Понеділок, 22 жовтня

Він збирає цілі стадіони, а тексти пісень знає напам’ять чи не кожний відвідувач концерту. Над ним жартують у соціальних мережах, а він отримує нагороду найгарнішого чоловіка року. Його композиції лунають чи не в кожному караоке-барі, а «Молоду вовчицю» можна почути чи не в кожному таксі. Ім’я Олега Винника вже встигло стати брендом, а його популярності заздрять навіть колеги по цеху. Opinion дізнався, якою є цільова аудиторія співака, чому про нього невпинно жартують, як це грає на руку самому Виннику, яким є артист поза сценою, чи доцільно порівнювати його зі Стасом Михайловим та як попит сам породив пропозицію.

Хто вони – слухачі Олега Винника?

Психологиня Наталя Боднар розповіла Opinion, що типовим слухачем Олега Винника є жінка середніх років, для якої співак стає реалізацією певного образу принца на білому коні. Він – той, хто знає та любить жінок, каже те, що його аудиторія прагне почути. До того ж, на думку Наталі Боднар, популярність пояснюється і широкою ротацією пісень артиста на радіо, а також простими композиціями.

«Досліджуючи аудиторію на концертах співака, можна дійти висновку, що слухач Олега Винника – жінка середніх років, яка працює в державній установі або в малому бізнесі. Олег Винник виступає певним героєм, це прототип принца на білому коні: високий блондин, який є мужнім і романтичним водночас. Він – чоловік, який знає і любить жінок, співає про всім зрозумілі речі, підносить жінку як особистість і найкраще творіння у світі. Саме це і хоче чути його слухачка. Кожна жінка бажає, щоб її кохали та розуміли, хвалили, оспівували в піснях.

Популярність Олега Винника і в тому, що ротація його пісень на радіо є дуже широкою, а саме радіо супроводжує робочий день чи не в усіх державних установах. Крім того, мотив пісень дуже зрозумілий і легко запам’ятовується. Тому вже після другого-третього прослуховування можна інтуїтивно почати підспівувати.

Тексти здебільшого прості, без значного смислового навантаження та зі зрозумілою римою і ритмом. У його піснях приспів може повторюватися три-чотири, а то і п’ять разів, притому що кількість куплетів не більше двох. Структура пісень і мелодика є дуже подібними, структура тексту – також», – зазначила експертка.

Соціолог Андрій Валенок також пропонує насамперед правильно визначити цільову аудиторію співака. На думку експерта, тут йдеться про «жінок у віці», а у самих композиціях Винника прихований досить глибокий зміст. Важливу роль, за словами спікера, відіграють і слова, які артист вимовляє до своєї публіки упродовж концерту, адже кожна слухачка вважає, що компліменти адресовані саме їй.

«Перш ніж розглядати питання феномену популярності Олега Винника, давайте проаналізуємо його цільову аудиторію. Хоча бути аналітиком чи соціологом тут непотрібно, адже всі ми знаємо, що основна аудиторія співака – це “жінки у віці”, якщо бути чесними. Спробуйте послухати декілька пісень виконавця. Перш ніж про нього говорити, потрібно розібратись у текстах, котрі ним створені. Всі його композиції мають досить глибокий сенс і знаний зміст. Коли ми говоримо про образ Олега Винника як умовного ідола української поп-сцени, потрібно розуміти, над чим саме працюють піарники.

Спробуємо розібратися, яким є психологічний портрет української жінки. Зазвичай це жінка, котрій недостатньо уваги свого чоловіка, котра постійно у клопотах та домашніх справах. Такі жінки намагаються компенсувати увагу співаком та його піснями з глибоким сенсом, котрі ну так відповідають життєвим умовам. Перегляньте декілька концертів артиста та занотуйте всі слова, котрими він звертається до зали. Звичайно, кожна жінка вважає, що це “летить” на її адресу та присвячується лише їй єдиній. Елементарні епітети мають магічну силу “збити з ніг” будь-яку українську жінку. Та це лише мала частина, чим, так би мовити, “бере” співак свою аудиторію – за його харизмою стоять не лише тексти з глибоким змістом, а ще його фізична форма, голос і багато інших фішок, котрі чіпляють жіночу частину зали та зводять їх із розуму, коли їхній чоловічий ідеал з’являється на сцені», – ідеться у коментарі для Opinion.

Поп-музикою єдиною?

Відомий український музичний журналіст, поет, композитор і колишній продюсер співачки Наталії Могилевської Олександр Ягольник розповів Opinion, що, аналізуючи причини популярності Олега Винника, не слід забувати про його досвід участі в європейських мюзиклах, оскільки це неабияк вплинуло на успіх співака.

«Феномен популярності Олега Винника полягає в тому, що в нього за плечима гарна школа європейських щоденних мюзиклів, де актор і грає, і танцює, і співає, і робить трюки одночасно. Враховуючи, що таких мюзиклів у нас в Україні ще немає, симбіоз всіх його талантів плюс гарно продуманий матеріал на свою аудиторію і любляча дружина — це ключ його цілком заслуженого успіху в Україні», – впевнений Олександр Ягольник.

Герой жартів чи «король жінок спальних районів»?

Українська блогерка Анастасія Приходько переконана, що численні жарти про співака створюють не прихильники та слухачі, а ті, хто завдяки Виннику прагнуть збільшити власну популярність і аудиторію. Успіх артиста, на думку блогерки, пояснюється потраплянням у потрібний час до потрібного місця, маючи при цьому таку ж потрібну пісню.

«В інтернеті панує думка, що Олег Винник – це трафік. Але таким його зробили самі користувачі-паразити, які не бачать іншого способу як “хайпанути”. Його цільова аудиторія не робить меми та не вигадує жарти. Як сказала одна велика жінка, “він король жінок спальних районів”. Ось і вся його зголодніла цільова аудиторія, за чоловіком, який знайшов точні слова.

Як так вийшло? Однієї миті виникла необхідність швидко замінити “Все для тебя, моря и океаны”, у цей момент і почався зірковий час Винника зі своїм “Нежную и родную, обниму и зацелую”.

Тому низький уклін самому артисту, менеджменту та “голодним” жінкам, які дають Олегу Виннику можливість два дні по три години поспіль роботи місто мільйонником. У чому секрет? Він опинився у потрібну мить, у потрібному місці, з потрібною піснею», – розповіла Opinion Анастасія Приходько.

Олег Винник: феномен чи результат цілеспрямованих зусиль?

Бізнес-тренер та експерт із розвитку особистого бренду Костянтин Галюк поділився з Opinion головними аспектами розвитку персонального бренду та прокоментував, як саме ці правила реалізувалися в образі Олега Винника. На думку експерта, за рівнем своєї професійності співак є набагато вищим, аніж популярна естрада: так, ніби зірка світового футболу вирішила пограти за команду нижчого дивізіону. Важливим складником також є правильний піар і активне використання відомих усім символьних жестів.

«Любой персональный бренд опирается на следующие ключевые основы: профессионализм, представленность, развитие рынка. И наш герой объективно демонстрирует: а) наличие б) развитие в каждом из вышеуказанных направлений.

Профессионализм – его реальный уровень как исполнителя, по мнению многих экспертов, гораздо выше, чем популярная эстрада. Профильное образование плюс качественные амбиции приводят его к тому, чтобы стать солистом Черкасского народного хора в 20 лет. Далее – работа в лучших операх Европы, важнейшие роли в постановках. И объективно неизвестна причина резкого возвращения в Украину и начало работы в теме популярной песни, но сейчас не об этом. Его уровень – это если бы Месси вдруг решил: “А почему бы не поиграть за команду со скромными результатами?” И как вы понимаете, такой профи может при необходимости любую из своих песен спеть а капелла, чем приведет в трепет и без того влюбленных фанаток.

Представленность – качественный пиар никто не отменял, а он у Винника прекрасен. И тут даже дело не в количестве бигбордов. Начнем с внешнего образа, который хорошо раскачивает амплитуду восприятия: с одной стороны, длинные светлые ухоженные волосы, с другой – пятидневная щетина, белая рубашка с галстуком и куртка-косуха с поднятыми до локтя рукавами… Такой себе хороший / плохой мальчик.

Использование широко принятых “символьных” жестов: “ОК” в виде сомкнутого указательного и большого пальцев на правой руке, который в нашем случае символизирует букву имя Олег, и “Peace / Пасифик” – знак хиппи всех времен и народов, обозначающий мир (нет войне), либо “Виктория” (победа) в более старой транскрипции правой рукой как символ фамилии Винник. А в общем получается: “Все будет ОК, моя победа будет мирной”, и все это нам демонстрирует парень в вышеописанной рубашке под галстук для любительниц офисного стиля и сверху в рокерской куртке, свой для тех, кто “помнит лихие 90-е”. Четкое 100%-е понимание своей целевой аудитории – женщины за 30, у которых не остыли мечты о прекрасном принце.

Развитие рынка – три в одном: певец, композитор, автор песен. Мог бы быть такой человек не популярным? Да. Если бы был ленивым. А наш герой демонстрирует потрясающую работоспособность, чем и привлекает внимание как фанатов, так и завистников.

И в финале о завистниках. Мне кажется, уже нет не одной юмористической передачи, которая не пошутила на тему Олега Винника в своих эфирах. Иногда складывается мнение, что он им платит, чтобы они над ним шутили. Ибо “что не некролог, то пиар”, или, как говорил Генри Форд, “Пусть говорят все, что хотят, лишь бы правильно произносили фамилию”», – пояснив Костянтин Галюк.

У житті та на сцені – чи є різниця?

Альона Роєнко, PR-менеджерка агентства Friends of Brands та колишня PR-менеджерка музичної компанії Moon Records, розповіла Opinion, що образ Олега Винника як щирої та відкритої людини з позитивною енергетикою живе не тільки на сцені, але й поза нею. За словами Альони Роєнко, співак зміг стати альтернативою тим російським артистам, які сьогодні заборонені на території України, а його пісні – це та музика, яка найбільше «заходить» нашому слухачеві.

«Я би виокремила тут декілька аспектів: час, образ, музика та людські якості.

Час. Українському середньостатистичному слухачеві віком 35+ після заборони гастролей Стаса Михайлова та Філіпа Кіркорова і введення так званих квот на радіо, чесно кажучи, просто стало нічого слухати. І я думаю, феномен неймовірної популярності Олега Винника можна пояснити саме цим: він опинився у правильний час у правильному місці. І замінив багатьох російських артистів, яким сьогодні закрита дорога на українські концертні майданчики.

Музика. Давно помітила таку тенденцію, котра, мабуть, склалася історично, – нашому слухачеві “заходить” просте, невигадливе, грубо кажучи – проста та зрозуміла музика для народу та про головне. Саме цим можна пояснити феномени не тільки Олега Винника, а й Ірини Федишин, Олі Полякової, Дзідзьо та популярність радіо “П’ятниця”. Красиві романтичні пісні, проста невигадлива мелодія, зрозуміле й таке близьке, ніби про нас усіх, – це пісні Винника.

Ще, думаю, у нього дуже цікавий образ: ідеальний романтичний чоловік із зовнішністю голлівудських акторів, такий загадковий і привабливий. І що найцікавіше – йому віриш. Він таким і є і в житті, і на сцені. Багато з тих, хто спілкувався з ним, кажуть про приємну енергетику, привабливість, а на сцені – його непідробні емоції, любов до публіки та щирість. А для артиста це дуже важливо – бути справжнім та максимально відкритим. Слухач це завжди відчуває. І відповідає взаємністю», – поділилася Альона Роєнко.

Як працює бренд Винника: співак столиці чи регіонів?

Вероніка Лавська, партнерка PR-агентства Lavska Story, пояснила Opinion, що є декілька стратегій, за якими артист-початківець може розвиватися. Перше – керуватися тактикою, прагнути потрапити до столиці, засвітитися на сторінках модних видань. Інший варіант – мислення стратегічне, що і використовує бренд Олега Винника. За словами експертки, нині ми спостерігаємо вже другу хвилю популярності співака, а завоювання мас відбувається шляхом організації концертних турів регіонами. Адже саме там живе публіка, яка буде купувати квитки на виступи та підвищуватиме рейтинги.

«Многие начинающие артисты стремятся в Киев, потому что здесь находится вся ключевая светская пресса и такой желанный эфир с Катей Осадчей, события с красной дорожкой от M1, Viva… Организаторы концертов, PR-менеджеры… Все, что может способствовать развитию карьеры. Если главной целью является популярность – частое упоминание в СМИ, фото в светской хронике – путь выбран верный. В таком случае артисты руководствуются больше тактикой, чем стратегией. Но это сложный и долгий путь развития. Ведь чтобы о тебе стали бесплатно писать в прессе, нужно быть известным, а чтобы стать известным, нужно попасть в топовые СМИ. Замкнутый круг.

