Понеділок, 28 вересня

Київ на ці кілька днів, без сумнівів, перетворився на футбольну столицю Європи. На фінал Ліги чемпіонів у місто приїхало понад 100 тисяч іноземних вболівальників, ще десятки тисяч українських фанів вийшли на вулиці, аби сповна відчути атмосферу футбольного свята. І таки відчули…

Головною ареною для дозвілля вболівальників стало містечко «Фестиваль чемпіонів» на Хрещатику. Більшість людей помилково називали його фан-зоною фінальної гри і дуже розчарувалися, коли зрозуміли, що увечері, 26 травня, на величезному екрані тут не буде прямої трансляції матчу. Втім, було все інше. Передовсім, головний трофей Ліги чемпіонів – кубок, з яким, як не парадоксально, у дні фінальних ігор жіночої та чоловічої ЛЧ можна було сфотографуватися значно швидше і простіше, ніж напередодні, під час скандального турне Україною (нагадаємо, легендарний трофей побував у таких українських містах, як Херсон, Маріуполь, Дніпро, Одеса, Харків та Львів).

На Хрещатику – десятки різноманітних локацій для дозвілля: музей Ліги чемпіонів, фірмові магазини, велика сцена з класною музикою («ДахаБраха», TNMK, DJ Omnia, Hardwell тощо), виступи футбольних фрістайлерів і повноцінне футбольне поле, де 25 травня зіграли матчі всесвітньо відомі ветерани футболу: «Легенди “Реалу”», «Легенди “Ліверпуля”», «Легенди УЄФА» і команда «Андрій Шевченко і друзі». «Це просто неймовірно. Я ніколи не міг подумати, що побачу справжніх легенд – Роберто Карлоса, Луїша Фігу, Єжи Дудека, – комусь по телефону говорить чоловік років 50-ти, одягнений у форму збірної України. – Зачекай… Ось просто поруч зі мною пройшов Кларенс Зеєдорф. Все – я передзвоню». Фотосесії та автограф-сесії відомих футболістів для багатьох стали кульмінаційними моментами, про які люди пам’ятатимуть все життя.

Не було особливих складнощів із потраплянням на «Фестиваль чемпіонів». Прохід – безкоштовний. Натовпи вболівальників – переважно у білому та червоному (кольори «Реала» і «Ліверпуля») – буквально «плили» безперервними потоками з боку виходів із метро «Майдан Незалежності» та метро «Хрещатик» – у бік «селища». На пропускних пунктах – перевірка. Охорона вилучала випивку та їжу, які вболівальники завбачливо придбали дешевше у звичайних магазинах, та інші заборонені (потенційно небезпечні) речі.

«Поліція пропускає дуже швидко, не хвилюйтеся – говорить нам англійською вболівальник «Ліверпуля» напідпитку. І тут же, сміючись, додає: «Якщо ви вболіваєте за мій “Ліверпуль” – можете взагалі пройти без черги». Звісно, це був жарт. А людей напідпитку перевіряли особливо прискіпливо. До речі, загалом – і в «селищі чемпіонів», і у фан-секторі на Контрактовій площі, і головне, на НСК «Олімпійському» – охорона правопорядку спрацювала дуже добре. Це був той випадок, коли поліцейські виконували свою роботу і фактично не заважали вболівальникам. Більше того – часто помічав, як із нашими поліцейськими, зокрема жінками, із задоволенням фотографувалися іноземці на пам’ять.

«Ви ж уболіваєте за “Ліверпуль?”» – не заспокоювався наш новий знайомий, який прилетів із Лондона. «Так, “Ліверпуль” – чемпіон!» – відповідаємо з друзями і відразу поринаємо в обіймах іноземця. Десятки селфі, бездоказові розмови про те, як «Реал» «витягнули» до фіналу судді (підсуджували на усьому етапі Ліги чемпіонів) – і ми вже мало не кращі друзі. Взагалі, фото, відеозвіти – головна особливість таких святкувань. Фото біля сцени, стрім в Instagram поруч із Кубком, спільна пісня з вболівальниками «Реала»… Фото з Майдану Незалежності у ці дні – мейнстрим соціальних мереж. Навіть для тих, хто далекий від футболу. Жодної агресії, бійки чи свідомої провокації ми не помітили. Справжні вболівальники знають, що перемагає на полі сильніший. Вони співають пісні про свої клуби, глузують із клубів суперників – але все це в межах здорового глузду.

Аби сповна відчути атмосферу фіналу, можна було завітати на площу біля палацу «Україна» (фан-зона фанатів «Реалу»). Офіційно це не фан-зона, а місце збору вболівальників мадридського клубу, але, по суті, це локальна фан-зона «реалістів». Для тисяч однодумців тут облаштовано фуд-корт для харчування, напої та туалети.

Хто, як і ми, вболівали за «Ліверпуль», могли піти у парк Шевченка (фан-зона фанатів «Ліверпуля»). Там київські комунальники організують тимчасовий табір для британських вболівальників. Власне, більшість «ліверпульців» організовано з аеропорту привозили саме сюди. А вже далі – куди кому очі велять.

…Чим менше залишалося часу до фінальної гри, тим менше людей відпочивали в «селищі чемпіонів». Організованими колонами вболівальники, яким пощастило придбати квиток на НСК «Олімпійський», ішли на стадіон. Інші, хто не мав квитка, прямував на Контрактову площу – фан-сектор у столиці, де було організовано пряму трансляцію фінальної гри. На момент стартового свитка судді у фан-секторі на Контрактовій площі зібралося понад 10 тисяч людей, мало не третина з яких – у футболках «Ліверпуля». «Так приємно! А чому Київ вболіває за мою команду?» – запитує один із іноземців у формі англійського клубу. «Бо ви – круті!» – відповідають кияни.

Втім, агресії до суперників не було. І коли у другому таймі Гарет Бейл забив неймовірний гол у падінні через себе, фани «Ліверпуля», як і «Реалу», називали гол не інакше як «ударом Бога». Звичайно, у фан-секторі лунало чимало емоційних вигуків, навіть нецензурних слів – передовсім щодо Серхіо Рамоса з «Реала», який у падінні травмував надію «Ліверпуля» Мохаммеда Салаха. Останній, покидаючи київський стадіон, не міг стримати сліз. Фінал Ліги чемпіонів для нього завершився в першому таймі на 30-й хвилині. Критикували вболівальники і провальну гру воротаря «Ліверпуля» Лоріса Каріуса, який припустився двох мегаляпів – нападник «Реала» Карім Бензема відкрив рахунок гри після того, як Каріус рукою намагався викинути м’яч в поле, однак потрапив у ногу француза. Крім цього, він пропустив зовсім нескладний удар від Бейла. «Ми в київських дворах краще граємо», – вигукували вболівальники.

У фіналі Ліги чемпіонів УЄФА, що відбувся 26 травня у Києві, з рахунком 3:1 мадридський «Реал» переміг англійський «Ліверпуль». Серед гравців «Реалу» голом відзначилися Карім Бензема (51-ша хвилина) і двічі – Гарет Бейл (64, 83). Єдиний гол «ліверпульців» забив Садьйо Мане (55-та хвилина). «Реал» здобув Кубок чемпіонів у 13-й раз і втретє поспіль. І це нова сторінка історії світового футболу, написана в Києві.

Київ, вперше в історії відчувши кайф від організації та проведення матчів такого рівня, вирішив не зупинятися. Президент України Петро Порошенко заявив, що «наступною ціллю для України буде проведення матчу Суперкубку УЄФА або фіналу Ліги Європи». Таку звістку вболівальники сприйняли з радістю. Поки немає шансів вболівати за своїх («Динамо» чи «Шахтар») у фінальних матчах такого рівня, неймовірно круто вболівати за інших – грантів світового футболу в себе вдома.

Текст: Вадим Лубчак

Залишити коментар