Субота, 26 вересня

Горянська ротонда – виняткове сакральне місце не тільки найзахіднішого регіону, але й усієї України, ба навіть, Центральної Європи.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Ця церква, як найстаріша культова споруда Закарпаття, належить до трьох найдавніших мурованих храмів держави. І, що найцікавіше, навіть після довгих століть, які минули після її зведення, продовжує відкривати свої таємниці.

Тут народився Ужгород. Принаймні, цю теорію ще ніхто не спростував. Звідси – один із найкращих краєвидів на столицю Закарпаття. А ще – енергетика, яка запрошує просто тут бути. Мовчки й замислившися. Люди кажуть, що тут відчутна Його присутність…

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

«Горянська ротонда – одна з найстаріших архітектурних пам’яток України загальноєвропейського значення. Розташована на останньому пагорбі Карпат на околиці Ужгорода. Походження та вік ротонди невизначені до сьогодні», – так сухо мовить про це місце Вікіпедія. Довідки додають: Горянська церква святої Анни (так зараз називають храм) – це шестикутна будова, в товщу стін якої врізано шість напівкруглих ніш із трьома вікнами (це і є власне найдавніша частина – ротонда), до якої прибудована нава. Назва має просте походження – це круглий храм («rotunda» з латини – кругла будова). У формі – одна зі складових унікальності храму, а ще їй надають особливого сакрального значення завдяки формі гексаедра, що є ще дохристиянським символом. Так, навколо ротонди є чимало легенд і версій, не всі з яких мають підґрунтя…

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Ми ж шукаємо правдивіші відповіді. Вважається, що наву добудували не раніше як через століття після будівництва ротонди (хоч зараз Горянською ротондою називають весь храм, який є єдиним комплексом). Деякі дослідники уналежують початок зведення до X, а деякі – до XIV століття, що ж до походження – кажуть про належність і до романського стилю, і до візантійської школи, і витвору слов’янських архітекторів – ці суперечки точаться десятиліттями.

Чи можемо отримати відповіді? Саме для цього ми піднялися на узвишшя на околиці Ужгорода (хтось каже – ні, навпаки, це його серце!) з двома чоловіками, для яких Горянська ротонда не просто сакральна споруда. Парох Богдан Савула тут за священика, а ще й за «прораба». Отець, який учився в Римі, під час бесіди часом використовує італійські терміни й запитує, як це буде українською. Йому відповідає Михайло Приймич мистецтвознавець, провідний дослідник сакрального мистецтва Закарпаття. Для обох ротонда – й захоплення, й досі загадка.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Так, Горянська ротонда протягом століть не лише допомагає людям спілкуватися з Богом, але і ставить запитання, які на сьогодні залишаються без відповідей. Історія тут – інтрига не гірше ніж у популярних романах. Незважаючи на те, що від побудови храму пройшло ніяк не менше півтисячі літ надто багато загадок береже ця культова споруда. Щоправда, інколи прекрасна церква таки привідкриває таємниці…

З 2015-го року в унікальному храмі тривали відновні роботи. Нарешті після всіх досліджень, експертиз й отримання дозволів вдалося зарадити давній проблемі. За радянської доби стіни храму невдало заштукатурили з використанням цементу, й перетворили споруду на такий собі «термос». Мури «натягували» зайву вологу. Це спричиняло руйнування власне церкви й, найголовніше, – знищувало старовинні фрески. Давні ж розписи Горянської ротонди – це живий і наочний урок із середньовічного сакрального мистецтва, який дуже важливий не тільки для дослідників. Коротше ж кажучи – безцінний скарб. І констатуємо: нині фрески врятовано… Ба більше, є проект реставраційних робіт, які, не дай Боже, не передбачають «перемалювання» розписів – тільки їх збереження.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Та це справа майбутнього. А зараз отець Богдан Савула, парох церкви, котра зараз належить до Мукачівської греко-католицької єпархії, наочно розповідає, як вдалося врятувати Ротонду. Спершу оббили всю штукатурку (вона не належить до історичної це радянське «покращення», «совєти» ж бо любили шкодити церквам). Відтак дали давньому храму вдосталь «подихати». «Ми просто аж відчули, як волога, що підточувала стіни і “з’їдала” фрески, йде геть. Під стінами припинила збиратися вода, а бувало, що вона тут просто лилася. Щасливі, що дослідникам, яких ми покликали на поміч, вдалося знайти спосіб врятувати ротонду. Звісно, цей процес триває», каже священик.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Ця старовинна церква вміє вражати. У 1879-му році вона вже стала сенсацією в Європі: робітник, який працював на цій будівлі, раптово, відбиваючи штукатурку, побачив мистецькі розписи. Так у модерному часі й «відкрили» Горянську ротонду. Тоді ці землі належали до Австро-Угорщини, і сюди прибули дослідники з Будапешта. Але й в сучасності ротонда дарує відкриття. Так під час відновних робіт знайшли північний портал, про який не було відомо.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Михайло Приймич говорить: «Зазвичай будувалися південні портали, такий ми маємо й тут. А поява північного порталу – для мене загадка: як він з’явився, чому був замурований? До слова, там виглядає на дві кладки: новішу й пізнішу. Чи нема тут кількаразових перебудов ще з часів існування церкви як замкової каплиці? Чи не могла бути перебудована після поховань, які були тут? Та речовина, яка з’єднує каміння, чекає свого аналізу, щоби дати нам відповіді».

