Середа, 30 вересня

Уже півроку максимально допустима швидкість у наших населених пунктах – 50 км/год, проте суттєво на рівень аварійності з тяжкими наслідками це не вплинуло. Рішення зменшити швидкісний режим на 10 кілометрів спричинила дорожньо-транспортна пригода на одному з перехресть Харкова. Жахлива аварія за участі автомобілів Олени Зайцевої та Геннадія Дронова сталася торік 18-го жовтня та забрала шість життів, ще п’ятеро людей отримали травми.

Щоправда, коли уряд своєю постановою запроваджував для водіїв цю новацію, передусім посилалися на європейську практику: мовляв, такий швидкісний режим у більшості країн, а як наслідок – у них набагато менший рівень ДТП, особливо з тяжкими наслідками. Тож українців збираються – після запровадження системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР) – «виховувати» високими штрафами. Проте експерти зазначають: на швидкість часто списують аварії, до яких призвели зовсім інші чинники. А боротьба з аварійністю може бути ефективною тільки у випадку правильного визначення причин.

Схоже, парламенту припало до смаку працювати над законопроектами, якими так чи інакше намагаються впорядкувати ситуацію на дорогах. Не так давно зібралися посилити відповідальність за ігнорування ременів безпеки в автомобілях і мотоциклетних шоломів, боляче вдаривши по несвідомих водіях гривнею, про що Opinion писав у матеріалі «Національна особливість БДР, або Про стан доріг, наш менталітет і беззахисність водіїв». Тепер народні депутати з подання своїх колег Олега Ляшка й Ігоря Мосійчука вирішили всерйоз узятися за тих, хто дозволяє собі сідати за кермо добряче напідпитку.

За кермом напідпитку не місце

Тож днями у сесійній залі Верховної Ради було ухвалено в першому читанні законопроект № 7064 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання смертності на дорогах. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України статтею «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих речовин». Сідати за кермо в обіймах зеленого чи будь-якого іншого дурман-змія – справді погана ідея, тож позбавлення волі від восьми до десяти років і вилучення водійських прав на цей самий термін, якщо такий водій вчинив ДТП із жертвами або важко травмованими людьми, видається цілком заслуженим покаранням.

За чинним законодавством, водій, сідаючи за кермо у стані алкогольного сп’яніння, ризикує сплатити 10,2 тис. гривень штрафу. Якщо ж упродовж п’яти років його спіймають п’яним за кермом двічі – вдруге він муситиме сплатити штраф розміром 40,2 тис. гривень і на 10 років втратить водійські права. Якщо він спричинить ДТП, в якому загине людина або тяжко травмує людей, такі порушення нині караються позбавленням волі від трьох до восьми років. При цьому можуть ще й на три роки забрати водійське посвідчення. Якщо п’яний водій спричинить аварію, у якій загине кілька чоловік – загрожує позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а водійське посвідчення при цьому вилучають на три роки.

«В Україні щодоби в дорожньо-транспортних пригодах гине від 10 й більше осіб, та понад сотню отримує різного ступеня тілесні ушкодження, – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. – За цими сумними показниками наша держава посідає одне з перших місць у Європі. Причому 37 % від загальної кількості ДТП припадає на аварії за участю водіїв, що перебувають за кермом у стані алкогольного сп’яніння». А міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах, на думку авторів законопроекту, свідчить, що одним із найпростіших і водночас найбільш дієвих способів примусити водіїв дотримуватися вимог правил дорожнього руху є розроблення системи ефективних покарань.

Що п’яні водії є величезною проблемою нашого суспільства, яких категорично не можна пускати за кермо, вважає і один із екс-керівників тепер уже екс-Департаменту автомобільної інспекції України, з яким поспілкувався Opinion. «Я собі, будучи начальником ДАІ України, генералом, ніколи не дозволяв сідати за кермо в нетверезому стані, – зазначив колишній керівник ДАІ. – Тому підтримую будь-які ініціативи щодо покарання таких горе-водіїв: сів за кермо напідпитку – це злочин. Це не обговорюється. Безальтернативні засоби покарання – аж до ув’язнення».

