Середа, 30 вересня

Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроект «Про Вищий антикорупційний суд», внесений президентом України. За це рішення проголосували 317 нардепів. Нагадаємо, створення антикорупційного суду є однією з умов продовження співпраці України та МВФ. Більше деталей і традиційних зрад– у реакціях від Opinion.

Петро Порошенко на своїй сторінці зазначив, що прийняття Закону про антикорупційний суд – це перемога України, а сам день, коли нардепи підтримали законопроект, – історичний для нашої країни. Ну, пане президенте, на кожну перемогу знайдеться зрада, треба ж якось балансувати.

Коза сказав – Коза заскрінив. Ось, головний «радикал» країни Олег Ляшко вже встиг назвати рішення нардепів створенням «чергового фейкового антикорупційного органу», який контролює президент. Мовляв, тому «Радикальна партія» і не голосувала. Ну, далі по класиці: люди голосували, людей обманули, боротьба триває, всіх звільнити. Треба ще десь додати про вила і не забути повернути корову до українського села. Ех.

Не підтримав зрадливу риторику Ляшка (хоча це й не дивно) прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. На його думку, влада сьогодні без перебільшення пройшла тест на готовність слідувати обраним цінностям. Звісно, без перебільшення. Ну, це як зазвичай, але навпаки.

Але ж не може бути однієї зради в одній новині, правильно? Ти паче, в одній реакції. Бо там, де є одна перемога, мають бути хоча б дві зрадоньки. Ось, блогер Mason Lemberg накинувся на бідолашного Мустафу Найєма, мовляв, ти так вимагав цього антикорупційного суду, а сам не проголосував. І вже сотні лайків, і тисячі репостів, і коментарі навіть пишуть. А що далі? Читайте одразу після скріншоту.

А виявилося все доволі просто: у нардепа Мустафи Найєма просто не спрацювала картка. Може, не гріх було б і зраду розігнати, але, агов, народ, так «топити» за той суд, аби не проголосувати – це було б дуже дивно. Прямо максимально.

Але й скромності Мустафі не позичати. «Ми таки змусили їх це зробити». Ох, люди-люди,
несіть мерщій шампанське та квіти, народний депутат зробив свою роботу.

Перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко не оминула можливості розповісти про свої надприродні здібності: здійснився прогноз, який нардепка давала у грудні минулого року. Це ж треба. А я думав, є якісь плани, норми, дедлайни. Також Геращенко підтвердила слова Найєма. Щоправда, не навчилася правильно писати його прізвище. Але ж то таке.

Дар’я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, вочевидь, вирішила додати ще трохи балансу. За її словами, це ніби перемога, але точно не відомо, як виглядає остаточний текст Закону і чи відповідає він вимогам МВФ. А ще, виявляється, суд не буде створено, доки президент не подасть, а Рада не проголосує ще за один технічний закон. От же ж ті технічні закони, Мустафа, почекай, пити ще зарано. І квіти віддайте цій пані.

Не обійшлось і без жартів. Нехай і трохи дивних і примітивних, але посмішку все ж викликає. Сподіваюся, це всі летять до нас, а не від нас. Бо знову буду ламати голову, де зради, а де перемоги.

І наостанок наводжу вам допис журналістки та громадської активістки Олени Балаби, де вона нагадує, що тепер потрібно зробити все, аби відпустили Олега Сенцова та інших політв’язнів. І тут пані Олена права: за найбільшими зрадами та найприємнішими перемогами не варто забувати про головне.

Збирав реакції та пив шампанське замість Найєма Степан Коза

Залишити коментар