Неділя, 25 жовтня

Здається, новини, котрі виходять за межі своєї країни та транслюються іноземними медіа – це щось гостре, важливе й актуальне. Щось, що змушує заспаного британця замість чаю з молоком все ж читати про Україну. Та чи завжди на всесвітній загал виноситься головне? Opinion дізнався, чим запамяталася Україна на сторінках закордонних медіа протягом серпня, та що з важливого залишилось у темряві — поза увагою.

Олег Сенцов: світ на твоєму боці

Україна – це Сенцов. Так, без жодних перебільшень чи ура-патріотизму можна коротко охарактеризувати переважну більшість публікацій закордонних медіа. Незаконне ув’язнення українця та його голодування, яке вже кілька днів як подолало позначку 100 днів, дійсно сколихнуло чи не весь цивілізований світ. І якщо спочатку про Олега писали з відчутною обережністю та стриманістю, ніби боячись сказати щось зайве, та обмежувалися невеликими інформаційними повідомленнями, то останній місяць розставив усі крапки над «і»: світу далеко не байдуже.

Американсько-французький письменник Джонатан Літтель опублікував на сторінках британського видання The Guardian лист до Сенцова, у якому наголосив: Олег не один, адже кінематографісти, письменники, журналісти, активісти та прості громадяни зі всього світу постійно думають про нього, підтримують, бажаючи якомога швидше побачити українця вільним.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Сам лист, за великим рахунком, є своєрідним екскурсом для кожного з читачів. Звертаючись до Сенцова, письменник водночас переповідає всю історію українського режисера, детально описує дії російської влади та постійно наголошує: світ захоплюється сміливістю та мужністю Олега.

«Все, що я можу вам сказати, очікуючи на ваше звільнення, – ця боротьба не даремна. Ваші протести проти незаконної анексії батьківщини, проти грубих порушень міжнародних прав Росією, проти непристойного насильства та репресій її режиму, проти брехні, пропаганди та дезінформації – все це має великий сенс. Не тільки для ваших друзів, не тільки для українців. Але і для великої кількості незнайомих вам людей, для їхнього права жити у світі, вільному від російської агресії та маніпуляції. Ми на вашому боці», – йдеться в листі.

Про підтримку Олега написало й видання Deutsche Welle. «Олег Сенцов — ув’язнений кінорежисер» – під таким заголовком німецькі журналісти коротко розповіли про творчі здобутки Сенцова, поступово перейшовши до переліку тих, хто вже виступив на підтримку українця. Письменник Стівен Кінг, німецькі кінематографісти Вім Вендерс і Фолькер Шльондорф, актор Джонні Депп, британські режисери Майк Лі та Кен Лоуч, численні громадські активісти зі всього світу – це лише частина з тих, хто прагне звільнення Олега.

Долучилися до підтримки Олега й у Чехії. Як повідомляє радіостанція «Радіо Прага», активісти чеської організації «Люди в біді» розпочали акцію, подібну до тих, котрі постійно відбуваються в Україні: користувачам мережі пропонується сфотографуватися з хештегом «Олег у біді» та оприлюднити світлину на власній сторінці. За словами активістки Зузани Груберової, за доволі короткий термін вдалося зібрати понад 200 фотографій — долучилися до флешмобу не тільки чехи, а і громадяни інших країн. Світлини планують надрукувати та надіслати Сенцову, аби вкотре нагадати: він не один.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Відчутне збільшення кількості новин стосовно голодування Олега відбулося після того, як рахунок страшних цифр добіг до сотні. Вкотре розповісти історію Сенцова та поділитися власними думками – приблизно за таким шаблоном спрацювали закордонні ЗМІ. До прикладу, телеканал France 24, переповівши хронологію подій ув’язнення українського режисера, навів роздуми журналіста Дугласа Герберта, який намагається зрозуміти: чи звільнить все ж російський президент Олега, та чи не перешкодить цьому страх Москви показатися слабкою?

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Насправді, переповісти чи навіть просто перелічити всі тексти, де згадується прізвище Сенцова, фізично неможливо. І, напевно, це саме той випадок, коли кількість дійсно має вагу, адже навіть найменше повідомлення, найкоротша згадка здатна втримувати на плаву просте, але важливе нагадування: Сенцов й інші в’язні досі там. Бути сліпим оптимістом і вірити в те, що редакційні команди закордонних медіа починають кожен ранок із думок про українських бранців, звісно, було б смішно. Закони ринку інформації не мають відчуття жалю чи співчуття, адже це, перш за все, саме ринок. Але той факт, що з-поміж тисяч новин журналісти з різних країн все ж знаходять можливість і бажання згадати ім’я Олега, лише доповнює слова Джонатана Літтеля: світ на нашому боці.

Парад до Дня Незалежності: дифірамби для військових і критика нового привітання

Цьогорічний військовий парад із нагоди святкування Дня Незалежності продемонстрував, що українська армія здатна змінюватися. Замість вбитої світом і часом радянської техніки, котру ще у 2013 році можна було побачити хіба що 9 травня, на 27-ме День народження країни українці отримали справжній привід для гордості: сучасні автомобілі, довгоочікувана авіація й військові, соромно за яких не могло стати навіть найбільшим «зрадофілам». Тому й не дивно, що марш нової армії привернув увагу й закордонних журналістів.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Британське видання Daily Mail назвало цьогорічний парад найбільшим за часи української незалежності. «Глядачі мали можливість побачити вражаючу процесію: близько 4 500 військовослужбовців, найсучасніша зброя та 250 одиниць сучасної техніки», – це лише частина захоплених відгуків британських журналістів. Водночас у тексті пригадали й про втрати, яких зазнала українська армія напередодні параду: чотири вбитих і сім поранених захисників.

Масштаби українського параду оцінили й на сторінках турецького видання Daily Sabah. «Україна відзначає 27-му річницю незалежності з найбільшим військовим парадом у Києві; війна проти російських сепаратистів на сході країни продовжується», – зазначається у матеріалі. Не оминули увагою турецькі журналісти і промову українського президента, підкресливши, що той «скористався нагодою посперечатися про важливу роль, яку Україна відіграє у захисті кордонів Європи».

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Ще однією фокусною темою тексту стало нове вітання українських військових. Щоправда, турецьке видання називає привітання «Слава Україні» — «суперечливим гаслом Євромайдану, який у 2014 році витіснив Віктора Януковича, котрий підтримував Москву». А ось про справжню історію такого привітання в тексті не згадується взагалі.

Більш детально в ухваленні нового військового привітання спробували розібратися журналісти німецького видання Deutsche Welle. Але й тут не все так одностайно: на думку авторів тексту, новий лозунг натякає на зв’язки з «націоналістичними групами Другої світової війни». А тому, згідно з текстом матеріалу, спричиняє ряд дискусій щодо того, як країна повинна вирішувати свою історію.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Наприкінці статті автори роблять висновок: Україні необхідно навчитися відокремлювати гасла, подібні до «Слава Україні», від їх коріння в минулому. Тривалий час, на думку німецького історика, представленого в тексті у якості експерта, в українському дискурсі зустрічалися два антагоністичні наративи: радянський і націоналістичний. Останній нібито й формує державну політику України з 2014 року.

Ірландське щоденне видання The Irish Times, натомість, закцентувало увагу на українських амбіціях щодо вступу до Європейського Союзу та НАТО. Обіцянку України припинити всі зв’язки з Росією, у контексті бажання якнайшвидше увійти до складу ЄС і НАТО, журналісти чомусь пов’язали з присутністю на параді американських чиновників.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

А саме прагнення для ірландців є нічим іншим, як результатом «антикорупційної прозахідної революції» (себто Революції гідності), яка витіснила підтриманих Кремлем лідерів. Саме з огляду на це, на думку The Irish Times, Київ і намагається поглибити свої дипломатичні, економічні й оборонні зв’язки з європейськими країнами.

До слова, далеко не всі згадки про марш нової армії були опубліковані окремими матеріалами. Наприклад, одна зі світлин українського фотографа Михайла Палінчака, на якій зображено марш наших військових, увійшла до добірки кращих фотографій дня за версією британської газети The Daily Telegraph. Інших текстів стосовно військового параду в Києві видання не публікувало.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Російсько-українська війна

Напевно, варто бути реалістами: війна на сході України вже не займає місця «топових» тем для переважної кількості закордонних ЗМІ. До неї повертаються з огляду на зустрічі політиків, чиїсь заяви чи трагічні річниці тих чи інших подій. Так чи інакше, про війну згадують, коли пишуть про Сенцова. Здається, вона поступово перетворюється на доповнення до інших інформаційних приводів. Утім, це не означає, що про війну в нашій країні забули. І тим більше не означає, що про неї перестають писати.

На сторінках японського видання The Japan Times на початку серпня оприлюднили матеріал, у назві якого наголошується: у війні з Україною Росія користується досвідом й уроками війни у Грузії. Відповідно до картини подій, змальованої японськими журналістами, Росія анексувала Кримський півострів у відповідь на обрання в Україні «прозахідних» політиків. Після цього Москва почала підтримувати проросійські сепаратистські повстання на сході нашої країни. Щоправда, у самому тексті автори пояснюють: як й у випадку з Грузією, влада Кремля усіма силами намагалася зупинити переорієнтацію України на НАТО, мовляв, для Росії такі дії сусідніх держав є немислимими.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Послуговуючись допомогою експертів, журналісти доходять до висновку, що російсько-грузинська війна була чимось на кшталт репетиції — «першою спробою», котра і сформувала подальшу політику Кремля. Більше того, у тексті відкрито наголошують: якби не війна в Грузії, ніякої анексії не було б. Один із уроків, які винесла для себе Росія – офіційно не визнавати окуповані своєю ж армією території незалежними, оскільки це не завжди спрацьовує. Водночас японці наголошують: Грузія продемонструвала слабкі місця Росії у контексті війни інформаційної, що зі свого боку підштовхнуло Москву до створення нових пропагандистських ЗМІ. Утім, намагаючись отримати якесь визнання з огляду на свою військову міць, Росія, натомість, зіпсувала всі стосунки зі західними країнами. Навіть не так, зіпсувалося все після вторгнення в Україну, оскільки після війни у Грузії, на думку експертів, Росія ще мала шанс на прощення. Останній, котрим вона так і не скористалась.

Також розглядалася проблема демінування сходу України, яка може розтягнутися на десятки років. Подкаст із такою тезою опублікувало на своєму сайті німецьке видання Deutsche Welle. Журналісти повідомили, що розмінування територій відбувається вже зараз, навіть попри те, що бої досі продовжуються. Однак, згідно з думками опитаних експертів, очищення одного з найзаможніших регіонів світу може розтягнутися на десятиріччя. До слова, Opinion у матеріалі «Розмінування України триватиме… півстоліття. Закону ще немає, а охочих нагріти руки вже достатньо» вже писав про перспективи розмінування України, тоді наш автор також дійшов висновків, що процес може зайняти … півстоліття.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Путін, Меркель, Україна – хтось зайвий?

Напередодні зустрічі російського президента з канцлером Німеччини Deutsche Welle спробував розібратися, чого слід очікувати від цієї розмови. Цікаво, що розділ, присвячений українському питанню, німецькі журналісти назвали «українською мігренню». Відповідно до тексту, Німеччина на рівні з Францією намагається стати посередником у питанні припинення вогню між українською армією та сепаратистами, котрі, теоретично, можуть у майбутньому контролюватися блакитними шоломами ООН.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Хоча, як саме це питання буде реалізовано – залишається таємницею. Адже, за словами авторів DW, Путін ще минулого року запропонував ООН бути… лише «захисною силою» для ОБСЄ, котра займається моніторингом вогню в зоні бойових дій на сході України. На думку експертів, такі ідеї підсилюють рівень й інтенсивність переговорів, однак готовність говорити не здатна поки що відшукати реальних компромісів із боку Москви.

Зрештою, як зазначає на своїх сторінках британська газета The Independent, згоди протягом зустрічі Володимира Путіна й Ангели Меркель так і не було досягнуто. Приблизно те саме повідомляє й колумніст Китайського інформаційного інтернет-центру. За його словами, питання України активно обговорювалося, однак обидва лідера мають протилежні погляди на анексію Криму. Водночас і Путін, і Меркель виступили за продовження спільного діалогу.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Рок-зірка – президент України?

І якщо для нас обговорення потенційної участі лідера гурту «Океан Ельзи» у президентський виборах стало вже чимось буденним і неактуальним, закордонна преса навпаки намагається зрозуміти: а чи зможе рок-зірка стати наступним керманичем країни. Зокрема, це питання зацікавило й німецькоме видання Deutsche Welle.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Журналісти зазначають: хоча сам співак відхрещувався від президентських амбіцій, у той самий час він зробив чимало задля того, аби всі ці чутки з’явились. Це й лекції для студентів, і проходження курсів у Стенфордському університеті, і навіть концерт до Дня Незалежності України. Останнє, за словами німецьких журналістів, стало хвилиною очікування для багатьох фанів Вакарчука: всі сподівалися нарешті почути офіційну заяву. Утім, навіть попри мовчазну інтригу з боку рок-зірки, букмекери вже нібито роблять перші ставки на співака, а у соціологічних опитуваннях соліст «ОЕ» випереджає навіть чинного президента.

Але які вибори без відповідної конкуренції? Головним противником Святослава Вакарчука німці, цілком очікувано, вважають коміка Володимира Зеленського. За словами авторів тексту, актор вже має президентський досвід, нехай і виключно на телеекрані, а його рейтинг дозволяє впритул наблизитися до Вакарчука. Журналісти не взялися робити якісь прогнози щодо політичного мабутнього українських зірок, але підсумували: якщо хтось із них все ж включиться у перегони, іншим, «традиційним» кандидатам доведеться вигадувати нові піар-стратегії, аби втриматися на своїх місцях.

+1 до скарбнички Ломаченка

Телеглядачі найпопулярнішого спортивного каналу Великої Британії й Ірландії SkySports визнали українця Василя Ломаченка найкращим боксером у світі. «Численні перемоги, головні нагороди у трьох вагових дивізіонах (і це лише після 12 боїв), олімпійське золото» – так, доволі скромно відгукнулися автори рейтингу про нашого спортсмена. Зауважимо, що за Василя проголосувало 30, 5 тис. глядачів.

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Боги, поети та дороги

Що може об’єднати всі ці слова, ще в одному реченні? Ще й так, аби все це стосувалось України? Несподівано, але так, матеріал від BBC. «Бог і поети повертають Україні безпеку дорожнього руху» – текст із таким заголовком був оприлюднений на сайті британської компанії на початку серпня.

Йдеться про ряд спроб української поліції та влади окремих областей підвищити рівень безпеки на дорогах. До прикладу, у рамках проекту патрульної поліції за підтримки уряду Канади було створено п’ять анімаційних роликів, у яких Бог закликає українців «не робити на дорозі дурні».

Сенцов, війна, парад і Вакарчук: як закордонні видання згадували Україну протягом серпня?

Цікаво, що в самому тексті автор матеріалу називає Україну «глибоко християнською країною», яка задіяла в цій акції самого Господа, аби хоч якось боротися з рекордною кількістю смертей внаслідок аварій.

Але не Богом єдиним. «У Львівській області, оплоті україномовної культури, взяли новий курс на розміщення у мережі зображень класичних письменників Тараса Шевченка й Івана Франка, котрі пропонують власні поради щодо керування, а також прикрашені традиційною вишивкою», – пише журналіст BBC. Закінчується огляд рятівних для українських водіїв акцій упевненістю автора в тому, що «ніхто поки що не сперечався з цими порадами».

Серпневі публікації закордонних медіа засвідчують, що з Україною й надалі рахуються на міжнародній арені, її проблеми є актуальними далеко за власними кордонами, а зацікавити ЗМІ інших країн подекуди можуть найбільш неочікувані новини. Однак, водночас із роздумами про президентство Вакарчука та (не)вдалі соціальні реклами поза увагою журналістів інших країн часто залишаються більш важливі й актуальні проблеми: замах на Катерину Гандзюк й інших активістів, звільнення українського полоненого Олександра Костенка, епопея з фільмом про Василя Стуса тощо. Це не про настанови чи поради для іноземних колег. Це про те, що із проблемами власної країни ми повинні справлятися, перш за все, самостійно, не очікуючи на додаткову допомогу.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар