П'ятниця, 25 вересня

Минулого року український глядач нарешті повноцінно відчув, що таке якісне національне художнє кіно – у прокат вийшло понад 30 картин, а закрив кінотеатральний сезон успіх воєнної драми Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги». Українське кіно у 2017-му мало непогану прокатну історію в нашій країні, а окремі роботи гучно заявили про себе і, до речі, заробили в кінотеатрах багатьох країн світу. Однак, нинішній, 2018 рік, обіцяє ще більше стрічок, і, хочеться вірити, резонанс від їхнього успіху буде гучніший.

Анонсується, що цього року до прем’єр готуються… понад 40 українських картин. І що дуже важливо – заявлені релізи досить-таки різноманітні в жанровому плані, іншими словами – мають задовольнити смаки різної глядацької аудиторії. Навіть найбільш вибагливої.

Хтось назве це кон’юнктурою, інші – необхідною сьогодні героїзацією українських захисників. Якою б логікою не керувалися творці фільмів, але той факт, що чимало картин, запланованих до прокату цього року, стосуються теми російсько-української війни – правильний сигнал. Уся країна переживає потрясіння, щодня надходять сумні звістки про поранених і загиблих українських воїнів. Тому показувати їхні подвиги інструментом кіно – нехай навіть художнього – важливий і дуже необхідній крок. Власне, це перший тематичний блок картин, які цього року готуються до виходу у світ – війна, АТО, ситуація з незаконною анексією агресором українського Криму.

Другий умовно-тематичний блок – це фільми про сімейні цінності. Сюди можна уналежнити фентезі, різноманітні пригодницькі картини, захоплюючі анімації та сімейні комедії. Власне всі ті стрічки, на які ми ходимо з дітьми та друзями, під які їмо багато попкорну та п’ємо кока-колу. Так зване типово прокатне кіно, вочевидь, збиратиме повні зали, але так само очевидно, що більше, ніж один раз, подібні стрічки глядачі не дивляться. І часто, вийшовши з кінозали, ловлять себе на думці, що фільм хороший, але чим саме вразив – складно відповісти.

До третього тематичного блоку належать фільми на історичну тематику. Передовсім, у пресі вже достатньо шуму здійняли довкола роботи Олексія Шапарєва «Крути 1918. Захист». Картина знімається до сторіччя проголошення Української Народної Республіки та до сотої річниці бою студентів під Крутами. Чимало говорять і про картини з новітньої історії, зокрема «Черкаси» Тимура Ященка. Це фільм про оборону однойменного морського тральщика, який заблокували російські війська в бухті Донузлав у березні 2014 року під час незаконної анексії Криму. А також «1+1» знімає фільм «Чорний ворон», роботу над яким анонсували вже давно. Сценарій за мотивами знаного роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» написав Андрій Кокотюха.

Занадто мало кінотеатрів

Поки що зарано говорити, що українське кіно вийшло на «пік» свого розвитку. Скоріше, кінематограф саме перебуває у стадії пошуку себе – коли за відносно невеликі бюджети митці створюють цілком конкурентне кіно. З цією думкою погоджуються й експерти.

«Український кінематограф стрімко розвивається як у напрямку фестивального кіно, так і для широкої аудиторії, – зауважив нам у коментарі український кінорежисер Сергій Пудич. – Так, у 2018 році вже вийшло в кінотеатральний прокат 18 релізів і заплановано як мінімум стільки ж до 2019-го. На жаль, не можна сказати, що українські фільми занадто чекає глядач (як, наприклад, фільми Marvel), але за 2017-2018 роки відвідуваність українських фільмів помітно зросла: кілька фільмів подивилися понад 300 000 глядачів («Дзідзьо Контрабас», «Кіборги»), а анімаційний фільм «Викрадена принцеса» зібрала майже 500 000 глядачів у кінотеатрах. З очікуваних прем’єр 2018 – початку 2019-го можна виділити «Дике поле», «Жінка на війні» (який був відібраний в Канни), «Коли падають дерева» (прем’єра на Берлінале), «11 Дітей Моршина», «Давай танцюй», «Секс і нічого особистого» тощо.

Крім позитивних тенденцій виробництва більш якісного кіно і його кількості, необхідно відзначити дуже низький приріст екранів для показів фільмів. Як би не старалися кінематографісти, неможливо зібрати бокс-офіс більше, ніж це фізично дозволяють ресурси. В Україні функціонують майже 500 екранів, що незрівнянно мало з розвиненими європейськими країнами (у 8 разів менше на душу населення, ніж у Франції чи Німеччині).

Чи достатньо українське кіно представлено у світі? Звичайно ж, ні. Почнемо з того, що українських фільмів не так вже й багато в принципі, а ті успіхи, які українські фільми досягають у світі, великі лише порівняно з попередніми роками українського кінематографа. Якщо ми порівнюємо з «дореволюційною» Україною, то, без сумніву, це дві великі різниці. Українське кіно заявило про себе на мапі світу. Якщо ми говоримо про український кінематограф як явище у світовому мистецтві, то поки що, на жаль, ми не досягли бажаного рівня (але обов’язково зробимо це в найближчі 5-10 років). Хочеться побажати українському глядачеві звернути увагу на українські фільми і підтримувати наш кінематограф, адже кіно існує лише завдяки глядачам і в їхніх силах дати ще більший поштовх до його розвитку.

Що подивитися: огляд

Ми підготували добірку з 10 тизерів українських фільмів, які цього року обов’язково вам запам’ятаються.

«Черкаси»

Режисер: Тимур Ященко

Жанр: воєнна драма

«Іній»

Режисер: Шарунас Бартас

Жанр: воєнна драма

«Крути 1918. Захист»

Режисер: Олексій Шапарєв

Жанр: історичний екшен

«Міф»

Режисер: Леонід Кантер

Жанр: історична документалістика

«Казка про гроші»

Режисер: Олеся Моргунець-Ісаєнко

Жанр: казка

«Ржака»

Режисер: Дмитро Томашпольський

Жанр: комедія

«Бобот»

Режисер: Максим Ксьонда

Жанр: сімейна фантастика

«Клара»

Режисер: Ярослав Ладигін

Жанр: анімація

«Дике поле» (Ворошиловград)

Режисер: Олександр Клименко

Жанр: драма

«Викрадена принцеса»

Режисер: Олег Маламуж

Жанр: анімація

Текст: Вадим Лубчак

Залишити коментар