Неділя, 27 вересня

Українська журналістика досі вміє дивувати та викликати, скажімо, доволі неодностайні емоції. Неймовірний за своєю абсурдністю репортаж про пані Галину Підопригору, володарку незліченної кількості нагород, премій і звань, підготували журналісти одного з місцевих телеканалів Зміївщини. Робота залишилася б поза увагою мережі, однак добрі люди не змогли не поділитися цим сюжетом. Про пані Галину та її титули – у реакціях від Opinion.

Завдячувати новій хвилі популярності Галина Підопригора має проекту «Телебачення Торонто», на сторінці якого, власне, і оприлюднили цей «сюжет». Мушу зізнатися, емоції, висловлені у самому тексті допису, змушують посміхатись не менше, аніж регалії неймовірної Галини.

Ви тільки вдумайтесь у назви орденів та нагород, які отримала ця чарівна жінка: бізнес-леді України та світу, харків’янка століття, берегиня українського козацтва, віце-президентка всесвітньої ліги меценатів. Мені здається, ми маємо справу з українською версією Біллі Мілліґана, не інакше.

Окремо варто висловити вдячність «Телебаченню Торонто», що надали до уваги не весь сюжет, а лише кілька хвилин із нього. Бо хто знає, як би змінилося наше світосприйняття після цього. Тому менше скріншотів, більше самого сюжету, гортайте трохи нижче та насолоджуйтесь цим фестивалем журналістського таланту, цим святом акул та карасів пера.

Буду з вами чесним, велика кількість коментарів і реакцій виглядала приблизно так. Я б і сам весь цей текст замінив на суцільне «аааааааааааааааа», але редакція вимагає побільше різних літер. Мовляв, ми ж типу аналітичний сайт, лідери громадської думки, стандарти, етика, різні букви і всьо такоє.

Закликав до знайомства з пані Галиною і блогер Іван Оберемко. Бідолашний пан Іван встиг двічі побувати Аркадієм Бабченком, почергово помираючи та воскресаючи від знайомства з пані Галиною. Всі ми трохи Бабченко. І не здивуюсь, якщо Галина Підопригора – це насправді найкраща співробітниця СБУ. Ну принаймні на Зміївщині.

А ось Юлія Баткіліна, письменниця, розповіла про якусь таємничу крамничку з переліком всіх титулів пані Галини та шоколадками за 40 грн (навіть не штанами, розумієте?). Чесно кажучи, не знаю, вірити цьому чи ні, але хіба лицарка та леді миру не може собі дозволити якусь нещасну крамничку?

Ви, звісно, мені не повірите, але є такі люди, які бачили пані Галину наживо! Так-так, цю саму берегиню титулів і Зміївщини, меценатку всього живого та воскреслого. І навіть кілька разів! Почитайте цю історію, бо Галина Підопригора – це людина, біографію якої варто знати, а портрет – повісити поруч із Шевченком. Чи краще навіть із Каменярем. Було б більш символічно. Вона підпирає, а Франко – лупає ту скалу.

Продовжуємо дослідження реакції українських користувачів на постать пані Галини. Медаль за грамоту. Угу. Зрозумів, це як машина за велосипед? Чи як долар за гривню? Чудодійна ця пані Галина, інакше й пояснити не можна. Ось, справжня жінка, і загадка в ній є, і визнання, не здивуюсь, якщо ще й співає, як шелест липи. Де мої пенсійні роки, ех.

Думаєте, увесь треш на тому закінчився? Наївні ви, мої читачі, хоча й улюблені. Подивіться, хто це в нас! Сам Юрій Жаботюк, вигаданий персонаж родом зі Зміївщини, який, подумайте тільки, знає Галину дуже давно і поважає як вірного бойового товариша! Усе, тепер я бачив у цьому житті все, можна спокійно їхати кудись на Зміївщину, отримувати благословення у пані Галини та помирати.

Ну, і закінчимо все це реакцією Антона Ходзи, відомого блогера, на допис пана Жаботюка. Інших слів і не підібрати, цінуймо мить, шановні.

Жартую, для тих, хто дочитав до кінця, бонус! 40 хвилин під назвою «Галина Підопригора. Моя доля».

Збирав реакції та чекав на благословення пані Галини Степан Коза

1 комментарий

Залишити коментар