Четвер, 22 жовтня

Останнім часом Одеса нагадує один великий майданчик, на якому якийсь божевільний режисер наказує акторам нападати один на одного зі, здається, єдиною метою – вбити. Однак, на жаль, це зовсім не кіно. Нещодавній напад на місцевого активіста Олега Михайлика вкотре приголомшив усе місто, а сама новина вийшла далеко за межі регіону та навіть країни. На замах відреагували перші особи області й держави та міжнародні організації. Місцеві активісти переконані: напад на Михайлика – не поодинокий випадок, а продовження одного ланцюга. Opinion зібрав у одному тексті все, що відомо про ситуацію сьогодні, та спробував пояснити, хто такий Олег Михайлик та що не так з Одесою.

Що сталося в Одесі?

Ввечері в суботу, 22 вересня, Олег Михайлик повертався додому. За словами знайомих, він зателефонував дружині, попередив про зустріч та попросив не хвилюватися. Уже через кілька хвилин дружині знову зателефонували, цього разу – сусіди, повідомивши, що її чоловік лежить на подвір’ї.

У Михайлика стріляли біля самого будинку, який, за іронією долі, розташований у самому центрі міста, у кількох десятках метрів від головного управління Національної поліції в Одесі. Куля пройшла крізь руку та застрягла в легені між ребрами. Правоохоронці додають, що поранений активіст ще зміг самостійно пройти 32 метри.

В якому стані зараз Олег?

У першу добу після замаху друзі потерпілого та активісти повідомляли, що Михайлик пережив клінічну смерть, а лікарі вирішили не виймати кулю, оскільки, враховуючи стан пацієнта, це було надто ризиковано. Сьогодні ж, за словами дружини та лікарів, стан Олега можна охарактеризувати як стабільний.

Зараз у Михайлика пневмонія, що, за словами лікарів, є природним наслідком поранення кулею. Олег проходить лікування та навіть має непоганий апетит. Сьогодні йому дозволили мінімально рухатись, однак попереду ще чимало роботи з відновлення.

Знайомі просять поки що не відвідувати Олега, оскільки навіть найбільш приємні зустрічі та телефонні дзвінки дуже втомлюють. Втім йому завжди можна написати, а він вже самостійно зможе знайти час для прочитання та відповіді.

Хто такий Олег Михайлик?

Замість світлини в соціальній мережі – зображення на підтримку Олега Сенцова та інших політичних в’язнів. У розділі «Про себе» замість короткої біографії – вислів кінорежисерки Дебори Дей: «Коли позитивна енергія поширюється на когось одного, ми всі це відчуваємо». На світлинах – моменти з телевізійних ефірів, громадських акцій, українські прапори, вишиванка та друзі.

Олег – громадський діяч і активіст, один із лідерів місцевого осередку партії «Сила людей». У квітні цього року Михайлик оголосив про намір балотуватися на посаду міського голови Одеси. Перерахувати всі акції, в яких брав участь Олег, навряд чи вийде: він виступав за збереження Літнього театру в Міському саду Одеси, протестував проти незаконних забудов та відкрито критикував роботу міської влади.

Разом із іншими однодумцями та активістами партії «Сила людей» Михайлик організував першу в місті «Школу місцевого самоврядування» для навчання громадян, активістів, громадських діячів і політиків. Доклав зусиль активіст і до створення громадської платформи «Одеса-2020», котра об’єднала кілька громадських організацій та благодійних фондів для вирішення соціальних проблем та проведення заходів без матеріальної підтримки місцевої влади. За кілька днів перед замахом на одному з виступів Олег говорив про рейдерські захоплення, корупцію, трагедію у таборі «Вікторія» та недолугість правоохоронних органів Одеси та області. Останні дописи у соціальній мережі – світлини з чергової акції проти забудови міста.

За словами головної редакторки одного з провідних телевізійних каналів Одеси Анни Кравцової, її ніколи не смішили політичні амбіції активіста, адже він «надзвичайно принциповий, чесний, прагне саморозвитку та безжалісний насамперед до себе – головний цензор та критик».

«Олег брав участь у багатьох акціях протесту, але жодних мутних замісів, пов’язаних із рейдерством, перерозподілом власності або сфер впливу, з ним не було», – наголосила на своїй сторінці блогерка Олена Добровольська.

Думки, дії та пошук винних: громадські активісти та соратники

Від самої появи новини про напад на Михайлика на представників правоохоронних органів Одеси звалився цілий шквал критики та контролю. Наприклад, громадський активіст і екс-очільник одеського осередку «Правого сектору» Сергій Стерненко, на життя котрого вже тричі скоювали замах, наголосив, що слідчо-оперативна група почала роботу на місці нападу приблизно через півтори години після скоєння злочину. Притому, що відстань від місця злочину до управління поліції, за словами активіста, складає близько 50-60 метрів.

Того ж дня Стерненко оприлюднив відкриту заяву представників громадянського суспільства Одеси, в якій наголошується, що ситуація, котра склалася в місті, може призвести до вкрай негативних наслідків для громадськості та національної безпеки, а тому потребує негайного втручання органів центральної влади. Підписанти листа закликали представників влади вжити комплекс невідкладних заходів для недопущення дестабілізації ситуації в області. Серед тих, хто долучився до звернення, – відомі українці, численні політичні партії, громадські організації та засоби масової інформації.

Натомість громадський активіст Олександр Вінницький на своїй сторінці припустив, що найменше замах на Михайлика вигідний саме правоохоронним органам. Логіка активіста доволі зрозуміла: до цього Олег брав участь у прес-конференції з вимогою їхньої відставки, правоохоронці перебувають під постійним пресом громадськості, і не в їхніх інтересах цей прес збільшувати.

«Якщо прикинути, кому це все насправді може бути вигідно, особисто я бачу два реальних варіанти. 1. Хтось ізсередини неоднорідної і кланової системи МВС України хоче поставити “свою“ людину на Одещині. 2. Комусь із великого криміналітету не подобається нинішнє положення справ, і вони хочуть змінити обличчя в місцевій поліції на більш для себе “комфортні“», – припустив Олександр Вінницький.

А ось на сторінці партії, до якої входить потерпілий активіст, наголосили, що замах на Олега був скоєний через страх влади міста перед прогресивними змінами, а також за публічні акції проти мера, які викривали його корупційну та злочинну діяльність, відстоювання культурно-архітектурної спадщини Одеси та боротьбу проти злочинних забудов.

«Замах на вбивство Олега Михайлика є одночасно актом залякування свідомих одеситів та громадян України, а також є помстою Олегу та його однодумцям за активне відстоювання інтересів громади та правозахисну діяльність. Постріл в Олега – це постріл в усіх нас! Хочуть вбити не тільки одного з кращих, хочуть вбити нашу віру на подолання корумповано-бандитської влади в Одесі, знищити сподівання на зміни, надію на те, що люди, які об‘єднуються, все ж таки можуть впливати на ситуацію в місті та країні, навіть за умов непрацюючої системи відстоювання права та протидії злочинного мера Одеси Труханова та його банди», – ідеться у заяві.

Однак не виключено, що разом із міською владою до замаху можуть бути причетні й власне правоохоронці. Про це в розмові з журналістами розповів голова одеського обласного осередку партії «Сила людей» Ігор Бичков.

«Олег завжди говорив, що Труханов очолює злочинне угруповання, яке грабує наше місто, а глава ГУ Нацполіції в Одеській області Дмитро Головін і обласний прокурор Олег Жученко прикривають одеську владу в їхній незаконній діяльності», – коментує Бичков.

Популярною серед багатьох користувачів мережі є думка, що напад на Олега – це продовження ланцюга численних замахів на інших активістів у Одесі. Однак журналістка та громадська активістка Олена Балаба переконана: жодної закономірності в цьому немає, оскільки кожний окремий випадок має купу нюансів та фактів. «Останній замах на Олега Михайлика особливий тим, що лякати начебто перестали. Будуть вбивати», – переконана активістка.

Думки та дії: правоохоронні органи

Незалежно від того, звинувачують у причетності до замаху місцеву поліцію чи ні, усі дії правоохоронців перебувають під жорстким контролем громадськості. За словами Дмитра Головіна, начальника поліції Одеської області, у справі про замах на вбивство Михайлика нині розглядається одразу п’ять версій.

«Перша версія пов’язана з його громадською діяльністю. Друга – з проблематикою щодо “Золотого берега“. Третя – пов’язана з проблематикою щодо авторинку “Успіх“. Четверта – особисті стосунки. І п’ята – замах скоєно невстановленими особами із хуліганських мотивів», – ідеться в коментарі.

Розповів Головін і про швидкість дії правоохоронців. «Ті люди, які кажуть, що СОП приїхала через півтори години, хоча й мають юридичну освіту, не розуміють, що таке слідчо-оперативна група, а що таке робота оперативників та слідчих. Оперативники були на місці через сім хвилин, більш того, саме патрульна машина була на місці першою», – наголосив начальник поліції Одеської області. До слова, посилання на «тих людей, що мають юридичну освіту», вочевидь, є прямою відповіддю на допис Сергія Стерненка.

Відреагував на події в Одесі і генеральний прокурор Юрій Луценко. За його словами, після наради з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим до Одеси було вирішено відправити посилену групу правоохоронців із Києва.

А ось перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін наголосив, що посилена слідчо-оперативна група щодо розслідування замаху на Михайлика була створена з перших годин після нападу. Завдяки її діям правоохоронцям вдалося зібрати доказову базу, яка дозволяє сказати, що злочин буде розкрито. Однак жодних деталей Аброськін не додає.

Втім, стає зрозумілим, що замах на вбивство Олега Михайлика – точка відліку, яка змусила верхівку правоохоронної системи нарешті поглянути на південь країни. Перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий заявив, що МВС посилює присутність своїх підрозділів в Одеській області, оскільки у регіоні необхідна системна робота задля забезпечення піблічного порядку.

«Має бути системність роботи. Це і оперативні служби, і кримінальний блок, більше уваги приділяти профілактичним превентивним заходам. Коли стається якась ситуація, так, ми збираємо кращі сили, починаємо бігти і показуємо гарні результати і розкриття. Аналіз та прогнозування ситуації, яка може скластися. Тут я бачу суттєві прорахунки, тому хочу, щоб саме за цим напрямком організували роботу», – зазначив Яровий.

Станом на вечір 25 вересня журналісти кількох одеських та всеукраїнських видань повідомили про затримання трьох підозрюваних у нападі на активіста. В одного з них нібито вилучено зброю, з якої стріляли. Щоправда, останнє викликає невеликий подив: на місці злочину правоохоронці не змогли відшукати гільзу, а куля і досі залишається у тілі Олега. Однак, нині двоє підозрюваних нібито перебувають у Приморському відділі поліції, ще один – у міській клінічній лікарні, куди його доставлено з поліції у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. За даними джерела журналістів, підозрюваних, які заперечують свою причетність до замаху, вирахували за мобільними телефонами. У поліції таку новину коментувати відмовляються.

Думки: представники влади

Скорочення тексту підзаголовків та поступове зникнення з них слів «дії» та «пошук винних» – це авторські скорочення, в яких (не)обов’язково слід шукати якоїсь відповідності.

Представники влади, напевно, виявилися найбільш лаконічними у справі про замах на життя одеського активіста. Візьмемо, наприклад, допис голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Степанова. Він подякував лікарям за роботу та зазначив, що особисто вимагає швидкого розкриття справи та покарання винних. Найбільше очільника ОДА хвилює боротьба не з причинами, а з наслідками, оскільки правоохоронні органи, здавалося б, мали попереджувати злочини, а не шукати винних. Втім, про серійність нападів на активістів в Одесі Степанов вирішив не згадувати.

Станом пораненого активіста поцікавився президент України Петро Порошенко. Як повідомляють наші колеги, нині він перебуває з візитом в США, тож зателефонував головному лікарю міської клінічної лікарні № 1 та розпитав про здоров’я і стан Михайлика, подякувавши за проведену роботу та допомогу пораненому. Обговорив ситуацію очільник держави і з генпрокурором та міністром внутрішніх справ.

Напад на Михайлика: погляд експертів

Правоохоронні органи звітують про бурхливу роботу, влада цікавиться станом активіста та вимагає швидкого розслідування, а активісти тим часом збираються на мітинги та акції, вибудовуючи власні версії. «Хто замовив Олега Михайлика?» – нове питання, котре останні кілька днів є найгучнішим для одеситів та всієї країни.

Політичний експерт і активіст Дмитро Купира в коментарі для одного з українських телеканалів висловив переконання, що напад на Михайлика був скоєний за відома мера Одеси Геннадія Труханова, який нібито тримає всю міську владу.

«В Одесі всю владу тримає мер, громадянин Росії Труханов. Олег Михайлик багато працював над захистом зеленої зони Одеси, історичних архітектурних пам’яток міста, боровся проти незаконного відчуження землі. Він постійно вказував на те, що всі ці незаконні дії відбуваються за підтримки і “благословення“ Труханова. У день нападу Олег брав участь в акції проти незаконної забудови пляжу “Ланжерон“ і теж наголошував, що саме правоохоронні органи разом із міською владою захищають незаконне будівництво», – наголосив Купира.

Розмірковує експерт і щодо правоохоронної системи: на його погляд, замовники резонансних злочинів рідко притягуються до відповідальності, що натомість провокує нові й нові правопорушення.

«Правоохоронна система ручна. Бачимо безвідповідальну роботу із захисту активістів. Дуже складно притягнути до відповідальності замовників резонансних злочинів. Зокрема, нападів на громадських активістів. Це провокує наступні злочини. У випадку з Олегом Михайликом, очевидно, що його хотіли не залякати, а саме вбити. Системний характер таких нападів може бути загрозою національній безпеці», – переконаний експерт.

Подібну думку на своїй сторінці не відкинув і Олексій Мінаков, назвавши Одесу «державою в державі», котра живе за своїми правилами та бандитськими законами.

«Місто перебуває в заручниках у мафіозних кланів, котрі вирішують всі проблеми силовим шляхом – когось фізично лякають, когось одразу ліквідують. Представників громадського суспільства тримають під тиском та страхом. Вистріл в активіста Михайлика – лише один із численних епізодів за останній час. І під вибори будуть ще.

Можливо, з Трухановим проведуть чергову “виховну роботу“, мовляв, “не розкачуй місто“, однак це нічого не змінить – контроль Труханова над містом-мільйонником потрібен владі на виборах, і мер користується своїм стратегічним положенням. <…> У будь-якому здоровому демократичному суспільстві з працюючими правоохоронними інститутами Труханов вже давно сидів би у в’язниці, а не в кріслі міського голови», – вважає політичний експерт.

Із критикою щодо дій міської влади виступив і народний депутат і екс-журналіст Мустафа Найєм. У своєму дописі він наголосив, що ми починаємо втрачати Одесу, адже вистріл в Олега Михайлика – це не випадковість, а тенденція.

«Я думаю, ситуація в Одесі та області повинна стати темою для обговорення в парламенті та на засіданні РНБО. У 2014 році область тільки чудом не стала ще одним оплотом сепаратизму; а через чотири роки “вежливые ребята“ з місцевої влади на наших очах захищають місто від всього, що може чинити спротив та діяти. Без системного рішення та загальнонаціонального обговорення проблеми сьогодні на найближчих парламентських та місцевих виборах ми втратимо місто остаточно; але не тому що воно не наше, а тому що наші звідти або поїдуть, або замовчать», – написав Найєм.

Підтримала свого колегу і нардепка Світлана Заліщук. «Треба чітко усвідомити проблему. Те, що відбувається в Одесі, це не розправа місцевої влади з активістами. Це дрейф місцевої влади у бік потенційної ОНР. На якій підставі південна частина країни має підтримувати ЄС і НАТО, якщо Одесою керує людина з російським паспортом і тривалими зв’язками з російським кримінальним світом?

Кожний напад на одеського проукраїнського активіста – це постріл, як в Олега, чи ніж, як у Віталія (мова, вочевидь, іде про напад на активіста Віталія Устименка – прим. авт.), в українську Одесу», – констатувала екс-журналістка.

Це далеко не всі думки та погляди, які можна було б зібрати докупи. Однак ми спробували сформувати єдину картину та продемонструвати, що і як бачать у ній всі учасники події, починаючи з активістів та закінчуючи владою. Зокрема і тією, що досі мовчить. Що залишається нам? Побажати Олегу одужання та тримати руку на пульсі подій. Бо поки новина є в медіапросторі, про неї продовжуватимуть говорити.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар