Субота, 24 жовтня

Чи не вперше за останні роки представлений урядом проект Державного бюджету можна назвати стриманим та врівноваженим. Утім, причина не в тому, що урядовці все ж вирішили затягнути паски та зменшити апетити, а в прогнозованій нестачі коштів у наступному році. На жаль, стриманість уряду ще не є запорукою того, що державні фінанси нарешті витрачатимуться лише на найнеобхідніше. Адже під час розгляду проекту бюджету в парламенті його видаткова частина, як правило, суттєво збільшується. Враховуючи, що наступного року відбудуться парламентські та президентські вибори, ризики збільшення державних видатків подвоюються, бо не всі народні обранці поділяють стриманість Міністерства фінансів.

За прогнозами Мінфіну, ВВП України в 2019 році виросте на 3 % — тобто ріст сповільниться на 0,8 %, якщо брати до уваги дані за другий квартал цього року. А за очікуваннями міжнародних організацій економіки країн-торгових партнерів України, у наступному році продовжать зростати. Відповідно до стриманого зростання ВВП, не надто виростуть і доходи держбюджету в 2019-му — до 1,2 трлн грн (на 130 млрд грн). Видатки збільшаться в порівнянні з нинішнім роком на 8,5 %, трохи перевищивши 1 трлн грн. За очікуваннями, знизиться й інфляція – до 7,4 %. Утім, цей показник більшою мірою залежатиме від того, яким буде курс національної валюти та на скільки зростуть комунальні тарифи в наступному році. Враховуючи, що обидва показники нині невідомі, важко стверджувати, що прогноз Мінфіну щодо рівня інфляції буде витримано.

Основні видатки – борги та пенсії

Найбільша видаткова стаття проекту Держбюджету – це виплата боргів та їх обслуговування. Згідно з розрахунками Мінфіну, загальний обсяг державного боргу, обрахований у національній валюті, складе трохи більше 2 трлн гривень та становитиме 52,2 % від ВВП. Гарантований державою борг у національній валюті, складе 388,6 млрд гривень. Разом державний та гарантований державою борг становитимуть 62 % від ВВП. Це суттєве боргове навантаження, яке, як правило, дозволяють собі країни з розвинутими економіками, а не розвиваючими. Водночас, враховуючи структуру державних запозичень у 2018 році та прогнозних запозичень у 2019 році, на кінець 2019-го частка внутрішнього боргу становитиме 38,8 % від обсягу державного боргу, а частка зовнішнього — 61,2 %.

Загальні виплати державного боргу в 2019 році за рахунок коштів державного бюджету оцінюються на рівні 417,4 млрд грн, із яких 57,3 % або 239,2 млрд грн – виплати за внутрішнім боргом, а 42,7 % або 178, 2 млрд грн – за зовнішнім. Ця частина виплат є найбільш ризикованою, адже зовнішній борг номіновано в іноземній валюті, і для того, щоби його повернути, державі потрібно мати цю валюту у своїх резервах. А головне, що будь-які курсові коливання прямо впливатимуть на зростання чи зменшення наших боргових зобов’язань.

Проект бюджету наступного року розрахований із припущення, що курс національної валюти на кінець 2019-го буде 29,4 грн / дол. США. Враховуючи цьогорічні валютні тренди та зважаючи на планові курсові спади, пов’язані з виплатами боргів та «сезонністю» в роботі експортерів й імпортерів, можна говорити, що за сподіваннями Мінфіну наступного року гривня продовжить укріплюватися. Це хороший період для того, щоби віддавати борги. Утім, якщо раптом ревальвація зміниться девальвацією, наші зобов’язання навпаки виростуть.

Окрема стаття видатків, обслуговування держборгу, теж потребує чималих коштів. На 2019 рік прогнозується витратити 145,2 млрд грн, що на 15 млрд грн більше, ніж у 2018 році.

Для того, щоби виплатити такі значні суми, доведеться залізти в чергові борги. Мінфін розраховує в наступному році позичити трохи більше 109 млрд грн (понад 31,5 млрд грн – на зовнішніх ринках та більше 78 млрд грн – на внутрішньому). Враховуючи, що співпраця України з МВФ у повному обсязі так і не відновилася, відсотки, за якими уряд позичатиме ці гроші, малими не назвеш: середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів складає близько 15,7 % річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 9 % річних. Це дуже «дорогі» гроші. Для порівняння, МВФ надає Україні кредити орієнтовно під 2 % річних.

Друга найбільша видаткова складова проекту Держбюджету – це пенсійні видатки, на які передбачено 166,5 млрд грн. Попри зростання заробітної плати, позбутися проблеми дефіциту Пенсійного фонду уряд не зміг. Навпаки, у наступному році дефіцит ПФУ зросте ще на 40 %. Крім того, уряд планує витримати обіцянку та продовжити планове осучаснення пенсій наступного року та підвищення пенсій пенсіонерам-військовим.

Для того, щоби коштів на все це вистачило, зекономити планують на житлово-комунальних субсидіях, видатки на які в проекті держбюджету знижено більше ніж на 20 % — до 55 млрд грн. Очевидно, уряд розраховує, що верифікація субсидіантів дозволить суттєво скоротити кількість отримувачів субсидій. Утім, не зрозуміло, чи враховує він при цьому, що підняття тарифів на газ, може автоматично збільшити число тих, хто потребуватиме допомоги держави для розрахунків за опалення. Досвід останніх років показує, що прогнозовані видатки на субсидії до кінця року навпаки зростають, а не скорочуються. Цьогоріч, наприклад, із закладених на субсидії 71 млрд грн, ще до початку опалювального сезону було витрачено понад 57 млрд грн.

Видатки міністерств і відомств, відповідно до проекту бюджету, суттєво не зростатимуть. Збільшилися лише видатки «силовиків» – МВС (до 82,3 млрд грн), Міноборони (до 101 млрд грн) та СБУ (до 9,4 млрд).

Натомість видатки Міносвіти, яке активно впроваджує реформи, зростуть лише на 6 млрд грн. Однак «освітня» субвенція з держбюджету наступного року сягне 70,9 млрд грн. Трохи більше пощастило Міністерству охорони здоров’я — його видаткова частина збільшиться на 26 %, до 37,3 млрд грн. «Медична» субвенція складе – 55,5 млрд грн. Також місцеві бюджети отримають із державного бюджету майже 15 млрд грн на утримання медичних та освітніх закладів. І традиційно, якщо цих коштів їм не вистачить, покриватимуть частину видатків за рахунок власних джерел.

Основні доходи – імпорт

Традиційно уряд орієнтується на те, що основними джерелами надходжень до держбюджету в наступному році будуть ПДВ із ввезених на територію України товарів та акцизи. Це доволі постійні джерела за стабільного курсу. Але досвід цього року показав, що як тільки гривня починає зміцнюватися, надходження за цими статтями зменшуються, створюючи проблеми з виконанням бюджету. Та якщо іншого немає, доводиться йти на ризики.

Прогнозна сума надходжень податку на додану вартість до держбюджету на 2019 рік становить 434 млрд грн, із яких 94,6 млрд грн – ПДВ із вироблених в Україні товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування), а 339,4 млрд грн – ПДВ із ввезених на територію України товарів.

Надходження від акцизів мають сягнути 133,6 млрд грн. Прогнозний показник надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів – 89,4 млрд грн, а надходження акцизів із ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) – 44,2 млрд грн. Ще 30,5 млрд мають скласти надходження від ввізного мита. Це не надто оптимістична стратегія формування держбюджету, оскільки вона лише посилює залежність української економіки від імпорту, погіршує платіжний баланс України та в перспективі сприяє зниженню темпів економічного зростання, які в нас і зараз далекі від взірцевих.

Завдяки зростанню заробітних плат, підвищення мінімальної сягає до 4 173 грн, та решти соціальних стандартів, зростуть наступного року і надходження від податку на доходи фізичних осіб, які частково йдуть до місцевих скарбниць, а частково – до держбюджету. У 2019-му, за прогнозами Мінфіну, держбюджет отримає 106,1 млрд грн ПДФО, а місцеві бюджети – 161,2 млрд грн ПДФО.

Національний банк України має перерахувати в Держказну наступного року 45,6 млрд грн, а держпідприємства у вигляді дивідендів – ще 44,5 млрд грн.

Податок на прибуток підприємств дасть держбюджету наступного року понад 102 млрд грн. Утім не будемо забувати, що Президент подав до парламенту законопроект про заміну цього податку податком на виведений капітал. Якщо його буде прийнято, то недобір коштів, за цією дохідною статтею, за різними оцінками сягне 38-45 млрд грн. А чітких джерел компенсації цієї недостачі Мінфін не назвав досі.

Не менш ризикованими є сподівання Мінфіну отримати наступного року 17 млрд грн від приватизації. Досвід показує, що ці амбітні плани уряду Фонд держмайна не виконує систематично. Зокрема, цього року із прогнозованих надходжень у 21,3 млрд грн, за сім місяців 2018-го до державної скарбниці надійшло лише 50 млн грн.

Та найбільшим ризиком для дохідної частини держбюджету досі залишається його розгляд у парламенті. Необґрунтоване збільшення видатків депутатами, які перед виборами будуть більш активними, ніж зазвичай, вимагатиме необґрунтованого збільшення прогнозів по доходах, адже бюджет має бути збалансованим. Стриманий прогноз інфляції на наступний рік – це ще один додатковий ризик того, що недобір покриватимуть так званим «інфляційним» ПДВ. Бо якщо ціна товару зростає, то відповідно зростають і надходження ПДВ від його продажу. Та громадяни від цього навряд чи виграють. Тим паче, що відповідно до положень Держбюджету, вони також мають у наступному році затягти паски.

Мінімальна «соціалка»

Розміри прожиткового мінімуму в 2019 році, у порівнянні з 2018-м, підвищуватимуться темпами, що лише на 2 відсоткові пункти перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін на 2019 рік, і зростуть на 9,4 %. Тобто, якщо інфляція ростиме швидше за прогноз Мінфіну, то вона «з’їсть» це підвищення миттєво. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме з 1 січня 2019 року – 1 853 грн, з 1 липня – 1 936 грн, з 1 грудня – 2 027 грн.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму у відсотковому співвідношенні для основних соціальних і демографічних груп населення становитиме: для працездатних осіб – 21 %, для дітей – 85 %, для осіб, які втратили працездатність, та осіб із інвалідністю – 100 % відповідного прожиткового мінімуму.

Враховуючи те, що прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри державних соціальних гарантій, у 2019 році так само кволо підвищуватимуться й розміри державних допомог.

Розмір допомоги при народженні дитини складе понад 41 тис. грн. Як і раніше, батьки одноразово отримають понад 10 тис. грн, а решта суми виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівно по 860 гривень. Доповнить цю допомогу «пакунок малюка», який молоді мами отримають одразу після пологів. Орієнтовна вартість товарів, які до нього входять, складає 5 тис. грн. Та на цьому «подарунки» уряду закінчуються — решта виплат зростає мінімально.

Мінімальний розмір допомоги по вагітності й пологах незастрахованим особам зросте з 2 017 грн до 2 207 грн, і то лише у грудні 2019-го. Аналогічно розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, підвищується з 3 252 грн та 4 054 грн (в залежності від віку дитини) до 3 558 грн та 4 436 грн у грудні 2019 році.

Максимальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям підвищується з 1 626 грн (для дітей віком до 6 років) до 1 779 грн та з 2 027 грн (для від 6 до 18 років) до 2 218 грн.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям збільшуватиметься в наступному році на кожну дитину віком від 0 до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 гривень.

Зрозуміло, що при обговоренні проекту бюджету в парламенті депутати про збільшення соціальних виплат згадають в останню чергу. Адже традиційно спочатку виборюють податкові пільги для окремих підприємств і галузей — збільшення так званої «депутатської» субвенції, фінансування різноманітних державних фондів тощо. Добре, що цього року МВФ вирішив почекати з прийняттям рішення щодо майбутньої співпраці з Україною до моменту прийняття Держбюджету. Це буде стримувати депутатські апетити. Погано, що досі далеко не всі народні обранці усвідомлюють важливість для України співпраці з Фондом, і для більшості з них власні інтереси завжди переважають над інтересами держави.

Текст: Валентина Ющенко

Залишити коментар