Четвер, 3 грудня

Завершити АТО за кілька годин, як запевняв Петро Порошенко, вступаючи на президентську посаду, не вдалося. Антитерористична операція на Сході тривала чотири роки. На жаль, з її формальним припиненням (АТО замінили Операцією об’єднаних сил) військовий конфлікт нікуди не дівся, агресор не покинув нашу землю. Із плином часу все більше надій покладається на миротворчу місію ООН.

Негайно не одразу ж

Миротворча місія – не така проста справа, як може здатися на перший погляд. На її появу та проведення впливають багато чинників, які зі свого боку залежать від специфіки конфлікту, особливостей регіону, непередбачуваних ситуацій. Не можна однозначно стверджувати і те, що миротворці оперативно забезпечать мир.

Ще понад три роки тому, у лютому 2015-го, під час засідання РНБО було ухвалено заклик до Ради безпеки ООН та ЄС про введення миротворчого контингенту до України. Весною того ж року президент Порошенко просив президента ООН ініціювати процедуру відправки відповідної місії на схід. Утім, минали роки, Росія й надалі підтримувала сепаратистів продовольством, зброєю, військами, а питання з миротворцями зависло.

20 вересня минулого року на засіданні Генасамблеї ООН Петро Порошенко закликав якомога швидше ввести миротворчу місію на територію нашої країни. Український президент навів беззаперечні докази присутності російських військових на Донбасі, зокрема показав паспорти затриманих. Він наголосив, що РФ має припинити підтримку сепаратистів, а представники країни-агресора не повинні входити до складу миротворчої місії.

Утім, прохання негайно ввести миротворчу місію не означає, що це станеться одразу ж. До моменту, поки нога першого миротворця ступить на проблемну територію, доводиться чекати місяці, а то й роки. Зволікання болісно відбивається на реаліях – українські військові та мирні мешканці продовжують гинути на Донбасі.

Довідка:

«Миротворчі місії ООН інструмент досягнення миру на території країн, що конфліктують, шляхом введення миротворчого контингенту ООН, який діє в рамках статуту ООН. Мандат місії стверджується Радою безпеки цієї організації. Цей же орган відповідає за відбір представників до миротворчої місії. У середньому підготовчий етап місії та її затвердження Радою Безпеки ООН триває близько двох років. Нині у світі діє 16 миротворчих місій ООН» (Із книги Наталі Малиновської «Україна: 20.03.2014»).

Рішення Радбезу ООН немає

Дискусійним виявився і формат миротворчої місії ООН, яку Росія підтримує. Тільки президент країни-агресора Путін бачить імовірний контингент на лінії розмежування українських військ та озброєних формувань так званих ДНР та ЛНР, що складаються з місцевих колаборантів та кадрових російських військових. Наша ж сторона такий підхід категорично не сприймає – миротворці мають розміститися на всій окупованій території, впритул до державного кордону України з РФ. Захід схиляється до українського варіанту.

«Чому тема введення миротворців буксує? Тому що РФ має власну комплексну інтерпретацію щодо цього, – розповів Opinion Олег Саакян, голова Єдиного координаційного центру «Донбас». – За її сценарієм миротворці стають фактично щитом між окупованою і контрольованою територіями України, закріплюючи за Росією домінування над захопленою територією: економічне, фінансове, політичне, і перекладаючи мілітарні видатки на міжнародні співтовариства. Для України це неприйнятно. Для нас миротворча місія можлива на всій окупованій території, включно з російсько-українським прикордонням. Вона має наблизити момент реінтеграції, зняти військові загрози, спонукати до виведення російського військового контингенту з тих територій».

За словами пана Саакяна, йдеться про дві непримиренні позиції, і це логічно, оскільки для РФ триває боротьба не за український схід, а проти суверенітету нашої країни. А для України це фактично боротьба за виживання держави, а не тільки за повернення окупованих територій.

«У миротворчої місії буде непроста доля, тому що вона має бути достатньо численною, десь 18-20 тис. військовослужбовців плюс 4-5 тис. поліцейських, – повідомив Opinion Євген Магда, директор Інституту світової політики. – Це масштабно, достатньо дорого і за таймінгом непросто. Спочатку треба ухвалити політичне рішення про таку місію на засіданні Ради Безпеки ООН. А потім упродовж кількох місяців узгоджувати її мандат, повноваження тощо. Боюся, що цього року миротворчу місію ООН на Донбасі ми так і не побачимо. Власне, це буде тягнутися щонайменше до президентських виборів в Україні».

Ігор Козій, військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва, висловив Opinion думку, що ухвалення рішення щодо створення миротворчого контингенту може затягнутися «на невизначений тривалий час».

Ніхто не хоче гинути

Отже, поява миротворчого контингенту на Донбасі залежить від політичного рішення, яке має оголосити Рада Безпеки ООН (до речі, РФ постійний член цієї Ради і може заветувати будь-яке рішення). Народний депутат Дмитро Тимчук, член Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони, також вважає, що цього рішення можемо очікувати довго. Відповідні структури не зволікатимуть із виконанням покладених на них завдань.

«Наскільки я знаю, департамент, що займається плануванням миротворчих операцій ООН, за відповідного рішення Радбезу готовий відразу приступити до роботи, – запевнив Opinion пан Тимчук. – Після цього ООН може сказати, скільки потрібно особового складу, одиниць озброєнь, яких саме озброєнь, які країни і що саме можуть виділити для цього, яким має бути фінансове забезпечення цієї операції з урахуванням матеріально-технічного, продовольчого та інших чинників».

А як бачать ситуацію ті, хто безпосередньо брав участь у миротворчих операціях? Олег Мартиненко, керівник аналітичного напрямку Української Гельсинської спілки з прав людини, наприкінці минулого і на початку нинішнього тисячоліття був у складі миротворчих місій Цивільної поліції ООН спочатку у Боснії і Герцеговині, а згодом – у Косово.

«Миротворчий контингент у реальності не воюватиме, хоча в теорії повинен, – пояснив Opinion пан Мартиненко. – Вони мають і важке озброєння, але, відверто кажучи, ніхто з іноземців не хоче гинути. Тому командири будь-якого військового підрозділу чи то з Франції, чи то з Нідерландів не будуть відкривати вогонь до останнього моменту. Найкращий приклад цього був у Сребрениці (події 1995 року в Боснії та Герцеговині – прим. авт.), де голландський полк просто здався сербським частинам, і там вирізали кілька тисяч мусульман».

На югославському досвіді наголосив Opinion Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: «Найближче все ж таки для нас те, що відбувалося в Східній Славонії, – зайшла миротворча місія, роззброїла бойовиків, і була створена міжнародна адміністрація. Вона і стала тим перехідним тимчасовим урядом, який контролював територію і передав її під контроль Хорватії. Таке для нас було б, мабуть, найкраще».

Волкера зрозуміли неправильно

США підтримують нашу країну в її прагненні розмістити миротворців на всій окупованій території, включно з контролем українсько-російського кордону. Про це неодноразово заявляв і спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер. На минулому тижні він побував на Донбасі. Низка ЗМІ розповсюдили слова Волкера про те, що військовим шляхом утрачені території Україні повернути нереально. Окремі експерти наголосили, що слова американського достойника перекладені хоч і дослівно, але вирвані з контексту.

Що насправді мав на увазі впливовий американець, на своїй сторінці у Facebook написав політик Роман Безсмертний: «Не спішіть кричати “зрада”. Я уважно передивився інтерв’ю спецпредставника США Курта Волкера каналу BBС про те, що Україна начебто не зможе повернути захоплену Росією територію. І прошу всіх ще раз теж передивитися. В оригіналі, а не в передруках чи переказах. Волкер заявляє про те, що Україна в нинішній ситуації САМОСТІЙНО не зможе повернути окуповану територію. Сказане означає, що США усвідомлюють: Україні треба надавати допомогу міжнародного співтовариства для того, щоб наша держава могла утримувати ситуацію під контролем і працювати над поверненням Донбасу».

Подробиці пан Безсмертний деталізував у відео на YouTube.

А що відбувається між американцями і росіянами, чи триватимуть переговори надалі? Олег Саакян повідомив: «В останні місяці двосторонній американсько-російський формат пробуксовував, стояв на паузі через передвиборчий період у РФ, ротацію політичних еліт після виборів. Після інавгурації Путіна з’явилася можливість його розморозити і провести зустріч. Таким чином Курт Волкер вже традиційно мав візит в Україну і тим самим фактично спонукав РФ визначитися з власним представником: чи то Сурков, чи то хтось інший замість Суркова».

Миротворці та права людини

Персонал миротворчої місії житиме поруч із цивільним населенням, і миротворці доволі тісно контактуватимуть із місцевими мешканцями. Наскільки їхня присутність сприятиме вирішенню проблем із правами людини на Донбасі?

Олег Мартиненко пояснив, як відбуватиметься комунікація: «Це дуже просто робиться. Розвертаються так звані поліцейські станції, райвідділи по-нашому, чи військові табори (military camp), де буде розташовуватися військовий контингент того чи іншого іноземного підрозділу, куди й звертатимуться мешканці зі скаргами на порушення їхніх прав збоку неважливо кого: України, Росії чи так званих ДНР і ЛНР. Просто жаліються, і там же забезпечується патрулювання у будь-який час доби населених пунктів щодо таких скарг і звернень громадян».

«Сподіваємося, разом із миротворчою місією на території, які не контролює уряд України, допустять і правозахисників, яких раніше ватажки сепаратистських республік видворили з тих областей, – зазначив Opinion Роман Авраменко, керівник ГО Truth Hounds. – Наша організація має великі плани з документування воєнних злочинів, скоєних від початку конфлікту та документування яких було неможливе через закритість територій. Поєднання присутності миротворців і правозахисників має драматично знизити кількість порушень прав людини, повідомлення про які надходять ледь не щодня. Нині жоден цивільний, що проживає на територіях так званих ДНР та ЛНР, не захищений від свавілля озброєних людей, які без жодних підстав можуть будь-кого кинути в підвал, забрати майно чи побити».

Зазвичай миротворча місія, крім військового і поліцейського контингентів, передбачає й гуманітарні підрозділи. Саме вони чи не найтісніше комунікують із місцевими мешканцями.

«Міжнародні гуманітарні організації, що працюватимуть на територіях ОРДЛО після введення миротворців, мають значний досвід роботи в конфліктних та постконфліктних зонах по всьому світу, – запевнив Роман Авраменко. – Тож Міжнародний комітет Червоного Хреста, Лікарі без кордонів, Норвезький комітет у справах біженців, Гуманітарна місія ООН та інші не матимуть жодних проблем зі швидким та ефективним налагодженням взаємодії з цивільним населенням».

Чи затягнеться місія?

Ухвалити рішення про миротворчу місію, розмістити контингент на Донбасі надзвичайно важливо, але не менш важливо знати, скільки часу знадобиться для залагодження конфлікту.

«Миротворча місія може затягнутися щонайменше на роки, – переконаний Євген Магда. – Треба розуміти, що не для того Росія розпалювала цей конфлікт, щоб все просто так швиденько закрити».

«Нині Путін вирішує, чому бути, а чому не бути. До цієї людини немає потужної економічної, політичної, військової опозиції, – наголосив Ігор Козій. – І як наслідок, зміни курсу політики РФ не станеться, якщо не буде серйозного тиску з боку Євросоюзу, і державав, які до нього входять, і підприємців, які складають економічну базу цієї міжнародної структури, а також США. Маємо це зрозуміти. А поки що торгові представники, підприємства держав-членів ЄС торгують з агресором, і це відбувається щодня, щогодини. Тому не можемо сказати, що є суттєвий тиск на РФ. Відповідно, і конфлікт буде затяжний. Якщо Афганістан був 10 років, то у випадку з Україною це може тривати значно довше».

Не всі експерти малюють песимістичні сценарії, і це дещо вселяє надію в те, що жахіття війни невдовзі залишаться в минулому. Попри складність конфлікту, його розв’язання може настати доволі швидко.

«У Хорватії все закінчилося десь впродовж 2-3 років – миротворча місія і міжнародна адміністрація, – розповів Юрій Гримчак. – Причому треба розуміти, що на відміну від них, у нас немає внутрішнього конфлікту. Це агресія РФ. І тому в цьому випадку, мені здається, у нас все має відбутися набагато легше».

У Дмитра Тимчука своє бачення: «Упевнений: якщо буде прийнятий київський варіант і миротворці візьмуть під контроль державний кордон із Росією та припинять постачання силових озброєнь, російських найманців і кадрових військових на територію Донбасу, то впродовж року можна було б закінчити цю операцію».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар