Понеділок, 28 вересня

Короткі спідниці – підстави для залицянь?

Скоро прийде весна, і не за календарем, а вже насправді, серйозно. З ласкавим весняним сонечком, квітучими деревами та дзвінким пташиним гомоном. Кафе та ресторани наввипередки кинуться відкривати літні майданчики, а дівчата вийдуть на вулиці у коротких та дуже коротких спідницях. І почнеться!

Ті короткі спідниці – то вже притча во язицех. Вдягнула коротку спідницю – чекай біди. Жінки, особливо старші жіночки, прошепотять у спину щось про безсоромну дівку, добре ще, якщо не про хвойду. Деякі чоловіки сприйматимуть міні-спідницю як зелене світло, як запрошення до усіляких форм залицянь та пропозицій різного рівня непристойності. І страшно дивуватимуться, як отримають відкоша. «А нащо ж ти коротку спідницю вдягнула, хіба не для того, щоб привернути чоловічу увагу?» – це нібито риторичне запитання можна почути і від чоловіків, і від жінок.

Надзвичайно поширеною є думка, що все, що жінки на себе вдягають, все, що вони роблять зі своєю зовнішністю, – це все тільки та винятково задля чоловіків. Тільки щоб привернути їхню увагу та їм сподобатися. Чоловікам складно збагнути, що в пересічної жінки під час вибору вбрання є купа факторів, які треба врахувати, і далеко не завжди потенціальній захват чоловіків стоїть серед них на першому місті, а іноді він і взагалі до уваги не береться. Безліч елементів жіночого гардеробу впродовж історії моди було винайдено зовсім не заради приваблення чоловіків.

І в це складно повірити, але коротка спідниця – одна з таких речей. Одяг, який передусім у нас асоціюють зі спокусою, з відвертою сексуальністю та навіть сексуальним закликом, насправді ніколи не мав за мету когось спокушати. Міні-спідниця – це один із символів фемінізму, звільнення та рівності жінок.

Почнімо з того, що сама назва «міні» – це не характеристика розмірів спідниці, як багато хто думає. Цю назву коротка спідниця отримала за назвою автомобіля Mini Cooper, що належав Мері Куант, володарці відомого бутика Bazaar у Лондоні. У Мері не було жодної дизайнерської освіти, проте вона мала гостре око та влучно підхоплювала ідеї з того, що бачила на вулицях. А бачила вона, що на початку 60-х років дівчата масово сунули до університетів і традиційно «чоловічих» посад. Темп жіночого життя прискорювався, у класичних спідницях «за коліно» незручно було підбігати за автобусом чи сідати за кермо власного авто. І коли Мері Куант підняла поділ спідниць на кілька дюймів вище коліна, дівчата були в захваті!

Цю революційну моду підхопили по обидва боки Атлантики. Молоді та прогресивні англійські та американські жінки носили коротенькі спіднички з водолазками та светрами, з нещодавно винайденими замість панчіх колготками, зі зручними туфлями-лоферами та насолоджувалися свободою руху. Це не був одяг нічних метеликів, це був одяг університетських бібліотек і маршів за рівні права для жінок.

Те, що для Англії та Америки зробила Мері Куант, для Франції зробив Андре Куреж. У 1964 році він випустив колекцію мінімалістичних суконь набагато вище коліна, і відтоді короткі спідниці почали підкорювати світ французької високої моди. Подейкують, що її величність Коко Шанель суворо засудила появу на подіумах міні-спідниць, вона вважала їх потворними. Кажуть також, що її творчий нащадок, багаторічний креативний директор Будинку Chanel Карл Лагерфельд зазначив якось, що то була одна з найбільших помилок, яких вона коли-небудь припускалася.

Після короткого занепаду протягом 70-х у 80-х міні-спідниці повернулися у моду і відтоді вже залишилися назавжди. Сьогодні коротка спідниця з деніму може бути чудовою альтернативою джинсам чи шортам. І комплект із трикотажної футболки, короткої джинсової спідниці та функціонального взуття нічим принципово не відрізняється від такого ж самого комплекту з шортами, який можна бачити на будь-якому пляжі. Це просто зручний одяг для літньої спеки, нічого більше. І натяків на те, що дівчина жадає чоловічої уваги, у такому вбранні не більше, ніж у будь-якому іншому.

Іноді коротка спідниця може використовуватися для модної гри, для демонстрації сучасних тенденцій. Як-от, наприклад, кольорові колготки. Щільні, непрозорі колготки яскравих кольорів та їхні цікаві поєднання з кольоровим взуттям – це дуже актуальний модний тренд, і що може краще допомогти його втілити, ніж коротка спідниця? У цьому разі довжина спідниці – це лише інструмент, засіб для демонстрації кольорових акцентів.

Інший спосіб грати з кольорами – підібрати взуття так, щоб його відтінок підтримував окремі кольори на спідниці. У цьому випадку голі ноги – це теж не самоціль, а лише тло, нейтральний фон, на якому розгортається партія модної гри. І все вбрання при цьому може бути абсолютно буденним, без зайвого шику. Головний шик, головний акцент – це гра кольорів. І це один із тих видів вбрання, яке жінки вдягають геть не для чоловіків, а навпаки – для інших жінок. Бо саме жінки помітять та оцінять ці стильні сполучення.

То що, скажете ви, для святкових та романтичних нагод міні-спідниць не існує? Чому ж ні, існують. Але святковим та дещо сексуальним образ робить не довжина спідниці, а взуття та решта аксесуарів. Якщо дівчина вдягає туфлі на високих підборах та з вузькими носиками, робить вечірній макіяж з яскравою помадою, підкреслює талію, а до всього цього ще додається міні-спідниця, то так, мабуть, сьогодні в неї великі плани. Але з ким реалізувати ці плани, нехай вона вирішує сама!

Хай там як, коротка спідниця – не підстава для залицянь. Вона не для того створена, і вона жодним чином не виправдовує чиїхось хтивих думок. Не в тої немає сорому, хто вдягнула коротку спідницю, а в тих, хто бачить у цьому щось непристойне.

Майя Тульчинська, модний блогер

Більше статей автора читайте на Доступно та просто про моду та стиль та http://cloche.club/

Залишити коментар