Вівторок, 1 грудня

Листи в Москву. Лист десятий

Дорога моя!

Ти ставиш слушне запитання – як ми з вами (Україна з Росією) будемо миритися? І коли? Адже будь-які війни завершуються миром! Я можу сказати інакше – припиненням військових дій.

Це перший і абсолютно необхідний крок. Юридичне оформлення мирного договору може відкладатися на століття. У Росії, наприклад, до сьогодні немає мирного договору з Японією. У кількох арабських країн немає мирного договору з Ізраїлем.

А ось ще важливіше – мир у пам’яті та мир у серцях.

Тут теж потрібен час, потрібна зміна поколінь. Але і певне прагнення до того, щоб відкласти минуле вбік і подивитися в майбутнє.

Ти наводиш приклад євреїв і німців після Голокосту, на державному рівні – Німеччину й Ізраїль. Примирилися? Так, примирилися. Але не всі. Моя подруга, яка живе в США, ніколи не відвідувала Німеччину. І за необхідності робила величезне коло, щоб не ступити на німецьку землю.

А з іншого боку? Мій австрійський друг і перекладач якось сказав мені: ніколи не забувай, що ти говориш з дітьми й онуками німецьких фашистів.

Інший мій друг, який емігрував до Німеччини, певний час працював на будівництві взимку. Топили буржуйкою. І один із робітників-німців раптом сказав: підкинь ще пару євреїв. Він мав на увазі полін. Мій друг запитав: «Чому ти сказав так?» Робочий відповів: «Не знаю. Мій дідусь завжди так говорив».

Але згадаймо, що призвело до цього, далеко не повного примирення! Розгром і окупація Німеччини. Денацифікація. Визнання провини за Голокост і відповідальності за нього. Репараційна політика – виплати жертвам ґетто і в’язням концтаборів. Програми пам’яті типу «каменів спотикання» – бронзових каменів із прізвищами та іменами депортованих і загиблих. Так, далеко не в першу чергу! І все ж. Німеччина не зберегла окупованих територій і навіть втратила свої. Данцига немає. Є Гданськ. Кенігсбергу немає. Є Калінінград.

Тепер спробуємо застосувати цю схему до російсько-української війни…

Смішно? Це гіркий сміх. Але спробуємо… Ні. Не буде цього.

Ніколи твоя країна не визнає свої дії агресією. Ніколи не визнає окупацію окупацією і анексію анексією. Не поверне Крим. Не буде платити компенсацію жертвам гібридної війни. Полонені росіяни не будуть відбудовувати донецький аеропорт.

Для початку – звільніть політичних в’язнів. Сенцова, наприклад.

Ми продовжимо цю розмову наступного разу.

Твій Боря

Залишити коментар