Вівторок, 1 грудня

Листи в Москву. Лист тринадцятий

Дорога моя!

Ти запитуєш, чи мають мої слова про те, що мені боляче бачити прекрасні обличчя моїх московських друзів на тлі прекрасних кримських пейзажів відношення до твого сімферопольського фото. Скажу чесно, так, мають.

На цій фотографії ти виглядаєш чудово — час не торкнувся твого обличчя. І краєвид відповідний. Крим в цю пору року красивий.

Але фігура й фон, як кажуть гештальт-психологи, для мене не монтуються. Ні, не тільки твоє фото я бачу на тлі визначних пам’яток окупованій Росією території. Але чомусь твою фотографію мені було бачити особливо неприємно.

Для мене сьогодні Крим — заборонена територія. А дуже багато у моєму житті пов’язано із цим півостровом. Тут я переховувався від КДБ у 1982-1983 роках. Тут подружився із чудовими колегами в Сімферопольській психіатричній лікарні, де проходив стажування протягом півроку. Так, і звичайно, Коктебель, Волошинський будинок, Волошинський конкурс, лауреатом якого я двічі був, а дипломантом вже не пам’ятаю скільки разів.

Саме тут, як мені здається, ми і подружилися колись.

Зараз  принципово не беру в цьому  конкурсі участі. Це — моє особисте рішення, я нікого не можу обмежити. Але й вітати учасників і переможців теж не можу. Вибачайте.
Як дратують мене розмови моїх колег про те, що Крим то є територія поетів і нема жодної різниці, яка держава тут керує. Ні, панове, зараз Крим територія військових, саме військових РФ. Башту зі слонової кістки ви тут не побудуєте — не дозволять вам. І, на щастя для слонів, сировини для цієї споруди немає.

Тут був заарештований письменник і режисер Олег Сенцов та інші громадські активісти; тут зникали безслідно кримські татари; тут українські хлопчики в військово-морській формі співали «Ще не вмерла», коли над військово-морській академією піднімали прапор окупанта.

Тут стояли величезні білборди, на яких український Крим був зафарбований коричневою фарбою зі свастикою; тут пролилося стільки брехні та стільки злісного торжества, скільки я не бачив із часів СРСР.

Так, українські громадяни іноді приїжджають в Крим, і це теж дивно. Але вони приїжджають на свою територію. А ти приїжджаєш до Криму, окупованого твоєю країною. І фотографія на тлі «військового трофея» не радує мене.

Я продовжу.

твій

Боря

Залишити коментар