Вівторок, 29 вересня

29 травня офіс омбудсмана пікетували захисники традиційних цінностей. Вони вимагали звільнити працівницю офісу Аксану Філіпішину. Її «провина» – захист прав ЛГБТ. Чому ж це викликає таку негативну реакцію у деяких українців?

16 петицій проти геїв

Ця історія почалася 26 січня 2018 року, коли голова правління Асоціації місіонерських церков євангельських християн України (АМЦЄХУ) Віктор Танцюра зареєстрував на сайті президента та Кабінету Міністрів «Петицію про захист сімейних цінностей». У цьому документі пан Танцюра пропонував «з метою захисту і розвитку інституту сім’ї та підвищення моральності українського суспільства розробити та внести до Верховної Ради як невідкладний законопроект про заборону пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей, зокрема, у формі так званих “маршів рівності“, “прайдів“, “гей-парадів“, “фестивалів квір-культури“, тематичних матеріалів у засобах масової інформації».

Віктор Танцюра. Джерело: YouTube

Між іншим, на сайті президента таких петицій вже зареєстровано 16 штук. «Я – громадянка України, – пише Аліна Кушнір-Рець, якій вдалося зібрати 1053 голоси. – Я не хочу змінювати власні принципи та ідеали. Хочу, щоб мій син жив у здоровому суспільстві, а не в паразитованому гомосексуальними ідеями. Я проти цього закону. Не хочеться, щоб Україна закінчила, як Содом і Гомора». Як бачимо, деякі громадяни протестують проти гей-парадів, вважаючи їх загрозою традиційній родині. Іноді вони навіть об’єднуються.

Буклет «В Україні вирізають сім’ю». Джерело: Сайт організації «Всі разом»

Громадська організація «Всі разом» навіть видала у січні 2017 року кольоровий буклет «В Україні вирізають сім’ю», в якому повторює всі вимоги пана Танцюри та додає ще багато інших. Наприклад, вимагає відредагувати «План дій із реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». З нього, на думку голови організації Руслана Кухарчука, потрібно вирізати норми і цінності, які наближають Україну «до негативних стандартів Європейського Союзу».

27 березня за 30 днів до закінчення терміна збору підписів петиція Танцюри зникла із сайту президента. Виявилося, що її прибрали на вимогу начальниці  Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності Секретаріату омбудсмана Аксани Філіпішиної. Адже пані Філіпішина вважає, що ця петиція «містить посягання на права й свободи людини, а отже, порушує ст. 23 Закону України про звернення громадян». «Моя свобода й моє право закінчуються там, де починаються свобода і права іншої людини», – сказала вона.

Але через деякий час петиція Танцюри з’явилася на сайті знову і набрала необхідні 25 тисяч голосів. Очевидно, це було зроблено для того, щоби Петро Порошенко міг висловити своє ставлення до подібних петицій. Це сталося 25 травня. Президент сказав, що «наше спільне завдання – побудувати толерантне, демократичне та європейське суспільство в Україні». Крім того, «обов’язком кожної людини є не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей» (ст. 68 Конституції України). А згідно із частиною першою, другою ст. 24 Конституції України, «громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». А отже, заборонити ненависні прихильникам традиційних цінностей гей-паради в Україні ніяк не можна.

За 4 дні під офісом омбудсмана зібралося близько 20 членів організації “Всі разом”, які розгорнули плакати, спрямовані проти ЛГБТ та Аксани Філіпішиної. Очолив мітинг голова організації Руслан Кухарчук. Він вигукував у мегафон гасла: «Філіпішину геть!», «Діти мають право на тата і маму!»

Досить швидко на мітинг прийшли представники правозахисних організацій. Руслан називав їх «збоченцями», а потім звернувся до них із «просвітницькою лекцією». «У більшості гомосексуалістів і лесбійок не було батька, або вони були згвалтовані у дитинстві, – сказав він, – або вони мають травматичний сексуальний і психологічний досвід. Ці люди потребують медичної і психічної допомоги. Держава має забезпечити їм це лікування». Крім того, на мітингу були помічені хлопці, які представилися членами «Правого сектору». Вони напали на правозахисників та відібрали в них плакат.

Присутня на мітингу координаторка Центру громадянських свобод Олександра Романцова назвала вимоги членів організації Руслана Кухарчука щодо звільнення Аксани Філіпішиної абсурдними. «Ми прийшли сюди і вимагаємо виконання Трудового кодексу, бо людину не мають звільняти за те, що вона виконує свою роботу, – сказала Олександра Романцова, – На мою думку, офіс омбудсмана має підтримати Аксану Філіпішину і чітко заявити, що за захист прав людини її звільняти не будуть».

Екс-активіст організації «Любов проти гомосексуалізму» Юрій Шпирний також згадав про Конституцію України, а саме про її ст. 51. Там йдеться, зокрема, про те, що «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка». На думку Шпирного, Конституція чітко наказує українцям, з яких саме статей має складатися родина. А порушувати Основний Закон не можна. Чи дійсно це так?

Національна консультантка з ґендерних питань організації UN Women in Ukraine Олена Уварова каже, що Конституція не забороняє гомосексуальні або будь-які інші нетрадиційні стосунки. Основний закон просто зазначає, який має бути шлюб. «Треба відрiзняти сексуальнi стосунки й шлюб, – каже Олена, – Можна бути у стосунках, але не укладати шлюбу. В Українi немає законiв, якi забороняють гомосексуальні стосунки. Але шлюб передбачено тiльки для гетеропар. Тому пропонується поряд із шлюбом ввести цивiльне партнерство. Це не буде суперечити ст. 51 Конституції».

У чому користь цівільного партнерства для ЛГБТ?

В Україні пропонують передбачити законодавством цивільне партнерство, тобто окремо шлюб як союз чоловіка і жінки, окремо – цивільне партнерство для осіб однієї статі. Ця практика використовується в європейських країнах, вона рекомендована на рівні міжнародних і європейських документів із захисту прав людини, визнається Європейським Судом з прав людини. Але проти легалізації цивільного партнерства якраз і виступають і організація «Всі разом», і АМЦЄХУ. Чому ж вони проти нього?

Як саме загрожують українським родинам ЛГБТ? Про це потрібно запитати у самого автора петиції Віктора Танцюри. Голова правління АМЦЄХУ назвав такі загрози традиційній родині з боку ЛГБТ:

  1. Геї нав’язують свої принципи суспільству. Вони навчають дітей, що гомосексуальність – це нормально. Через це все більше і більше людей стає геями та лесбійками. На щастя, в Україні ще не узаконені цивільні партнерства, тому в нас поки що геї не руйнують традиційні родини.

Чи правда це? Експерти з медицини це заперечують. «Якщо діти дізнаються про існування ЛГБТ, то це не призведе до того, що вони самі стануть геями та лесбійками, – каже дитячий гінеколог Центру первинної медично-санітарної допомоги №3 міста Кам’янське Наталія Ктитарова. – Повідомляючи дітям у школі про нормальність ЛГБТ і про право людини на вільний вибір сексуальної поведінки, ми виховуємо толерантне ставлення до цих людей. Вибір гетеро- або гомосексуальних стосунків залишається за кожною людиною, і це впливає на гармонійні стосунки у родині, де зростала дитина, та на її затребуваність у суспільстві. Іноді це шлях пошуку себе, пошуку середовища, де тебе полюблять і зрозуміють таким, яким ти є. Якщо у родині є цінності (взаємна повага, любов, розуміння, дбайливе ставлення один до одного), то неважливо, одностатевий це шлюб чи ні. Я гадаю, що це роздута проблема».

  1. В Австралії геї у 44 рази частіше хворіють на СНІД, ніж «звичайні» люди. В ЄС геї хворіють СНІДом у десятки разів частіше, аніж негеї. Україна займає перше місце з розвитку СНІДу, а через геїв СНІД стане поширюватися ще більше. Крім того, у Швеції пастора, який говорив, що гомосексуалізм – це гріх, засудили до тюремного ув’язнення.

Чи правда те, що захворюваність на СНІД вища серед ЛГБТ? Цього не можна сказати про всіх людей, які практикують нетрадиційний секс, але окремі дослідження постійно проводяться. Американський державний Центр контролю та запобігання захворюваності повідомляє, що 67 % людей, у яких діагностували ВІЛ у 2015 році, були геями або бісексуалами. При цьому захворюваність на ВІЛ серед них залишається стабільною. Нині в США живе понад 600 тисяч хворих на ВІЛ геїв та бісексуалів. Всього ж такі люди складають близько 2 % населення Сполучених Штатів, і з них близько 70 % відповідальні за нові випадки захворювання на ВІЛ. Отже, можна сказати, що люди, які практикують незахищений анальний секс, перебувають у групі ризику щодо ВІЛ. Але це в США. А що відбувається в Україні?

За оцінками експертів організації UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 240 тисяч людей. У 2017 році 64 % українців інфікувалися через незахищений секс. У 2017 році ВІЛ в Україні передавався на 3 % через гомосексуальні, а на 61 % – через гетеросексуальні контакти.

На перший погляд, тут Віктор Танцюра має рацію: в США кількість інфікованих ВІЛ геїв значно більша, аніж в Україні. Яка ж кількість заражень ВІЛ серед геїв у Росії, де «пропаганда гомосексуалізму», на відміну від України, заборонена? Нині там мешкає 1,3 млн людей, інфікованих ВІЛ (у 5,4 разів більше, ніж в Україні), з них 2,3 % – це геї. Як бачимо, заборона пропаганди гомосексуалізму ніяк не впливає на кількість заражень ВІЛ. Навіть навпаки: чим заборон більше – тим більше геїв інфікуються ВІЛ, бо коли ти займаєшся чимось нелегально, то не думаєш про безпечність процесу.

Дуже красномовним тут є приклад Маврітанії, яка, за даними організації AIDSinfo, має найвищий серед усіх рейтинг інфікування на ВІЛ серед геїв та бісексуалів – 44,4. (Для порівняння – в Україні це 8,5). У Маврітанії геїв не толерують, а одразу ж забивають камінням, згідно із законом 1984 року. Один із найнижчих рейтингів інфікування ВІЛ серед геїв – 0,4 – у Фінляндії, де народився Tom of Finland (Тоуко Валіо Лааксонен) – фінський художник, який відрізнявся гомоеротичними, а й часто гей-порнографічними роботами. Він казав: «Малюючи чоловіків, що займаються сексом, я намагався проілюструвати гордих чоловіків, що отримують задоволення від сексу». А державна пошта Фінляндії навіть випустила серію гомоеротичних марок з малюнками Tom of Finland – це вже відверта пропаганда гомосексуалізму на державному рівні.

Марки Tom of Finland

Крім того, Віктор Танцюра сказав: «Президент дає клятву на Біблії. Це означає, що Україна дотримується біблійних принципів. Біблія каже, що гомосексуалізм – це гріх».

Відповідь на це суто юридичне питання дав суддя Верховного Суду України Аркадій Бущенко. «Насамперед, президент має виконувати те, що йому наказує Конституція України, – сказав він, – Наша держава секулярна, а це означає, що вона відділена від церкви. Тому клятва на Біблії – це лише данина традиціям. Цей елемент церемонії надає клятві президента певну урочистість. Але це зовсім не означає, що він має діяти, згідно із заповідям Біблії, бо у багатьох випадках це буде суперечити його президентським обов’язкам. І одним із прикладів такого протиріччя є саме випадок із захистом прав ЛГБТ. Крім того, президент має захищати всі релігії в Україні, а не лише тільки християнські. Це є друге протиріччя».

Що ж найбільше впливає на інфікування ВІЛ? Лікарі кажуть, що випадковий та незахищений секс. А шлюб та його аналог для ЛГБТ – цивільне партнерство – якраз і запобігають цьому. Якщо ж геїв проголосити «поза законом», не дозволити їм офіційні стосунки, то вони все одно будуть практикувати одностатевий секс. Тільки небезпека його у цьому разі збільшується.

Текст: Олег Шинкаренко

1 комментарий

  1. Вадим Бондарчук on

    Депутаты Киева, которые не нашли в себе сил сказать ЛГБТ-маршу НЕТ и запретить рекламу, побоялись втянуться в судебные разбирательства, покрыли себя ПО-ЗО-РОМ!
    А те, из политиков, кто пойдет в марше, недостойны быть у власти.
    Но кто же их уберет?
    Ведь Порошенко своими комментариями к петиции Танцюры открыл широкую проезжую магистраль в Содом и Гоморру.

Залишити коментар