Середа, 28 жовтня

«Ліс – наше багатство! Бережіть ліс від вогню!» – з дитинства пам’ятаю заклики вздовж лісових масивів. Те, що вогонь – ворог дерев, безсумнівно, але чи не більший ворог – людина. Нищення лісу людиною не порівняти зі стихійною силою полум’я. І приборкати її апетити складніше, ніж гасити лісові пожежі.

Начхати на мораторій!

Контрабанда деревини в Україні – явище масштабне. Серйозність проблеми розуміють начебто всі, але чи не щоденно ЗМІ повідомляють про незаконний вивіз за межі країни цілих ешелонів із лісом-кругляком під виглядом дров.

«Майже весь ліс у тіні, невідомо, хто дає дозвіл на його вирубку, як він вивозиться, як перетинає кордон, – розповів Opinion Ігор Гужва, доктор економічних наук, експерт у сфері міжнародної торгівлі ГО «Центр розвитку ринкової економіки». – Якщо подивитися українську статистику, експорту лісу-кругляку фактично немає, діє заборона. Але є експорт дров, інших лісоматеріалів. Коли ж відкриваємо дзеркально статистику ЄС, то бачимо, що по різних країнах – Румунія, Польща, Німеччина – імпортують ліс-кругляк».

Питання захисту вітчизняних лісів від незаконних вирубки й експорту порушується давно. З листопада 2015 року діє мораторій на експорт лісу-кругляку.

«Ми з Олегом Ляшком та однодумцями в парламенті домоглися запровадження 10-річного мораторію на експорт лісу-кругляку з України, повідомив Opinion Віктор Галасюк, голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, заступник лідера РПЛ з економічної політики. – Мораторій з екологічних міркувань, проте дає і великий економічний позитив. Лише у 2017 році, згідно з даними ДФС і Держстату, інвестиції в деревообробку +2 млрд грн (дворазове зростання), не сировинний експорт +4 млрд грн, податкові надходження +400 млн грн. Сотні нових виробництв та тисячі робочих місць створено по всій країні завдяки мораторію.

Він може принести ще більше користі інвестицій, робочих місць та доходів українцям за умови перекриття контрабанди лісу. Але через бездіяльність української влади і потурання контрабандистам, “чорним лісникам” та європейським корпораціям Україну перетворили на сировинну колонію. Згідно з дослідженням міжнародної організації Earthsight “Причетні до корупції”, “ЄС, імовірно, імпортує з України більше незаконно добутої деревини, ніж з усіх країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії разом узятих, і більше, ніж із будь-якої іншої країни світу”».

На переконання пана Галасюка, закриваючи очі на порушення заборони на експорт необробленої деревини з України, ЄС, по суті, підживлює масштабну корупцію та руйнує правові механізми в нашій країні.

Оновлене законодавство

За переконаннями фахівців,10-річна заборона доречна, але повною мірою захистити ліси не вдалося через несформованість нормативної бази, відсутність адекватних штрафів. Адже вирубують, наприклад, 10 га дерев, а відбуваються штрафом у кілька сотень гривень. На порядку денному були зміна законодавства, збільшення штрафів, можливість фіксувати не лише адміністративні, а й кримінальні правопорушення.

3 липня цього року Верховна Рада ухвалила Закон № 5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів»котрий посилює відповідальність за незаконну вирубку деревини та її експорт.

Закон передбачає введення тимчасово, терміном на вісім років з дня набрання його чинності, заборони вивозу за межі митної території України деревини паливної. А обсяг внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не повинен перевищувати 25 млн куб. м на рік незалежно від обсягу їхнього внутрішнього споживання в попередньому році. Зросло і покарання, зафіксоване змінами до Кодексу України про адмінправопорушення. Штрафи за незаконне вирублення і знищення лісових культур та молодняка підвищили в кілька разів для окремих громадян і посадовців. Для останніх щонайбільше до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Зазнав змін і Кримінальний кодекс у питанні розбазарювання лісу за кордон. Запропоновано позбавляти порушників волі від трьох до п’яти років, а при повторному порушенні або за попередньою змовою групою осіб чи службовою особою – на термін від п’яти до десяти років із конфіскацією майна. Штраф за незаконну вирубку лісу (стаття 246 ККУ) зріс у 20 разів, до 1000-1500 неоподаткованих мінімумів. При повторному порушенні позбавлятимуть волі до п’яти років. Непереливки буде тим, хто нищитиме заповідники – штраф у 2000 мінімумів і позбавлення волі на п’ять років.

Позиція президента

Закон № 5495 мав набути чинності з 1 січня 2019 року після підписання президентом. Однак глава держави ветував документ. Повернув його до парламенту на доопрацювання, запропонувавши вилучити повну заборону на експорт дров.

Тим часом боротьбу за збереження вітчизняних лісів очолив прем’єр-міністр. Всередині літа Володимир Гройсман ініціював масштабні перевірки підприємств лісової промисловості у зв’язку з незаконним вивезенням деревини за кордон. Глава уряду доручив ГПУ перевірити факти контрабанди лісу, звернувся до партнерів із ЄС за інформацією про постачання вітчизняної лісопродукції. Прем’єр пригрозив, що причетні до незаконної вирубки та контрабанди лісу будуть відповідати за це.

На середину вересня уряд має підготувати публічний звіт із прізвищами та аналітикою, як вимагає очільник Кабміну. Прем’єр пообіцяв передати справи до Вищого антикорупційного суду. За його словами, контрабанда лісу досягла обсягів 6-8 млрд грн на рік. Українці мусять нарешті дізнатися не тільки про те, скільки лісів вони втратили, а й коли і як їх можна буде відновити. Володимир Гройсман зобов’язав «Укрзалізницю» фіксувати перевезення лісу, документувати процес, передавати фотоматеріали контрольним службам, щоб відслідкувати ланцюг змов.

«Із цього звіту і побачимо, наскільки реальною та ретельною була комплексна перевірка лісгоспів, – наголосив Віктор Галасюк. – Контрабанда майже 14 000 вагонів лісу-кругляку за 2017 рік – це ж не голка в копиці сіна! А саме про такий масштаб контрабанди йдеться, виходячи з аналізу, проведеного експертами “Радикальної партії“, а також із дослідження Earthsight».

«Уже навіть бачимо проміжні результати цих перевірок, – зазначив Ігор Гужва. – На урядовому порталі в. о. глави ДФС рапортував про перші результати. Перевірено 100 компаній, до 80 з них пред’явлені претензії (події серпня – прим. авт.). Бачимо перші санкції, щодо яких Кабмін детально повідомив: скільки перевірено, нараховано штрафів, збільшено податків до бюджету, припинено відшкодування ПДВ у зв’язку з нелегальним експортом. До кінця року передбачається перевірити ще близько 450 компаній. Коли влада хоче, то в принципі може. Ключове питання – політична воля».

Чи винесуть на розгляд ВР питання подолання вето президента? За запевненнями Віктора Галасюка, боротьба за це триватиме з першого дня нової сесії парламенту.

«Вето президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс,  великий подарунок “чорним лісникам”, контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників, вважає пан Галасюк. На Банковій наполягають на виключенні із Закону № 5495 норми про заборону експорту дров, формально прикриваючись Угодою про асоціацію з ЄС. Але як чинний мораторій на експорт лісу, так і підтримана парламентом заборона експорту дров підпадають під виключення з Угоди про асоціацію з ЄС та Угоди СОТ».

Довідка:

Заборона чи суттєві обмеження на експорт лісу-кругляку діють у понад 30 країнах. Зокрема, в Канаді (з 1906 року), США (з 1926 року), Бразилії (з 1969 року), Малайзії (з 1972 року), Індонезії (з 1985 року), В’єтнамі (з 1992 року), Новій Зеландії (з 1993 року).

Звіт готується

Державне агентство лісових ресурсів повідомило Opinion, що на виконання доручень уряду створена робоча група для перевірки за 2016-2017 роки та І півріччя 2018 року держпідприємств, що належать до сфери управління агентства та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів і експортом лісоматеріалів. У складі групи представники Держаудитслужби, Держгеокадастру, ДФС, Держприкордонслужби, Нацполіції, Держекоінспекції, Мінагрополітики, Міноборони та Держлісагентства. Робочі групи створені і на територіальному рівні.

Перевірка триватиме більше місяця, до 14 вересня. На 27 серпня вона охопила 71 держпідприємство, півтора десятка облуправлінь Держлісагентства, чотири комунальних підприємства та центральний апарат агентства. Однак представників цієї структури не залучають до нарад у Кабміні, і вони не знають, на якому етапі процес перевірки.

Утім, лише 73 % лісів України підпорядковані Держлісагентству. А у 27 % – інші користувачі, зокрема центральні органи влади та облради. Деревина, заготовлена в лісах Держлісагентства, вноситься до електронної системи обліку. Агентство розробило та подало до КМУ проект постанови із запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини для поширення її й на інших лісокористувачів.

Довідка:

До 2017 року діяв мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених, крім сосни. З 2017-го введена повна заборона на їхній експорт (крім дров). Для запобігання зловживань Держлісагентство для підпорядкованих відомству лісгоспів обмежило довжину дров’яної деревини на експорт двома метрами. Підприємства агентства щорічно заготовляють близько 9 млн куб. м дров’яної деревини. Близько 4,2 млн куб. м дров реалізується населенню, установам і організаціям соцсфери та підприємствам внутрішнього ринку, близько 0,3 млн куб. м направляється на переробку та енергетичні потреби підприємств. Обсяг експорту дров паливних впродовж 2015-2017 років зменшився. За сім місяців поточного року підприємства поставили на експорт 530 тис. куб. м дров, що на 7 тис. куб. м менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Чи менше рубають?

Отже, ініційовані урядом перевірки тривають, окремі фахівці переконані, що контрабанда деревини пішла на спад. А як ситуацію оцінюють народні депутати?

«За інформацією, що надходить до мене як голови підкомітету (з питань запобігання та протидії корупції у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції прим. авт.), вирубка лісів не зменшується, а навпаки, збільшується під різними гаслами, – наголосив Opinion Андрій Немировський. – Навіть під санітарну рубку потрапляють не лише дерева, котрі її дійсно потребують, а й цілком нормальні. Також у багатьох місцях, де вирубані дерева, не відновлюють лісові насадження. Статистики як такої немає, але чи не щодня надходить інформація, в основному із Західної України, Житомирщини, Київщини, про те, що в тому чи іншому місці вирубали певну кількість лісу».

«З місць повідомляють, що контрабандисти призупинили оборудки, але кажуть “треба перечекати”, мовляв, “cкоро все буде, як раніше”, – розповів Віктор Галасюк. – Вони розраховують, що уряд підійде формально до виконання обіцянок подолання контрабанди. Але я переконаний: злочинці помиляються. На кону імідж держави й особиста репутація прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, які з боку виконавчої гілки влади взяли на особистий контроль зупинення цих ганебних контрабандних схем».

За словами пана Галасюка, вони з однопартійцями сприятимуть, «щоб мораторій на експорт лісу діяв на повну». А пан Немировський запевнив: поданий у 2016-му до ВР його законопроект № 4321 має бути розглянутий на прийдешній сесії. Пропонується заборонити незаконне винищення лісів, питання має прирівнюватися до справи державної безпеки.

Екологічний аспект

Не слід забувати не лише про економіку, а й про природоохоронний чинник. Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина», застеріг: в інтернеті чимало неправдивої інформації про ліси, але проблема ця значна. Ситуацію у лісовій галузі експерт описав у публікації.

«Україна – не відстала африканська країна, де ліс рубають безконтрольно і не засаджують знову, – наголосив Opinion пан Тєстов. – У нас лісове господарство ведеться впродовж століть, більшість лісів штучні, по кілька разів вирубані-посаджені. Основні негативні впливи – від неправильного ведення лісового господарства: втрата біорізноманіття, особливо тих видів тварин і рослин, що прив’язані до старих лісів, котрі інтенсивно вирубують, ерозія ґрунтів, збільшення ризиків паводків, погіршення стану повітря навколо великих населених пунктів».

Нещодавно фахівці МБО «Екологія-Право-Людина» вказали, що мораторій не панацея для порятунку лісів – він пов’язаний, передусім, з економікою, а не екологією. Необхідні системні реформи лісової галузі. Наприклад, серйозна проблема через відсутність єдиного документа, що регулював би всі види рубок.

Хоча увага прикута переважно до Карпат, Петро Тєстов звернув увагу на проблеми в кожній області. Наприклад, у Цуманській пущі на Волині чи в Савранському лісі на півночі Одещини.

І на «десерт» для читачів Opinion – відео розслідування закарпатських журналістів про те, як керівник державного лісгоспу, колишній правоохоронець, забезпечив шикарний добробут для власної родини за рахунок знищення місцевих лісів.

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар