П'ятниця, 30 жовтня

Зростання нижньої межі доходів громадян потягне за собою передусім стрибок цін на найнеобхідніші продукти харчування, а також одяг і взуття вітчизняного виробництва. 

Мінімальна зарплатня, яку використовують не лише для оплати праці, а й для нарахування податків і різноманітних соціальних виплат, на тлі зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги – одна з найбільш обговорюваних у суспільстві тем. Торік її підняли удвічі до 3 200 грн, а з 1 січня 2018 року в Україні вона складає 3 723 грн.

Проте, кажуть в уряді, це не межа. І вустами віце-прем’єра Павла Розенка обіцяють, що до кінця цього року таки відбудеться ще одне її підвищення – цього разу до 4 200 грн. Та економічні експерти, зважаючи на процеси, що відбуваються в економіці країни, попереджають, що ефект від цього кроку люди відчуватимуть не більше, ніж упродовж кварталу, а потім його буде нівельовано передусім подорожчанням найнеобхідніших продуктів харчування.

Обіцянки й реальність

Українці відзначають у соцмережах, що підвищення мінімальної зарплатні – це плюс для гаманців людей, які отримують найменше, але воно водночас може спровокувати інфляцію. Проте Павло Розенко переконує, що Кабінет Міністрів «не гратиме в популізм» і на інфляцію чекати не варто. За словами віце-прем’єра, друкувати «фантики Національного банку, як це робили колишні керівники, які піднімали перед виборами заробітні плати, а потім це переростало в інфляцію», не доведеться. Така впевненість урядовців ґрунтується на зафіксованому в першому кварталі цього року економічному зростанні.

Про ще одне підвищення «мінімалки» в уряді кажуть давно – спочатку був намір взяти планку в 4 100 грн у першому півріччі. На цій сумі наголошував президент України Петро Порошенко ще торік у грудні. Підтримував позицію глави держави й міністр соціальної політики Андрій Рева, який заявляв, що розмір мінімальної зарплатні можна буде переглянути вже за підсумками першого кварталу 2018 року.

Та це виявилося непідйомним завданням. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв повернутися до вирішення питання щойно з’явиться «найменша змога» – і термін підвищення перенесли на друге півріччя. Зокрема й тому, що тепер уже екс-міністр фінансів Олександр Данилюк не побачив для підвищення мінімальної зарплатні економічних передумов за результатами перших шести місяців року. У Міністерстві фінансів тоді нагадали, що за підсумками січня–березня держбюджет недовиконали на 6,2 млрд грн.

Олександр Данилюк оперував цифрами, зазначаючи, що якби ухвалили рішення підвищувати «мінімалку» з квітня, довелося б шукати в держбюджеті додаткових щонайменше 13 млрд. Пізніше ситуація дещо поліпшилась, та в першому півріччі питання так і залишилося без вирішення. Хоч виконувачка обов’язків міністра фінансів Оксана Маркарова вважає, що підвищити «мінімалку» цілком реально. «Бюджет виконується, – відзначила нинішня очільниця Мінфіну, – тож сподіваємося, що в разі подальшого виконання, а ще краще перевиконання бюджету, зможемо підійти й до питання підвищення мінімальної заробітної плати».

Чого чекати українцям

Згодні з такою позицією і фахівці. Так, за словами фінансового експерта Андрія Блінова, в тому, що «мінімалка» зросте під кінець року, – жодних сумнівів. Причина, стверджує фінансист, – початок передвиборчої кампанії, тож «уся влада йтиме на це підвищення». До речі, рівень мінімальної зарплатні в Україні, якщо порівнювати її з «мінімалкою» у європейських країнах, – це справжні сльози. Законодавчо «мінімалку» мають 22 країни ЄС з 28-ми. За рівнем вона поділяється на три групи: до 500 євро (східна Європа), до 1 100 євро (південні країни ЄС) й до 2 000 євро (захід і північ ЄС). Найменша мінімальна зарплатня – в Болгарії (235 євро), найвища – в Люксембурзі (1 999 євро).

А визначення цього рівня в нашій країні – прерогатива Міністерства соціальної політики, фахівці якого передусім розраховують розмір реального прожиткового мінімуму. Саме зважаючи на цьогорічні квітневі ціни, вийшли на показник 4 200 грн. Якщо ж людина заробляє менше цієї суми, вона перебуває за межею бідності, оскільки не може забезпечити себе найнеобхіднішим.

Якщо мінімальну зарплатню таки піднімуть цього року, як анонсував уряд, то чого чекати простому люду, для якого таке підвищення має велике значення? На думку провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, економістки Лідії Ткаченко, яку вона висловила в коментарі Opinion, найбільше це відчують наймані працівники, в яких рівень зарплати близький до мінімального. За даними Держстату, у березні цього року зарплату не вище мінімальної (а це 3 723 грн) мали 7,9 % штатних працівників підприємств, ще 17,7 % працівників отримували зарплату в межах від 3 723 до 4 000 грн.

«Якщо мінімальну зарплату підвищать до 4 200 грн, – пояснює Лідія Ткаченко, – це торкнеться більше 2 млн штатних працівників підприємств, а також майже 1,5 млн осіб, які працюють по найму на мікропідприємствах та у підприємців-фізичних осіб, у яких офіційна зарплата зазвичай на рівні мінімальної. Вплив на динаміку середньої зарплати буде не такий прямий, тому що мінімальна зарплата не виконує ролі системоутворювальної величини навіть у бюджетному секторі. Формування зарплат вище мінімальної може відбуватися під впливом різних чинників, включаючи особисті чи випадкові обставини, після скасування обов’язкової тарифної системи».

На думку експертки, підвищення мінімальної зарплати однозначно забезпечить збільшення надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ), адже близько третини платників сплачують внески не вище мінімального розміру, включаючи фізичних осіб-підприємців та осіб, за яких їх сплачує держава (а це військові строкової служби, особи у відпустці для догляду за дитиною, деякі інші категорії). Проте навряд чи можна очікувати позачергового підвищення пенсій, скоріше, ці додаткові надходження ЄСВ дадуть змогу державному бюджету спрямувати менше коштів на покриття дефіциту солідарної системи. Тож пенсіонерам та іншим одержувачам соціальних виплат, найімовірніше, доведеться чекати підвищень ближче до виборів.

Без подорожчання харчів не обійтися

Пересічні громадяни, з одного боку, очікують на обіцяне Кабінетом Міністрів підвищення «мінімалки», бо це – додаткові кошти в домашній бюджет. А з іншого – справедливо побоюються, що такий крок із боку уряду обернеться для них подорожчанням тих речей, без яких неможливо обійтися. Передусім, ідеться про зростання цін на продукти харчування і, звісно, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке дамокловим мечем перманентно нависає над українцями.

«Ціни на продукти харчування формуються більш вільно, на них впливають об’єктивні чинники: сезонність, врожайність тощо, тобто вони мають ринкову природу, хоча також грають роль і корпоративні змови великих виробників, – зазначає економіст. – Але загальна закономірність така, що зростання цін на продукти харчування більше провокується підвищенням доходів низькодохідних верств населення, які витрачають на їжу основну частину своїх грошей. Кількість працівників, що мають мінімальну зарплату, істотно менша, ніж кількість пенсіонерів та інших одержувачів соціальних виплат, і значного підвищення соціальних виплат не очікується. Тому можна припускати, що підвищення мінімальної зарплати сильно на ціни звичайних продуктів харчування не вплине». Проте, скажімо, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що в разі підняття мінімальної зарплатні до 4 200 грн ціни на продукти таки збільшаться на 12 %.

Що ціни обов’язково зростуть, вважає і генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Та, як зазначає він у коментарі Opinion, це підвищення не буде настільки вагомим, як це було торік, коли мінімальну зарплатню подвоїли. «Цього разу буде не більше 13 %, – переконаний фахівець, – і передусім підвищення торкнеться найдешевших товарів: продуктів харчування, насамперед хліба, а також виробництва одягу і взуття. Це тому, що в Україні (на відміну від тієї ж Польщі, де цей показник складає близько 14,5 %) мінімальну зарплатню отримують близько 27 % людей, тобто майже третина населення. Куди вони несуть ці гроші? Сплачують за комуналку й купують собі харчі. А якщо у третини населення підвищується зарплатня, це однозначно призведе до підвищення вартості в багатьох галузях економіки».

Водночас підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, на думку Лідії Ткаченко, санкціонується урядом, тому тут взагалі складно щось напевно сказати. Вочевидь, більше вплинуть домовленості з МВФ щодо ціни на газ та інші угоди політично-корпоративного характеру. Важливий плюс, відзначає Олексій Дорошенко, це те, що люди відчують реальне покращення життя упродовж перших трьох місяців після підвищення «мінімалки», з четвертого – цей позитив буде нівельовано цінами, які встигнуть збільшитися настільки, що ті, хто отримує найменше, знову зводитимуть кінці з кінцями.

Без інфляції ніяк?

Щодо інфляційних процесів, які, за логікою, в нашій країні завжди супроводжують цей процес, то в Національному банку кажуть, що чергове підвищення «мінімалки», якщо одночасно не подбати про заходи з підвищення продуктивності праці, таки потягне за собою інфляційний тиск. Про це говорять й економічні експерти. Той же Андрій Блінов звертає увагу, що підвищення відбуватиметься на тлі високої інфляції. А експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко нагадує при цьому, що попереду Україну ще чекають виплати за борговими зобов’язаннями, що теж не додає оптимізму, оскільки ці суми тільки ростуть. Тож, на його думку, за таких умов підвищення мінімальної зарплатні в масштабах усієї країни здатне призвести до дестабілізації державної скарбниці.

При цьому фахівці Міжнародної організації праці заявляють, що «мінімалка» повинна складати 60 % від середньої заробітної плати. Якщо врахувати, що середня зарплатня по Україні наближується до 8,5 тисячі грн, мінімальна повинна бути на рівні 5 тисяч. Проте, як вважає Олексій Дорошенко, намагання досягти цього показника – за тих економічних умов, які має Україна, – навряд чи комусь піде на користь. «Виходить так, що в нашій країні – одна з найменших у Європі різниця між мінімальною заробітною платою й середньою, – зазначає він у коментарі Opinion, – і на початок року вона була десь на рівні 35-38 %. У багатих країнах, які можуть собі дозволити мати невелику різницю між мінімальною і середньою зарплатнею, ця різниця складає десь 43-46 %. Тобто, якщо зважати на цей показник, то Україна наближається до багатих країн, а реально це не так».

На думку експерта, це здатне спровокувати зменшення у людей зацікавленості в пошуку більш високооплачуваної роботи. «Якщо ви однаково отримаєте невелику різницю, але при цьому працюватимете на кілька годин довше й матимете більшу відповідальність, – пояснює експерт, – то чи захочете шукати нервову роботу, де будете отримувати 6 тисяч грн, чи знайдете найпростішу, за яку вам повинні будуть платити 4 200 грн? Відповідь, як на мене, очевидна».

Окрім того, відзначає економіст, за таких умов втрачається стимул до підприємництва, оскільки підприємець змушений буде платити своїм робітникам не менше «мінімалки», навіть якщо він цих грошей не напрацьовує. «Щоб не загострювати ситуацію і не провокувати негатив, – вважає Олексій Дорошенко, – “мінімалку“ потрібно підвищувати, але діяти при цьому зважено: скажімо, не робити цього двічі на рік, а, як у країнах Європи, з 1 січня. Окрім того, в них і періодичність таких підвищень різна: у країнах, де економічні процеси відбуваються швидше, можуть собі дозволити й дворазове підвищення. Прикладом тут може слугувати Німеччина. Нам же краще притримуватись разового підвищення».

Водночас на тлі політичних процесів, які нині відбуваються в країні, суспільство цікавить і питання: чого більше в анонсованому урядом підвищенні мінімальної зарплатні – популізму чи реальної змоги це зробити. Поки що, відзначає Лідія Ткаченко, уряд робить досить стримані заяви: «мінімалку» буде підвищено за умови, якщо це дозволятимуть економічні й фінансові можливості. Донедавна екс-міністр фінансів Данилюк запевняв, що таких можливостей катма. Отримавши нового очільника, Мінфін уже не настільки категоричний, але й остаточного рішення поки що не прийнято.

Експерти відзначають, що без популізму в таких питаннях зазвичай не обходиться, особливо коли передвиборчі перегони майже стартували. «Ніхто з політиків, – підкреслює Лідія Ткаченко, – не хоче втрачати своїх балів, радше намагатимуться привласнити собі всі лаври. Ініціатива надійшла від президента; уряд має прийняти рішення й підготувати законопроект щодо змін в Законі про державний бюджет на 2018 рік, а далі вже за свою славу змагатимуться парламентарії». Якщо йдеться про конкретні терміни підвищення мінімальної зарплатні до анонсованих 4 200 грн, то найімовірніше, що це слід очікувати ближче до кінця року – з жовтня або навіть з грудня, і ця цифра перейде на наступний рік. Що ж до підвищення цін, спровокованого черговим зростанням «мінімалки», то його, відзначають економісти, слід чекати за кілька місяців по тому.

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар