки», розташована у Львові й області – це 756 аптечних закладів, у Києві та столичному регіоні – по 323 і 272 аптеки відповідно, на Харківщині – 448 аптечних закладів, на Вінниччині – 364 заклади, у Кропивницькому – 326. Миколаївська (182 аптеки), Одеська (159), Луганська (154), Чернівецька (147) й Чернігівська (142) області нині представлені в програмі набагато слабше, а кількість аптек, що беруть участь у «Доступних ліках» на Херсонщині, не перевищує й сотні (72 аптеки).

Гіпертонія допікає половині українців

Обіг лікарських засобів у нашій країні тільки за 9 місяців 2017 року, за даними експертів у галузі фармпромисловості, склав понад 50 млрд грн, тобто фактично 2 млрд доларів. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року це більше на 23 %. Окрім того, ліки торік здорожчали на 20 %, а цього року, як зазначають фахівці, збільшення цін може скласти ще чверть ціни. Це все відбувається на тлі загального зубожіння українців, яких «добиває» безгрошів’я, брак роботи й високі ціни, а все разом провокує погіршення здоров’я людей.

Держстат оприлюднив результати дослідження, метою якого було визначити, як українці сприймають рівень власного здоров’я та доступність окремих видів медичної допомоги. Вибіркові опитування охопили 8 тис. родин в усіх областях країни, окрім окупованого Криму і непідконтрольних Україні територій Донецької й Луганської областей. Так, у працездатному віці чоловіки вважають себе більш здоровими (61 % відзначили добрий стан здоров’я), аніж жінки (добрий стан здоров’я лише у 53 % жінок цієї вікової категорії). Чоловіки пенсійного віку теж почуваються краще, аніж жінки: 11 % проти 6 %.

На загал поганим своє здоров’я вважає кожен десятий українець. Серед літніх людей так оцінили власне здоров’я кожна третя жінка й кожен четвертий чоловік. Хворіли в 2017 році, як свідчить опитування, 81 % респондентів. Найчастіше це були дошкільнята (93 %) й пенсіонери: 87 % чоловіків і 94 % жінок. Та якщо діти частіше хворіють на різні простудні захворювання, люди літнього віку переважно страждають від хронічних недуг. Із загальної кількості опитаних, як свідчить Держстат, саме хронічні проблеми зі здоров’ям мали 38 % людей. А найпоширеніші серед захворювань – гіпертонія (45 %) і серцеві недуги (26 %).

Допікають людям також артроз, ревматоїдний артрит, остеохондроз, хронічний бронхіт, емфізема легенів та хвороби печінки, мігрень і частий головний біль, а також діабет, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, алергії, астма й катаракта. Серед жінок у віці 30–58 років, які повідомили, що мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям, більше третини потерпають саме від гіпертонії, 18 % мають серцеві захворювання, 15 % хворіють на остеохондроз, 14 % страждають від мігрені або частого головного болю, кожна десята хворіє на артроз, ревматоїдний артрит, 9 % мають хвороби печінки. З віком відсоток хворих збільшується. Усі цифри переконливо свідчать про одне: програма «Доступні ліки» для багатьох українців, особливо поважного віку, які через невеликі пенсії ледь зводять кінці з кінцями, – чи не єдина можливість отримати потрібні для життя ліки. Та чи все так райдужно, як розповідають нам із високих трибун?

Розпіарили гору, а народилася… миша

«Хай там що розказують чиновники, – зазначив у коментарі для Opinion президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк, – а ця програма мало кому здатна реально допомогти. Дивіться: торік із кишень пацієнтів на ліки пішло майже 60 млрд грн, а на програму “Доступні ліки” держава витратила 600 млн. Хіба це зіставні цифри? До речі, систему реімбурсації свого часу почала впроваджувати ще Раїса Богатирьова, потім усе припинилося, а зараз її видають як величезне досягнення реформи.

Насправді це потрібно робити, бо в усіх країнах Європи є процес відшкодування, але там відшкодовують солідний відсоток вартості всіх ліків. У Польщі, наприклад, людям, старшим за 70 років, усі ліки видають безкоштовно. А в нас торік компенсували 600 млн, цього року обіцяють мільярд… На перший погляд ніби й багато, але якщо поділити ці гроші на 10 млн гіпертоніків із діабетиками, то виходить по 50-100 грн допомоги в місяць. Це теж гроші, але чим вони сьогодні можуть зарадити, якщо зважити на сучасні ціни? Так що анонсували гору, а народилася миша».

До речі, розпіарена урядом «гора», тобто програма «Доступні ліки», сприймається населенням по-різному. Так, у відкритих джерелах вдалося натрапити на показову для всієї України соціологію. Дослідження «Ефективність функціонування урядової програми “Доступні ліки”» у рамках всеукраїнського опитування провели у Запорізькій області. Насамперед намагалися з’ясувати, чи знають люди загалом про існування такої програми, а також визначити причини, які завадили нею скористатись, і виявити найбільш складнодоступні групи препаратів, що до неї входять. Результати показали, що половина опитаних про програму знає, проте 33 % про неї навіть нічого не чули.

Якщо в містах нічого не знають про «Доступні ліки» 29 % громадян, то в сільській місцевості це вже майже 45 %. При цьому 23,5 % опитаних чи самі користувалися програмою, чи їхні родичі, а ось 17,6 % намагалися це зробити, але з різних причин їм це не вдалося. Найпоширеніші причини, які завадили це зробити, – брак потрібних ліків у аптеці (52,4 %), безпідставна відмова в наданні препаратів (19 %), відсутність бланків рецептів (14,3 %), відмова лікаря виписати рецепт (9,5 %), а частині громадян (4,8 %) було складно дістатися до аптеки. Окрім того, в кожному третьому випадку (36,1 % опитаних) аптечні пункти, в яких можна отримати ліки за програмою, розташовані незручно для людей. 30,6 % опитаних вважають, що програма функціонує задовільно, а 47,2 % респондентів поставили їй «двійку». Причому незадовільно діяльність «Доступних ліків» оцінили кожен четвертий опитаний чоловік і понад половину жінок.

Сільським пенсіонерам доводиться їхати в район

«Такий результат цілком закономірний, – вважає Віктор Сердюк, – адже фінансова допомога потрібна не тільки тим, хто хворіє на гіпертонію, астму чи діабет. Навіть розширення нозологій на кілька позицій, анонсоване Міністерством охорони здоров’я, ситуацію не врятує. Цей перелік захворювань, за яким відшкодовується вартість ліків, не просто треба розширити – він повинен повністю перекривати всі потреби в серйозному лікуванні. Передусім це онкологія, інфаркти, інсульти, тобто захворювання, які потребують дороговартісного лікування. А для цього мільярда гривень, виділеного урядом, не вистачить. Біда українців у тому, що 30 % хворих узагалі нічого не витрачають на ліки – ці люди не лікуються, бо в них немає грошей. І не помічати цього не можна».

Окрім того, що «Доступні ліки», як зазначає Віктор Сердюк, охоплюють дуже мало захворювань, хоч аптеки, що працюють у програмі, є практично в усіх областях, розташовані вони переважно у великих містах і районних центрах. Села такою допомогою зазвичай обділені. Днями довелося побувати у Василькові – це районний центр у Київській області. Зустріла знайомих, що приїхали туди з навколишніх сіл, Шевченківки та Яцьок. «Така погода зовсім не весняна, що змусило їхати в дорогу?» – питаю одну з жінок. «Так ми за ліками від високого тиску, – каже 63-річна Марія Степанівна, – у селі їх немає. Та що там казати, й аптеки практично немає, тому й змушені їздити в район, а то й просити дітей чи інших родичів, щоб привозили з Києва. А в селі є люди, які не мають родичів у містах, а самі їхати кудись нездужають, що таким робити?»

Ця прикра ситуація звичайна для сільської місцевості. Наприклад, у селах Фастівського району Київщини, за словами головної лікарки Фастівського Центру первинної медико-санітарної допомоги Лариси Криворучко, – всього 4 аптеки, що реалізують медпрепарати за програмою «Доступні ліки». Мешканцям обділених допомогою сіл доводиться їздити у Фастів. «На жаль, – зазначає експертка Реанімаційного пакету реформ Зоряна Черненко, – більшість аптек, які беруть участь у програмі, знаходяться у великих містах, обласних центрах. А більша проблема доступності, економії на ліках є в селах, де багато пенсіонерів і в людей менші доходи».

Звісно, урядовці про цю проблему добре знають. «Там, де відсутні аптеки, необхідно активніше залучати до роботи фельдшерів, договори з аптеками-учасницями програми можуть укладати ФАПи, отримувати в них ліки і реалізовувати», – зазначає віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. Та люди зважають передусім на те, що шлях від добрих намірів до їхньої реалізації не завжди короткий.

Те, що програма спрацювала не зовсім так, як від неї очікували, відзначають і одесити. Окрім браку аптек-учасників програми в сільській місцевості, цей млинець виявився глевким ще й через погану організацію роботи програми. З одного боку, лікарі кажуть, що «Доступні ліки» – програма потрібна й затребувана, а в одеських аптеках, які брали участь у програмі, ліки з трьох зазначених нозологій розміталися враз, їх доводилося замовляти що три дні, оскільки пенсіонери й люди з інвалідністю приходять за ними щодня. З іншого боку, торік Одеса не використала 3 млн 300 тис. грн медичної субвенції на виконання програми. Співробітники системи охорони здоров’я кажуть, що гроші з Києва в Одесу надходили двома етапами, у грудні надійшло 5 млн грн, тож освоїти всю суму просто не вистачило часу. Та й 300 тис. рецептів, які було виписано в Одесі, – чи не найнижчий у країні показник.

Цього року на реалізацію програми в Одеському регіоні уряд виділив понад 26 млн грн. Хочеться сподіватися, що це допоможе фінансово більшій кількості хворих, які потребують такої допомоги. Проте є тут ще одна проблема, яка може стати на заваді: ціни на ліки, що входять у програму, було сформовано раніше, тепер вони вже не відповідають дійсності. Подорожчали навіть препарати вітчизняного виробництва, оскільки сировина імпортна, а значить, її купують за валюту. Тож аптечним мережам, причому не тільки на Одещині, а й по всій Україні, м’яко кажучи, закуповувати ці препарати, якщо ще зважати й на розмір торгової націнки, не зовсім вигідно. А ось чи врахують усі «тонкі місця» програми урядовці, чи буде вжито заходів, щоб де тонко, не порвалося, питання риторичне.

Експертна думка

Директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко пояснює: «Минулий рік, коли стартувала ця програма, оголив і проблеми, пов’язані з її реалізацією. Ми найбільше стикалися з тим, що не всі аптеки, які хочуть брати участь у “Доступних ліках”, можуть це зробити. Річ у тому, що не профільне ж Міністерство визначає, яка аптека буде брати участь, а яка – ні. Цим займаються розпорядники бюджетних коштів на місцях, тобто департаменти охорони здоров’я, а то й поліклініки чи лікарні, яким делегують ці повноваження.

До нас звертаються представники з різних областей, яким відмовили в участі в програмі. Найгостріша ситуація у Львівській, Закарпатській областях і на Київщині. Причини різні, дуже часто надумані. Ну, як вам таке: у нас уже є в програмі кілька аптек, а раптом коштів не вистачить на всіх охочих? Тобто не всі хочуть укладати договори з аптеками, є вибірковий принцип, спостерігаються відмови, певні дискримінаційні речі. Наша асоціація саме й займається розв’язанням цієї проблеми. Ми зверталися з листами і до Кабміну, і до МОЗ, і до АМКУ. І є навіть рішення, ухвалене Антимонопольним комітетом, яким змушують усіх розпорядників бюджетних коштів забезпечити аптекам рівні умови участі, без жодного вибіркового принципу. Як буде насправді, поживемо – побачимо».

Віктор Чумак, віце-президент Об’єднання організацій роботодавців медичної і мікробіологічної промисловості України, зазначає: «Хоч уряд подає цю програму як певну благодійну акцію, нібито відтепер населенню стали доступними ліки і як наслідок медична допомога, насправді це не благодійна програма, а відпрацювання механізму надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, тобто на первинному рівні. По-перше, це те, що має бути в контексті всієї реформи. Не можна вихоплювати окремі елементи і представляти їх майже як панацею. По-друге, під час запуску такого механізму первинної допомоги, коли основне навантаження лягатиме на амбулаторії, треба спиратися на певні індикатори ефективності. Йдеться не лише про реімбурсацію і співоплату з боку населення, а передусім про відпрацювання нової системи надання медичної допомоги.

І саме на прикладі програми “Доступні ліки” й потрібно налагодити механізм взаємодії лікаря, пацієнта, аптеки й органу, який фінансує програму. Треба передусім стежити за динамікою засвоєння фінансів – це показало б, чи справді пацієнт пішов до лікаря за рецептом. А також за ефективністю використання бюджетних коштів: кількість виписаних і монетизованих рецептів повинна збігатися з кількістю пацієнтів. Це важливо, тому що попередній аналогічний проект із гіпертонії показав, що лікарі, щоб освоїти гроші, прекрасно виписували рецепти на пацієнтів, котрі не існують, які реально до них не дійшли. До речі, багато проблем криється і в самому списку ліків, які потрапили під цю програму реімбурсації. І над ним ще треба серйозно попрацювати, якщо ми справді хочемо, щоб програма дала позитивний ефект для українців».

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар