Понеділок, 28 вересня

Кінець ХХ – початок ХХІ століття став революційним для людства. Особливо відчутні зміни сталися у сфері комунікації та поширення інформації завдяки розвитку цифрових технологій. Спочатку з’явилася всесвітня інформаційна мережа, яка згодом створила передумови для розвитку багатьох інших технологій. Стрімко почали розвиватися технології, що надавали можливість безперервного доступу до інформаційної мережі.

Генерації, що зростали під час поширення інтернету, вже не уявляють власне життя без соціальних мереж, систем пошуку інформації або онлайн-магазинів. Особливо відчутно впливають цифрові технології на «покоління Z» людей, що народилися після 2000 року. У тому, що цифрові  технології змінили наш спосіб життя, сумнівів немає, але чи пішли ці зміни тільки на користь?

Планшети та смартфони нині є нашими невід’ємними супутниками. Ми прокидаємося, відключаючи будильник на телефоні. Починаємо день із перевірки новин та соціальних мереж, лежачи в ліжку. Снідаємо з телефоном у руках, вдивляємось у нього в транспорті. У будь-яку вільну хвилину рука сама тягнеться до кишені, аби дістати телефон. Перед тим як заснути, обов’язково беремося почитати щось безглузде на яскравому екрані смартфона. Загалом за добу ми витрачаємо від 3 до 5 годин на «спілкування» з гаджетом. Цифрові пристрої стали невід’ємною частиною нашої особистості.

Вперше можливістю залежності від інтернету зацікавився американський психолог Айвен Голдберг. Саме він 1995 року описав стресові стані, що може викликати інтернет. Згодом у 2010 році велике дослідження YouGov яке виконали на замовлення UK Post Post Office показало, що близько 60 % британців-власників гаджетів відчувають панічний страх втратити свого цифрового компаньйона. Ця фобія отримала власну назву – номофобія (no mobile phone phobia). Окрім цієї фобії, психологи почали виокремлювати низку розладів в окрему групу –  iDisorders. Які iDisorders може викликати «мережа»?

Технології змінили нашу поведінку і нібито зробили наше життя легшим. Але за цей комфорт ми маємо платити  все більшу ціну.

Нарцистичні розлади

Активні користувачі соціальних мереж часто починають страждати ознаками розладів особистості. Їхня самооцінка зростає, допоки користувач не починає відчувати себе справжнім експертом. Сягнувши рівня лідера думок, людина починає сприймати власну думку за єдино слушну. Це заважає робити правильні висновки та провокує конфлікти. Але така завищена самооцінка постійно вимагає суспільного схвалення і підтримки у вигляді лайків та перепостів. Брак уваги підписників може викликати стрес і дисфорію. Задля підтримки популярності людина починає йти на ризиковані дії. Фото з даху хмарочосу, із залізничних рейок, перед кліткою з хижаками – ось що живить популярність у дописувачів. На жаль, іноді такі експерименти закінчуються фатально.

Крім того, соціальні мережі створюють ілюзію ідеального світу. Переглядаючи світлини інших користувачів, людина починає вважати своє життя одноманітним, а власне тіло недосконалим. Це може спонукати людину фанатично дотримуватися дієт, доводячи себе до стану анорексії, йти на будь-що аби створювати уявний позитивний образ. Часто за цим може бути прихована важка депресія.

Обсесивно-компульсивні розлади

Чи стикалися ви з нав’язливою тягою перевірити стрічку соціально мережі протягом дня? Або, може, у вас є потреба до постійного спілкування? Усе це є ознакою нав’язливого використання мережі, абсолютними проявами якої є тяга до постійних, але безрезультативних інтернет-знайомств, пошуку та придбання непотрібних товарів в онлайн-магазинах, спрага до безперервного веб-серфінгу, мережевих ігор. Користувач відчуває себе комфортніше в мережі, ніж під час реального спілкування з людьми. Навіть знаходячись у компанії друзів, людина більше уваги приділяє мобільному телефону, ніж живому спілкуванню.

Синдром дефіциту уваги й гіперактивності

Доступність інформації завдяки безперервному доступу в інтернет з телефона змінила сам принцип оброблення інформації нашим мозком. Нам більше не потрібно запам’ятовувати дати, формули, адреси та назви. Усе це легко знайти за трьома кліками у пошуковику. З іншого боку, безперервна атака надлишкової інформації перевантажує нас. Вмикається захисний механізм – ми сприймаємо тільки фрагменти даних.

Такі зміни призводять до того, що в повсякденному житті нам складно концентруватися на якомусь довгому та монотонному процесі протягом тривалого часу. Ми швидко перегортаємо замітки, пропускаємо лонгріди й намагаємося споживати інформацію тільки тезово. Особливо це проявляється у дітей. Утримати їхню увагу  протягом 45 хвилин шкільного уроку, на якому методично розбирають якусь одну тему, вже майже неможливо. Дитина просто не розуміє, навіщо вчити напам’ять якісь дати чи формули, якщо вони всі є в інтернеті.

Але iDisorders – це не тільки психологічні розлади. Цифрові пристрої цілком реально впливають і на наше тіло.

Вдивляючись в екран мобільного пристрою, ми згинаємо шию і опускаємо голову вниз. Це перенапружує наші м’язи шиї, що викликає болі в шиї та голові. Читаючи з екрана телефона, особливо в умовах громадського транспорту, ми перенапружуємо зоровий нерв, що може послабити зір.

Занадто гучна музика в навушниках може призводити до ураження клітин внутрішнього вуха, що в підсумку може обернутися глухотою.

Розмови по телефону або перегляд повідомлень під час керування авто знижує увагу водія вдвічі та може стати причиною аварії.

Телефон може стати навіть причиною ожиріння. Процес насичення є доволі складним та багатокомпонентним. Ми маємо бачити їжу, відчувати її смак та аромат аби отримати задоволення від процесу і перестати відчувати голод. Існує великий ризик з’їсти набагато більше ніж треба, якщо під час їжі ви відволікаєтеся на телефон або телевізор. Замість того аби насолоджуватися їжею, ми автоматично закидаємо їжу до рота.

Як уникнути проблем?

Відмовлятися від сучасних технологій вже неможливо і не потрібно. Але треба використовувати їх за призначенням.

Насамперед обмежуйте час, проведений в інтернеті. Контролюйте потяг до веб-серфінгу.

Не лягайте і не прокидайтеся з телефоном в руці. Читання книжки перед сном налаштовує на процес засинання. Прокидатися краще від звичайного «аналогового» будильника. Так ви уникаєте спокуси погортати стрічку соціальних мереж чи новин, лежачи в ліжку, й економите власний час.

Не їжте з телефоном в руках. Відчувайте смак їжі – так насичення настає швидше, і ви не з’їсте більше необхідного.

Контролюйте тягу дістати мобільний телефон у транспорті або у вільний час. Розглядайте оточуючих. Телефон – це передусім асистент, не відводьте йому ключову роль у власному житті.

Текст: Святослав Лінников

Залишити коментар