Вівторок, 29 вересня

Хоч вступна кампанія-2018 уже завершилася, для хлопців і дівчат з анексованого півострова й окупованих територій України вона триватиме майже до кінця вересня.

Отже, цьогорічні абітурієнти, яким цього року пощастило вступити на державне замовлення, вже фактично отримали статус студентів – подати всі необхідні для цього документи вони повинні були до 18-ї години 6 серпня. Зарахування майбутніх контрактників ще триває – з їхньою кількістю визначатимуться у самих вищих навчальних закладах.

Проте, є в нас окрема категорія вступників – це молодь із захопленого Росією Криму і з окупованих територій Донеччини й Луганщини, – які вже третій рік поспіль вступають до вишів України за спрощеною системою. І хоч зарахування на бюджетну форму навчання для них, як і для решти цьогорічних абітурієнтів, уже завершено, подати документи на контракт через спеціальні освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» вони можуть до 28 вересня. Маючи бажання вчитися на бюджеті, до пакету документів треба додати про це заяву, яку обов’язково розглянуть у МОН і за змоги задовольнять.

У Міністерстві освіти й науки, спираючись на прохідний бал до топових університетів, уже визначили десятку найпопулярніших цього року спеціальностей під час вступу за широким конкурсом на бакалавра, а також магістрів медичного, фармацевтичного й ветеринарного спрямувань.

Найбільший конкурс – серед майбутніх дантистів

Що ми маємо на загал? Трійку лідерів серед найбільш затребуваних у вступників спеціальностей очолює стоматологія: до університетів, підпорядкованих Мінздоров’я, прохідний бал становить 193,494, підпорядкованих Міносвіти – 188,5512. Буквально в спину майбутнім дантистам «дихають» охочі навчатися на міжнародному праві, де прохідний бал теж «перевалив» за 190 і склав 193,35, та на міжнародних відносинах із прохідним, що дорівнює 192,066.

Решта сім найпопулярніших у цьогорічних вступників спеціальностей розміщуються у проміжку між 184 й 190 балами: щоб потрапити на менеджмент соціокультурної діяльності, треба було набрати 188,6 бала, студентам факультетів міжнародних економічних відносин – не менше 186,7 бала. Майбутнім журналістам довелося здолати планку в 186,3 бала, політологам – в 186,1 бала. Тим абітурієнтам, які обрали майбутнім фахом історію й археологію, – 184,6 бала, студентам, які бачать себе промисловими фармацевтами, – 184,4 бала. Майбутнім культурологам довелося здолати планку в 184,3 бала. Потрапили в цей перелік і майбутні філологи, передусім ті, які виявили бажання вивчити китайську, шведську і японську мови, де потрібно було набрати понад 185 балів.

У профільному міністерстві відзначили: торік найбільший прохідний бал (майже 197) теж був на стоматологію. Вступники, з якими вдалося поспілкуватися, усміхаються: мовляв, ну ви ж розумієте, стоматолог голодним ніколи не залишиться, ще й до хліба буде… Серед лідерів минулого року також були міжнародне право, міжнародні відносини й фармація. Найменшою популярністю серед вступників торік користувалися авіоніка (авіація, космонавтика), музеєзнавство, атомна енергетика, гідротехнічне будівництво, суднобудування, деревообробні та меблеві технології, педагогічні науки, релігієзнавство й гідроенергетика.

За словами генерального директора директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олега Шарова, зміни, які зафіксовано, значними не назвеш – у лідерах здебільшого залишаються ті ж самі спеціальності. Щоправда, цього року в ТОП-десятку потрапила журналістика, де було скасовано творчий конкурс. Чи обґрунтований це крок і чи дасть це змогу отримати на виході більш професійних фахівців-журналістів, покаже час, та вже зараз зазначу, що навіть високий бал у сертифікатах ЗНО – не гарантія передусім грамотності майбутніх працівників – ні, вже не пера! – клавіатури, у чому свого часу я переконалася особисто, очолюючи Державну екзаменаційну комісію в одному з вишів, який готує журналістів: результати диктантів з української мови, які показали бакалаври, просто шокували.

Ще є трохи часу

Та вступ за широким конкурсом на основі сертифікатів ЗНО – дуже часто нездоланний бар’єр для тих, хто змушений жити на захопленій ворогом території Криму чи непідконтрольних Україні шматках Донецької й Луганської областей. Зрозуміло, що розв’язанням цієї проблеми опікується Міністерство освіти й науки України. Тож саме в МОН ми поцікавилися, як із нею нині впоралися, якою є динаміка вступу дітей з окупованого Росією Криму і захопленого Донбасу, якщо порівнювати цьогорічну вступну кампанію з торішньою, і яка перспектива вчитися на бюджеті у тих абітурієнтів, які з об’єктивних причин не встигли подати заяви вчасно.

«Ті, хто претендують на бюджет, через освітні центри “Крим-Україна” і “Донбас-Україна” могли подавати заяви до 20 липня. Та хоч термін уже минув, це зовсім не означає, що для випускників із непідконтрольних Україні територій все втрачено, – пояснює Opinion в. о. директора департаменту вищої освіти МОН України Світлана Кретович. – Якщо йдеться про кримчан, то вони мали власний конкурс у межах квоти-2 Умов прийому до вишів. А діти з Донбасу брали участь у загальному конкурсі. Набір на бюджетну форму навчання вже закінчено, на контрактну подавати заяви вони можуть до 28 вересня. І дійсно, у нас є певна кількість місць, яка звільнилась у результаті широкого конкурсу на бакалаврат. Так, якщо дітей із Криму чи непідконтрольного Донбасу, які вступали через освітні центри, зараховано на контракт, вони можуть подати до вишу заяву про те, що хочуть навчатися на бюджеті. Вищий навчальний заклад звертається до нас, і потім конкурсна комісія МОН розглядає ці заяви. Скажімо, торік такі заяви було задоволено практично повністю. Але йдеться лише про тих дітей, які вступали через освітні центри».

І кримчани, і молодь з Донбасу обирають різні виші й різні спеціальності. Причому частина цих дітей намагається вступити до топових університетів, для яких головний критерій відбору студентів – високий бал, отриманий під час проходження ЗНО. Такі абітурієнти брали участь у широкому конкурсі, який практикується нині в нашій країні під час вступу до вишів. Причому, ухваливши для себе таке рішення, вони повинні були усвідомлювати й ризики. «У нас є певна кількість звернень тих абітурієнтів, які вступали за результатами ЗНО до топових університетів, – зазначає пані Кретович, – вони набирали невелику кількість балів, а мають бажання навчатися на бюджеті. Саме тому МОН закликає абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, які хочуть навчатися в українських вишах на бюджеті, вступати за спрощеною процедурою через освітні центри “Крим-Україна” і “Донбас-Україна”, адже так шансів потрапити на бюджет набагато більше».

Не можуть виїхати й не мають документів

Як з’ясувалося, не стоїть осторонь від розв’язання цієї дуже непростої проблеми і громадськість. Скажімо, своє надійне плече підставляє громадська організація «Фонд “Відкрита політика”». «Упродовж трьох років у нашому фонді за підтримки ЮНІСЕФ працює “гаряча лінія”, на яку вступники можуть звернутися за роз’ясненнями щодо вступу до вишів, ПТНЗ та дистанційного навчання у школі, – розповідає Opinion виконавча директорка ГО «Фонд “Відкрита політика“ Ірина Жданова.Цього року значно збільшилась кількість дзвінків. За липень 2018 року на “гарячу лінію” надійшло 6 546 звернень, з них 349 – з непідконтрольних територій, території вздовж “лінії розмежування”, 118 – з окупованого Криму. Навіть вдалося зафіксувати новий рекорд: 18 липня наші консультанти прийняли від вступників та їхніх батьків за один день 559 дзвінків.

З якими проблемами звертаються? Найчастіше йдеться про перетин адміністративного кордону, “лінії розмежування”, відсутність можливості оформлення ID-карток, довідок про реєстрацію у сільській місцевості, оскільки ці діти зазвичай зареєстровані на непідконтрольній території. Наприклад, телефонують батьки вступників: кажуть, що у багатьох кримчан окупаційна влада вилучила свідоцтва про народження. І коли ці діти звертаються на материку за отриманням ID-картки, їх не знаходять у Демографічному реєстрі. Відповідно, такі абітурієнти не можуть скористатись сільським коефіцієнтом, вступаючи до вишів за звичайною процедурою».

За словами Ірини Жданової, 16-18 липня працівники фонду та МОН здійснили моніторинговий візит по Луганській і Донецькій областях і пересвідчилися, що досить ефективно працюють освітні центри «Донбас-Україна», через які діти з непідконтрольних територій та вздовж «лінії розмежування» вступають до вищих і професійно-технічних навчальних закладів без паспорта, атестата й результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Це стало можливим ще й тому, що кримській і донецькій молоді допомагають, як мовиться, усім миром: завдяки зусиллям співробітників профільного міністерства, команди фонду, представників Луганської й Донецької облдержадміністрацій, а також міжнародних організацій, які долучилися до процесу, скрізь, де це вдається, розміщують важливу для цієї молоді інформацію про те, як можна потрапити в українські виші. Передовсім, ідеться про листівки, постери, банери, аудіо- та відеоролики на КПВВ, радіостанціях, телеканалах, у друкованих ЗМІ, у соціальних службах, ЦНАПах, управліннях соціального захисту, центрах зайнятості й навіть у вагонах «Укрзалізниці» та «Інтерсіті».

«Сподіваємося, що всі зможуть доїхати…»

За даними МОН, торік через освітні центри «Крим-Україна» до університетів вступило 205 молодих людей з Криму. Через освітні центри «Донбас-Україна» у 2017-му вступили на навчання майже 1 400 осіб. У Міністерстві кажуть, що цього року очікують майже стільки ж. «В усякому разі, ми на це розраховуємо, – підкреслює Світлана Кретович. – Але достеменно знатимемо кількість таких студентів тільки у вересні, коли освітні центри повністю підіб’ють підсумки. Хочемо сподіватися, що всі ті, хто виявив бажання навчатися в українських вишах, подав документи, пройшов конкурс, зможуть до нас доїхати. І така робота не припинятиметься й надалі – наші діти повинні вчитися у нас, і ми намагаємося створити для цього всі умови».

Оскільки йдеться про вступ через систему освітніх центрів, то кримчани й молодь із Донбасу вступають саме в ті заклади вищої освіти, які мають до них причетність. «Освітні центри якраз облаштовані на базі певних вишів, – зазначає Світлана Кретович. – Що стосується Криму (це “Крим-Україна”), то відповідним наказом МОН визначено уповноважені вищі навчальні заклади, їх 35. Приблизно стільки ж – і “Донбас-Україна”, але тут ідеться, передусім, про виші Донецької й Луганської областей, а також центри на базі переміщених закладів. У Києві це, наприклад, Таврійський університет, у Вінниці – Донецький національний університет імені Василя Стуса, є переміщені виші у Харкові й Кривому Розі».

Як зазначає в коментарі для Opinion експерт-аналітик фонду «Відкрита політика» Інна Ковалів, освітні центри «Донбас-Україна та «Крим-Україна» працюватимуть до 28 вересня. «А тепер до 26 вересня діти мають змогу без документів (паспорта, атестата, сертифіката ЗНО) вступити через освітні центри на контракт і одразу написати заяву із проханням перевести на бюджетну форму навчання, – пояснює Інна Ковалів. – Для цього треба заповнити освітню декларацію та скласти два іспити: з української мови та історії України, і третій – профільний самого обраного вишу. Є ще один варіант: теж звернутися до 26 вересня й спочатку вступити на бюджет до професійно-технічного навчального закладу. Таким чином ці діти зможуть отримати документи державного зразка: паспорт, свідоцтво, легітимний на території України атестат. А підготуватися до вступних іспитів допоможуть безкоштовні відеоуроки на освітній інтернет-платформі фонду dostupnaosvita.com.ua», де не потрібно навіть реєстрації».

Торік на брак житла не скаржилися

Як пояснює в. о. директора департаменту вищої освіти, освітні центри – це не просто центр на базі університету чи іншого закладу вищої освіти, це співпраця вишу і школи. «Річ у тому, що діти, які вступають через освітні центри, у переважній більшості не мають українського атестата, оскільки вони здобували освіту на тимчасово окупованій території, яка непідконтрольна Україні, – відзначає Світлана Кретович. – Тому Міністерство робить усе, щоб надати таким абітурієнтам змогу якнайшвидше отримати документ про освіту українського зразка. Після того як дитина складе державну підсумкову атестацію з української мови й історії України, їй видається тимчасова довідка, з якою потрібно прийти до вишу і складати вступне випробування. Далі – конкурс. За кілька місяців їм видається атестат, який вони докладають до особових справ. Тобто у такий спосіб ми намагаємось одночасно розв’язати декілька проблем: допомогти їм отримати атестат українського зразка, а також дати змогу вступити до вишу, не втрачаючи при цьому часу».

Проте, стати студентом на території України – це, як мовиться, тільки півсправи, бо якщо молодь, яка закінчувала українські школи, навіть у студентську пору залишається жити під крильцем у батьків, то хлопцям і дівчатам з-поза її меж і тут доводиться несолодко. У МОН визнають, що однією з найбільших проблем для таких студентів є пошук житла і, що найголовніше, коштів на нього. Як зазначає Світлана Кретович, щоб допомогти нашим дітям, які опинились у складних життєвих обставинах, виші намагаються йти їм назустріч. Ті заклади вищої освіти, в які вони вступають на навчання, абітурієнтам із Криму й непідконтрольного Донбасу надають можливість зупинитися в гуртожитках.

«Якщо говорити про результати торішньої вступної кампанії, – пояснює очільниця департаменту, – то жодного звернення, що не надали гуртожитку, немає. Ми цього року теж вели перемовини з освітніми центрами, щоб вони тримали це питання на особливому контролі. Тож здебільшого таким студентам надають житло у гуртожитку безкоштовно, а процедура вступу – спрощена, триває усього кілька днів, щоб не затримувати їх тут довше, аніж це справді потрібно. А повертаються ці діти до вересня, коли вже треба на навчання. Сподіваюся, що і цього року з цим проблем не буде».

Текст: Лариса Вишинська

2 комментария

  1. а кому сейчас нужен укр диплом? только тем, кто вынужден оставаться на Украине…укр бумажка об образовании — ныне нигде не ценится…и в Европе ,и в России требуется квалифицированная раб сила и профессиональный высокоинтеллектуальный инженерный состав…и зачем представителям Донбасса\Крыма, не связывающих свою жизнь и свое будущее с этой территорией, учиться на Украине, если они могут себе позволить учиться в более престижных учебных заведениях..

Залишити коментар