Понеділок, 21 вересня

Від початку квітня спецпідрозділи Росії почали масштабно та безпідставно збільшувати кількість перевірок суден, що прямують до українських портів через Керченську протоку. Нещодавно повідомлялось, що кількість затриманих суден збільшилось до 148-ми. Opinion дізнався, як прокоментували такі дії Росії представники української влади та відповідальних відомств, яку мету може переслідувати Росія, наскільки законними є ці дії та чи справді проблема є такою актуальною.

Як коментують такі дії офіційні особи?

Президент України Петро Порошенко, коментуючи тему затримання країною-агресором українських суден, повідомив, що надав необхідні накази міністру оборони, командувачу ВМС, аби були вжиті достатні заходи для припинення порушення закону та зупинки російських провокацій.

«Ми бачимо, що це робиться для того, щоб заблокувати Україну на Азовському морі. Здійснити ескалацію напруги, не виключено – зробити військову операцію атаки на Маріуполь, де здійснюється експорт продукції чорної металургії України, атаки на інші порти Азовського моря», – запевнив Порошенко.

Президент також підкреслив, що наразі з’явилась неабияка необхідність підсилення боєготовності українських військово-морських сил. Адже Україна, за словами очільника держави, не збирається миритися з такими діями Росії.

«Тому зараз виключну важливість має боєздатність і боєготовність Військово-Морських сил України і взаємосумісність з нашими партнерами та союзниками з країн-членів НАТО і союзниками з безпеки в Чорноморському регіоні», – зазначив президент.

Заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк наголосив, що російська влада не пояснює причин таких масових оглядів, а лише створює такими діями напругу в регіоні. Окрім того, власники суден змушені нести відчутні витрати.

«Влада Російської Федерації, не пояснює причини огляду суден, тим самим створюючи напругу в регіоні та заважаючи мирному судноплавству в північно-східній частині Чорного моря та Азовського моря. В результаті таких оглядів, судна простоюють від декількох годин до декількох днів. Судновласники несуть неоправдані значні витрати», – переконаний Юрій Лавренюк.

А ось у Державній прикордонній службі, схоже, не вбачають проблем щодо російських перевірок. Згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті, Азовське море вважається з 2004 року морем внутрішнього користування для обох країн.

«В Азовському морі співробітники російського прикордонного відомства продовжують здійснювати огляд іноземних вантажних суден. Це стосується як тих, що слідують в українські порти, так і тих, що слідують зворотно.

Після перевірки судна прямують далі, іноді зі складанням акту російськими прикордонниками, іноді без цього документу. Державна прикордонна служба неодноразово повідомляла, що така ситуація почала активно фіксуватися з квітня цього року. Раніше Російська Федерація не здійснювала такі огляди і зараз використовує їх як елемент економічного і політичного тиску.

Нагадаємо, що з 2004 року Азовське море вважається морем внутрішнього користування для обох країн і кожна сторона може вільно пересуватися по басейну Азовського моря», – ідеться у повідомленні.

Навіщо Росія затримує судна?

Михайло Андрійович, журналіст і колишній депутат місцевого самоврядування в Івано-Франківській області, у коментарі для Opinion пояснив, що Росія насправді прагне перетворити акваторію на «закриту зону для міжнародного судноплавства» і має на це низку причин. Серед них – бажання спровокувати Україну, економічний тиск, негаразди з Керченським мостом тощо.

«Азовське море перетворюється на “піратське Сомалі“. Російський військово-морський флот нині явно став на шлях своєрідного каперства – узаконеного владою захопленням торгових суден держави-противника або інших держав. Перехоплення українських суден береговою охороною РФ в Азовському морі вказує на те, що Росія прагне в обхід міжнародних договорів перетворити акваторію на “закриту зону для міжнародного судноплавства“. Причин у Росії для цього може бути кілька.

1. Своєрідний “плювок“ у бік проведення міжнародних військових навчань “СіБриз-2018“. Мовляв, вам своє… “а у нас свое на уме“. Така собі прелюдія виправдання масштабної ескалації військового конфлікту на Донбасі.

2. Явно йдучи на провокації, російська сторона може переслідувати мету спровокувати зустрічні дії української сторони. Ніде правду сховати – українські морські сили представлені в Азовському морі нині “малим флотом“ та суднами прикордонної охорони. Ті кілька десятків плавзасобів явно не в змозі протидіяти кораблям нападникам, котрі переважають як кількісно так і за потужністю артилерійського та ракетного озброєння. Тому піти на кроки “зустрічного“ затримання суден під російським прапором Україна не може собі дозволити – це явно буде розцінено Росією як порушення “домовленостей“ і проявом того ж таки піратства.

3. Економічний тиск – показати світові, що територіальні води України не є контрольовані нею, тому стають небезпечними для судноплавства. Це може вплинути на підняття вартості на фрахт суден для заходження в українські порти Азовського побережжя. Враховуючи те, що Бердянськ та Маріуполь є “морськими воротами“ для подальшого транспортування продукції металургії та вугільної промисловості – наслідки можуть бути досить непередбачуваними для економіки України.

4. Повне перетворення Кримського півострова на мілітарну зону. Не виключено, що Росія в порушення міжнародних угод планує (чи вже здійснила) розміщення в Криму ядерної зброї, їй потрібно обмежити доступ кораблів – розвідників, які обладнанні апаратурою для фіксування коливання відхилень радіаційного фону. Наскільки відомо, Росія відновила роботу станцій радіорозвідки та РЕБ (радіоелектронної боротьби ), веде роботи з відновлення бази підводних човнів в Балаклаві та удосконалює берегову оборону острова сучасними ракетно-артилерійськими комплексами на кшталт системи “Берег“.

5. Негаразди з Керченським мостом. Як відомо, будувався він поспіхом, було багато відхилень від проекту та норм будівництва. Практично з кожного судна, яке проходить під ним, можна зафіксувати дефекти», – переконаний Михайло Андрійович.

Юрій Шуліпа, директор Інституту національної політики, натомість назвав три складника, які зумовити активізацію дій росіян щодо затримки суден. Зокрема, на переконання експерта, у Москві хочуть заблокувати українські судна в порту Маріуполя та розірвати морське транспортне сполучення між Маріуполем та Бердянськом.

«Активізація кораблів пограничних військ ФСБ РФ в Азовському морі, незаконне затримання українських морських суден і моряків для Росії мають потрійне військово-політичне значення.

По-перше, злочинні військово-політичні завдання Росії полягають у тому, щоб завдати максимально можливого збитку економіці України. Російське керівництво поставило завдання пограничним військам ФСБ РФ з максимального перешкоджання проходженню українських судів в акваторії Азовського моря. Злочинні завдання Росії полягають у тому, щоб методом шантажу і загроз заблокувати українські судна в порту Маріуполя, а також розірвати морське транспортне сполучення між Маріуполем і Бердянськом. Такі дії російських прикордонників не мають нічого спільного з морським правом, це відверті злочини проти громадян, власності та економічних інтересів України.

Мета Росії одна – щоб в Азовське море взагалі не запливали кораблі українського флоту. Вищезазначені факти вписуються в логіку російської економічної війни проти України. Таким кримінально-караним чином, російське керівництво намагається завдати економічної і техногенної шкоди маріупольському металургійному комбінату та іншим підприємствам, діяльність яких забезпечується завдяки морському судноплавству.

По-друге, незаконне затримання українських моряків, а по суті, узяття їх в заручники під прикриттям юридичних процедур, є шантажем з метою чинення тиску на українське суспільство і керівництво. У боротьбі з Україною російське керівництво використовує відверто терористичні методи залякування і терору спеціально для того, щоб деморалізувати, ослабити, а потім і знищити українську державу. Це звичайна, дуже поширена практика російського терору.

По-третє, Росія, під прикриттям забезпечення безпеки так званого Кримського моста, нарощує угрупування військово-морських сил в Азовському морі, де також проводяться військові навчання. Таким чином, Росія готується до можливого військового удару на маріупольському напрямку у разі дестабілізації в Україні суспільно-політичної обстановки в ході президентських виборів 2019 року», – ідеться у коментарі для Opinion.

Чи є законними дії країни-агресора?

Володимир Огризко, український дипломат і екс-міністр закордонних справ, висловив переконання, що заява прикордонної служби стосовно начебто законних дій Росії є неприпустимою і є свідченням відсутності політичної волі та рішучості приймати рішення.

«Мене здивувала позиція нашої Державної прикордонної служби, яка вважає “огляди“ суден в Азовському морі законними: начебто це передбачено договором про Азовське море від 2004 року. Можливо, наші прикордонники насправді навчилися читати між рядками і бачать навіть те, чого немає, проте в тексті договору і згадки про таке ви не знайдете. Чесно кажучи, мене це наштовхує на думку про те, що наші прикордонні служби не хочуть виконувати ті функції, які на них покладені згідно із законом.

Такі заяви не витримують критики. Думаю, це те, на що страждають багато наших політичних діячів і державних органів – відсутність політичної волі й рішучості приймати рішення. Коли я займався питаннями російського ЧФ в Криму, я спостерігав жахливі речі: коли два наших силових відомства гралися між собою у футбол і кожен перекладав з себе відповідальність на іншого. І наше МЗС, цивільне міністерство, тоді билося за те, щоб правоохоронні органи і міністерства робили те, що вони повинні були зробити. Зараз ми спостерігаємо щось схоже і в Азовському морі», – вважає дипломат.

Чим може закінчитися ситуація в Азовському морі?

Військовий експерт Олег Жданов у коментарі одному з українських телеканалів зауважив, що наразі Україна не має вдосталь морської техніки, аби протидіяти можливій новій російській агресії. За словами фахівця, нині про посилення флоту не йдеться.

«В Україні є один фрегат “Гетьман Сагайдачний“ і два артилерійські катери “Гюрза“, які не роблять погоди. Вони в разі військових загроз не дійдуть від Одеси навіть до Керченської протоки. Тому що в Росії є ще військово-морська база в Севастополі. Про підводний флот і говорити нема чого. Єдину субмарину ми залишили в Севастополі, хоч і не в боєготовності», – розповів експерт.

Проте, фахівець впевнений, що Володимир Путін не стане псувати імідж «миротворця». Зокрема й через те, що сценарій із «зеленими чоловічками» не зможе знайти повторення, адже цього разу ніхто не повірить російському президенту. Тому всі пересування військової техніки буть можливим лише під прапорами РФ, що фактично можна буде розцінювати як війну.

«Навіщо Путіну псувати імідж “миротворця“, який він ліпить п’ятий рік, якщо можна економічно вирішити всі питання? Путін провів Чемпіонат світу, зустрівся з Трампом. Якщо він розв’яже війну на європейському континенті, це поламає йому всю гру.

Ситуація в Азовському морі, можливо, закінчиться торгами за принципом: врятуємо Маріуполь, дамо Криму воду. А це означатиме, що ми назавжди відрубаємо півострів від України. Замість того щоб відрубати Криму світло і перекрити газ, дамо воду. Залишиться тільки виконати Мінські угоди, визнати анексію, федералізувати країну і дати Росії в руки потужний важіль управління зовнішньою і внутрішньою політикою України», – наголосив фахівець.

Наскільки гострою є проблема насправді?

Заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль в ефірі одного з телеканалів наголосила, що всі обговорення стосовно питання Азовського моря та затриманих суден є штучними, до того ж не поступало жодної скарги від судновласників.

«Зараз є штучно створене загострення в інформаційному полі питання Азову. Воно завжди існувало. Військова присутність в Азовському морі росіян більше нашої, це зрозуміло. За всіма канонами міжнародного морського права військові кораблі мають право зупиняти цивільні кораблі для огляду. Для цього не потрібні жодні мандати – нічого.

Якщо це не перевищує розумний термін затримання, немає скарг від капітанів, судновласників, у нас (в України) є можливість сказати тільки, що ми вважаємо. На підставі чого? На підставі інформації в ЗМІ, що є проблема із затримкою кораблів. Якщо в нас будуть матеріали, які нам дозволяють заявити протест проти затримання, ми будемо цим користуватися», – вважає Олена Зеркаль.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар