Неділя, 27 вересня

Юрій Крисін, обвинувачуваний у причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, отримав 5 років ув’язнення. Це рішення було ухвалено Апеляційним судом Києва. Сам Крисін свою провину визнав, попросивши залишити в силі вирок першої інстанції, тобто умовне засудження. Більше – у реакціях від Opinion.

І хоча новина виглядає абсолютною перемогою, відомий волонтер Роман Сініцин нагадав, що Крисін вже «трохи посидів у СІЗО», а там місяць рахується за два. Тому достеменно невідомо, скільки саме йому ще залишилось «сидіти». Однак це ще не кінець: є кілька епізодів, за які Крисін може отримати відчутно збільшений термін. У будь-якому разі мушу визнати: перемога є перемогою, хоча, звісно, краще було б, якби приводів для здобуття таких перемог не було взагалі.

А ось волонтер Родіон Шовкошитний нагадав, що без втручання «невідомих патріотів» та різних команд «добра-радості, щастя-здоровля», які регулярно навідувалися до Крисіна, головний «герой» реакції міг би залишитися на свободі. Ну що ж, схоже, для пана Крисіна команди добра та радості були не такими вже й приємними, однак надзвичайно дієвими.

У продовження тези про визначальну роль активістів додаю і дещо іронічний чи навіть саркастичний допис активіста та добровольця Олександра Хаджинова. Мовляв, після візиту патріотів до будинку Крисіна той попросив суддю посадити його за вчинені злочини. Але суворий суддя взяв і призначив термін менший, аніж «хотів» сам Крисін. От де та справедливість, коли її так не вистачає?

Журналістка та правозахисниця Марія Томак також підтвердила, що факт реального терміну для Крисіна свідчить про те, що всі дії небайдужих, їхня наполегливість, походи на суди, писання дописів тощо зробили свою справу. Ну, хоча б хтось робить свою справу, чи не так?

Насправді ж люди, якім варто подякувати за довгоочікуване реальне покарання для Крисіна, всім відомі. Наприклад, Сергій Мазур, координатор С14, зазначив, що справедливість відновлюється зокрема і завдяки «крепким хлопцям та дівчатам» з його організації.

Думаєте, хоча б цього разу без зради? Хех. Екс-міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко спробував рознести перемогу, заявивши, що… з Антикорупційним судом нічого не зміниться. Знаєте, інколи я дуже дивуюсь самому факту того, як окремі автори будують свої логічні ланцюжки. От почали про одне, а закінчив пан Шевченко все владою, яка не має політичної волі та рішучості. Так і живемо. Перемога, як кажуть, сама не приходить.

Але все пізнається у порівнянні. Хоча, чесно кажучи, іноді ці порівняння є не надто приємними. Так, журналіст і публіцист Сергій Руденко нагадав, що у той час як Крисін отримує 5 років за реальне вбивство, Олег Сенцов отримав у Росії 20 років за вигадану країною-агресором справу. Згадайте про це, коли хтось казатиме про якусь чесність та справедливість «сусідів». Якщо, звісно, матимете бажання взагалі щось на те відповідати словами.

Журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва назвала справу Крисіна «суперським кейсом», який демонструє, що гуртом легше посадити і… кхм, погану людину. До того ж ця справа ілюструє, як тиск громадськості дав свої плоди і влада не ризикнула йти проти суспільства. Ага, підеш тут, з усіма прекрасними командами добра, радості та інших благ. І це, любчики, добре.

Журналістка Вікторія Рощина нагадала, що Крисін насправді і досі мовчить та багато чого не договорює, бо і зараз є відчутний вплив всіх тих «топ-чиновників» режиму Януковича, котрі мають як фінансовий, так і фізичний вплив на інших фігурантів справи та свідків. А отже, щастя та радість ще має, куди завітати.

Збирав реакції та радів за успіх «невідомих» патріотів Степан Коза

1 комментарий

  1. Юрий Николаевич on

    За 5 лет тюрьмы можно убить человека? Дешево оценивается человек, журналист, член «Небесной сотни»!?

Залишити коментар