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Після того, як ротонду «роздягнули» від радянського нашарування та провели потрібні дослідження, будівлю церкви покрили новою вапняною штукатуркою – такою, як була тут у давнину, такою, котра «дихає». «Бачите цю різницю біля землі? Ми залишили відкритою основу мурів. І, звісно, виконали водовідвід, розробивши дренажну систему. Усі роботи відбувалися за проектом, розробленим фахівцями та затвердженим усіма органами охорони культурної спадщини. Ми усвідомлюємо відповідальність за цю надзвичайну будівлю. Мене здивував дзвінок, який стався через тиждень після того, як мене призначили тут служити: мало не звинувачували в тому, що ми “руйнуємо” ротонду. Довелося не тільки пояснювати, що ми робимо, але й показувати всі документи, які потрібні для початку робіт, і без яких ми, безперечно, нічого б не вчиняли. Роботу з проектом ми почали у 2015-му році, а ще минулого тижня я заносив до поліції папери», – розповідає отець Богдан, який вважає великою честю служити в такому винятковому храмі. А ще священик, схоже, направду переймається «господарством» ротонди та всіма нюансами, пов’язаними зі станом будівлі.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

«Я вперше потрапив сюди студентом. Щиро скажу, першою моєю думкою було: чого це не заштукатурили? (сміється, показуючи на найдавніші й відтак не досконало збережені розписи). Потім, звісно, дізнавшися більше, я зрозумів, наскільки це унікальне місце та яке тут усе важливе. Тут надзвичайна енергетика. І тут справді відчувається Божа благодать, Його присутність. Маючи радість служити тут, щодня відкриваю для себе ротонду», – зізнається отець Богдан. Приблизно в такому ж віці вперше побачив ротонду й пан Михайло: «Я, тоді студент, мав колосальне враження. При чому подвійне. Від того, що розумів унікальність цього місця. І – від жаху, що відбувається. Сюди текла вода, просто попід ці стіни. Це було відчуття пустки та занепаду, таке як після приходу варварів до Риму. От що є велич, але – знищена й запущена».

«Я не є історик, але десь схиляюся до думки, що звідси міг початися Ужгород. У старовину міста будували на горі та коло неї, адже це було захищене місце. Версія про те, що тут і було міське укріплення, виглядає правдоподібно. Далі по Горянській вулиці є величезні камені… Це все ще слід досліджувати. Сьогодні ж є добра традиція починати відзначення Дня Ужгорода – одного із найстаріших міст України – саме тут, із богослужіння у ротонді», – парох не приховує особливого ставлення до місця свого служіння.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Священик розповідає, що тепер на часі – дах. Мусять обробити давній ґонт (спеціальна дерев’яна дахівка, виконана за традиційною технологією, – прим. авт.), аби покрівля була міцною, продовжувала захищати церкву та зберігала свій вигляд. А ще хочуть відновити вигляд купола. «На ньому, перепрошую, тільки серпа-молота “бракує”. Верхівку церкви вкрили, як у нас кажуть, “бляхою”, жерстю, там навіть клеймо є – 1991-й рік. Як на мене, це аж ніяк не пасує ротонді. Зробимо те, що доречне її красі. Зараз радимося з мистецтвознавцями про те, який хрест краще відповідає», – говорить парох. (Доки готувався цей матеріал, купол встигли оновити – прим. авт.)

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Під час відновних робіт провели й археологічні дослідження. Вони додали інформації, і, знову ж таки, загадок. «Знайшли поховання, а в них – монети XIV-XV століть; й історики кажуть, що це верхні могили, а під ними є ще давніші. Там, де дзвіниця, теж є поховання. Також знайшли напрямки старовинних стін, мурів, які схожі на захисну огорожу довкола споруди. Тож, виходить, це був великий укріплений комплекс. Звісно, цікаво з північним порталом. Ми залишили його відкритим, аби можна було його бачити. Він дуже гарний. Про цей портал жоден дослідник досі не згадував. Це відкриття. Тож відновні роботи справді дали нове дихання церкві», – розповідає отець Богдан.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Він проводить екскурсію навколо ротонди. Показує красиву кладку порталу, місця, де пролягали стіни і мур на місці старовинної стіни, котрий утримує землю біля храму від сповзання. Зі старовинної цегли виконали невеликі сходинки, а зараз мріють остаточно позбутися залишків радянської доби. Зокрема, прибрати бетонні плити, з яких влаштували біля храму хідник, а ще дати раду радянським ринвами…

Але нумо до головного – до серця храму. Це – дивовижні розписи. Ці фрески – скарб європейського, точніше, світового значення. «Вони – неймовірні. Особливо мене вражає Благовіщення. А ще фреска власне всередині ротонди, котра збереглася не так добре, але зображає всю Хресну дорогу Ісуса Христа: від засудження й до смерті на хресті», – каже парох.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Отець Богдан служить тут лише близько року, але вже приймав у храмі відвідувачів зі Швейцарії, Угорщини, Словаччини, Польщі, Німеччини, Великої Британії, які прийшли в ротонду саме побачити фрески.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потомуГорянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

«Класично вважається, що наву добудували до ротонди у XV столітті», – говорить дослідник сакрального мистецтва Михайло Приймич. Але новітні археологічні дослідження дали підстави вважати, що вона на сторіччя давніша. «Цікаво, що в джерелах уже в XIV столітті згадується десятина, яку в Горянах платили на храм. Відтак, можемо говорити, що це не замкова каплиця, як вважалося раніше, а вже у XIV сторіччі – приходська церква. Саме в цьому сторіччі в Угорщині стаються великі зміни: після смерті родини Арпадовичів змінюється правляча династія на Анжу, а з нею приходять Другети, котрі дуже позначилися на Закарпатті. З цього часу будують багато готичних периферійних храмів – так до нас приходить готика, до якої ми можемо віднести й цю будову. Готичні споруди Закарпаття – це і є XIV-XV сторіччя. Нава, прибудова – давніша. А от сама ротонда… Її датували й XII століттям на основі того, що саме такого віку цегла, яка використана тут, вже використовувалася в Німеччині. Утім, говорячи про будову на периферії Угорського королівства, навряд чи можна бути впевненим в такій давнині. Останні дослідження я проводив тут зі словацькими фахівцями, і вони кажуть, що подібні споруди є на території сучасної Словаччини. Вони, як правило, будувалися не з типової цегли. Вона не була однієї форми і, зазвичай, вироблялася на місці. Ці дані дають змогу датувати ротонду XIII століттям і приблизно таким же часом – і наву. Відтак, можемо говорити, що великої відстані в часі між нашим шестикутним храмом і навою нема. Це дуже цікаво, і якщо ми зараз відкрили північний портал, а у ньому є дерево, то радіовуглецевий аналіз міг би нам сказати точніше. На мою думку, XIII століття – це виправдана теорія, бо до певної мірі збігається з історичними подіями, які засвідчують і писемні джерела, зокрема літопис «Gesta Hungarorum», який стверджує, що після нашестя монголів Бейла IV перебудовує на сході своїх володінь фортеці, які були з землі й дерева, у камені й цеглі. Тож припущення про середину XIII – доволі слушне».

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Дослідник розповідає, що ротонда, безумовно, цікава за формою, якою вона нагадує будівлі, які в Угорщині збереглися в селищах Кішзомбор і Корчов. Утім, ще цікавіша, відмінною від тих храмів структурою завершення, де має шестикутний, так званий, барабан. «І це нагадує будівлю VI сторіччя у Ані, що у Вірменії (зараз це територія Туреччини). Саме це дало змогу деяким дослідникам віднести ротонду до візантійського стилю. З іншого боку, певні фахівці стверджують, що це – романського взірця будова», – каже Михайло Приймич.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Укотре дивуємося: у 2018-му році, через щонайменше п’ять віків від своєї появи, ще досі слід ротонду вивчати! Михайло Приймич відповідає: «Річ в тому, що церква майже й не досліджувалася. Перший етап – 90-ті роки ХІХ століття, коли відкрили живопис. У 1911-му році зробили перші розчищення. По суті, це і було відкриття церкви. Але ці дослідження швидко припинилися, тим паче, незабаром розпочалася Перша світова війна. Наступний етап – чеські археологічні дослідження – відбулися 1932-го року. На жаль, ми не маємо звідти документів. Знаємо лише, що частково розчистили живопис. Далі у 60-70-х роках ХХ століття, коли церкву передали музею, продовжили розчищення, були виконані певні картосхеми. І далі такі роботи майже не тривали. Виняток – 90-ті роки, коли інститут «УкрЗахідПроектРеставрація» виконав закріплення живопису, три композиції опрацювали, а далі забракло коштів і все зупинили. Останнє, що тут відбувається, робиться завдяки тому, що власне єпархія взяла на себе таку ініціативу: звернутися про те, щоби зняти цементну штукатурку».

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Це стало «питанням життя і смерті». Михайло Приймич пояснює: «Справа в тім, що церква розписана дуже цікаво: ми маємо живопис “альфреско” (по мокрому). А пізніше – “альсекко” (по сухому), оскільки в італійців, у їхній школі, саме так робили ретуш. І це робили клеєвими фарбами, які “тягнули” вологу, відтак живопис почав марніти. І ця небезпека – що засиплеться весь живопис – була нагальна. Знявши радянський цемент, ми “висушили” будівлю та повернули її історичний вигляд. Наголошуємо: це не реставрація, а відновлювальні роботи».

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

«Уважалося, що розписи всередині ротонди належать до XIII століття та романського стилю. Хоча в Європі він почав відходити ще в другій половині XII століття, в Угорському королівстві лишався актуальним і до кінця наступного», – каже мистецтвознавець. Утім, ротонда продовжує бути місцем відкриттів. «Останні дослідження угорських реставраторів дали інформацію, яку дуже цікаво застосувати до нашої ротонди. Там, у містечку Лоньо, є образ Юрія Змієборця, дуже схожий на наш. Може, він новіший, може  старіший. Але там є ще одна композиція, виконана тим самим художником – Богородиця Милосердя. Це образ, який у наші традиції ми називаємо Покровою, а у західній іконографії відомий як “Virgin of Mercy” (англійською) і “Madonna della Misericordia” (італійською). Цей образ приходить в іконографію у середині XIII століття, коли цистерціанський монах побачив у видінні Борогодицю, яка покриває плащем людей. Значить, ми не можемо датувати XIII століттям, а говоримо вже про початок XIV, бо йдеться ж про периферію», – вважає мистецтвознавець.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Михайло Приймич пояснює: «Найпевніше, наші такі розписи пов’язані з Другетами. Адже ця родина, що володіла цими землями, мала велику роль при Угорській короні, вони займали високі посади, були суддями королівства, а самі походили з Неаполя. На той час там панує проторенесанс. І можна припустити, що володарі такого рівня могли собі дозволити запросити художника, який би виконав твір цього рівня. Живопис є унікальний, це одна з найцінніших пам’яток Європи. Такий комплекс монументального живопису є третій за давністю походження в Україні – після Софії (XI століття) і Кирилівської церкви (XII століття, теж у Києві). З огляду на монголів, XIII століття не залишило нам нічого і от наша Горянська ротонда – XIV сторіччя».

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Пам’ятка дуже цінна й у контексті всієї Європи, й Угорщини зокрема. Після програшу угорцями битви при Могачі в XVI столітті прийшли турки, та й сам конфлікт між протестантами й католиками сприяв руйнації. Відтоді в цій країні збереглося надто мало давніх сакральних споруд, пам’яток Середньовіччя.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

«Горянська ротонда як пам’ятка має колосальну ціну для всієї Центральної Європи», – наголошує Михайло Приймич. І далі провадить розповідь у часі. Нововідкритий портал належить до XIV століття, а розпис уже виконаний поверх порталу. Далі, XV століття – наступними є готичні розписи, виконані тут. «Цікаве Благовіщення з образами архангела, Бога-отця, Бога-сина, Духа святого і Марії в білому одягу, що символізує чистоту. Ренесанс уже інакше ставився до символіки кольору – позбувався її. А тут маємо ще Марію, яка затуляє пальцем Ісусові рота, що є елементом сентиментального й мало властивого класичній іконографії», – говорить Михайло Приймич.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Він підсумовує: «Ми отут, на цих давніх стінах, маємо наочний хід, плин мистецтва такий, який він був в Італії. Маємо пізньороманські форми, далі проторенесанс, а потім у нас з’являється готика. Цей шлях інший, ніж на півночі Європи – це зразок італійського шляху розвитку. Жива лекція з історії європейського мистецтва. Це – неймовірна коштовність».

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

«На які питання, поставлені ротондою, найбільше хочу мати відповідь? Дуже хотілося б відповісти на те, коли саме з’явилися ці розписи. Ми припускаємо, що це 60-70-ті роки XIV століття. Але якби вдалося документально підтвердити – це було б важливо. Так, є технології спектрального аналізу, але спершу аналізи треба робити в Італії, і потім уже порівнювати з нашими фресками», – каже Михайло Приймич.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Продовження досліджень Горянської ротонди та загалом цього пагорбу на околиці Ужгорода дасть не лише змогу розумітися в історії сакрального мистецтва Європи. Також нарешті дасть відповідь про походження Ужгорода. Де ж був отой Унгвар, укріплення на Ужі, або просто замок на воді, чи ж як там інакше можна виводити з літописів стару назву головного міста Закарпаття. Теорію про те, що перше міське укріплення було саме там, де своїм хрестом рине в небо Горянська ротонда – щонайменше не спростоване. Тут знаходили кераміку VI віку, а новознайдені старі стіни й далі натякають на цікавинки… Відтак, сюди можна приходити по відповіді на ширше коло питань, ніж дата появи фресок у легендарній ротонді. Саме географічне розташування Горян і цього пагорбу дозволяє припускати, що тут була фортеця, яка контролювала всю долину Ужа. І знову маємо питань більше, ніж відповідей…

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

До слова, ротонда має вочевидь найдавніший на цих теренах образ Юрія-Змієборця, котрий вважається покровителем Ужгорода. «Воїн, переможець, який уособлює перемогу добра над злом, який стверджує християнство – це образ, який популярний у Середньовіччі. Тут цей розпис за манерою нагадує романські живописні композиції», – говорить пан Михайло. Утім, храм ніколи не належав святому Юрію: за документами різних часів Горянська ротонда була церквою святого Івана, святої Анни, церквою Богородиці, Покрови та святого Миколая. У радянський час – музеєм, який, утім, не мав на меті показувати, а тим паче вивчати та зберігати сакральне мистецтво.

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Чи дасть ротонда відповіді на питання, котрі й досі, у 2018-му році, до неї є? Може, їх вдасться видобути Михайлові Приймичу, який чекає результатів досліджень взятих у ротонді взірців тиньку – розчину, що скріплює каміння та власне фресок, а також шукає відповіді в архівах Європи… Може, їх дізнається отець Богдан, який тут говорить із людьми, але і з Богом? А, може, ротонда відповість комусь із нас, хто відвідає її, аби доторкнутися до історії, до мистецтва, і до віри? Тим паче, що сьогодні найдавніша церква Закарпаття цілком доступна і як туристичний об’єкт, і як осередок для науковців, і як храм… Утім, можливо, і не слід вимагати від цього місця відповідей, а просто шанувати як дещо надзвичайне. І берегти…

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Горянська ротонда: питання без відповідей півтисячі років потому

Текст: Алла Хаятова

Фото: Сергій Гудак

Залишити коментар