Вівторок, 27 жовтня

Тиждень, що минає, нагадує невдалу випускну роботу студента-сценариста: у сюжеті останніх семи днів поєдналися, здається, найбільш неоднорідні та ще більш неочікувані новини та події. Рейдерські напади на Харківщині, вихід на український ринок ІКЕА, остаточний вирок для Романа Сущенка, справа проти Омеляна та творчий заповіт Сенцова – усе це та навіть більше ми розбираємо через роботи відомого українського художника й музиканта Івана Семесюка.

Іван Семесюк, як пише наш журналіст, – художник, який давно перестав бути людиною, яка просто створює зображення. Він опанував ледве не всі різновиди медіа та робить мультимедійні арт-провокації. Його мета – висмикнути аудиторію з автоматичного плину існування та змусити замислитися над тим, що відбувається. Більше про Івана можна дізнатись з інтерв’ю, а нам саме час розібратися: що ж сталося за останній тиждень, та чому роботи Семесюка ілюструють його якнайкраще.

«Пацанчік і голубі»

Рейдерські напади, здавалося б, мали залишитись у минулому, у далеких 90-х роках, стати страшним спогадом і не менш неприємним сном. Утім, 11 вересня правоохоронці отримали інформацію, що у Зміївському районі, що на Харківщині, невідомі в балаклавах намагалися проникнути на територію місцевого елеватора. Щоправда, зробити обережно їм це, вочевидь, не вдалося: застряглі в часі зловмисники зіткнулися з мешканцями райцентру.

Водночас із тим на поля підприємства заїхала сільськогосподарська техніка й почала збирати врожай. Ясна річ, трудовий колектив елеватора намагався зашкодити цьому святі вседозволеності та безкарності. Як підсумок, правоохоронці затримали 55 чоловіків, половині з яких повідомили наступного ранку про підозру. А вже 14 вересня суд обрав для любителів балаклав і чужого майна запобіжний захід у вигляді арешту.

«22 мисливці на Зміївський елеватор, які сплутали Африку з Україною, сьогодні суддями Харківщини заарештовані й вже рухаються за ґрати. Суд в Україні є. Тепер повинні сидіти поряд і замовники», – зазначив заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін.

Однак українські фермери вже не вперше були змушені спробувати себе в амплуа аграрних шерифів: згідно з офіційною інформацією, станом на сьогодні в нашій країні зареєстровано близько 40 випадків рейдерських захоплень фермерських господарств. Як іноді полюбляли казати у мережі, зберігайте спокій і чистіть кулемет.

«Лав мі бейбі»

«Бейбою», котру обговорювали всім українським фейсбуком, починаючи від блогерів і закінчуючи президентом, став довгоочікуваний вихід на вітчизняних ринок швецької компанії IKEA. Меблевий гігант офіційно оголосив про намір відкрити магазин в Україні цієї середи, однак стрічку перерізатимуть лише наступного літа. Поталанило цілком очікувано столиці: перший магазин ІКЕА планують відкрити в поки що недобудованому ТРЦ Ocean Mall.

Як це буває завжди, новину сприйняли по-різному навіть на рівні народних обранців. Так Петро Порошенко розгледів у цьому ознаку справжнього інвестиційного буму та сигнал для інших закордонних інвесторів, а той же нардеп Сергій Лещенко почав бити на сполох через можливе знищення одного з архітектурних пам’ятників. O tempora, o mores, o Facebook.

Україна разом із Францією, Великобританією, Данією, США та Китаєм стане однією з перших ринків, на яких шведська компанія запустить магазин нового формату. Він матиме площу в шість тисяч «квадратів» і навряд чи нагадає комусь традиційну ІКЕА.

«Якщо ви раніше були в наших магазинах, то могли бачити, що площі начебто великі, але більшість із них відведені під якісь логістичні або технічні приміщення. Тут ми будемо будувати дещо інше. Це буде більше нагадувати традиційний магазин, де є своєрідний showroom та відділи, де можна придбати різноманітні аксесуари. Саме на такій основі будуватиметься наша модель», – розповів представник компанії Стефан Вановербеке.

Опікуватись українським проектом буде щонайменше 120 осіб, одна половина працюватиме в самому магазині, а інша вирішувати логістичні питання. За перші півроку ІКЕА планує представити більше трьох тисяч найменувань товару. Любити чи не любити цю «бейбі» – особистий вибір кожного, але не думаю, що в подібних інвестиціях варто шукати якоїсь зради.

«Мєнт і бобікі на тлі ночі»


«Мєнт» із жезлом у роті з картини Семесюка якнайкраще уособлює вирок Верховного суду Росії, згідно з яким український журналіст Роман Сущенко відбуде за ґратами країни-агресора 12 років. Романа звинувачують у шпигунських діях, утім, не думаю, що це звучить якось по-новому в контексті усіх обвинувачень, через які українці незаконно утримуються в РФ. Наші хлопці для них – це терористи та шпигуни, у той час як їхніх людей «ніде немає».

Процес у Верховному суді тривав дещо більше години, цього часу, схоже, російській феміді вистачило з головою, аби винести українцю остаточний вирок. Практика, як кажуть, справа така: із кожним разом одні й ті самі дії виходить робити все швидше та швидше.

Однак сам Сущенко не збирається опускати руки — одразу після оголошення рішення суду журналіст наголосив: боротьба триватиме і далі. Тепер Роман збирається оскаржувати це рішення в Європейському суді з прав людини. Таку інформацію підтвердив і захисник українця Марк Фейгін, додавши, що процес апеляційної скарги може зайняти чимало часу. І поки «мєнти» та «бобіки» російського правосуддя продовжують сліпо триматися за московські жезли, від нас вимагається найменше – не забувати та підтримувати. Не тільки Романа, а всіх співвітчизників, котрі досі утримуються в казематах РФ.

«Районне джуманджі»


Для тих, хто сподівався пересидіти осінній призов у бабусиному селі та в грудні повернутися спокійно повернутися додому, є чудова новина: указом Петра Порошенка термін призову на строкову службу в 2018 році збільшено на один місяць, на цей раз він триватиме з жовтня до грудня. Тож, якщо вам від 20 до 27 років, ви придатні до строкової підготовки та не маєте підстав для відстрочки, залишається хіба що побажати продуктивного початку зими та справедливих медкомісій.

Як повідомили у Генеральному штабі Збройних сил Украни, таке рішення було прийняте задля того, аби доукомплектувати Національну гвардію та Державну прикордонну службу. Продовження терміну призову має дозволити призовним комісіям більш якісно провести заходи вивчення,

«Гопак»

Це, напевно, одна з робіт Івана Семесюка, котра в моєму уявленні одразу відшукала якнайкращу асоціацію з останніми подіями тижня. Історія з томосом продовжується, хоча це й не дивно – жодних підстав для того, аби розраховувати на мовчазну згоду Московського патріархату не було. Інша справа, що дозволу в них ніхто й не питає.

В інтерв’ю одному з грецьких агентств церковних новин митрополит УПЦ МП Антоній запевнив, що Московський патріархат не визнає українську православну церкву. «Сьогоднішні розкольники стануть автокефальною церквою, а нашу канонічну церкву спробують зробити чужою для нашої країни. Наша церква не визнає цієї дії та не буде служити з новою церквою», – заявив священнослужитель. Ну що ж, всі пам’ятають стару добру приказку про караван і собак?

Не покладають зусиль вставити палиці в колеса української автокефалії й за поребриком. Так, синод РПЦ вирішив призупинити молитовне згадування Константинопольського патріарха Варфоломія. Водночас припиняється і спільне служіння священиків Московського та Константинопольського патріархатів. РПЦ вустами митрополита Іларіона пояснює все доволі просто: таке рішення є реакцією на рішення Вселенського патріарха відправити до України двох своїх представників. А це, між іншим, є першим кроком на шляху до надання УПЦ автокефалії – повної незалежності від МП. Одним словом, гарні чоботи, треба брати.

«Діти вулиць»

Вразила всіх наприкінці цього тижня й новина стосовно міністра інфраструктури України. У четвер, 13 вересня, співробітники Національного антикорупційного бюро вручили Омеляну підозру в незаконному збагаченні, при цьому невідповідність доходів і видатків міністра складає дещо більше мільйона гривень.. за багато років.

Не підтримки заради, а задля справедливості зазначу, що українська мережа буквально вибухнула обговоренням цієї новини. Більшість блогерів, журналістів і політиків встали на підтримку міністра та розкритикували дії НАБУ. Сам же Омелян свою позицію окреслив доволі чітко, привітавши всіх із початком передвиборчої кампанії та наголосивши: якщо за весь час роботи оголошена підозра є єдиним, у чому його змогли звинуватити, то йому не соромно перед українцями та закордонними партнерами. Утім, попри всі старання побачити міністра за ґратами детективам не вдалося, суд відпустив Омеляна на поруки. Та навряд чи вже варто робити якісь висновки, адже хтозна, якого продовження може набути улюблений усіма серіал «Українська політика».

«Воля, або всі йдуть на х..»

Вислови про доречність чи недоречність присутності Махна в цій частині «призми» пропоную залишити для своїх блогів у соціальних мережах. Головне у цій роботі Семесюка – надпис, який якнайкраще ілюструє стан подій, що відбуваються довкола Олега Сенцова. «Воля, або всі йдуть на х..» – приблизно таке цього тижня проскакувало в голові більшості українців, адже сестра ув’язненого режисера розповіла, що Олег написав заповіт на свою творчість.

«Він склав заповіт на ім’я своєї подруги, соратниці. Вона з Криму. Ім’я я називати не буду. Просить, щоб у випадку його смерті їй передали роботу над його фільмами незакінченими, сценаріями. Щоб вона розпоряджалася ними, як вважає за потрібне сама, або, якщо вона відмовиться, щоб передала це тому, хто зможе з цим впоратися. Фінансова сторона питання – гонорари й так далі – дітям, звісно», – повідомила Наталя Каплан.

Цього тижня було, через що гніватися, і так само було, чому радіти. Єдине, що варто пам’ятати – рейдерські атаки, справа Омеляна та заходи меблевих гігантів є новинами, що протримаються у медіапросторі без чиєїсь допомоги. А голодування Олега, вирок Сущенку та незаконне утримання інших українських бранців – це те, що не втримається у тому ж просторі без наших зусиль. Тому давайте у зрадах та перемогах тижня не забувати про життя тих, чиї страждання досі тривають. Воля, або йдіть всі…

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар