Четвер, 24 вересня

Втомилися від матеріалів про футбол та перемогу мадридського «Реалу»? Чесно кажучи, я теж. Але як не написати про улюблену всіма нами зрадоньку, тим паче, коли вона начебто й нас, українців, зовсім не стосується. Йдеться про таке ненависне всіма сміття, залишене після себе вболівальниками англійського «Ліверпуля» в київському парку Шевченка. Більше про сміттєпереробний потенціал українського Facebook – у реакціях від Opinion.

Про сміття писали багато хто і багато що. Аби не узагальнювати усе на якійсь окремій людині, наводжу вам допис спільноти «Типовий Київ». Як це все підписують адміністратори сторінки? «Европа, говорили мы». І поки вони казали: «Европа», а ми відповідали: «Європа», світлини з чималою кількістю сміття розліталися по сторінкам користувачів. Ну що ж, у кожного власні специфічні смаки та уявлення про прекрасне.

Не відмовився від нагоди позбирати лайків на сміттєвих фото і журналіст Олександр Федченко. Автор допису трохи обурений через те, що українці, перетинаючи кордон, стають вихованими, чого не можна сказати про європейців, що завітали до України. А я, якщо чесно, навіть не знаю, що краще – вдавана вихованість через страх отримати по шиї за свої манери чи здатність абстрагуватися від цих комплексів меншовартості. Але ж кожному своє, чи не так?

Натомість меншою популярністю користуються світлини, на яких парк Шевченка вже прибраний від так званого апокаліпсису фанатів британської команди. Автор фото Михайло Гуміров риторично запитав, чи вміємо ми радіти вправній роботі комунальних служб більше, ніж зловтішатися зі зради. Ех, пане Михайле, ми-то, може, й вміємо, та чи лайкають перемоги так само активно? От і я про те ж.

А ось журналістка Катерина Рошук прокоментувала одразу декілька обурень українців у контексті проведення фіналу Ліги чемпіонів. В епіцентрі, звісно, саме сміття. На її думку, це все потрібно транслювати у ЗМІ, аби, увага, «ми з вами бачили, що у несправедливо ідеалізованій нами Європі теж живуть люди». Ох, пані Катерино, ви мені прямо серденько зараз розбили. Інша теза – «там, де фанати, пиво та футбол, можуть бути бійки та бруд». Чарівна пані, я вас дуже здивую, але це все може бути будь-де, де є людина. І не так важливо, фанат вона чи ні, з України чи з Європи. Навіть не так важливо, вболіває вона за «Реал» чи за «Ліверпуль». Головне – щоб не за «Реал».

Я не знаю точно, до яких саме зрадофілів звертався радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк, але не можу не поділитися з вами цим дописом. Звісно, йти за маршрутом Шкіряка не обов’язково, це, схоже, якась особлива захисна реакція МВС.

А ось і чудовий сарказм від блогера Антона Ходзи під’їхав. І справді, от же ж ті фанати європейські, засмітили нам всю столицю, кожну парадну, кожний стовп та кожну урну. Але ж нічого страшного, вони вже поїхали, і ми знову будемо жити у суцільній гармонії та чистоті.

З іншої точки зору на ситуацію зі сміттям подивився журналіст Олексій Мустафін. Мовляв, тепер комунальники не зможуть виправдати неприбране вчасно сміття, бо вже продемонстрували, на що вони здатні насправді. Ну, я б теж за кілька годин весь парк Шевченка вичистив, якби знав, що мені можуть дуже добре надавати по голові хтось там згори. Та що б той парк, у мене б весь Київ блищав, як лисина Зінедіна Зідана.

Віталій Овчаренко, ветеран АТО, нагадав читачам, що для нас насправді кожна лісосмуга після «майскіх праздніков» засмічена, як після Ліги чемпіонів, складається враження, що українці щодня влаштовують фінал ЛЧ по всій країні. Та що ж ви, пане Віталію, це англійські фанати-диверсанти проникають уночі до наших міст, вулиць, під’їздів, розкидають своє британське сміття та швидко летять додому. Тому не обманюйте людей.

Окремої уваги заслуговує допис блогера Володимира Голобуцького. Титульна нація, ані додати, ані відняти. Лише роздрукувати на аркуші А4 та повісити на дверях вокзалів і аеропортів.

Про хвилювання користувачів мережі щодо сміття написала і письменниця Людмила Горова, зазначивши, що «так і бачу, як ці переживатєлі всю ніч сміття прибирають». Ага. А потім ще до сусіда йдуть прибирати. Українські супергерої, непомічені захисники екології та туристичної привабливості.

Олександр Равчев, менеджер із комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень, пояснив, що все працює доволі просто: багато людей = багато сміття. Так, наприклад, було і на Хрещатику під час безкоштовного концерту Океану Ельзи у 2013 році. Гарна спроба, пане Олександре, але не втомлююсь повторювати, що машину зради зупинити складно. Тому так, спробуємо хоча б колеса проколоти.

Збирав реакції та запрошував у друзі на Facebook Степан Коза

1 комментарий

Залишити коментар