Понеділок, 22 жовтня

Про царицю наук

Чи Думали Ви, читачу, що ми з Вами прожили півжиття в державі, яка керувала нами відповідно до ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЙ? Базис і надбудова перекинулися. Теорія марксизму стала базисом, а економіка – надбудовою. Результати відомі. Навіть для масового безглуздого терору була своя діалектика. Держава відмирала шляхом зміцнення силових структур, нарощування та заточки стальних зубів. По мірі просування до безкласового суспільства класова боротьба зростала. Це теорія. А на практиці – «корчилася Русь під кривавими чобітьми та під шинами чорних марусь» (Анна Ахматова).

Не дивно, що терор, цим нас не здивуєш! Дивно, що держава потребувала ВИПРАВДАННЯ ФІЛОСОФІЄЮ, ВТІШЕННЯ ФІЛОСОФІЄЮ. Злочини проти людства, скоєні в ХХ столітті, були переважно ТЕОРЕТИЧНО ОБҐРУНТОВАНІ. І катастрофа європейського єврейства, і геноцид кхмерів були втіленням певних філософських узагальнень. Одержимі бажанням вбивати, людські спільноти творили злочини з найкращих і найобґрунтованіших мотивів.

Лише один елемент не брався до уваги в теоретичних побудовах. При уважному розгляданні з’ясувалося, що втрачений елемент – ні більше ні менше як людина, індивідуальні властивості та потреби якої занадто незначні, щоб всерйоз їх враховувати. Чи потрібно дивуватися, що ці системи виявилися жорстокими?
– Яке у вас у білеті третє запитання?
– Критика ек… зистен… она…
– Екзистенціалізму. Відповідайте.
– Ну, вони… Вони думають, що головне – це людина з її сумнівами. Вони вважають, що основне питання філософії –це питання, чи варто людині жити, чи їй краще покінчити з собою.
– А ви як вважаєте?
– Я вважаю, що треба жити!
– Значить, ви – екзистенціаліст!
– Чому? Я ж не за самогубство!
– Річ не в тому, за ви чи проти. Річ у тому, що ви вважаєте дрібне питання про ваше життя основним питанням філософії. А у філософії – інше важливе, основне питання. Яке?
– Про первинність матерії та свідомості.
– Правильно. І запам’ятайте, філософія займається не КОНКРЕТИКОЮ, а загальними закономірностями.

Боже мій, якби так! Займалися б загальними закономірностями, не чіпаючи дрібних інтересів дрібних приватних людей, які НЕ Є ОБ’ЄКТОМ ВИВЧЕННЯ (тобто філософія – то не антропологія). Чому ці дрібні люди постійно є ОБ’ЄКТОМ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ВИСНОВКІВ? Ні, не сьогодні і не сто років тому це почалося. Який порядок навели в стародавньому Китаї філософи-легісти (школа Фа-цзя) – страх бере! Щоправда, не самі вони навели на країну спустошення, на те були СИЛОВІ СТРУКТУРИ. Але філософи пояснили, ЧОМУ потрібно знищувати людей і насамперед філософів інших шкіл. Спалили з філософських мотивів філософські книги, а вчених утопили у вигрібних ямах, а інших, каструвавши, направили на «будівництво століття» – зводити Велику Китайську стіну. А трохи пізніше й очільнику легістів Чи Си знесли голову з плечей геть.
Так що нам писати про теоретизовані суспільства? Це об’єкт для монографії. І написано таких книг – десятки, та якби не сотні.

Боже! Скільки моделей пропонували нам теоретики всіх століть, і завжди будувалося суспільство, що нагадує казарму або в’язницю. Слава Богу, більшість цих моделей не була втілена в життя. Нам з вами – не пощастило. Ми виросли в суспільстві, побудованому на ідеологічних засадах, ідеологія померла, всі ми сироти, і ті, хто служили їй, і ті, хто чинили опір їй.
Помер противник, немає з ким боротися, сумним стало життя. І тільки ті, хто був байдужий до ідеології, – при своїх. Їм добре, а ми потребуємо втіхи. Як колись Боецій, на руїнах іншої імперії ми шукаємо іншу філософію, іншу ідеологію, яка зцілила б хвороби наших «багатозітхаючих душ». Ні, ми не шукаємо ідеологію, ВОНА ШУКАЄ НАС. І ВОНА НЕ ОДНА. Ідеології наскочують на нас із різних боків. БАГАТИЙ ВИБІР ДЕШЕВИХ РЕЧЕЙ. Індивіди приміряють світогляд зі зростання.
Теоретики вибирають універсальну ідеологію для всієї країни. І хоча всі ми потребуємо РОЗРАДИ ФІЛОСОФІЄЮ, думка про нову філософію, нову ідеологію «для Вас і Ваших дітей» не втішає мене.

Борис Херсонський

Залишити коментар