Четвер, 1 жовтня

Точність даних, отриманих у результаті тестування на поліграфі, складає 95-98 %, тож, кажуть фахівці, обдурити можна поліграфолога, прилад – ні.

Поліграф, або детектор брехні, як називають його в народі, міцно увійшов у життя українців тоді, коли його зобов’язали проходити передусім співробітників новостворених силових структур на кшталт тих, що мусять боротися з корупцією. Цієї весни, коли Надію Савченко звинуватили в тому, що вона розробляла план підриву будівлі Верховної Ради, детектор брехні знову в центрі уваги: Савченко проходила його аж двічі.

А нещодавно з тестуванням на поліграфі мали справу переможці конкурсів на посади в Державному бюро розслідувань, і отримані результати виявилися досить несподіваними. Тож українців передусім цікавить, чи справді цей прилад такий точний, як про нього кажуть, чи таки є якась змога приховати від нього свої секрети.

Досить загуглити в інтернеті слово «поліграф» або словосполучення «детектор брехні», як пошуковик видасть вам сотні, якщо не тисячі результатів. Вигулькують сайти, де запропонують цілий комплекс експертиз на поліграфі: від перевірки невірного подружжя до співробітників компанії, щоб виявити серед них засланих козачків від конкурентів. Як мовиться, будь-який різновид за ваші гроші. На інших сайтах пропонують сам прилад, було б бажання купувати. На третіх беруться навчити, як його обійти.

Проте тим, хто хоче спробувати обдурити поліграф, слід врахувати, що принцип роботи приладу – вимірювання фізіологічних змін в організмі людини за такими показниками, як тиск, пульс, частота дихання і гальванічна реакція шкіри, під якою розуміють її електричні властивості. І, як зазначає виконавчий директор Всеукраїнської асоціації поліграфологів Володимир Ведмідь, обдурити детектор брехні не легше, аніж обдурити… холодильник.

«У вас грип чи високий тиск? Хай перевірка зачекає!»

Історія взаємин Надії Савченко і поліграфа скидалася майже на детективну: провели одне дослідження – кілька місяців не було результату. Зібралися проводити друге саме тоді, коли вона вже понад три тижні голодувала. Оскільки в неї була підвищена температура і тахікардія, через три години допит Савченко на поліграфі довелося припинити, хоч іще залишалася низка непройдених тестів. Його перенесли на кілька днів, а саму Савченко попросили припинити на цей час голодування, інакше результати, кажуть експерти, були б некоректними.

Ми поцікавилися у фахівця, чи може тривале голодування чи якесь захворювання бути перепоною для того, щоб проходити психофізіологічне дослідження на поліграфі. Як пояснив Opinion провідний науковий співробітник наукової лабораторії з проблем досудового розслідування навчально-наукового інституту № 1 Національної академії внутрішніх справ МВС України Олександр Мотлях, під час голодування проводити такі дослідження справді не можна. Загалом же є цілий комплекс навіть не протипоказань, а радше застережень, коли людина не може проходити поліграф. Передусім, ідеться про тих, хто має психічні захворювання й розлади та важкі захворювання дихальної й серцево-судинної систем.

Не тестують на поліграфі й тих, хто перебуває під впливом алкоголю чи наркотичних речовин, а також у стані похмільного синдрому. Як і людей, як зазначено в інструкції для поліграфологів, «які перебувають у стані нездужання, перевтоми чи сильного виснаження організму і психіки». Переносять дослідження, якщо в людини в цей час щось сильно болить, якщо в неї нежить, температура, сильний кашель, тобто симптоми будь-якого простудного захворювання, зокрема й грипу. На заваді може стати алергія, висип на тілі, який дуже свербить. «Навіть якщо людина, знаючи, що їй потрібно проходити таке дослідження, сильно розхвилювалася і в неї раптово піднявся артеріальний тиск, чи вона безпосередньо перед тестуванням випила заспокійливі ліки або будь-які інші сильнодіючі препарати, – продовжує експерт-поліграфолог, – ми таким кажемо, що зараз проходити не можна, і призначаємо інший час».

Як спотворити результати тестів

Що ж до результатів психофізіологічної експертизи Савченко, то генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв про те, що поліграфологи повідомляли, нібито Надія Савченко пройшла спеціальну підготовку, як поводитися під час перевірки на поліграфі, щоб отримані результати були некоректними. За його словами, «техніки й експерти, які обслуговують цей процес, повідомили про неможливість отримати відповідь на реакцію. Мої підлеглі та експерти кажуть, що це той випадок, коли людина спеціально навчена запобігати отриманню результатів детектора брехні».

Таке, як зазначає ізраїльський поліграфолог Морді Ґазіт, який тривалий час працював у службі поліграфічного тестування ізраїльської поліції, а потім відкрив у Тель-Авіві власну фірму з проведення перевірок на детекторі брехні, справді можливо. Адже, за його словами, «коли людина, яка проходить дослідження, намагається змінити нормальну реакцію організму або прагне її контролювати, дані виходять спотвореними, і оператор поліграфа, навчений виявляти такі неприродні фізіологічні реакції, може легко це помітити».

В інтернеті ж чимало інформації, що провести поліграф таки можна, просто треба знати, як це зробити. Один із варіантів – змазати розігріті у гарячій воді долоні хоч і кремом для рук. «Це вже протидія виконанню поліграфологічних досліджень, – роз’яснює Олександр Мотлях. – Способів декілька: є медичні, фармакологічні, механічні. Людина, яка проявляє до таких речей інтерес, зацікавлена в будь-який спосіб обійти поліграф і ввести в оману замовника цієї процедури. Особи, яким таки вдалося обійти цю процедуру, іноді дають іншим власні рекомендації, як це зробити. Але ж ви розумієте, що професіоналів значно більше, і брехня одного кандидата-щасливчика може дорого вартувати тому, хто прислухався до таких “слизьких” порад».

Часто самі ж поліграфологи й закидають в інтернет цю «качку». «Ми спеціально перевіряємо людей, які приходять до нас, налаштовані вони на позитивну співпрацю чи лукавлять, – пояснює поліграфолог. – Цікавимося станом їхнього здоров’я, чи не було якихось травм, а також чи не вживали напередодні алкоголь, наркотичні речовини, чи не цікавилися в мережі, як обійти поліграф тощо. Що ж до долонь, то фішка тут у тому, що коли ми підключаємо датчики, місця їх підключення на тілі людини протираємо спиртовим розчином. До речі, мене часто запитують, чи можна обдурити поліграф. Так-от, обдурити можна, але не поліграф, а поліграфолога, якщо він не досить компетентний».

На роботу не пустила… лялька

Як відомо з відкритих джерел, приватний бізнес США, який потерпає від крадіжок, щороку втрачає до 40 млн доларів, але завдяки використанню поліграфа багатьох злодіїв виводять на чисту воду й половину вкраденого повертають. Загалом у США таких перевірок щороку проводять мільйони, а для певних категорій державних службовців психофізіологічні дослідження на поліграфі обов’язкові. Причому у більшості штатів результати перевірки на поліграфі – зі згоди обох сторін – можуть бути визнані аргументами в суді.

Страждають від фінансового шахрайства і європейські корпорації, які оцінюють схожі втрати як 2-7 % річного грошового обігу. Тож у країнах ЄС теж послуговуються можливостями поліграфа, щоб убезпечити свій бізнес від нечесних співробітників. В Україні ж, де в менталітеті довіра до людей, а не до приладів, до детектора брехні ставляться доволі обережно. Проте, зазначає Олександр Мотлях, у багатьох випадках поліграф справді допомагає позбутися низки проблем. Хоч трапляється й так, що окремим людям їх створює.

Найчастіше поліграф використовують для кадрового добору фахівців. «Якось нам довелося тестувати людину, яка працевлаштовувалася. У неї була прекрасна репутація, чудово йшла кар’єрними сходами, була генератором ідей, одним словом, лідер в усьому, – пригадує експерт, – та поліграф вона не пройшла з однієї простої причини. Роботодавця, до якого вона збиралася на фірму, передусім цікавило, чи не займалася вона крадіжками тощо. Коли під час передтестової бесіди (а такі бесіди, як і міжтестові, – це обов’язковий елемент дослідження) у неї спитали про це, вона сказала “ні”. А при проходженні поліграфа поставили запитання, й у неї реакція показала, що вона має причетність до крадіжок. Що цікаво, та людина була так само здивована, як і ми, ніхто не розумів, що відбувається. А потім раптом вона пригадала, що в дитинстві – ще коли вона з подружками гралася в пісочниці – їй подобалася лялька сусідки, і вона ту іграшку поцупила. Тобто виявилося, що злий жарт із нею зіграли спогади з дитинства, які зберігаються в людській пам’яті».

Окрім кадрового скринінгу, займаються вони й перевіркою на поліграфі підлітків. Якось батьки привели школяра, щоб з’ясувати, чи має він стосунок до продажу наркотиків. Коли у хлопця просто запитували, він казав, що нічого про це не знає. А в кабінеті у поліграфолога – після того як йому пояснили, як проводиться дослідження і що датчики (а їх до тіла під’єднується п’ять) фіксують реакцію організму, а неправда завжди супроводжується специфічною реакцією, хлопець зізнався й пообіцяв, що більше ніколи таким не буде займатися.

За час, упродовж якого послуговуються поліграфом, фахівці переконалися, що достовірність результатів таких досліджень досить висока. За словами експерта Володимира Ведмедя, поліграфологи можуть надавати результат тільки тоді, коли досягається мінімальна достовірність у 85 %. Трапляється, що достовірність вимірюється 97-98 %. Що цікаво, достовірність решти експертиз – почеркознавчої, трасологічної, яка досліджує різноманітні сліди, медичної – не перевищує 80-90 %. Що ж до експертиз із використанням поліграфа, то, як зазначає поліграфолог, «рішення ухвалює експерт на підставі власного аналізу показань приладу, а також суб’єктивного переконання, яке в нього сформоване на підставі спостережень за людиною, обізнаності у справі, отриманих реакцій та досвіду». А поліграф – це, по суті, нероздільний комплекс, що складається з комп’ютера, до якого входить набір датчиків, і поліграфолога, який найчастіше має ще й освіту психолога або юриста.

Окремого закону немає

«Прилад поліграф використовують більше, ніж у сотні країн світу, а законодавчо він урегульований тільки у двох: Литві й Молдові, – продовжує юрист-поліграфолог Олександр Мотлях. – Скажімо, у США, Канаді чи Китаї поліграф використовується масово, проте законодавчо його врегульовувати немає потреби, оскільки результати проведених досліджень осіб із його використанням не є чимось особливим. Натомість вітчизняні чиновники акцентують увагу на відсутності законодавчого врегулювання цієї діяльності (до речі, відповідний законопроект розроблено давно, і зараз автори його доопрацьовують), що слугує для них аргументацією у відмові використання отриманих результатів проведених поліграфологами спеціальних досліджень. Тобто те, що не прописано в законі, вони вважають забороненим».

Та й ставлення в українському суспільстві до цього приладу, відзначає експерт, неоднозначне. Здебільшого негативне сприйняття сформувалося ще за часів СРСР, перейшовши у спадок нам. Тоді поліграф асоціювали з «монстром», який негативно впливає на стан здоров’я людини. Його порівнювали із гіпнозом, що вводить людину у певний транс і змушує зізнаватись і в тому, про що вона сном-духом не відає. Тож самих поліграфологів звинувачували у шарлатанстві й здійснювали на них тиск. «Все це було формами ідеологічної боротьби влади з прогресивними інноваційними технологіями, які давали змогу тодішній тоталітарній системі тримати суспільство в покорі та страху, – зазначає експерт. – Насправді ж дослідження з використанням поліграфа мали системний характер у діяльності колишнього КДБ СРСР. Ця “державна машина безпеки”, взявши за основу передові технології використання поліграфа за кордоном, під керівництвом тодішнього голови КДБ Юрія Андропова ще у 1975 році створила в своїй структурі лабораторію № 30 спеціального призначення, в якій активно використовувала поліграфи для виконання стратегічних завдань, поставлених перед ними комуністичною партією».

Сьогодні цей прилад теж використовується не тільки для того, щоб, наприклад, сучасні бізнесмени убезпечили себе від конкурентів. Скажімо, при відборі кандидатів у Державне бюро розслідувань перед поліграфологами ставиться завдання провести тестування претендентів з метою виявлення в них ознак приховування чи викривлення анкетних даних, окремих фактів біографії, розголошення особою відомостей, що становили державну таємницю, службову або конфіденційну інформацію, а також наявності в неї боргів або фінансових зобов’язань, причетність до діянь, що передбачають юридичну відповідальність; встановлення можливих кримінальних правопорушень, вчинених особою в минулому; з’ясування питання на кшталт, чи не була особа залучена в корупційних схемах, структурах, групах, чи не зловживала вона владою і службовим становищем за попередніми місцями роботи, яку мету ставить перед собою, працевлаштовуючись в новостворений структурний підрозділ.

Не секрет, пояснює фахівець, що значна кількість практичних працівників переходять у нові структури, тому що анонсується висока заробітна платня, стрімкий кар’єрний зріст та просування по службі. Причому йдуть і ті, хто був звільнений із системи правоохоронних, судових органів, органів прокуратури, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної фіскальної служби України тощо через певні зловживання. Тож саме таких і виводить на чисту воду науково-технічний прилад поліграф. Але при цьому варто пам’ятати, що ніхто й нікого не має права змушувати проходити дослідження на детекторі брехні. Такий крок – повністю добровільний.

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар