Вівторок, 1 грудня

Проблеми з аудіюванням з англійської мови виявилися лише «квіточками» цьогорічного тестування. Куди прикріше погане володіння абітурієнтами українською та ігнорування ними вивчення математики. 

Зовнішнє незалежне оцінювання-2018 найбільше запам’яталося скандалом довкола аудіозаписів, які було використано під час аудіювання з англійської, непривабливими результатами з української й математичних дисциплін і кумедним випадком у Харкові, коли абітурієнтка вирішила складати тести не особисто, а знайшовши на кожен обраний нею предмет іншого двійника. Причому перша дівчина-двійник упоралася з поставленим перед нею завданням, а друга – під час тестування з історії України – «спалилася», поставивши хрест на афері харків’янки.

В Українському центрі оцінювання якості освіти, оприлюднивши підсумки ЗНО-2018, переконані, що його, попри окремі негаразди, можна вважати вдалим. Проте, погляд громадськості, добре відображений у соцмережах, дещо не збігається з позицією чиновників: батьки вважають, що над дітьми було поставлено черговий експеримент. В УЦОЯО заперечують, мовляв, якщо йдеться про аудіювання з англійської, то діти заздалегідь знали, як воно проходитиме: все точнісінько так само було й під час пробного тестування, але тоді ні в кого не виникло жодних питань.

 Отже, як зазначають в УЦОЯО, цього року абітурієнти складали на один предмет менше, ніж торік, тобто без російської мови загалом 11 предметів. Самих вступників було 323 тис. чоловік – на 100 тис. більше, ніж у 2017-му. Щоправда, поменшало відмінників: тих, хто отримав 200 балів бодай з одного предмета, виявилося 222 особи, тоді як торік їх було 303. Тих, хто має по два максимальних результати — усього 12: по четверо в Києві й на Харківщині, ще двоє – у Львівській області, а Полтавщина й Волинь можуть похвалитися лише одним таким випускником.

Зрозуміло, що українську мову й літературу повинні були складати всі учасники ЗНО – це єдиний предмет, обов’язковий для всіх. Проте динаміка погіршилася: якщо торік його добре склали 92 % учасників тестування, то нині – всього 86 %. Причому, що особливо прикро, гірші результати з української мови показали жителі українськомовних областей порівняно з тими, хто вчив її у російськомовних регіонах. Як пояснив директор УЦОЯО Вадим Карандій під час підсумкової прес-конференції, так сталося за рахунок випускників професійно-технічних навчальних закладів і коледжів, які цього року теж брали участь у тестуванні, а якщо взяти тільки учнів шкіл, то тут ми отримаємо ті ж самі 92 %.

Ще один обов’язковий тест був на вибір абітурієнта: математика або історія України. Тож найпопулярнішою, кажуть в Українському центрі, як і торік, можна по праву вважати саме історію: її вирішили складати 168 тис. чоловік. Математику обрали 112 тис. вступників, англійську мову – 89 тис., біологію – 82 тис. учасників тестування. А ось французька й іспанська мови цьогорічних абітурієнтів не привабили: тести з французької складали 566 чоловік, а з іспанської всього 140.

Що ж до отриманих результатів, то найкращі вони, за даними УЦОЯО, з біології – пороговий бал подолало 92 % учасників. Непогано цьогорічні випускники знають також історію України й хімію – ці предмети далися 90 % тих, хто їх складав. А ось математику й фізику вивчили гірше: поріг здолали 82 % і 84 % відповідно.

Уперше складали тести шрифтом Брайля

«Цього року під час ЗНО було три основні новації, – відзначив Вадим Карандій, – це проведення Державної підсумкової атестації у формі ЗНО для учнів ПТНЗ і коледжів, що дало змогу зрозуміти, як наша молодь загалом знає українську мову, а також аудіювання з англійської і тестування для осіб із вадами зору, які користуються шрифтом Брайля. Із проханням створити для них спеціальні умови звернулося 405 чоловік, а загалом тести шрифтом Брайля було створено й апробовано вперше. На ЗНО з’явилося дев’ятеро таких абітурієнтів, і вони показали досить пристойний результат – від 170 балів, тож для цієї молоді це справжній шанс».

Що ж до першої позиції, то випускники таких закладів показали не дуже добре володіння українською: 54 % випускників професійно-технічних закладів склали українську лише на початковому рівні, коледжів – трохи краще, але однаково гірше, ніж випускники шкіл. Зрозуміло, що найкращі результати тут показали учні гімназій і спеціалізованих шкіл, які мають право на конкурсний відбір школярів. Щодо коледжів, то 10 % їхніх випускників володіють лише початковим рівнем української, понад половину показали середній рівень, тож тут, як на мене, питання і до добору самих учнів, і до організації їхнього навчання. Пояснив Вадим Карандій і скандал з аудіюванням з англійської: мовляв, усе так і було задумано, просто випускники, рівень володіння яких англійською мовою різний, по-різному сприйняли аудіозаписи, та коли абітурієнти отримали свої результати (а вони виявилися досить високими), усі претензії пропали.

До речі, що все «так і задумано», на місцях почали говорити відразу після скандалу. Скажімо, директор Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолій Анісімов пояснював, що запис для перевірки сприйняття мови на слух з англійської було підібрано так, «щоб свої знання показали учні з поглибленим рівнем». А що решта пережили справжній шок, здається, нікому й на думку не спало. Зважають і на те, що не так багато було написано абітурієнтами скарг, «забуваючи», що це можна було зробити тільки відразу після тестування.

«Хочу висловити свою думку про закиди, що насправді небагато учнів скористалися правом написати апеляцію в аудиторії, де проводилося тестування, – пояснює ситуацію очима батьків у мережі Facebook Юрій Скорик. – Система будувалася таким чином, щоб мінімізувати негативні наслідки маніпуляцій (експериментів). У процедуру враховано і психологію стресу, й вікові особливості. Але цього разу система… перехитрила сама себе. Якби держава була зацікавлена в максимальній незаангажованості тестування, то ще на підготовчому етапі проводилися б тренінги щодо процедури і форми подання апеляцій. Так от, на одні граблі нерозумно наступати двічі. На наступний рік випускники навчальних закладів із небайдужими керівниками будуть готовими до форс-мажору. І що тоді робитиме УЦОЯО, коли апеляції почнуть надходити десятками тисяч?»

Слухаючи інформацію про новації, пригадали слова екс-директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, який у серпні 2017-го написав: «Сьогодні було оприлюднено три новації ЗНО-2018. Серед них – проходження ЗНО випускниками коледжів і ПТНЗ й аудіювання під час тестування з іноземної мови. Якщо хтось уважно слідкує за подіями ЗНО, то мали б згадати, що ми були готові ці “новації” реалізувати ще в 2015 році. Навіть домоглися прийняття відповідного рішення колегії МОН. Але тодішні очільники МОН злякалися проплачених мітингів випускників коледжів й очікуваних провальних результатів з іноземної мови. І дали задній хід. Тож для ЗНО це не новації. Це повернення до того, що хотіли зробити три роки тому. А справжніми новаціями в сьогоднішньому ЗНО й не пахне. Бо вони мають бути, насамперед і негайно, в технології проведення оцінювання й у його змісті. Не може система успішно існувати в тому вигляді, якою була 10 років тому.

Що стосується третьої новації – тести для абітурієнтів із фізичними вадами, – то це справа потрібна. Але кількість таких абітурієнтів наскільки незначна, що вести мову про системний вплив цієї новації на ЗНО як цілісну систему недоцільно. А загалом УЦОЯО варто було б докласти дуже серйозних зусиль до протидії девальвації значення ЗНО у вступній кампанії. Бо якщо й надалі ті, хто отримав 190 балів, не будуть зараховуватися на бюджет, то кому те ЗНО буде потрібне?»

За словами ж чинного директора УЦОЯО, під час тестування з української проявилася гендерна диспропорція: дівчата показали набагато кращі результати, ніж хлопці. «Якщо говорити про регіональний зріз, – пояснює чиновник – то слід зважати на те, що кожна область має свої соціально-культурні особливості, якими визначається і рівень володіння українською мовою». Беззаперечні лідери, причому не тільки з української, а й з інших предметів – Київ і Львівщина. А ось україномовні Рівненщина й Тернопільська область, як з’ясувалося, програють традиційно російськомовній Донецькій. Причина, зазначає Вадим Карандій, те, що російськомовне населення здебільшого урбанізоване, а в містах краще поставлене саме навчання, та й репетиторів далеко шукати не треба.

Знову будуть дворівневі тести?

 Слухаючи інформацію про кепські результати з української, пригадали, що багато років підряд попереднє керівництво УЦОЯО (про пані Зайцеву не йдеться, яка була не більше ніж випадковою людиною на тій посаді) добивалося запровадження дворівневих тестів з української мови та літератури: як мовиться, поглиблений рівень для майбутніх ліриків і більш простий – для майбутніх фізиків. Свого часу про свій намір запровадити саме такий підхід до ЗНО з української казала Лілія Гриневич, яка була першим директором УЦОЯО. До цього довго йшов її наступник Ігор Лікарчук. А 2015-го дворівневі тести, причому не тільки з української мови, але й з математики (тут навпаки, лірикам пропонувалося складати більш простий варіант), таки було запроваджено. Проте, згодом від них відмовилися, що навряд чи можна вважати правильним кроком.

ЗНО-2018: найкраще в Україні знають біологію, найгірше – математику Зважаючи на цьогорічні результати з української мови та літератури, не могли не поцікавитися у чинного керівника Українського центру оцінювання якості освіти, чи не планують повертатися до практики дворівневих тестів. «Дворівневі тести мають бути, передусім, у контексті проведення державної підсумкової атестації, – пояснив Вадим Карандій Opinion. – Той варіант, який було запроваджено раніше, був орієнтований на вступ до ВНЗ. Але виші приймають по рейтинговій шкалі, а розбивати на дві різні шкали немає абсолютно ніякого сенсу. А щодо ДПА, то тут йдеться про різні державні програми навчання. Скажімо, зокрема у програмах профільного навчання є матеріал, який відсутній у програмах рівня “cтандарт”. Поки що я можу казати тільки про наміри, але щось подібне ми вже цього року запровадили в тестуванні з англійської. Цей тест придатний для того, щоб рангувати всіх за шкалою 100 / 200, але оцінку ДПА (йдеться про академічний рівень, тобто звичайну школу) ми визначали не за всіма, а тільки за частиною завдань – саме тими, які відповідають вимогам академічної програми. Ті ж, хто навчався за вимогами поглибленої програми у профільних класах, оцінювалися за цілісною шкалою, тобто за повним набором тестів».

Та якщо з іноземних мов цю практику вже запроваджено, з інших предметів не варто очікувати цього з наступного року – у кращому разі перша спроба буде 2020 року, коли УЦОЯО перейде на нові програми ЗНО. Щоправда, потреба дворівневих тестів на рівні ДПА не зовсім зрозуміла, тоді як для вступу до вищих навчальних закладів питань не викликає: якщо майбутньому філологові потрібно досконало знати й мову, і тим більше літературу, то математикові досить вміти грамотно писати, без фанатизму орієнтуючись у загальних тенденціях літератури.

Та, на переконання директора УЦОЯО, той тест із української мови, який ми маємо нині, є трохи не життєздатним, тому що він дуже теоретичний і більше вимагає знання конкретних правил, норм написання тощо, а меншою мірою – рівень володіння мовою. «Тож, – пояснює Вадим Карандій, – з української мови дворівневість полягатиме в розподілі на українську рідну й українську державну, але наразі ця концепція тільки обговорюється, і казати щось конкретне зарано. Це стане можливим тільки тоді, коли буде зрозуміло, що саме буде закладено в освітній стандарт – рідна чи державна українська мова. Тож нехай спочатку визначаться до кінця ті, хто створює освітні стандарти».

Коли матимемо оцінювання компетенцій?

На перший погляд такі наміри виглядають трохи дивно. Чому б просто не повернутися до тестів різної складності, визнавши, що відмова від них була помилковою? А так плануємо повертатися до того, що вже було раніше, але щоб нас не звинуватили у плагіаті, ми це все-таки хоч якось, але переінакшимо. До речі, екс-директор УЦОЯО Ігор Лікарчук має щодо результатів цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання окрему думку. «Упродовж ранку кілька разів чую, що за даними УЦОЯО 50 % абітурієнтів під час ЗНО з математики не виконали завдання з програми 8-го класу на поділ із дробами, – написав він після прес-конференції, на якій було оприлюднено підсумки тестування, на своїй сторінці у Facebook – Автори повідомлень із цього роблять майже іронічну трагедію щодо якості шкільної освіти, не забуваючи натомість підкреслити, що ЗНО-2018 пройшло успішно. Не буду зараз детально про успішне ЗНО. Бо то окрема тема, і сформувати сумнів щодо його успішності повинно хоча б те, що таким його назвали організатори. …Але наразі я про те, чи можна оперувати прикладами провального виконання завдання на ділення із дробами, ведучи мову про якість шкільної освіти. Це майже та ситуація, якби замість ділення із дробами навели приклад, що 70 % абітурієнтів не пам’ятають формулу сірчаної кислоти, висоти Говерли чи дати останнього походу княгині Ольги. Абсолютно очевидно, що знати все із перевантажених шкільних програм випускник школи не може. Більше того, це нікому не потрібно, що сотні тисяч разів доведено життєвою практикою.

А коли так, то виникає питання: “А що ж перевіряють отакі завдання в тестах? Знання, які не будуть потрібними? То для чого таке ЗНО й оцінювання взагалі? Чому УЦОЯО не може відмовитися від перевірки знань і перейти до оцінювання умінь використовувати ці знання, до оцінювання компетенцій?” Ставлю питання і сам даю відповідь: тому, що подібні завдання для ЗНО підготувати набагато складніше й відповідальніше, аніж ті, що вимагають простого відтворення вивченого. Між іншим, у 2014 році в тестах ЗНО завдань на використання знань було 20 %, у 2015-му – вже 25 %. І це була лінія моєї команди, яку ми проводили в життя. Але потім інша команда повернулася до того, що було раніше: до орієнтації завдань на відтворення знань. Бо так простіше й легше для них. Та й від “совка” відмовитися дуже складно. Тож укотре не лінуюся повторити: погано, коли абітурієнти мають недостатні знання. Але набагато гіршим є те, що інструменти, якими вимірюють оті знання, є недосконалими, якщо не сказати, що геть поганими. Це однаково, що наявність парів алкоголю у подиху водія вимірювати несертифікованим алкотестером чи носом автоінспектора».

Не можна забувати ні про кадри, ні про меблі…

І – порадив задля експерименту посадити в одній аудиторії всіх працівників УЦОЯО і дати «їм тест із завданнями на поділ дробів, знання висоти Говерли, дати останнього походу княгині Ольги. Іще можна додати кілька завдань на мудрі випадки використання розділових знаків з української мови. Не кажу про аудіювання з англійської». Мовляв, буде цікаво побачити результати цього тестування.

ЗНО-2018: найкраще в Україні знають біологію, найгірше – математику  «От далося всім цього року те аудіювання з англійської! – зазначає у коментарі Opinion Федір Крамаренко, за дипломом вчитель фізики, а за посадою методист із навчальних предметів, ЗНО й моніторингу у Жашківському району Київської області. – От я вже не перший рік відповідальний за підготовку й проведення тестування у Жашківському окрузі. Комусь збоку навіть важко уявити, який це комплекс робіт. Щоб забезпечити проходження ЗНО в окрузі, я повинен організувати пункти тестування, які потрібно забезпечити певною кількістю компетентних фахівців. А де взяти добре підготовлені кадри, щоб ЗНО пройшло на високому організаційному рівні? На сьогодні мені на це питання не відповість ніхто – викручуйся, як можеш».

Що ж до аудіювання, пояснює колишній вчитель фізики, то якщо ми однакові вимоги пред’являємо до будь-кого – сільського, міського, цьогорічного, торішнього випускника, то для всіх повинні бути й однакові умови. «Йдеться про якісь типові пристрої, причому однієї марки, однієї якості, – каже Федір Крамаренко, – а не покладатися на те, що директор школи-керівник пункту знайде якогось там програвача та буде прокручувати ці диски. А потім якщо в мене музикальний слух, то я чую дуже добре. А як у когось трошки туговухість, то він уже слабше чує. От один прийшов, каже: “То тут добре все звучить!”, а другий каже: “Та тут ніхто не почує”. Наші діти, приміром, їздили складати англійську в Уманський округ, і потім були нарікання, що не зовсім чітко і якісно тамтешня апаратура відтворювала звук під час аудіювання».

За словами освітянина, треба забезпечити технічну базу, щоб у абітурієнтів не залишалося змоги хитрити. «А коли вони не будуть хитрити? Коли цей програвач буде обладнано якимись показниками, які доводять, що там достатньо на виході звучання, – переконаний екс-вчитель фізики. – Тут мало просто взяти якийсь там суперкрутий японський програвач – ця апаратура повинна бути спеціальною, яка засвідчує, що вона працює належним чином».

Проте, за словами відповідального за ЗНО у Жашківському окрузі, такими моментами проблеми із ЗНО не вичерпуються. «Ми вимушені в окремих випадках використовувати кімнати, де розміщуються початкові класи, – каже він, – то зрозуміло, що там парти стоять не такі, як треба для 11 класу. Тобто, власними силами ми не завжди можемо забезпечити абітурієнтів – учасників ЗНО – належними меблями у зв’язку з тим, що фактично в останні роки ніхто нагорі такими питаннями не переймається. Отже, окрім питань, пов’язаних із самими завданнями тестів, є ще кадрова і проблема матеріально-технічного забезпечення. На перший погляд їх не видно, але якщо на них не зважати, вони нікуди не подінуться…»

І не треба бути провидцем, щоб сказати, що така ситуація тільки на Київщині. Найімовірніше, чим далі від Києва, тим схожих на ці проблем більше. Водночас ЗНО – чи не єдина справжня реформа в освіті, яка дає змогу отримати студентський квиток тим абітурієнтам, які за інших умов на нього б і не сподівалися. Головний висновок-2018 очевидний: система проведення ЗНО потребує модернізації. Та чи до снаги нинішнім керманичам врахувати усі гострі кути роботи цього складного механізму, покаже час.

Текст: Лариса Вишинська

1 комментарий

Залишити коментар