П'ятниця, 30 жовтня

Під будівлею Генеральної прокуратури триває протест проти екстрадиції до Росії Тимура Тумгоєва. У мітингу беруть участь активісти «Свободи», «С14» та інші. Долучилися до акції й кілька народних депутатів. Учасники протесту вимагають відставки генерального прокурора Юрія Луценка. Що з приводу цієї ситуації думають у мережі – в реакціях від Opinion.

Як повідомила на своїй сторінці журналістка Мар’яна П’єцух, активісти під ГПУ вимагають відкрити парадні двері будівлі, втім, на місці чимало і правоохоронних органів, були використані газ та вода. Організатори – «Свобода», «Національний корпус», «С14» та інші організації.

Під час сутички постраждала і журналістка NewsOne. На думку користувача Дмитра Доу, тепер протест цілком імовірно можуть розкрутити в інший бік, продемонструвати як звірячу акцію неадекватних варварів, що хитають і руйнують, а мить удару в голову крутитимуть по всіх каналах.

Про побиття журналістки повідомив і блогер Всеволод Дорошенко. На його переконання, у цій ситуації немає жодної різниці, який саме телеканал вона представляє, оскільки, насамперед, журналістка виконувала свою професійну діяльність. Ба більше, як повідомляє блогер, все відбулося на очах правоохоронців, котрі ніяк не відреагували на злочин.

Зрештою, інформацію підтвердила і Діана Панченко, колега постраждалої, додавши, що журналістку закидали яйцями.

Про протест біля ГПУ написав і журналіст та письменник Олег Шинкаренко. За його словами, деякі учасники акції навіть не знайомі з особистістю Тумгоєва, ба більше, біля будівлі прокуратури не було і тих, хто воював разом із ним.

Активіст і доброволець Олександр Хаджинов наголосив, що Юрію Луценку вдалося переплюнути усіх своїх попередників та знищити будь-яку довіру до прокуратури: відкриття зливання справ корупціонерів, посягання на свободу слова, прикриття злочинців. На думку Хаджинова, цілком зрозуміло, хто саме розхитує човен.

А ось психологиня Влада Мироненко впевнена, що подібними акціями навряд чи вдасться зламати систему, адже та «їсть активістів на сніданок, обід та вечерю». Авторка допису розповіла, як у напрямі ГПУ біг наряд «беркутні». За її словами, на обличчі одного з них була щаслива посмішка передчуття свіжого м’яса.

Журналістка та публіцистка Лариса Волошина натомість запевнила, що весь штурм ГПУ є доволі показовим, до того ж не лише через штучно роздмухану тему, але й через дивний коктейль із персонажів, які «ночі не сплять – про народ думають». Волошина переконана: найбільш ганебним у цій історії є позиція окремих народних обранців, котрі стали на захист Тимура Тумгоєва, одночасно виступаючи проти закону про колаборацію та просуваючи тезу про те, що на законодавчому рівні треба визнати всіх мешканців окупованих територій жертвами війни.

До слова, про ті ж самі двері, відкрити які вимагають активісти. Блогер Сергій Наумович порівняв вхід до ГПУ для прокурорів та «простих смертних». За його словами, парадні двері покриті позолотою та були вироблені на одній із найбільш відомих італійських фабрик, тоді як до приймальні громадян можна потрапити через звичайний металопластик вартістю у 2-3 тис. грн. Наумович підкреслює: будівля ГПУ – це звичайний державний заклад, режим роботи якого ніяк не відрізняється від, наприклад, районних судів. І ти нібито й можеш зайти туди, посидіти на шкіряних диванах та навіть пообідати в їдальні, проте виглядає все зовсім інакше.

А ось аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич вважає, що вся ця ситуація є демонстрацією паралічу влади. Адже в той час як активісти намагаються підпалити шини та пінопласт і через мегафон закликають покарати смертю генпрокурора, правоохоронці просто мовчать.

За словами аналітика, в інших країнах, зокрема і Європейського Союзу, найбільш активних учасників подібної акції вже б давно затримали. Однак для цього необхідна повага до державних інституцій, яка в Україні була зруйнована вчинками нинішнього та колишніх генпрокурорів. Ще більш абсурдною, на думку Тишкевича, є власне причина всього протесту.

Аналітик пропонує подивитися на ситуацію і з іншого боку: «праві» зібралися та голосно кричать страшні лозунги. Однак якщо вони прагнуть будувати сильну Україну, то без послідовності та адекватності теж не обійтися. Річ у тім, що перші мітинги на підтримку Тумгоєва можна було проводити ще рік тому, коли той отримав відмову у наданні статусу біженця. Натомість всі протести почалися тоді, коли жертва вже опинилась у Росії. І наслідком всього цього невміння думати та працювати послідовно є те, що в центрі Києва відбувається епічна бійка за сміттєві баки.

Збирав реакції Степан Коза

Залишити коментар