Четвер, 19 вересня

Сьогодні, 16-го липня, у міжнародній конкурсній програмі змагаються два фільми: «Важіб» та «Вежа. Ясний день». У рамках ретроспективи показуватимуть фільм «Тиха вода» японського режисера Наомі Кавасе. Найочікуванішою стрічкою є «Чоловік, який вбив Дон Кіхота» – прем’єра фільму Террі Гілліама у позаконкурсній секції «Гала-прем’єри».

«Важіб», Аннемарі Жасір, Палестина-Франція-Німеччина-Колумбія-Норвегія-Катар-ОАЕ, 2017

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Важіб»

 «Іноді краще дозволити людям думати те, що вони хочуть», – каже Абу Шаді – батько та шкільний вчитель із Назарета, якому за 60, своєму сину Шаді – архітектору, який приїздить із Рима, щоб допомогти батькові власноруч, за місцевим звичаєм, вручати запрошення на весілля сестри. Так пояснює батько сину, чому дядько впевнений, що Шаді вчився та працює лікарем, хоча той архітектор. І так у всьому. Батько намагається говорити й робити тільки приємні для рідні й чужих людей речі, часто собі на шкоду. Інакший тільки зі своїми власними дітьми: тут він традиційно негнучкий і впертий.

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Важіб»

Пересування по місту в одному авто  чудова нагода більше дізнатися один про одного. Тільки батько забуває, що його син вже не маленький хлопчина, а сформований самостійний чоловік, який вже давно живе за кордоном самостійно та має свій погляд і на політику, і на патріотизм, і на традиції, і на музику. «Жити – це самому обирати як саме хочеш жити», а не робити тільки те, що від тебе хочуть інші, – саме це намагається донести протягом дня син батьку. А чи порозуміються вони, дізнаєтеся, переглянувши фільм.

Фільм володар чотирьох нагород кінофестивалю у Локарно 2017-го року.

Переглянути можна о 19.00 у Фестивальному палаці.

«Вежа. Ясний день», Яґода Шельц, Польща, Міжнародний конкурс, 2017

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Вежа. Ясний день»

Вступний титр попереджає: «фільм заснований на майбутніх подіях». Але починається все як типова сімейна драма: Мула живе з родиною в селі; на святкування першого причастя її доньки Ніни після шестирічної відсутності приїздить психічно нестабільна сестра Мули Кая – біологічна мати дівчинки. Жінка переконана в тому, що Кая приїхала забрати дитину з собою. Починає наростати руйнівний конфлікт.

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Вежа. Ясний день»

Яґода Шельц визнана на батьківщині як режисерка, на яку покладають найбільше надій. А втім, «Вежа» несе в собі всі недоліки й переваги гучного дебюту. З одного боку – явні впливи старших майстрів: Міхаеля Ханеке, Ларса фон Трієра, плюс не завжди чітка побудова сюжету. З другого – вміння авторки досягати напруги через акторську гру й роботу зі звуком, створювати атмосферу майже ірраціональної тривоги в чергуванні безтурботно сонячних і готично нічних кадрів. Те, що здається на початку камерною чеховською п’єсою, раптом обертається апокаліпсисом чи не масштабу трієрової «Меланхолії». По суті, «Вежа. Ясний день» – це фільм-розпуття. З Шельц і з її ще не до кінця сформованим талантом може вийти як режисерка психологічного кіна, так і майстриня трилерів. Існує і ймовірність забуття. Наступний фільм це проявить майже зі стовідсотковою впевненістю.

Переглянути можна о 21.00 у Фестивальному палаці.

«Тиха вода», Наомі Кавасе, Японія-Франція-Іспанія, 2014

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Тиха вода»

Дорослішання – процес настільки ж яскравий, настільки й болісний.

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Тиха вода»

Дорослішання героїв «Тихої води»: 16-річних острів’ян Кайто й Кьоко, обрамлене смертями. Спочатку Кайто знаходить у воді тіло мерця; потім не стає матері Кьоко. Кайто не може зрозуміти, чому розлучилися його батьки й чому мати заводить коханців; Кьоко намагається примиритися зі своєю втратою. Там, де менш обдарований режисер розпустив би масу сентиментів і штучних сліз, Кавасе уважно вглядається в сплетення характерів й емоцій, і у властивій їй стриманій мінімалістичній манері розгортає перед нами свій тихий роман виховання. Як завжди в цієї режисерки, окремим важливим  персонажем є краєвид, цього разу – море. Протягом фільму воно сприймається то як ворожа життєва форма, то як грізна стихія, то як символ невпинності життя – а потім, зрештою, ставши «тихою водою», примирює всіх.

Переглянути можна в синій залі кінотеатру «Родіна» об 11.00

 «Михайло та Даниїл», Андрій Загданський, Україна-США, Європейський конкурс документальних фільмів, 2017

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Михайло та Даниїл»

Чверть століття тому Андрій Загданський зняв короткометражку «Двоє» про долю київського архітектора й художника Михайла Щиголя і його сина, тоді 10-літнього Даниїла. Хлопчик народився глухим, із гострою формою дитячого церебрального паралічу. Коли йому було шість років, його мати, талановита скульпторка Марина Хусід, загинула в автомобільній катастрофі. Багато років потому режисер повернувся до своїх героїв, які за цей час переїхали жити в Чехію, та продовжив розповідь про їхнє життя у повнометражній документальній картині «Михайло і Даниїл».

Михайло працює над серією полотен для нової виставки «Щоденник Франца Кафки». Даниїлу вже 34 роки. Маючи такий в усіх сенсах драматичний матеріал, Загданський, утім, влаштовувати драму не квапиться. Натомість, зосереджується на рутині. Ось Михайло працює в майстерні. Ось він виконує ритуал зборів сина на автобус, що відвезе Даніїла в церкву. Ось Даніїл у церкві – по суті, місцевому центрі культури – з задоволенням бере участь у різних заходах, незважаючи на глухоту. Сюжет майже не розвивається, переважає спостереження, але саме в цьому спостереженні і є суть фільму: ми бачимо героїв, які нарешті опанували власне життя і не є заручниками інвалідності одного з них. Це негучне, але важливе послання про людську гідність.

Переглянути можна о 18.00 в червоній залі кінотеатру «Родіна».

Нагадаємо, що також сьогодні у позаконкурсній секції «Гала-прем’єри» ОМКФ відбудеться українська прем’єра стрічки Террі Гілліама «Чоловік, який вбив Дон Кіхота».

Третій конкурсний день: «Тиха вода» та «Ясний день»

Кадр із фільму «Чоловік, який вбив Дон Кіхота»

Текст: Костянтин Левін, Світлана Бондар

Залишити коментар