П'ятниця, 30 жовтня

Чи бували ви в Теплодарі на Одещині чи в Борзні на Чернігівщині? Ці містечка єднає практично однакова кількість мешканців — дещо більше 10 тис. осіб. Саме стільки українців мають проблеми із законом за кордоном. Практично дві третини з них — засуджені до позбавлення волі.

Росія – все складно

Від жебрацької долі й арештантської неволі не зарікайся. А неволя може випасти й на чужині. Як у випадку з Олегом Сенцовим. Несправедливо засуджений на 20 років за начебто тероризм український режисер відбуває покарання за тисячі кілометрів від рідного Криму, на півночі РФ. Голодує вже понад сто днів заради звільнення всіх бранців Кремля. Ні правозахисників, ні родичів до Олега не допускають, правдива інформація про його реальний стан здоров’я відсутня. У Росії ж не дослухаються до думок ні української сторони, ні світової громадськості, зокрема в питанні обміну в’язнями.

Справи Олега Сенцова й Олександра Кольченка перебувають на особливому контролі, — недавно заявив державний секретар МЗС України Андрій Заяць. За його словами, у РФ незаконно утримуються 27 українських громадян, справам яких надається пріоритетна увага нашої держави. Утім, ними список ув’язнених у Росії українців не вичерпується.

У серпні цього року наша держава подала позов до Європейського суду із прав людини проти РФ через порушення прав українських політв’язнів. (детальніше на сайті «Української правди»)

«Міністерство юстиції зібрало факти щодо системних переслідувань наших громадян Російською Федерацією на окупованій території Криму та в РФ із початку збройного конфлікту, — пояснила Opinion Дар’я Свиридова, юристка Української Гельсінської спілки із прав людини. — Мова йде більш ніж про 70 осіб, які незаконно переслідуються через те, що вони українці або відкрито заявляли проукраїнську позицію. Тобто, особи щодо яких мали місце грубі порушення прав людини, катування, позбавлення волі, незаконні засудження саме через їхні погляди. Ця скарга підсилює раніше вже подані індивідуальні. Не всі громадяни мали можливість самостійно звернутися до Євросуду, тому деякі факти будуть вперше вказані саме в ній».

Однак, крім бранців Кремля у закордонних тюрмах нудяться й інші наші співвітчизники. Звісно, не всі вони в’язні совісті, але про кожного з них (моряків, заробітчан і навіть злочинців) Українська держава має дбати. За інформацією пана Заяця, закордоном заарештовані, затримані, засуджені й відбувають покарання близько 10,5 тис. громадян України. (детальніше на сайті МЗС України)

Злий намір чи необережність

Чи багато це? Чимало, порівнюючи з даними шестирічної давнини. Тоді, влітку 2012 року, в МЗС повідомляли, що в іноземних пенітенціарних закладах перебували близько 3 тис. українських громадян (детальніше на сайті «Тиждень.ua»). Найбільше засуджених українців було в Росії та Білорусі, а також у Німеччині, Чехії, Португалії.

«На жаль, певна кількість ув’язнених відбувають покарання за порушення законодавства країн, зокрема: крадіжки, шахрайство, поширення або транспортування наркотичних речовин тощо, — розповів Opinion Микола Дорошенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Киргизькій Республіці (2015-2017 роки). — З моєї практики — у країні перебування відбували покарання двоє наших громадян, консул посольства робив запит до представників влади із проханням відвідати ув’язнених. Мета — пересвідчитися в дотриманні їхніх громадянських прав, довідатися щодо запиту на допомогу. Такі візити відбувалися постійно, щонайменше раз на два місяці. Ув’язнені відбували тривалий термін за транспортування та продаж наркотичних речовин».

«Якщо українець вчинив злочин на території іншої держави, Україна в будь-якому випадку має дбати про те, щоб його права були дотримані, — наголосила Opinion Валерія Лутковська, програмний директор Українського інституту із прав людини. — За ставленням держави до свого громадянина і визначається рівень верховенства права, записаний у Конституції. Україна є стороною всіх відповідних конвенцій, які передбачають допомогу і в частині взаємодії між державами в межах розслідування кримінальних проваджень, і в частині того, щоб особа, яка вчинила злочин на території іншої держави, мала право відбувати покарання на території України, адже це зазвичай сприяє соціалізації особи».

Сама особа або її родичі мають право звернутися до Мінюсту нашої держави або держави, на території якої все відбувається, щоб ініціювати питання про передачу цієї особи на територію України для відбування покарання. Пані Лутковська запевнила, що наша держава доволі активно займається цим питанням. І вона не пригадує жодної історії, коли б людину з українським громадянством Міністерство юстиції не намагалося забрати на Батьківщину для відбування покарання.

Довідка

Правила під час перебування за кордоном українських громадян: а) дотримуватися вимог місцевого законодавства; б) не погоджуватися на пропозиції перевозити речі та пакунки під час міжнародних авіаційних й автотранспортних перевезень; в) ігнорувати пропозиції працевлаштування за кордоном у нелегальний, непередбачений законом спосіб.

Греція – теж непросто

Перевезення нелегальних мігрантів чи контрабандного вантажу Держсекретар МЗС назвав серед причин затримання і засудження українських громадян в інших країнах. За даними грецьких і італійських правоохоронців, близько 250 наших моряків перебувають під слідством чи відбувають покарання передусім за перевезення біженців. Лише всередині цього літа, впродовж місяця, на рідну землю зусиллями консулів повернули 33 українських моряків. За словами Андрія Заяця, в окремій групі наші громадяни, затримані чи засуджені за збут наркотиків. Найбільше таких у РФ — понад 2300 осіб, у Таїланді та Малайзії — близько 200.

Болісною для України точкою на карті світу є Греція. У в’язницях цієї країни перебуває 161 українець, із них 112 – за звинуваченням у перевезенні нелегальних мігрантів. Про це 23 липня повідомила у Facebook Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:

«Українці заполонили грецькі тюрми. Наших громадян обманним шляхом запрошують працювати на круїзних лайнерах, яхтах, а натомість під примусом сили та загрозою смерті змушують переправляти через море “нелегалів” до Європи. Саме через це сотні українських моряків  затримані грецькими правоохоронними органами. На таку нелегальну роботу злочинні угрупування вербують українців, у яких виникають фінансові труднощі. Морякам обіцяють офіційне працевлаштування, роботу за контрактом. Дуже швидко, буквально через кілька місяців, вони опиняються у грецьких тюрмах… А хтось робить на цьому величезні гроші!»

«Статистика (озвучена пані Денісовою по затриманих українцях у Греції. – прим. авт.) приблизно відповідає тій кількості осіб, про яких ідеться, — підтвердив Opinion Андрій Шевченко, аналітик, керівник проектів БО «Фонд допомоги морякам “Ассоль”». — Не можна казати, що всі вони винні чи невинні. Треба розбиратися. З приводу законодавства Греції, то воно суворе. І я це розумію, бо в країну хлинув некерований потік нелегальних мігрантів. Греки зробили жорсткішим законодавство, але при цьому практично позбавили людей права на справедливе розбирання. Неодноразово затримували яхту й одразу ж ще якихось людей, які не мали жодного відношення до неї. Але з усіма поступали однаково. А хотілося б, щоб передусім виявляли джерела: хто веде це вербування, хто займається цим бізнесом».

У халепу потрапляють не лише моряки, а й люди, які до торговельного флоту не мають жодного відношення. Хтось хоче романтики, хтось підзаробити — кваліфікація непотрібна, а гроші обіцяють відносно непогані. Андрій Шевченко радить ретельніше ставитися до найму: перевіряти фірми (у Мінсоцполітики є офіційний реєстр ліцензованих компаній), перед підписанням контракту цікавитися соцгарантіями, страховкою, умовами праці та побуту.

Людмила Денісова вказала на порушення прав українців у грецьких в’язницях у: проблемі з перекладачами, не врахуванні судом пом’якшувальних обставин, ігноруванні свідчень моряків, відмові в лікуванні й поганих умови утримання. Омбудсмен закликала Комісара Ради Європи із прав людини сприяти в поверненні українців додому.

«Україна та Грецька Республіка є державами, що приєдналися до Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, — продовжила пані Денісова. — Стаття 26 Конвенції передбачає звільнення від покарання, якщо злочин був вчинений під примусом. Тобто, як у більшості випадків затриманих українських моряків».

Допомогти кожному

Людмила Денісова, зустрічаючи на початку серпня звільненого з російської тюрми політв’язня Олександра Костенка, наголосила, що обов’язок Уповноваженого ВРУ із прав людини – захист кожного громадянина України. «Ми рятуємо своїх громадян у будь-якій ситуації», — запевнила вона.

А Консульська служба МЗС, за словами пана Заяця, працює над кожним окремим випадком. Міністерство робить усе можливе задля допомоги нашим співвітчизникам. Ідеться про забезпечення їхніх процесуальних прав, права на захист, перекладачів, а також повернення на Батьківщину засуджених до позбавлення волі. Це означає, що всі громадяни України можуть розраховувати на допомогу держави: винні й невинні, за сфабрикованими звинуваченнями, за навмисний злочин чи за необережністю. Хоча, звісно, у пріоритеті політично мотивовані вироки, засуджені до смертної кари та довічного позбавлення волі.

Довідка

«У разі затримання або арешту громадянам України надається відповідне сприяння у пошуку кваліфікованого захисника або забезпеченні безоплатною правовою допомогою, якщо така можливість передбачена законодавством відповідної країни. Консульські посадові особи стежать за умовами утримання під вартою, які мають відповідати вимогам гігієни та санітарії, ходом розгляду справи та за необхідності вживають заходів для відновлення порушених процесуальних та інших прав. Разом із цим, співробітники дипломатичних та консульських установ України не є суб’єктами кримінального чи цивільного процесу та не можуть брати участь у розгляді справ як адвокати, захисники, постійні представники інтересів тощо» (подробиці на сайті МЗС України).

За даними Андрія Заяця, міністерства — закордонних справ та юстиції — активізували діяльність із укладання договорів про передачу засуджених осіб для відбування покарання в Україні.

 «Якщо поєднаємо зусилля державного апарату і громадянського суспільства, то можемо досягати результатів, — розповів Opinion Антон Кориневич, юрист-міжнародник. — Дійсно, таке партнерство — спільна праця дипломатів, консулів і правозахисників — може бути дуже плідним при вирішенні цього питання».

Наприкінці серпня має відбутися XIII Нарада керівників закордонних дипломатичних установ України за участі президента Петра Порошенка. На ній порушать питання засуджених за кордоном українців. Можливо, процес звільнення наших співвітчизників із іноземних буцегарень пришвидшиться, а реальним порушникам пощастить відбувати ув’язнення на рідних просторах.

Чи потрібна вибірковість?

Opinion поцікавився у відомих українців: «Чи за кожного засудженого закордоном українця повинна дбати держава, і хто цим питанням має перейматися передусім?»

Володимир Жемчугов, учасник спротиву російській агресії на Сході України, Герой України:

«Згідно із законодавством України, за всіх громадян, які мають український закордонний паспорт, несе відповідальність держава Україна. І Міністерство закордонних справ має подбати про таких людей. У Конституції України немає розділення людей за якимись класами чи категоріями, усі громадяни рівні. Гадаю, що держава має представляти інтереси певної особи в суді, а також виконувати всі функції, покладені на неї, відповідно до уставу Консульської служби, у тому числі в питанні переведення особи для відбування терміну покарання на території України».

Олена Івановська, фольклористка, педагог:

«Так склалося історично, що категорії “Батьківщина” і “держава Україна” мають дещо відмінне семантичне наповнення. Наша держава лише перебуває на етапі свого постання і, як несвідоме дитя, ще не сформулювала своєї аксіології, де б людське життя та вольності людини посідали б у ціннісній шкалі найвищий щабель. Але події останніх років показали змужніння громадянського суспільства, кристалізацію пасіонаріїв. Саме ті люди, які відчувають себе відповідальними за долю своєї Землі, синами та доньками неньки України, працюватимуть над налагодженням державних інституцій, зокрема правозахисних. Життя кожного українця рівновелике. За нього варто і треба боротися. Коли Україна продемонструє світові свою наполегливість у цьому процесі, обстоюватиме справедливість щодо кожного “маленького” українця, повертати його на материзну, забезпечуватиме адвокатською підтримкою в чужих світах, то така держава здобуде шанс воістину для всіх українців стати Батьківщиною».

Олег Чорний, кінорежисер та медіа-художник:

«Кремлівські заручники або громадяни, яких викрали й незаконно засудили в Росії, — окрема розмова. Вони — бранці режиму, і за них потрібно боротися всіма доступними засобами. Щодо інших, то держава зобов’язана піклуватися про долю всіх громадян, навіть коли їх засуджено за злочини на території інших держав. Держава має знати, за що покарано кожного громадянина. Надавати юридичну допомогу. Бо часто правопорушення може бути наслідком несприятливих обставин (людину, наприклад, могли підставити) або вчиняється через банальне незнання законів країни та нехтування ними. Особливо враховуючи низький загальний рівень юридичної грамотності наших громадян. Часто потрапляють у халепу заробітчани, які повелися на сумнівні оголошення про роботу. Як і жінки та дівчата, що в пошуку заробітку потрапляють у сексуальне рабство. Долею всіх засуджених чи тих, що потрапили в халепу, передусім мають опікуватися МЗС і дипломати через закордонні представництва на території інших держав. Омбудсмен теж. Звичайно, роботу правозахисників і їхні ініціативи також слід підтримувати. Навіть коли наші громадяни законно засуджені, держава має піклуватися про них, цікавитися умовами їхнього утримання та станом здоров’я».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар