Вівторок, 27 жовтня

Видання Texty.org.ua опублікували заяву, підписану редакторами Романом Кульчинським та Анатолієм Бондаренком, в якій пояснюється, чому вони голосуватимуть за Петра Порошенка. Ключовим фактором вибору, за словами журналістів, було те, хто з кандидатів у президентське крісло гарантуватиме фізичну безпеку українцям як нації. Більше про відкриту підтримку з боку журналістів – у реакціях від Opinion.

У самому тексті під назвою «Чому ми будемо голосувати за Порошенка», перш ніж підтримати чинного президента, автори видання аналізують і перспективи інших кандидатів. Так, наприклад, щодо Юлії Тимошенко «Тексти» наголошують: вона не розуміє реальності та суті війни, воювати не обіцяє, отже, не організує захист країни. А тому обирати її – занадто ризиковано.

Дісталося й лідеру гурту «Океан Ельзи» Святославу Вакарчуку. На переконання журналістів, співак у кращому разі стане аналогом Віктора Ющенка – безпорадним президентом із благородними намірами. Однак, Вакарчук не демонструє того, що розуміється на вітчизняній політиці, а тим паче – на війні.

А ось Анатолій Гриценко для «Текстів» виявився надто наївним та емоційно нестабільним. Мрійництво та емоційність – не найкращі риси для президента країни, що воює, переконані редактори порталу.

Щодо чинного президента, журналісти, насамперед, наголосили: його і далі варто нещадно критикувати за все, адже це корисно для влади і тримає її в тонусі. Однак Порошенко, на думку «Текстів», є єдиним президентом, який і надалі керуватиме організованим протистоянням Росії.

Втім, Порошенка є за що критикувати, адже він є бізнесменом, а не реформатором, а тому не хоче нищити утворену систему взаємозв’язків бізнесу та політики. Автори заяви наголошують: голосувати за чинного президента – це не давати йому новий шанс на реформи, адже користі від нього як реформатора небагато. Це дати шанс собі та залишити надію.

Наприкінці звернення «Тексти» запевнили, що не мають жодних відносин або домовленостей із командою Порошенка і навіть не отримували від них будь-якої підтримки. Як, власне, і від інших політичних штабів. А ось як відреагували на таку заяву видання у мережі, зараз спробуємо розібратися.

Втім, відреагували на таку ініціативу «Текстів» дійсно по-різному. Наприклад, філософ і культуролог Олексій Панич заявив, що загалом поділяє логіку авторів, адже нині ми не маємо будь-якого іншого лідера, якому б варто було довірити керування країною на посаді президента і бути при цьому спокійнішим за спільну долю. Однак Панич додав, що в разі радикальних змін до цієї теми можна повернутися ближче до виборів. Ага, можна, звісно, щоправда, тоді вже інформаційний простір буде настільки заповнений агітаційними штуками, що навряд чи адекватна дискусія виживе в мережі. Але побачимо, я ж завжди помиляюся.

Підтримав позицію редакторів видання і письменник та перекладач Остап Українець. Автор зізнався: як би його не веселила риторика «Мовчіть, бо Путін нападе», можливе президентство Юлії Тимошенко його дійсно лякає по-справжньому. Остапе, так ви ще не злякались, уявіть, що водночас із тим уряд очолить Медведчук. А? Тягне на новий фільм жахів? Ой, що це я…

А ось журналіст Гліб Жаворонков впевнений, що «Тексти» взяли і «зламались». Мовляв, це вже не журналістські стандарти, а тупа маніпуляція. Ну таке, знаєте, я не вигороджую видання і не стаю на будь-який бік, але якщо це колонка і якщо в заголовку прямим текстом сказано про головну ідею та тему матеріалу, то, камон, яка маніпуляція? Ти ж клікаєш на посилання і ще до кінця завантаження шариш, що, про що, чому і навіщо. Хіба ні?

А для когось заява «Текстів» все ж лишається прикладом європейської практики, коли редакція відверто пише про те, кого підтримує. І, знаєте, пані Тетяна не бреше, адже так воно і відбувається доволі часто. Тим, хто звик у всьому сумніватися, сьогодні у гуглі робочий день аж до самого кінця світу. А ось як сприймати подібні тексти – це вже, мені здається, особиста справа кожного.

Письменник, перекладач і громадський діяч Володимир Вакуленко наголосив, що причина вибору Порошенка насправді цілком прозора: треба думати майбутнім, а не минулим, а чинний президент – це якраз особа, якій можна дати відповідь у разі кроків назад. А ось чи готові прихильники інших кандидатів дати відповіді своїм наставникам? Оце вже питання. Добре, якщо не риторичне, звісно.

Журналістка та проектна менеджерка Яна Горюнова підтримала «Тексти», зазначивши, що ЗМІ не лише можуть так писати, а навіть мусять таке робити. І хоча авторка допису не згодна з усіма-усіма думками, текст все одно виявився співзвучним з її власною позицією. Ба більше, на минулих виборах журналістка не голосувала за чинного президента. Отакі котятка, отаке життя.

Але щось користувачів все ж стурбувало, окрім класичного поділу на «за» та «проти». А саме той факт, що Порошенко ще не робив заяв про рішення йти на другий термін, а редакція «Текстів» вже пояснює, навіщо за нього голосувати. Ну, знаєте, я, може, далеко не політичний експерт, але, камон, тут все виглядає цілком очевидно.

Правозахисник і громадський діяч Роман Матис наголосив, що цей випадок є першим в історії української журналістики, коли видання озвучує позицію на підтримку політика. Не обійшлось і без особистих прохань: Матис попросив, аби фракція БПП цієї осені підтримала прийняття громадського Закону про мову #5670-д. Ага, пане Романе, сидить такий Петро Олексійович за ноутом, гортає фейсбук, потім дивиться: ой, хто це мене тегнув, ага закон про мову, додаю до нагадувань на свій телефон.

А фотограф Сергій Моргунов і взагалі наголосив, що «Тексти» не просто опублікували звернення, а наважилися на нього. Саме наважилися, бо далеко не кожний сьогодні готовий ризикнути репутацією, щоб відкрито виступити з підтримкою конкретного політика. І це, за його словами, більше схоже на громадянський вчинок. А ще, додам від себе, схоже на крутий матеріал у контексті підняття переглядів на сайті. Це я так, без жодних обвинувачень, просто обговорення детально ілюструють, на що у суспільстві нині найбільший запит.

Журналістка Катерина Сергацкова зі свого боку також нагадала авторам тексту про те, що Порошенко поки що не заявляв про амбіції другого терміну, а тому текст опублікували занадто рано. Та й логіка, за якою пояснюється позиція «Текстів» є доволі поширеною, до того ж варто було б попрацювати і над аргументацією. Ось такі реакції, мої любі, про таке сьогодні говорять у мережі. Будьте чемними, любіть мам і бережіть свій інформаційний простір. Побачимось!

Збирав реакції та голосував сам за себе Степан Коза

Залишити коментар