Субота, 4 квітня

Сьогодні – 100 днів із моменту, відколи незаконно засуджений у Росії кінорежисер Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування. Його єдина вимога – звільнити інших бранців Кремля, яких так само незаконно утримують за російськими ґратами. Про те, що пишуть у страшну річницю – в реакціях від Opinion.

Президент України наголосив, що не було жодних міжнародних переговорів, жодної зустрічі, де б не зверталися до світових лідерів, закликаючи їх активніше тиснути на Кремль, аби звільнити Олега та всіх наших бранців. За словами Петра Порошенка, сьогодні весь світ промовляє ім’я Сенцова.

Речниця міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца підкреслила, що людське життя є найвищою цінністю та вкотре висунула вимогу до російської влади звільнити Олега.

Беца також звернулася до партнерів і міжнародних організації із проханням посилити тиск на Росію.

До вимог звільнити українського бранця долучився  і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявичус, додавши, що Сенцов перебуває на межі між життям і смертю.

Про 100 днів голодування написав і сценарист Андрій Хохолкін. За його словами, це 100 днів активності людей в усьому світі, 100 днів бездіяльності міжнародних правових і політичних організацій, 100 днів саботажу тих в Україні, хто просто не бачить своїх особистих політичних дивідендів і 100 днів, протягом котрих остаточно відкрився крах цінностей. Адже ані Європа, ані США не бажають протидіяти  політичному маніяку Володимиру Путіну.

Журналіст Сергій Цигіпа з сумом констатував, що шансів стає все менше, адже акції та флешмоби не діють на Путіна. Кремль грається з чужим життям, немов кошеня з мишею. Він свідомо й показово доводить світу, хто тут грає першу скріпку. І нам, за словами журналіста, залишається тільки чекати.

За словами журналістки Ірини Ромалійської, нині за кремлівськими ґратами перебуває близько 70 політичних в’язнів, але точна цифра залишається невідомою. Сьогодні ж під посольством Російської Федерації активісти влаштували чергову акцію на підтримку Олега Сенцова.

Запрошувала приєднатися до акції на підтримку Олега й журналістка Катерина Петренко, нагадавши усім, що Сенцов почав своє голодування не для того, аби вмерти, а щоб долучитися до хвилі за звільнення. У нас же руки сьогодні вільні, тому втрачати віру ми не можемо аж ніяк.

Про акцію повідомила й журналістка Ольга Комарова, нагадавши, що наразі достеменно не відомо, у якому стані перебуває Олег. Якщо ж ви вирішили написати Сенцову листа, то його сестра радить писати російською, оскільки до українських текстів необхідно додавати нотаріально завірений переклад.

Марія Банько, журналістка, підкреслила, що подібні акції проходять по всьому світу, до них долучилися в Британії, Швеції, США, Данії та навіть у Кенії. Найстрашніше ж може статися лише тоді, коли ми повіримо у марність наших зусиль, а тому варто не забувати, що важливим є кожен допис, кожна виголошена думка, кожна нитка пам’яті.

Журналістка та продюсерка Неллі Мумінова розповіла, що сестра Олега, Наталя Каплан, порадила попри все не впадати в апатію та тим більше не вважати, що всі зусилля здатні нашкодити Олегу. Становище режисера значно краще, аніж у інших в’язнів. Адже його не катують, не принижують, до нього доходять листи та передачі. Саме тому ми повинні продовжувати говорити, писати, знімати – допомагати, як тільки можемо.

Кінопродюсерка Анна Паленчук зізналася, що завдяки Олегу Сенцову знайшла чимало близьких друзів. І нехай на прикріпленій світлині немає більшості з них, однак є люди, вже рідні, однодумці, з якими і ведеться боротьба. «Людяність. Мужність. Віра», – це три слова, які сьогодні виникають у якості асоціації до цих 100 днів.

Культуролог й україніст Радко Мокрик зазначив, що в чеській асоціації кінематографістів від сьогодні оголосили ланцюгове голодування у знак солідарності з Олегом. Кожен учасник голодуватиме по п’ять днів.

Заступниця головного редактора видавництва «ВСЛ» Катерина Міхаліцина навела уривок із одного з текстів Олега Сенцова, де той розмірковує про дитинство. «Нехай дитинство минуло, але я буду скакати на одній нозі», – пише Олег.

Співачка та журналістка Тетяна Власова поставила доволі неочікуване й водночас просте питання: що можна зробити за 100 днів? Можна, наприклад, круто провести літо, записатися на якийсь популярний інтенсив, почати вчити нову мову, організувати цікавий проект тощо. А можна кинути виклик цілому режиму, змусити весь світ дізнатися про твою історію. Зрештою, ризикнути життям, бо це – єдина зброя, яка залишилась. Ось, скільки всього можна встигнути за 100 днів.

Борис Херсонський, письменник, перекладач, психолог і психіатр зізнався, що щоранку думає про Олега, та разом із тим додає до копилки ненависті ще одну монетку з гербом Росії. Адже доктора розуміють, що голодувати 100 днів і залишатися живим – неможливо. Це означає, що життя Олега підтримується «примусовими заходами медичного характеру». Тобто те, що, зазвичай, відносять до катування. Ми не зможемо сказати: «Перестаньте робити це». Ми повторюємо свої звернення до Путіна з вимогою звільнити Сенцова. Але, за словами Херсонського, з таким самим успіхом можна звернутися до пам’ятника.

Збирав реакції Степан Коза

Залишити коментар