Щоправда, у висновку Головного науково-експертного управління ВР зазначено, що над законопроектом доцільно ще попрацювати бодай тому, що «…у пояснювальній записці до проекту не наведено достатньої аргументації, якою б обґрунтовувалось, що перебування нашої держави на одному з перших місць у Європі за кількістю загиблих у ДТП за участю нетверезих водіїв склалося завдяки саме “м’якості” кримінальної відповідальності, що вимагає збільшення суворості покарання і, зокрема, застосування санкцій, передбачених законопроектом». Окрім того, в Україні допустима доза вмісту алкоголю в крові складає 0,2 проміле, а у більшості країн Європи допустимим вважається 0,5 проміле, нагадує перший заступник керівника цього управління Сергій Гудзинський. А найвищий показник у Великобританії, де не порушують закону, якщо перебувають за кермом із рівнем алкоголю в крові до 0,8 проміле.

Формула гальмівного шляху

Що справа зовсім не у м’якості чинного законодавства, переконують і правозахисники. Так, автоадвокат Вадим Володарський, коментуючи цю тему для Opinion, зазначає, що одна з найбільших проблем у боротьбі з кількістю ДТП – це те, що їхні причини часто визначають не зовсім правильно. І, як мовиться, дуже багато «собак» вішають саме на швидкість. Тож ми вирішили порівняти статистику аварійності з 1-го січня цього року, коли швидкість у населених пунктах було обмежено урядовою постановою до 50 км/год, і за аналогічний період торік.

Як повідомив Opinion перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький, загалом за минулий рік було зареєстровано 162 526 дорожньо-транспортних пригод. За п’ять місяців 2018-го року – 57 184 тисячі ДТП, у яких загинуло 988 чоловік, а травм зазнали 1046. Торік за той самий період було скоєно понад 63 372 тисячі ДТП, у яких загинуло понад 1000 чоловік.

«Найбільшу кількість аварій, – каже Олексій Білошицький, – було зафіксовано у столичній області, а також на Одещині й Харківщині. Причини ДТП відомі давно – це порушення правил маневрування (цього року це 41,83 % усіх аварій), перевищення безпечної швидкості (це 24,41 % аварій) й недотримання дистанції (на цю причину за п’ять місяців припало 23,88 % ДТП). Торік на порушення правил маневрування загалом припало 36,97 % ДТП, на недотримання дистанції – 22,26 %, на перевищення швидкості – 17,34 %. Проте, хочу відзначити, що за п’ять місяців цього року, якщо порівнювати з аналогічним торішнім періодом, ми маємо на 10 % дорожньо-транспортних пригод менше». За словами ж юриста, основна причина аварій, про що свідчить саме життя, – насамперед порушення водіями пріоритету та правил маневрування.

А тепер давайте спробуємо проаналізувати статистичні цифри, оприлюднені Департаментом патрульної поліції України. Звісно, беремо до уваги січень-травень 2017-го й січень-травень цього року, коли дозволену швидкість вже було зменшено на 10 км/год. Отже, за п’ять місяців цього року зафіксовано справді на 10 % аварій менше, ніж торік. Але при цьому минулого року частка аварій, що сталися через перевищення швидкості, складає 17,34 %, а в цьому році на перевищення швидкості припадає аж 24,41 % ДТП, тобто на 7 % більше. Не можна не зважати й на той факт, що насправді з якою швидкістю їздили торік, з такою самою їздять і тепер. Причому, що цікаво, не дотримуються швидкісного режиму навіть автомобілі патрульної поліції. Днями довелося спостерігати, як уздовж вулиці Борщагівської в Києві повз таксі, стрілка спідометра якого коливалася на позначці 75 км/год, буквально просвистіла машина патрульних.

Тож ці цифри змушують замислитися, а чи й справді у тій кількості аварій, які ми маємо, настільки винна швидкість. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, аргументуючи свого часу потребу зменшити максимально допустиму в населених пунктах швидкість на 10 км/год, наводив просте, на його думку, порівняння: «при швидкості 60 км/год гальмівний шлях складає 55 метрів, а ймовірність летального результату при зіткненні з пішоходом – 82 %. Зате при швидкості 50 км/год зупинний шлях складе 40 метрів, а ймовірність летальних наслідків зменшиться до 20 %». На думку міністра інфраструктури Володимира Омеляна, це чітко вказує, що в усіх населених пунктах максимально допустима швидкість має бути саме 50 км/год.

Якщо хто вчив у школі фізику, то мусить розуміти, що, по-перше, гальмівний і зупинний шлях – це, як кажуть в Одесі, зовсім різні речі. Зупинний складається з гальмівного і того шматочка шляху, який проїжджає автомобіль, поки водій зреагує на потребу зупинитися. А по-друге, якщо проаналізувати відкриті джерела, де йдеться про формулу визначення гальмівного шляху, то там можна знайти трохи інші цифри. Виходячи з формули гальмівного шляху, зрозуміло, що він залежить передусім від двох основних показників: швидкості автомобіля на момент початку гальмування та коефіцієнта зчеплення шин із дорожнім покриттям.

Тобто, важливо з якою швидкістю їхав автомобіль, а також це сухий асфальт чи, скажімо, обледеніла дорога. На сухому асфальті гальмівний шлях легковика, що рухається зі швидкістю 60 км/год, складе, за одними даними, в межах 17,8-20,3 метра, за іншими – 23 метри. На мокрому асфальті це буде вже 35-50 метрів, на обледенілій дорозі машину може нести аж до 177 метрів. Гальмівний шлях на сухому асфальтобетоні при початковій швидкості 50 км/год – це від 12,3 до 14,1 метра. Що ж до гальмівного шляху 55 метрів, про які казав міністр внутрішніх справ, то такий гальмівний шлях матиме легковий автомобіль, який рухався зі швидкістю 100 км/год сухим асфальтним шляхом або зі швидкістю 70 км/год, але по мокрому асфальту. До речі, «Лексус» під керуванням Олени Зайцевої, який наробив біди у Харкові й реально підштовхнув уряд до зменшення максимально допустимої швидкості у населених пунктах, як визначила експертиза, вилетів на перехрестя зі швидкістю 102 км/год. Автомобілісти кажуть, що якби це було навіть 60 км/год, настільки трагічних наслідків не було б.

Чи стало зменшення швидкості запобіжником аварій

Гальмівний шлях за різних погодних умов. Фото: hroad.hyundai.com.ua

На камери бракує грошей  

«Ігри довкола швидкості – це просто лукава підміна понять, – зазначає киянин Сергій Петрович, який за кермом понад 30 років, – і роблять це задля того, щоб заробляти гроші, обладнавши українські автошляхи приладами автоматичної фіксації порушень: ця система, вкупі з узаконеними, але неадекватно високими штрафами, просто буде ще однією змогою обдирати людей як липку. Бо ж далеко не всі, хто їздить на машині, мають високі статки, як чомусь думається нашим можновладцям». Йдеться про те, що з кінця вересня має набути чинності ще один «автомобільний» закон, за яким мають штрафувати тих, хто порушує Правила дорожнього руху.

У Департаменті патрульної поліції кажуть, що за допомогою системи автофіксації будуть виявляти та знімати сім видів порушень. Це, передусім, перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на забороняючий сигнал світлофора, порушення правил зупинки та стоянки, зокрема паркування на смузі для громадського транспорту, порушення правил руху через залізничний переїзд, виїзд на зустрічну смугу й порушення встановленої заборони їздити тротуарами чи пішохідними доріжками. Надіславши запит у Департамент патрульної поліції, наше видання поцікавилося зокрема й тим, коли реально планують запровадити автофіксацію, скільки на неї треба грошей і де їх планують узяти.

У поліції ці питання проігнорували, проте потім стало відомо, що стартувати робота системи автофіксації, до якої входитимуть, окрім стаціонарних, ще пересувні й мобільні камери, нібито має вже цієї осені. А впродовж трьох найближчих років в Україні планують встановити 3 700 комплексів для відеофіксації порушень на автошляхах. Камери розміщуватимуть вздовж доріг на стовпах та антивандальних боксах, передусім на аварійно-небезпечних ділянках доріг і місцях підвищеної концентрації ДТП. Пересувні ж постійно триматимуть водіїв у тонусі, змушуючи пам’ятати про потребу дотримуватись ПДР, бо місце їхнього розташування періодично змінюватимуть. А мобільними користуватимуться поліцейські. Тож можна припустити, що вони візьмуть на озброєння практику колишніх даівців, які ловили порушників швидкісного режиму, ховаючись у кущах. Як уточнив начальник Головного сервісного центру МВС Владислав Криклій, до кінця року система повинна запрацювати, причому йдеться про її повне розгортання по всій країні, тож планується дороги планують обладнати першими кількома сотнями таких комплексів.

Щоправда, чи це вдасться, сказати складно: про те, що така система запрацює до кінця року, ми чули ще в 2015-му, але терміни з року в рік переносяться. На думку експерта громадської організації з розвитку органів правопорядку «LEAD-office» Тараса Гука, цього разу встановлення системи автофіксації порушень ПДР теж можуть відтермінувати. Річ у тому, що як зазначає Рахункова палата у своєму червневому звіті за результатами аудиту Нацполіції, який проводили з грудня 2017-го до березня цього року, задля її запуску потрібно 1,1 млрд гривень, проте коштів бракує. І, що цікаво, не тільки коштів, а ще й «нормативних актів, які б визначали технічні вимоги до системи фіксації, порядок обліку ДТП тощо». А поки ці питання вирішуватимуться, переконують правозахисники, доцільно більш прискіпливо аналізувати причини ДТП, аби не списувати все на швидкість. А якщо вже карати, то того, хто справді винен, а не того, кого зручніше призначити таким, бо в такому випадку навести лад на дорогах буде вкрай складно.

P.S. Поки матеріал готувався до випуску, в країні сталося дві жахливі дорожньо-транспортні пригоди, які 20-го липня обірвали більше двох десятків людських життів. Поліція проанонсувала повернення на дороги державного й міжнародного значення постів, на яких патрульні поліцейські чергуватимуть спільно з Нацгвардією. Планують також пришвидшити обладнання автодоріг камерами фіксації порушень правил дорожнього руху. За підвищення рівня безпеки на дорогах зокрема вирішив взятися й уряд, який розглядатиме комплекс заходів безпеки на своєму найближчому засіданні, тож наше видання обов’язково триматиме проблему на контролі.

Текст: Лариса Вишинська

3 комментария

  1. Дмитрий on

    А кто то соблюдает этот скоростной режим ?Вот когда будут ездить 50 км/ч тогда можно и спросить помогло ли снижение скорости.Дело не в указах и законах дело в исполнительности и ответственности.Пока мажоры убийцы будут избегать наказания ни чего не изменится на дорогах.

  2. 50 км это если одна полоса и встречная но когда 4-5 полос какие 50 км вы, что хотя бы 80-100 и пешеходы сами виноваты когда перебегают как овцы в неположенном месте дорогу в частичности окружную в Киеве , поставте светофоры на переходах где 4 и больше полос, а если збили в не положе ном месте то это должны быть проблемы пешехода. У нас любят смотреть все на Европу но почему то молчат , что бывает пешеходу за переход в неположенном месте в Европе

  3. 50км это если одна полоса и встречная но когда 4-5 полос какие 50км вы, что хотя бы 80-100 и пешеходы сами виноваты когда перебегают как овцы в неположенном месте дорогу в частичности окружную в Киеве , поставте светофоры на переходах где 4 и больше полос, а если збили в не положе ном месте то это должны быть проблемы пешехода. У нас любят смотреть все на Европу но почему то молчат , что бывает пешеходу за переход в неположенном месте в Европе

Залишити коментар