Субота, 4 квітня

Тиждень, що минає, увійде в історію назавжди: Єлизавета ІІ остаточно схвалила вихід Британії з ЄС, Трамп таки заборонив 150 млн мусульман в’їжджати до США, а в Україні стався перший погром за етнічними мотивами з загиблими. Opinion через призму картин колекції Одеського художнього музею спостерігає за ключовими подіями останніх семи днів.

Танець смерті, 1900 рік. Олександр Бенуа

На минулих вихідних двоє десяток молодиків напали на ромське поселення, що розміщувалося на околицях Львова, вбили 24-річного парубка та нанесли ножові поранення чотирьом ромам, серед яких – 10-річна дитина. На місце події прибула поліція й затримала майже всіх зловмисників. Ними виявилися школярі 10-11 класів, які себе зараховують до організації «Тверезі та злі». Це страшне, але логічне продовження погромів ромського табору на Лисій горі в Києві та депортації етнічної групи з села Лощинівка на Одещині. Поліція, як і завжди, обіцяє захищати нацменшини від радикалів, але чи стане безпечніше від цього на вулицях мирних міст – навряд чи.

Політ, 1965 рік. Олександр Ацманчук

Сейм Польщі підтримав скасування кримінального покарання за звинувачення поляків у Голокості. Закон передбачав тюремне ув’язнення до трьох років за поширення ідей про вину польського народу або держави в Голокості. Покарання передбачене й за висловлювання про причетність поляків до «злочинів Третього рейху». До таких правопорушень належить, зокрема, використання формулювання «польські концтабори». Закон також забороняє пропаганду в Польщі «бандерівської ідеології». Утім, частину закону, що стосується українців, польські депутати скасовувати не захотіли. Документ, ухвалений Сеймом Польщі в січні, викликав критику США й, особливо, Ізраїлю, які закликали внести зміни до закону. МЗС України також засуджувало рішення Сейму Польщі про заборону пропаганди «бандерівських націоналістів», назвавши це «черговою спробою нав’язати однобічне трактування історичних подій». Залишається сподіватися, що, як на картині Олександра Ацманчука, Польща вже прийме нас такими, як ми є – без жодних «але».

Будівництво залізної дороги, 1874 рік. Костянтин Савицький

Верховний суд США підтримав указ Дональда Трампа про заборону на в’їзд для громадян мусульманських країн. Їхня Феміда відхилила скаргу на те, що заборона на в’їзд дискримінує мусульман або є перевищенням влади. Тепер щонайменше 150 млн людей не зможуть потрапити в Сполучені Штати – країну, яку збудували емігранти.

«Мости краще будувати, аніж спалювати», – вважає міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон. Він заявив, що їхня країна, після остаточного схвалення королевою Єлизаветою ІІ білля про вихід з ЄС, надзвичайно зацікавлена в розбудові міжнародних зв’язків. Влада туманного Альбіону навіть вирішила виділити 35 млн фунтів Україні на боротьбу з російською агресією. Ще б спростили візовий контроль для українців – було б зовсім чудово. Але не все ж одразу.

Квітучий бузок, 1902 р. Киріак Костанді

Дійти порозуміння в питанні припинення вогню на Донбасі під час засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську поки не вдалося. Україна пропонувала запровадити режим тиші принаймні до кінця літа.

«Як і передбачалося, перші дві години дискусії про припинення вогню минули в гострих взаємних звинуваченнях. До обговорення конкретних заходів не змогли приступити, оскільки російська сторона категорично не сприймає пропозиції української», – заявив представник України в підгрупі з питань безпеки Євген Марчук.

Хоч миротворців клич! До речі, саме цей варіант обговорював Петро Порошенко з Яном Столтенбергом, генеральним секретарем НАТО. Останній запросив президента України на засідання Північноатлантичного альянсу. Поки весь світ намагається добрим словом і санкціями приборкати Росію, на сході України продовжують гинути наші військові. У ніч з 27-го на 28-ме червня під ворожими обстрілами загинуло троє українських солдат .

Відпочивальники, 1919 рік. Амшей Нюренберг

В Україні в четвер набув чинності Закон №8497 «Про утворення Вищого антикорупційного суду». Порошенко обіцяв, що створить його до кінця поточного року. Чимало політиків і бізнесменів можуть залишитися голими та босими, як на картині Амшея Нюренберга, тому супротив цій ініціативі очікується неабиякий.

У призмі цієї події цікаво виглядає рішення РНБО передати для приватизації майже всі військові підприємства: від заводів до конструкторських бюро. Олександр Турчинов вважає, що це дасть новий поштовх нашим розробникам, а у наших зброярів нарешті з’являться великі бюджети на розробку стримуючого озброєння. Головне, аби ті самі олігархи з російським слідом не наклали руки на стратегічні підприємства. Та краще не засмучуватися, а подивитися на США – їхній військово-промисловий комплекс базується на приватних розробках, а їхня армія – поки найсильніша. Поки, бо Україна тільки-но розпочала цю гру.

Набридла, 1897 рік. Олександр Маковський

Олег Сенцов голодує 45 днів, а 70 українців, бранців Кремля, перебувають у в’язницях. Може ми й набридли росіянам із нашими полоненими, але точно через це не припинимо хвилюватися та молитися за їхнє здоров’я. У Олега відмовляють нирки; він майже не рухається, аби зберегти бодай якусь енергію. До нього досі не допускають нашу омбудсменку. Також Сенцов не може бути помилуваний на підставі прохання від імені генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда.

«Ви знаєте, що таке прохання, з точки зору російського законодавства, не може стати підставою для якихось дій, тому що ви знаєте, яка процедура помилування в Російській Федерації», – сказав представник Кремля.

З точки зору законодавства, Олег взагалі не мав би бути у в’язниці, як і ще сім десятків українців, засуджених за абсурдними звинуваченнями. Що ж, уже ніхто не вірить у їхні «Потьомкінськіє дєрєвні» – благі наміри та прагнення миру. Чемпіонат світу з футболу завершиться, а санкції залишаться. Та чи доживуть усі бранці до нашої перемоги? Будемо молитися, не опускати руки та сподіватися, що буде так, як на першій картині – ми досягнемо землі обітованої.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар