Середа, 2 грудня

Кінець епохи ляльок. Чому яскравий макіяж більше не в моді?

Цього року під час головних світових тижнів моди на показах можна було помітити дещо незвичне. Дещо абсолютно несподіване, нечуване, навіть трохи скандальне. Тут і там, у різних дизайнерів та брендів, вбрані у різні стилі, подіумами крокували моделі… з «голими» обличчями. Приблизно ось такими.

Хіба таке може бути? Моделі на модних показах без макіяжу? Невже це означає, що макіяж більше не в тренді й можна викидати з шухляд запаси помад та тіней, а на крамниці косметики по всьому світу чекає неминуче банкрутство? Давайте розбиратися.

Декоративна косметика та приладдя для макіяжу були супутниками людства з давніх-давен, приблизно з тих самих часів, що й домашні кішки. І так, не тільки жінок, а людства загалом. У Стародавньому Єгипті, наприклад, чоловіки вдавалися до макіяжу не менше за панночок. А улюблені продукти тодішніх єгипетських візажистів – хна та сурма – збереглися донині й сьогодні теж є популярними. Гадали, що найстаріший засіб макіяжу – це пудра? А от і ні, сурма для очей старша рочків так на декілька тисяч.

У Стародавньому Римі макіяж був теж дуже популярним, але через спекотну погоду та дуже низьку якість фарб поновлювати його доводилося декілька разів на день. Заможні римлянки мали собі спеціальних служниць, чиїм обов’язком було підмальовувати господинь раз у раз, а також виготовляти для них косметичні засоби. Будете сміятися, але їх так і називали – cosmetae.

За похмурого Середньовіччя, звичайно, декоративна косметика зазнала занепаду, фарбувати обличчя та взагалі намагатися якось змінити зовнішність вважалося гріхом. Але під час Ренесансу макіяж повернувся. Хто хоч раз бачив портрет королеви Єлизавети І, той знає, що від живого людського обличчя там мало що лишалося під товстим шаром штукатурки – і це була мода тих років, а також засіб приховати страшні вади шкіри. Справжнього ж розквіту мистецтво декоративного покращення реальності досягло у XVIII сторіччі, в епоху рококо. Чоловічий макіяж у ті часи майже нічим не відрізнявся від жіночого, обидві статі наввипередки відбілювали обличчя пудрою, фарбували щоки та вуста кривавою помадою, приклеювали штучні родимки. Рясно розмальоване обличчя було ознакою людини з вищого суспільства, але багаті буржуа, що намагалися в усьому копіювати аристократів, фарбували свої пики ще рясніше, щоб вже всі напевно повірили, що вони – усім панам пани!

Усе змінилося після Французької революції. Чоловіки геть відмовилися від декоративності в одязі на користь функціональності, це так і називають історики моди – Велика чоловіча відмова. Відтоді макіяж зник із чоловічих облич. А жінки хоч і надалі вбиралися у хитромудрі сукні та робили навіжено складні зачіски, але обходилися майже без макіяжу, бо королева Вікторія оголосила його непристойним та не гідним справжньої леді. Пані з вищого світу щипали себе за щоки та били по губах, аби ті здавалися трохи червонішими. Отак легко суспільна думка перевертається з ніг на голову: те, що вважали ознакою аристократичного походження, тепер призначили несмаком та ганьбою.

Усе знову змінилося на початку ХХ сторіччя, в епоху німого кіно. Гримери на знімальних майданчиках щиро нафарбовували очі зірок та не шкодували яскравої помади. Бо ж сам жанр вимагав зробити обличчя акторок більш виразними, а вуста – добре підкресленими, аби глядачі могли краще роздивитися артикуляцію. Батько сучасної декоративної косметики Макс Фактор, він же Максиміліан Факторович, що вчасно втік із Російської імперії до Америки, робив найкращий грим для голлівудських зірок, а мимохідь навчив жінок у всьому світі фарбувати обличчя щодня. Завершила справу Коко Шанель, що привчила жінок у будь-якій незрозумілій ситуації фарбувати губи червоною помадою. Цей стиль макіяжу став класикою, панував майже сто років і лишається актуальним дотепер. 

Але таких яскраво нафарбованих облич небагато на сучасних модних показах. Часто-густо можна бачити обличчя ось такі. Здається, на них взагалі немає жодного мейкапу, очі не підкреслені, брови не намальовані, губи природнього кольору. Може скластися враження, що у візажистів під час показів був страйк, вони всі не вийшли на роботу, тож довелося моделям чимчикувати на подіум такими, як були. 

Насправді, звичайно, це не так. На цих обличчях є макіяж, і його робили справжні професіонали своєї справи. Це неймовірна майстерність – нафарбувати обличчя так, щоб воно не виглядало нафарбованим, а виглядало просто свіжим та милим. Ніби так і було, ніби ніхто нічого не робив. І саме це – модний нині тренд у макіяжі. Не розмальована лялька, а реальна дівчина. Не схожа на зірку інстаграму, а схожа сама на себе. Не товстелезний багатошаровий панцир, такий, що дай собі по потилиці – й обличчя відпаде. Заміть того – здорова, гладенька, сяюча, але реальна шкіра, яку видно; свіжий колір обличчя, як від доброї прогулянки; натуральні рожеві вуста, які можна цілувати, не вагаючись. От як на показі Chanel. 

Було б перебільшенням зробити загальний висновок, що сучасна мода загалом прагне простоти та натуральності, і гламурні витівки відійшли у минуле. Це не так. У моді багато яскравих та досить складних, хитромудрих речей, блискучі фактури, агресивні принти, високі підбори та величезні, вишукані, фантазійні аксесуари, насамперед сережки. Але, як бачите, все це можна носити також майже за відсутності макіяжу.

Схоже на те, що мода просто зробила ще одне сторічне коло. У XVIII столітті порядній жінці соромно було вийти на вулицю без яскравих фарб на обличчі. За сто років, у XIX сторіччі фарбували щоки та вуста лише повії, порядна жінка не мала права так себе ганьбити! Потім майже все XX сторіччя минуло під знаком пудри, туші для вій та безлічі відтінків червоної помади. З усіх обкладинок, з усіх реклам, та головне, з усіх боків на вулицях на нас дивилися штучні, намальовані обличчя, і це сприймалося абсолютно нормально.

На початку XXI сторіччя рівень штучності деяких жіночих облич, здається, досяг апофеозу. Не просто напомажені, але «надуті» губи, що не мають нічого спільного з реальними людськими вустами. Не просто підфарбовані брови, а намальовані за якимось пекельним трафаретом. Не просто тон чи пудра, а суворий, безжальний контуринг, за яким обличчя не видно. Ну ось, здається, світ втомився від всього цього та каже: досить. Давайте тепер, для різноманітності, трохи подивимося на реальні жіночі обличчя. Хоч згадаємо, як вони там виглядають насправді.

Звичайно, це абсолютно не означає, що зараз усі бренди та крамниці косметики збанкрутіють, а візажисти та б’юті-блогери лишаться без роботи. По-перше, щоб мати ідеальну шкіру та гарний колір обличчя, потрібно багато якісної косметики, але більше для догляду, ніж декоративної. По-друге, макіяж нікуди не піде, він залишиться, але буде максимально наближений до натуральних кольорів та рис. Не малюватиме поверх реального обличчя якесь вигадане, а лише трохи підсвічуватиме зсередини те, що намальоване природою. Тож теплі рожеві, абрикосові та персикові кольори – фаворити цього літа. 

Майя Тульчинська, модний блогер

Більше статей автора читайте на Доступно та просто про моду та стиль та http://cloche.club/

2 комментария

Залишити коментар