Середа, 28 жовтня

Що треба знати водієві, щоб звести ризик потрапити в дорожню пригоду до мінімуму.

Схоже, «чорна п’ятниця» 20 липня, яка внаслідок жахливих аварій на дорогах забрала понад два десятки людських життів, не стала для українців тим запобіжником, котрий би змусив їх більш відповідально ставитися як до власного життя, так і до життів тих людей, які опинилися на дорозі поряд. Щоб у цьому переконатися, варто зважити на статистику аварійності, яку тепер регулярно оприлюднює департамент патрульної поліції України.

І хоч правоохоронці заявляють, що кількість аварій, якщо порівнювати цей показник із торішнім за аналогічний період, зменшилася більш ніж на 10 %, люди й далі гинуть, тому легше від того знання не стає. Opinion вирішив з’ясувати, що треба знати кожному водієві, щоб максимально убезпечити себе на дорозі від неприємних ситуацій.

За даними департаменту патрульної поліції, оприлюдненими на їхньому офіційному сайті, за 7 місяців цього року на дорогах України сталася понад 81 тис. дорожньо-транспортних пригод. З них 12 090 аварій із постраждалими, в яких загинуло 1 545 осіб і 15 647 травмовано. Найбільше аварій за цей час зафіксовано в столиці (21 045) й на Одещині (7 319). На третій позиції за кількістю ДТП Харківська область (6 197). Далі йдуть Київська (6 068) і Львівська (5 922) області.

У Міністерстві інфраструктури зазначають, що на сьогодні на дорогах державного значення є понад сотня особливо аварійних ділянок. Найбільше таких місць концентрації ДПТ в Одеській (16) і Рівненській (11) областях. На Херсонщині – 8, у Львівській і Тернопільській областях – по 7. У поліції кажуть, що основними причинами в будь-якому разі є давно відомий «букет»: перевищення швидкості (34 % за 7 місяців 2018 року), порушення правил маневрування (20 %) та проїзду перехресть (8 %), а також недотримання ПДР пішоходами (8 %) й недотримання дистанції (7 %). На порушення правил проїзду пішохідних переходів теж припадає 7 % ДТП. На керування автомобілем у нетверезому стані – 4 %.

Мовою цифр

Якщо ж порівнювати статистику аварійності за перше півріччя цього року й аналогічні торішні цифри, вимальовується така картина: у 2018-му за цей час загалом було зареєстровано 68 776 аварій, у 2017-му – 76 622, тобто на 10,2 % більше. Отже, це і є оті 10 % зменшення рівня ДТП, про що повсякчас нагадує поліція.

Зменшилася за січень–червень і кількість дорожніх пригод із постраждалими: з 11 859 ДТП торік до 9 965 автопригод цього року. Тож тут маємо мінус 16 %. З початку року до початку липня в аваріях загинуло 1 237 осіб, що на 10,2 % менше, ніж за аналогічний період минулого року (1 377 загиблих).

Поменшало і травмованих в ДТП людей: так, за перших півроку у 2018-му травмовано 12 847 чоловік, що на 15,9 % менше, ніж за шість місяців 2017 року, коли було 15 273 травмованих. Найбільше зростання загальної кількості ДТП на вулично-дорожній мережі зафіксовано на Луганщині (+10,4 %) та в Івано-Франківській (+0,9 %) області. Зростання ж кількості ДТП із постраждалими за цей час зафіксовано лише у Київській області (+6,9 %).

Кількість загиблих за січень-червень 2018-го у ДТП людей порівняно з аналогічним торішнім періодом зросла у Миколаївській (+36,1 %),
Волинській (+21,7 %), Рівненській (+7,3 %) і Полтавській (+2 %) областях. Водночас на Київщині й Миколаївщині зафіксовано збільшення кількості травмованих: на 14,2 % та 5,2 % відповідно.

Найаварійніші місяці – березень і вересень

Пам’ятаю, коли спілкувалася з одним із екс-керівників тепер уже екс-департаменту ДАІ України, він кілька разів наголошував, що найбільш аварійними місяцями року традиційно є березень і вересень. У 2018-му, здається, усі рекорди поб’є липень, з його «чорною п’ятницею» й іншими тяжкими аваріями, які було зафіксовано вже після 20-го числа. Проте, достеменно це можна буде сказати тільки в січні наступного, коли буде зведено всі цифри. А поки продовжуємо порівнювати дані за перші півріччя.

Хоч зменшення незначні, проте в будь-якому разі це врятовані життя, а отже, позитив. Так, якщо порівнювати показники аварійності на початку цього року і ближче до його середини, то вона поступово зменшується. Скажімо, якщо на кінець січня 2018 року порівняно із січнем 2017-го ДТП із постраждалими складало мінус 5,9 %, то за результатами шести місяців 2018-го цей показник уже склав мінус 16 %. Менше стало і загиблих під час аварій людей: у січні цього року порівняно з торішнім січнем зменшення склало 2,1 %, за результатами шести місяців – уже 10,2 %. Поменшало й травмованих: за результатами січня – на 8,8 %, за результатами шести місяців – уже на 15,9 %.

Як зазначив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький у коментарі Opinion, найбільше людей під час аварій за перші шість місяців року загинуло саме на місці ДТП (846 осіб, або 68,4 % від загальної їх кількості загиблих). Ще 23,5 % (291 особа) померли в лікарні упродовж місяця. Сто чоловік, або 8,1 % загиблих, не встигли довезти в лікарню.

Якщо ж проаналізувати аварійність за півроку саме по місяцях, то найбільша кількість ДТП припадає цього року саме на березень: 19 % від усіх аварій. Проте найбільше дорожньо-транспортних пригод із постраждалими сталося у червні (21,5 % від загальної їхньої кількості за шість місяців). Найбільша кількість загиблих теж була в червні (20,9 % від усіх). Пік травматизму за перше півріччя 2018-го теж спостерігався у червні: 21,4 % від усіх травмованих за цей період.

«Чорна п’ятниця» – не виняток, а підтвердження тенденції

І хоч винесена в заголовок цього матеріалу порада не сідати за кермо у п’ятницю, звісно, не панацея, раціональне зерно в ній все ж таки є. Річ у тім, що саме на п’ятницю припадає найбільше автопригод за перше півріччя року (11 508), якщо розбити їх за днями тижня. Це 16,7 % від усіх ДТП. Надуважними водіям також треба бути в середу і вівторок. А найменше аварій стається у неділю й суботу. Причому ця тенденція зберігається вже багато років поспіль.

Найбільше аварій з постраждалими теж припадає на п’ятницю (1 558) – це 15,6 % від усіх ДТП із постраждалими. Хай як дивно, але на другому місці субота (1 509 постраждалих), на третьому – четвер (1 454 постраждалих). Торік найбільше автопригод із постраждалими за цей період теж було зафіксовано у п’ятницю (1 942 випадки). На другому місці – теж субота (1 715 ДТП), а на третьому – вівторок (1 680 аварій), який буквально «доганяла» неділя, з її 1 671 ДТП із постраждалими.

Неоднорідно розподіляються дорожньо-транспортні пригоди і за часом доби. Зрозуміло, що найменше їх уночі. Та якщо брати до уваги тільки світлу пору, то пік аварійності припадає на 18-ту годину дня, коли люди стомлені повертаються з роботи, – це 7 % від загальної кількості ДТП. Саме в цей час ми спостерігаємо й найбільші затори. На 18-ту годину припадає також і найбільша кількість аварій із постраждалими. Йдеться про 8,1 % ДТП від загальної їхньої кількості з постраждалими.

Що ж цікаво, якщо йдеться про рівень аварійності, то астрологи зазначають, що має значення не лише місяць року, день тижня чи час доби. І радять звернути увагу ще й на позицію небесних тіл: зазвичай дуже небезпечним є час, коли спостерігаються затемнення чи так звані коридори.

…А тепер, зважаючи на останні жахливі аварії, які не стали пересторогою ні доморощеним «шумахерам», ані владі, яка й далі тільки продовжує розказувати, як вона боротиметься з рівнем аварійності на українських дорогах, інформація до роздумів. У Болгарії наприкінці серпня цього року неподалік від одного з міст водій автобуса втратив керування на відремонтованому шматку з дороги – й автобус з людьми злетів з обриву. Внаслідок цієї ДТП загинуло 17 осіб.

Відразу після аварії експерти почали проводити аналіз складу асфальтного покриття, який використали для ремонту дороги, й з’ясувалося, що він був призначений для будівництва паркових алей і аж ніяк не для доріг. Громадськість відразу звинуватила уряд у шахрайстві під час будівництва автошляхів. Підняли й питання корупції в цьому процесі. Тож менше ніж за тиждень три високопоставлених болгарських чиновники – міністр внутрішніх справ, міністр транспорту й відповідальний за регіональний розвиток – позбулися своїх посад.

Випадків, коли стан дорожнього покриття є справжньою причиною серйозного ДТП, не бракує і в Україні, проте в статистичних звітах вони зазвичай потрапляють в інші категорії. Та й питання, чи можуть у нас бути покарані за такі речі урядовці, досі залишається риторичним.

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар