Середа, 21 жовтня

Цього тижня наша країна розпочала 28-й рік свого існування. Здавалося б, підліткові проблеми самоідентифікації було необхідно давно залишити у минулому, однак силами реваншистів у нас знову говорять про «дружбу» (саме це слово) з Росією, олігархи часів Кучми скуповують ЗМІ, а політики готові на будь-що напередодні президентських та парламентських виборів. Наче якийсь портал у Кремль відчинився протягом цих семи днів. Докладніше – у традиційному дайджесті Opinion.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через мурали колишнього шахтаря з Донбасу

Цього разу для візуалізації тексту було обрано роботи колишнього шахтаря, а нині популярного стрит-арт художника Олександра Корбана. У 2014-му він був змушений покинути рідну домівку та перебратися до Києва. Вже там його роботи стали відомі по всьому світу, а художника стали запрошувати за кордон, аби Сашко намалював там мурал. Неабияк актуально до Дня шахтаря (26 серпня), і у цей тиждень хочеться окремо нагадати про проблеми Донбасу та його мешканців – скільки ще жителів цього регіону могли б творити, працювати (та хоча б піти до школи) і жити, якби не російська агресія.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через мурали колишнього шахтаря з Донбасу

«Медведчук-ТБ» вже на всіх екранах країни. За неофіційними даними, кум Путіна та представник України у Мінську (звучить як оксюморон, правда ж) Віктор Медведчук став власником телеканалів «112» та NewsOne. На першому вже вийшло «Велике інтерв’ю з великим політиком» із гостем Медведчуком. Тим самим, хто не захищав Василя Стуса перед радянською судовою машиною, тим, хто постійно волає про мир із Росією і, здається, зовсім не знає про 10 тисяч загиблих на Донбасі та два мільйони тих, хто назавжди покинув свою домівку та біг від російських «Градів».

«І ось тут питання до інших ходунів в ефіри інформаційних телеканалів. Якщо для вас участь в ефірах “Раша-тудей” та “Россия-24” зрада зрадна, то якого фіга ви ходите в ефіри тих телеканалів, які є погано прихованими російськими інформаційними ресурсами в Україні?

Нещодавно ігнор NewsOne протримався кілька днів. А чи можливий ігнор “Медведчук-ТВ”? Чи великі патріоти бігатимуть і далі на ефіри за першим дзвінком?» – влучно сказав журналіст Олексій Братущак.

Відверто проросійський порядок денний поки що не простежується в загальній редакційній політиці каналу. Втім, свою програму з літа на «112» каналі тепер має, наприклад, Денис Жарких, відомий своєю участю в ефірах російських пропагандистських телеканалів із критикою української влади.

Таким чином, напередодні виборів український медійний ландшафт зазнає змін, і в ньому з’являються нові гравці з політичними амбіціями. А в цьому разі – геополітичними.

Однак, не зважаючи на спроби Медведчука збудувати тут «руський мир», зупинити ідею, час якої настав, неможливо, перефразуючи Степана Андрійовича. За лічені дні у навчальних закладах України лунатиме перший дзвоник. Цьогорічні першокласники вчитимуться вже у «Новій українській школі». Підхід до дітей, формат занять, навчальний матеріал змінили. Для цього ще в квітні уряд розподілив і передав областям приблизно 1млрд грн. І вже маємо перший результат: в Одесі, наприклад, 83 % першачків будуть навчатися в україномовних школах. І це на 20 % більше минулорічного показника. І тут ані Медведчук, ані Путін та й хай там хто вже нічого не зможуть заподіяти: в Україні буде виховуватися нова українська молодь, майбутня еліта і пересічні громадяни.

«Мине всього кілька десятків років – і на бульварах і вулицях прекрасного міста одесити розмовлятимуть між собою чудовою українською мовою. Як добре, що тепер це – не слова, а цифри. Статистика шкіл. І як важливо зберегти і зміцнити українську державність, щоб диво української Одеси відбулося», – вважає журналіст Віталій Портников.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через мурали колишнього шахтаря з Донбасу

Після промови Порошенка на параді до Дня Незалежності про необхідність надання томосу (незалежності) українській церкві у російських попів так припікло, що патріарх Кирило у п’ятницю до патріарха Константинопольского Варфоломія. Офіційно причини візиту не називають, але подейкують, що незалежність нашої церкви була першим пунктом перемовин. За день до цього патріарх Сербської православної церкви Іриней застеріг Варфоломія від втручання в українські церковні питання. У своєму листі Іриней переконує, що виключно РПЦ має канонічне та історичне право на церковну організацію в Україні.

На 1-3 вересня у Вселенської Патріархії вже запланований Синакс (Synaxis) – збори всіх єпископів цієї Церкви. Напередодні Синакса відбудеться чергове засідання Священного Синоду Патріархату.

На думку деяких релігійних аналітиків, на Синоді та Синаксі розглядатимуть і «українське питання» – питання томосу, надання автокефалії церкві в Україні.

Втім, перейматися не варто, краще будьте, як очільник нашого МЗС.

«Навіть не як міністр, а як християнин вважаю, що це добре, коли російська церква їде розмовляти до матері-церкви. Повертається до справжніх церковних канонів ;)», – пише Павло Клімкін у Твіттері.

Тиждень у призмі: розбираємо ключові події через мурали колишнього шахтаря з Донбасу

Тиждень видався дійсно геополітичним для України. Але жодні слова «високих» політиків не варті чи не головної української проблеми за кордоном: утримання більше 70 наших громадян у російських в’язницях. Серед них – і Олег Сенцов, що голодує більше 100 днів. Його стан важкий, лікарі дають йому суміш із вітамінами, але це не повноцінна заміна їжі – організм поступово втрачає свої сили. Проте Олег не поступається своїми принципами та вимагає звільнення усіх українських політв’язнів у Росії.

І коли вчергове Медведчук буде казати про примирення з Росією згадуйте, що наш герой – Олег Сенцов, їхній – Йосип Кобзон. Різницю, сподіваюся, пояснювати немає потреби.

Текст: Костянтин Руль

Залишити коментар