Тем и отличается артист от продюсера. Артист мыслит тактически, а продюсер стратегически. Соответственно, цель во втором случае – прибыль, так как любой проект создается с ориентиром на бизнес. А популярность – это всего лишь следствие, добавочная стоимость. Именно эту стратегию использует бренд Олег Винник. Имея хороший бекграунд – вспомните 2006-2011 годы – звездами украинской эстрады были как раз Олег Винник, Таисия Повалий, Павел Зибров, Виктор Павлик

То есть артист переживает вторую волну популярности. И как завоевать внимание масс? Так же, как делают политики – отправиться в тур к неискушенным слушателям – в регионы. Имея народный альбом с мелодичной, танцевальной музыкой и понятными текстами, которые будут резонировать простому слушателю, команда Олега Винника не стала заниматься PR-сопровождением, популяризацией в рубриках о шоу-бизе. А сделала упор на продажи, продажи в регионах, где он был известен, узнаваем среди той аудитории, которая слушала его еще во время первой волны. Как бы все артисты не старались попасть в Киев и отсюда стартовать с карьерой, стоит учитывать, что массы – это не Киев, поклонники и фанаты, кто купят билеты на концерт и сделают продажи, повысят рейтинги и создадут востребованность. Это регионы, а точнее вся территория Украины. Главное – какова цель», – переконана Вероніка Лавська.

З думкою про повторну хвилю популярності артиста погодився і політичний аналітик Дмитро Франчук. За його словами, колись Олег Винник був на одному рівні з Павлом Зібровим, але вчасне розуміння того, що індустрія змінюється та розвивається, допомогла авторові «Молодої вовчиці» втриматися на хвилі популярності та знову піднятися на її вершину.

«Він був наряду з Павлом Зібровим та іншими, але він вчасно переформатувався під індустрію, що динамічно розвивається, та витіснив із неї багатьох застарілих співаків, які не розвиваються. Не менш важливим є і гарна команда піарників, яка просуває артиста в соціальних медіа, а участь у різних ток-шоу ще більше надає Виннику популярності», – пояснив для Opinion політичний аналітик.

Олег Винник – український аналог Стаса Михайлова?

Коментуючи для Opinion феномен популярності співака, експертка Центру структурної політології Лілія Брудницька розповіла про спільне між Олегом Винником та Стасом Михайловим – російським виконавцем, з яким нерідко порівнюють українського артиста. На думку експертки, обидва виконавці мають багато спільного, починаючи від стилістики композицій і завершуючи цільовою аудиторією. Також Брудницька не виключає того, що у найближчому майбутньому нам слід очікувати на появу численних «клонів» Винника, а деяких навіть уже можна зустріти в невеликих закладах із живою музикою.

«Моя думка є дуже суб’єктивною, оскільки про співака Олега Винника чула хіба з реклами (на телеканалі “Інтер” перед Новим роком) і познайомилася з його кількома виступами тільки нині. Мені Олег Винник дуже нагадав надзвичайно популярного російського співака, котрого теж називали феноменом, – Стаса Михайлова. І за стилістикою його композицій (принаймні тих, які прослухала я) у Винника і Михайлова спільна цільова аудиторія: люди, котрим не вистачає задушевного, відвертого спілкування або які вимушені протягом тривалого часу приховувати в собі певні почуття, переживання тощо.

Така аудиторія може бути надзвичайно широкою, оскільки співак позиціонує себе як саме задушевний співрозмовник, цільовій аудиторії не дуже важливі його вокальні здібності та якість композицій. Натомість у відвертій розмові “по душам” важливі приглушений м’який голос, нескладна  мелодика пісень, що заколисує, прості слова з претензією на психологізм.

Як і Стас Михайлов, Олег Винник апелює переважно до жіноцтва. Звичайно, на його популярність спрацював грамотний високоякісний піар. Титул красеня – складник цього піару, і дуже вдалий, бо цільова аудиторія – жіноцтво, і дами хочуть слухати титулованого прекрасного принца. На його концерті немає жодних згадок про війну, тарифи та високі ціни: люди релаксують. Багато чого, до речі, Винник запозичив у гуру неокультів і вдало використовує. Не здивуюся, якщо незабаром він круто змінить тематику і почне співати про духовні цінності або посилить акцент на відданості, вірності тощо. Також припускаю появу багатьох клонів Винника, особливо на регіональному та локальному рівнях. Аби переконатися, достатньо зайти у перше-ліпше пристойне кафе з живою музикою: подібні Виннику співаки вже заміняють шансоньє. Отже, складники Винника прості: гроші, якісний піар і психологізм + ретельно вибудувані маркетингові ходи. Це абсолютно ринковий продукт. Хоча, з огляду на титул найгарнішого, в інвесторів, мабуть, є занепокоєння – чи не витіснять його найближчим часом гарніші та голосистіші конкуренти?» – розмірковує Лілія Брудницька.

Співак, народжений попитом, чи вдалий продукт піарників?

Віктор Пашула, PR-директор «Агентства розвитку Дніпра», пояснив Opinion, що вважати Винника артистом, який просто зайняв нішу Михайлова – річ цілком очевидна та банальна. Адже не пропозиція породжує попит, а навпаки. На думку піарника, популярність українського виконавця можна пояснити просто: Олег Винник є «своїм» для аудиторії віком 40+ (яка і є ключовою), він дає змогу відчути себе фатальною жінкою, заради якої і відбувається увесь концерт, а його зовнішність для багатьох є певним ідеалом. До того ж доторкнутися до свого ідола та кумира не так вже й складно. Однак експерт наголошує: не слід забувати, що просування будь-якого продукту передбачає використання чималої суми грошей на початку. А жарти та меми, які виникають в інтернеті, лише грають на руку маркетологам.

«Звичайно, можна сказати, що Олег Винник зайняв в Україні нішу “пісенної зброї масового ураження дам бальзаківського віку” північного сусіда Стаса Михайлова. Це цілком очевидно, як і … банально. Адже якщо йти методом “від супротивного”, правильним буде твердження: ніша знайшла свого “героя”. Попит, як відомо, народжує пропозицію.

Вчорашні дівчата, які років -надцять тому вищали під “Ласковый май”, вимальовували у своїх милих голівках романтичні “міражі”, з переходом у категорію 40+ зробили крок зі світу мрій в іншу реальність. І питання навіть не в тому, чи відростив уже домашній принц на білому коні пивний живіт, наскільки комфортно виносять мозок власні спиногризи зі своїм перехідним віком, чи є в родині достаток? Кожна жінка – особистість. А про це часом, на жаль, забувають.

Виховані на ідеалах класичного жіночого роману, на художньому оспівуванні романтики, вони жадають … сублімації. Яскравих емоцій заміщення, здатних зняти внутрішнє напруження повсякденності, що з’їдається побутом. Ще нещодавно вони збивалися в зграйки, щоб хильнути келишок-інший вина, поекспериментувати в караоке або відтягнутися на дискотеці 80-х (під новомодні біти вилизаних клонів-хлопчиків кайфувати не комільфо).

Психологи недарма відзначають, що у періоди депресій, кризи уваги люди повертаються туди, де їм було затишно та спокійно. Вибирають собі образи чи місця, які асоціативно пов’язані з минулим. Пісенний ескапізм Олега Винника ідеально підходить для цього. Він – символ, за допомогою якого жінки ностальгують.

По-перше, він “в доску” свій. Теж із категорії 40+.

По-друге, дає тобі відчути себе тією самою фатальною жінкою, яку так складно знайти і легко втратити, заради якої можуть перевернути гори і написати романтичні рядки. Та чого вже там – заради якої і влаштували увесь цей сольний концерт!

По-третє, гіперсексуальність і манера поведінки. У свої 40+ (о Боги!) – ні грама целюліту. Фактурний блондин із блакитними очима, який прихиляє перед дамою коліно. А головне – так тактильно доступний: любить “обнимашки” й “целовашки” незалежно від об’єму талії, шару макіяжу і дрібничок на твоїй шиї та пальцях.

І все це на тлі затребуваного цільовою аудиторією голосового діапазону лірико-драматичного тенора й неймовірного пабліситі. Останнє – проста констатація бізнес-складника проекту під назвою “Олег Винник”. У наш комерціалізований час просто неможливо запустити роскрутку, яка б оминула вкладання на початковій стадії бабла. Тому казка “виник з нізвідки” написана саме продюсерами і обізнаними на темі піарниками. Піднятий хайп – це вже наслідок. Йому, до речі, сприяє і сарафанне радіо чоловіків, які елементарно заздрять увазі на стороні: меми із серії “хто такий Олег Винник, чому не знаю?» другий рік щільно лягають у карму маркетингу.

Так що, чоловіки “дам 40+”, замість того щоб “стібатися” над їхніми смаками щодо ліричного героя з поверхневим текстом, приділяйте більше уваги своїм жінкам. У нас теж своєрідних смаків до чортиків. Чи не так?», – вважає фахівець.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар