Вівторок, 22 вересня

Поки абітурієнти скаржаться на жахливий запис завдання з аудіювання, чиновники від освіти запевняють: у них усе нормально, а причина скандалу – невміння окремими учасниками тестування сприймати мову на слух.

Серед низки змін, які Український центр оцінювання якості освіти обіцяв абітурієнтам цього року, – передусім два рівні складності з іноземної та розуміння мови на слух. Проте зовнішнє незалежне оцінювання з англійської, яке відбулося 1 червня, стало для багатьох із них неприємним сюрпризом, а півгодинне аудіювання, під час якого, як переконують чимало тих, хто проходив ці тести, був поганий звук, – справжнім випробуванням для нервів. І тепер ті, хто встиг вчасно подати апеляцію на неналежну процедуру, чекають на її розгляд. А ті, хто не зорієнтувався і не зробив цього, сподіваються, що вдасться «витягнути» загальний бал завдяки тестам з інших предметів. Хоч на бюджетну форму навчання, кажуть, їм наразі розраховувати варто. Тож Opinion вирішив з’ясувати, що спричинило прикру ситуацію.

Як пояснили свого часу в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО), цього року сертифікаційна робота з іноземної вперше містила розуміння мови на слух. Під час виконання цього завдання учасники тестування повинні були почергово прослухати кілька записів різної тривалості, після чого відповісти в зошиті на комплекс запитань. Тож аудіювання ні для кого сюрпризом не було. Та щойно відбулося тестування з англійської мови, як у мережах вибухнула суперечка.

Діти розгублені, батьки обурені. Одні розповідають, як це відбувалося, а інші намагаються знайти винуватих. Ще б пак, адже від цього залежить чи зможуть абітурієнти вступити до вищого навчального закладу на бюджетну форму навчання. Чимало учасників тестування, причому навіть тих, які вивчали предмет поглиблено, скаржаться на погану якість запису, який було використано під час аудіювання: мовляв, йдеться не тільки про жахливе звучання, а й про додаткові шуми й звуки, які заважали будь-що зрозуміти. А подекуди – навіть второпати, яка то мова. Окрім того, йшлося про помилку у 59-му завданні, де було неправильно написане слово аttraction (з однією літерою t).

Якщо не чув британця наживо, то й складати ЗНО не варто?

У лютому цього року директор УЦОЯО Вадим Карандій зазначив, що для аудіювання використовуватимуть аудіозапис на СD-диску. «Файли записуватиме наш центр у студії, – повідомив він. – Диски вкладатимуть у комплекти всіх аудиторних матеріалів, які надсилатимуть у пункти тестування в окремих пакетах. В аудиторії під час ЗНО з іноземної цей запис слід відтворити за допомогою аудіопристрою: магнітоли чи комп’ютера з акустичною системою, а всі пункти тестування повинні забезпечити змогу прослухати цей аудіозапис». За словами директора Центру тестування, вимоги до таких акустичних систем прописано у документах МОН, а урядовим розпорядженням перерозподілено невикористані у 2017 році кошти освітньої субвенції зокрема й «на закупівлю аудіопристроїв для проведення ЗНО».

Якщо гроші були і все повинні були підготувати вчасно, тоді що сталося із записом? Як пояснив потім керівник одного з відділів УЦОЯО, проблема не в записі, а у підготовці абітурієнтів: мовляв, у різних країнах – різне звучання, а якщо вони не навчилися сприймати англійську мову на слух, то й складати ЗНО не можуть. Чесно кажучи, прослухавши цей коментар, на кілька хвилин зависла, намагаючись осягнути сказане. Усі керівники Українського центру оцінювання освіти – відтоді як ЗНО було започатковано і УЦОЯО очолила нинішній міністр освіти і науки Лілія Гриневич – запевняли, що жодне із завдань із жодного з предметів, навіть найскладніше, не виходить за межі шкільної програми.

Ця заява викликала неоднозначну реакцію у суспільстві. «Сьогодні в інтерв’ю одного з керманичів УЦОЯО почув таке: “Якщо конкретна дитина ніколи в житті не чула ні британця, ні англійця, ні канадійця, то, напевно, рівень її підготовки не відповідає тому, щоб складати ЗНО“, – написав на своїй сторінці у Facebook екс-директор УЦОЯО Ігор Лікарчук, який віддав реформуванню фактично системи вступних іспитів, яка мала стати запобіжником від корупції, чималий шматок власного життя і сил. – Прослухав кілька разів. Думав, що почув щось не так. Але виявляється, що все саме так. Якщо не чув живого британця, англійця чи канадійця, то не годен складати ЗНО з англійської? Це лише я такий неусвідомлений? Чи хтось інший? І чи є вимога “чути британця, англійця тощо” програмною? Бо ЗНО має орієнтуватися на вимоги шкільної програми. Я у чинній програмі з англійської мови (11 клас), як для профільного, так і для академічного рівнів, жодної вимоги до аудіювання з участю “британців та інших носіїв мови” не знайшов».

Непристойна дискримінація сільських школярів

На думку Валентини Герасименко із Запоріжжя, яку не залишив байдужим цей пост, окремим школам складно знайти фахівця з іноземних мов – не те, що її носія, який би тривалий час спілкувався з учнями. Оскільки у містах є різноманітні курси й для дітей доступні послуги репетиторів, пані Валентина вважає, що такий підхід – це передусім непристойна дискримінація сільських школярів. Зважаючи на рівень забезпечення сільських шкіл комп’ютерами й інтернет-зв’язком, сумніватися в сказаному не доводиться. У нас досі є села, де не бере мобільний зв’язок: щоб подзвонити по мобільному телефону, треба… «вилізти на горище» чи «стати під оту велику грушу».

Була шокована словами чиновника з УЦОЯО, пише і філолог з Мелітополя Світлана Парубенко. «У нас, у провінції, а особливо в селах, так і ходять носії англійської, – обурюється вчителька. – Через 3 роки синові проходити ЗНО з англійської, так уже зараз починаю думати, як йому підготуватися. Хоч старша донька, завдяки цьому ЗНО, вступила на бюджет». А Юлія Мурзаєва з Переяслова-Хмельницького зазначає, що з перших класів у школах учням невміло подають програму англійської, яку розроблено для дітей, що народилися в англомовних країнах.

На думку ж українського філолога киянина Андрія Панченкова, «один із керманичів» говорив про аудіювання як форму навчальної діяльності та обов’язкову форму контролю на уроках іноземної мови в школі, передбачену навчальними програмами. «На жаль, аудіювання подекуди на уроках проводять у формі начитування самими вчителями текстів, – зазначає він у соцмережі. – Натомість учні мають чути автентичне мовлення (для цього існують аудіозаписи). Не чуючи автентичної англійської, випускники навряд чи будуть готові до складання аудіювання. Бо воно озвучене носіями мови. Не обов’язково британця чи канадійця. Це може бути телепередача, радіопередача, онлайновий подкаст, фрагмент дистанційного курсу, уривок з YouTube чи будь-який інший запис носія мови».

Що варто готуватися за аудіозаписами, які доступні в інтернеті, вважає і Володимир Бєлий із Херсона. «Синові потрібно годинами включати відеоуроки, – пояснює він – як, наприклад, я колись купував задачники поглибленого рівня у райцентрі й сидів у своєму селі та намагався їх розв’язувати годинами. Звісно, без жодних надій на репетитора. Потім в університеті виявився сильнішим за більшість міських студентів». Це реальний варіант підготуватися, свідчить такий приклад: донька знайомої, поїхавши в Польщу на навчання з робочою англійською мовою, вивчила польську, дивлячись… мультфільми й фільми.

Що ж до самих завдань, то, як поділилася моя колега, в якої тестування з англійської складала донька, завдання, навіть попри знайдену абітурієнтами помилку в слові, у більшості були адекватними. «Хоч донька навела приклад про діалог (саме з розділу аудіювання), – пояснює колега, – його треба було прослухати й визначити правильну відповідь. У діалозі хлопець запрошував дівчину – після того, як вигуляють собаку, – піти покататися на велосипеді. Та відмовилася, сказавши, що це дуже небезпечно. Тоді парубок запропонував їй покататися на роликових ковзанах. Дівчина знову сказала, що це небезпечно. Хлопчина відповів, що небезпеки немає, – і на цьому діалог закінчився. А відповісти потрібно було на запитання: чим хлопець з дівчиною зайнялися після того, як вигуляли собаку? Нафантазувати можна було багато, але варіантів відповіді було всього два: роликові ковзани і велосипед. І от який із них мав бути правильним, якщо дівчина відмовилася?!»

10 українців, 4 іноземці й 65 апеляційних заяв

«Надходять скарги щодо поганого звучання аудіозаписів під час організації тестування в окремих пунктах. Найбільше апеляційних заяв на процедуру проведення – понад половину, зокрема щодо якості звучання, – подали в місті Києві, – повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти. – Заяви й зібрані матеріали щодо них спрямовано на розгляд до регламентних комісій відповідних регіональних центрів оцінювання якості освіти». Як пояснили в Міністерстві освіти й науки України, записи для аудіювання, частина з яких призвела до скандальної ситуації, начитували 10 українців і 4 іноземці. «Зараз ми маємо 65 апеляційних заяв щодо неякісного проведення саме аудіювання з англійської мови, з них 37 – у столиці», – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час засідання уряду.

Та річ у тому, що апеляційну заяву щодо процедури проведення тестування можна було подати винятково в пункті тестування. Як переконують в УЦОЯО, саме такий підхід дає змогу учасникам подати скаргу саме тоді, коли виникла проблема, засвідчити об’єктивні обставини іншими учасниками й зібрати докази. Тож, як переконані батьки, невелика кількість апеляційних заяв свідчить не про те, що масштаб проблеми незначний, а всього лиш про те, що далеко не всі абітурієнти, які постраждали від якості запису, зуміли вчасно зорієнтуватися й написати таку заяву.

У Центрі тестування також зазначають, що окремі учасники скаржились на вимову одного з дикторів, що начитували завдання тесту. І пояснюють, що вимова дикторів справді була різною, оскільки це – «необхідна вимога, аби створити завдання різної складності для учасників тестування з різним рівнем підготовки. Адже одна з компетентностей, яку має опанувати випускник школи вивчаючи англійську, – розуміння іноземців, що спілкуються з різним темпом та з різною вимовою». При цьому чиновники наполягають, що «навіть надзвичайно ретельна підготовка матеріалів тестувань стовідсотково не убезпечує від можливих недоліків у завданнях».

Уряд просять анулювати частину результатів тесту

Водночас на сайті електронних петицій до Кабінету міністрів 4 червня зареєстровано звернення з проханням анулювати результати частини аудіювання з англійської мови. «Рівень проведення цієї процедури був незадовільним ледь не на всіх пунктах проведення ЗНО-2018. Через погану якість аудіотехніки неможливо оцінити знання абітурієнтів об’єктивно. Різна якість звучання робить умови складання іспиту нерівними навіть для учнів, що сидять за першою чи останньою партами, що суперечить основній місії ЗНО, яке прийшло на зміну суб’єктивним радянським іспитам, – пише її автор Олександр Масловський. – Окрім того, із запису, що є в мережі інтернет (тільки там можна хоча б розібрати слова) чітко чутно, що звучить американська англійська, коли всі школи навчають учнів британській. А коли хтось намагався подати апеляцію про порушення процедури проведення, то він, безумовно, отримував відмову, мовляв, «приводом для апеляції може бути тільки несправність диску, а аудіофайл прозвучав від початку до кінця».

Очільниця МОН зазначає, що той запис слухали в усій країні, й відгуки насправді різні: хтось обурений жахливою якістю, а хтось дивується, мовляв, під час аудіювання з англійської все було чути добре. За словами профільного міністра, щоб забезпечити придбання потрібної кількості програвачів і колонок, з бюджету було виділено 17,5 млн грн. Про навушники, які, на думку батьків, могли розв’язати проблему, навіть не йшлося, бо в такому разі забезпечення проведення аудіювання з іноземної мови потребувало б зовсім інших асигнувань.

Та вже коли, як мовиться, спалахнула пожежа, стало відомо, що в окремих пунктах тестування чомусь було поставлено зовсім інше обладнання. «Створено спеціальну комісію, – каже Лілія Гриневич, – яка перевіряє факти і вивчає ситуацію. І якщо з’ясується, що це саме ті школи, де абітурієнти написали апеляційні заяви на процедуру проведення аудіювання з англійської, найімовірніше, ці абітурієнти отримають змогу скласти ЗНО з англійської мови повторно – на додатковій сесії 4 липня. У будь-якому разі результати роботи комісії має бути оприлюднено 14 червня». Щоправда, як діятимуть, якщо з’ясується, що гроші було використано не за цільовим призначенням або, скажімо, у школі, де було створено пункт тестування з англійської, абітурієнтам вирішили поставити шкільне чи загалом обладнання невідомого походження, яке мало гіршу якість, незрозуміло. Тобто, чи будуть покарані порушники і як саме, у профільному міністерстві не пояснили.

Міністр також зазначає, що загальна кількість апеляційних заяв може збільшитися: ті, що стосуються процедури, можна було подавати тільки відразу після тестування, щодо змісту можна подавати вже зараз, а щодо результатів – упродовж 5 днів після їх отримання. За її словами, тести передовсім відповідають вимогам, які є в навчальній програмі для повної загальної середньої освіти. «Проте вони передбачають легші й складніші завдання, – пояснює Лілія Гриневич, – оскільки цей тест має певну мету: оцінити за навчання у школі й виділити найкращих, які й вступатимуть до вищих навчальних закладів. Та, зважаючи, що система тестування включає багато тестових завдань, ви ніколи не можете бути застрахованими, що все буде ідеально, тому що ці завдання створюють люди».

Натомість батьки цьогорічних абітурієнтів, з якими вдалося поспілкуватися нашому виданню, вважають, що ситуація, яка виникла цього літа під час аудіювання з англійської мови, – це справжнісінький тест на професійність для монівських чиновників. І як вони його складуть, суспільство побачить уже найближчим часом.

P.S. Щоб повніше зрозуміти, що відбувається насправді в УЦОЯО, Opinion також звертався за коментарем до його екс-директора Ігоря Лікарчука, проте Ігор Леонідович сказав, що не коментує те, що відбувається навколо цьогорічного ЗНО. Проте колеги, усвідомлюючи, що більш кваліфікованої людини не знайти, продовжили телефонувати екс-директору УЦОЯО. На його сторінці у Facebook з’явився коментар, який ми вирішили навести повністю.

P.P.S. Із чинним директором Центру тестування Вадимом Карандієм поспілкуватися теж хотіли, проте на телефонний дзвінок він не відповів.

Ігор Лікарчук:

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар