Середа, 23 вересня

Дискусія про висвітлення заходів до 1030-ліття від Дня Хрещення Київської Русі

Це не просто дискусія про те, висвітлювати чи ні саме ці заходи. Для мене це дискусія про те, які теми Суспільний мовник, і в першу чергу UA:Перший, вважає суспільно важливими, чим він наповнюватиме ефір. Це надзвичайно важлива дискусія, якщо зважати на всі контексти, в яких живе сьогодні Україна, а також на рік 2019-ий, який, очевидно для всіх, буде надзвичайно турбулентним.

Спочатку про висвітлення заходів до 1030-ліття від Дня Хрещення Київської Русі.

Заходи до цієї події тривали майже весь тиждень. Хоча 24-го липня (вівторок) Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) провела у Києві свій молебень і свою хресну ходу з нагоди 1030-річчя Хрещення Київської Русі-України, увага всіх була прикута до тих заходів, які влаштовували дві інші церкви: УПЦ МП (27-го липня, п’ятниця) та УПЦ КП (28-го липня, субота). Під час суботніх заходів насправді були і представники УАПЦ, і хресний хід мав назву «За єдину помісну церкву», УПЦ КП та УАПЦ виступили за єдину церкву. На заходах 28-го липня була делегація від Вселенського патріарха. Також участь у ході взяв Президент України Петро Порошенко. Вселенський патріарх у своєму посланні до України зазначив, що Константинопольська церква взяла на себе ініціативу з кінцевою ціллю дарувати українській церкві автокефалію. Але Томосу делегація Вселенського патріарха поки в Україну не привезла.

UA:Перший, який є частиною системи суспільного мовлення і основним каналом у цій системі, не транслював заходи 28-го липня. Заходи 27-го та 28-го липня висвітлювалися на цьому каналі в новинах. Натомість, трансляція 28-го липня велася на телеканалі UA:Культура та на сторінках у Facеbook. Також її здійснювали приватні телеканали, наприклад, «112 Україна» та «5 канал». UA:Перший в цей час транслював фільм «Дивна подорож Мері Брайант».

Піар-спеціаліст UA:Суспільне мовлення Катерина Мельник повідомила, в який спосіб висвітлювали згадані події канали із системи Суспільного. Цитую із поста в у Facеbook:

«27-го липня програму РадіоДень, яка виходить на UA:Перший та в ефірі Українського радіо, було присвячено 1030-річчю хрещення Русі.

У телеефірі на UA: ПЕРШИЙ 27-го липня
Загальний випуск новин о 13:00
Загальний випуск новин о 18:00
Загальний випуск новин о 21:00

У телеефірі на UA: Культура 28-го липня
З 8:30 до 13:30 – спецпроект «Європейський вибір: 1030 років», присвячений 1030-літтю від Дня Хрещення Київської Русі-України (трансляція урочистостей із Володимирського собору, Хресного ходу до Володимирської гірки та заходів біля пам’ятника св. Князю Володимиру)

У радіоефірі 28-го липня
На радіо «Культура» програма «Культура. Live» о 9:05 на тему хрещення Русі, на Першому каналі Українського радіо о 13:00 – пряме включення з Володимирської гірки.

На цифрових платформах 28-го липня
UA:Новини у Фейсбуці – пряма трансляція тривалістю 68 хвилин
UA:Новини у Фейсбуці – пряма трансляція тривалістю 93 хвилини
UA:Новини у Фейсбуці – пряма трансляція тривалістю 62 хвилини
UA:Новини у Фейсбуці – пряма трансляція тривалістю 21 хвилина
UA:Культура у Фейсбуці – пряма трансляція тривалістю 141 хвилина

Найсвіжіший вечірній випуск новин про сьогоднішні події:
у телеефірі UA:Перший о 21:00 і сюжет на Facebook-сторінці UA:Новини.

З точки зору балансу – ніби все ок. Одного дня показали в новинах одних, іншого  — інших. Не транслювали ні тих, ні тих. Ніби все гаразд.

Чому, на мою думку, цього замало.  Що важливо було пояснити?

Коли ми говоримо, що не варто висвітлювати такі заходи активно, бо держава у нас світська – це надзвичайно спрощений підхід. Заходи, про які йдеться, давно перестали бути просто релігійними (ще задовго до ініціативи з Томосом) і стали частиною великої політики, а відтак вони мають чималий уплив на суспільство. Зрештою, ці заходи були доволі масовими, що теж є показником не для побіжного, а більш серйозного висвітлення.

Українське суспільство дуже традиційне. Це не помітно тут у Києві, особливо в середовищі медійників та творчих людей, але це дуже помітно, якщо вийти за межі цих середовищ і переміститися в регіони. Соціологічна служба Центру Разумкова проводить моніторинг стану та тенденцій релігійності українського суспільства з 2000 року. За результатами останнього дослідження (березень 2018-го року), 72 % опитаних є вірянами. Безперечно, найбільший відсоток вірян традиційно на Заході (90,7 %), але й на Сході він високий – 63,3 % (дослідження).

Не вдаватимуся до того, хто до якої церкви належить тощо. Не про те мова. Але церква в житті українського суспільства посідає значне місце та має вагомий уплив. Зрештою, церкви в багатьох країнах світу (навіть у світських державах) мають величезний уплив на суспільство та його настрої. Цей вплив здійснюється непомітно, не в останню чергу через те, що медіа не заглиблюються у релігійну тематику, залишаючи її на інформаційному маргінесі. Проте історія знає позитивні й негативні приклади ролі церкви: так, наприклад, величезну роль у Польщі в боротьбі з радянською системою відіграла католицька церква; натомість сьогодні Російська православна церква легітимізує авторитарну владу Путіна та намагається здійснювати вплив і на українське суспільство через УПЦ МП.

Чому я так багато написала про вплив церкви? Щоб показати, що ця тема заслуговує на прискіпливу увагу медіа.

Чого не вистачало в медійному полі? Аналізу подій, які розгорталися довкола заходів  із нагоди 1030-ліття від Дня Хрещення Київської Русі-України та питання Томосу; причому аналізу в кількох розрізах: політичному, соціальному та навіть безпековому.

У який спосіб питання автокефалії української церкви пов’язане з утвердженням незалежності України та сьогоднішнім протистоянням із Росією? Які наслідки матиме політизація питання отримання автокефалії українською церквою? Чи буде шлях до отримання Томосу безкровним? Адже зараз церкви, які виступають за автокефалію, будуть проводити відповідну політику. УПЦ МП буде проводити свою політику у відповідь, або й на випередження. Чи породить це додаткові конфлікти в українських громадах? У яких регіонах найбільший ризик загострення ситуації на релігійному ґрунті? Зрештою, хто запитав у Порошенка та його команди, чому він саме зараз, перед президентськими виборами, почав педалювати питання отримання Томосу, а не на початку своєї каденції (ми то ніби відповідь усі знаємо, але що б сказав сам Порошенко)? Чому делегація Вселенського патріарха проігнорувала такі ж заходи в Росії та приїхала в Україну, і що це означає? Яку роль церкви можуть відіграти у президентських виборах, що наближаються? Та багато інших питань.

Їхнє обговорення хотілося б почути саме на Суспільному, а не на приватних каналах, де домінують політичні інтереси їхніх власників.

Ще одним із аргументів керівництва Суспільного, чому не транслювалися події на UA:Перший, була участь у заходах з нагоди 1030-ліття від Дня Хрещення Київської Русі Петра Порошенка та його дружини – мовляв всі б тоді звинуватили телеканал в піарі Президента. Я категорично проти того, щоб показувати усі заходи, де перші особи країни перерізають стрічки чи вручають медалі… Проте можна було знайти спосіб показати та пояснити події, не піарячи нікого конкретно.

Ця ситуація наштовхує на важливе питання. Ми заходимо у вибори – і дилем (що вважати піаром, а що виконанням посадових обов’язків) більшатиме. Як їх вирішуватиме UA:Перший? Не показувати нікого – це звісно вихід. Та чи на користь це суспільству?

Зважаючи на перелік важливих питань, про які йшлося вище, мені здається, що це тема для висвітлення саме на UA:Першому, а не на UA:Культура. Тому фільм «Дивна подорож Мері Брайант», який показував канал під час подій 28-го липня, дуже дисонував із тим, що відбувалося в реальності на вулицях Києва. І Facebook-трансляції було зовсім недостатньо. У мене нема цифр на руках, але припускаю, що аудиторія UA:Першого все ще не вся перейшла у цю соціальну мережу. Принаймні в колі моїх знайомих звучало запитання: «А чому ж Перший нічого не транслює?» .

У якому форматі мало б бути таке висвітлення – звісно, на розсуд редакторів каналу. Але простого висвітлення в новинах явно було замало.

У дискусії, яка розгорілася у соцмережах довкола висвітлення цих подій, звучали аргументи, що UA:Перший не є інформаційним каналом, тому він не зобов’язаний був змінювати сітку мовлення, аби в режимі реального часу висвітлювати / коментувати ці події. Зважаючи на важливість окреслених вище проблем, не можу з цим погодитися.

Зрештою, взагалі питання того, а яким має бути мовлення UA:Першого, залишається відкритим. Команді ще є над чим працювати. Але пояснювати суспільству непрості процеси в країні канал зобов’язаний – місія бо у нього така.

Діана Дуцик

Залишити коментар