Середа, 18 вересня

Ну що, перед «Ніччю на Банковій» генеральний прокурор вирішив підлити трохи олії, запевнивши, що громадські активісти винні у створенні атмосфери ненависті до влади. Таким чином, повільне розслідування нападів – це… і їхня провина також. Більше про несподівану заяву та відповідь самих «винних» активістів – у реакціях від Opinion.

Насправді все просто: такі заяви щодо активістів, на переконання блогера Антона Ходзи, — це просто… демонстрація того, що пан Юрій Луценко — природжений дипломат, який віртуозно вистрілив собі в коліно. А й справді, чому б ні? Краще вже так, ніж розкривати таку купу всіляких справ про напади. Скільки тих активістів — з’являться нові ж.

Потім, правда, (не забудьте увімкнути трохи сарказму) Ходза додав, що оці супер-активні громадяни винні самі. Нє, ну а що? Сиділи б собі, як всі нормальні люди, ходили б на роботу, лайкали пости про відкриття в Україні ІКЕА — таких же не б’ють, такі й на Банкову навряд чи підуть. А нє, вони ж лізуть всюди, а потім ще й жаліються. От що за люди?

Але все ж може бути ще простіше. Ось, приміром, як каже блогер та політолог Леонід Швець: немає активістів – немає проблеми. А то «наробили» головного болю, а бідним правоохоронцям тепер треба відволікатися від зняття кошенят із дерев.

Щодо геніальності тактики Юрія Луценка погодився й блогер Сергій Наумович. За його словами, все просто як білий день: спочатку обіцяєш на Майдані тотальну справедливість, звільнення всіх силовиків та прокурорів назавжди, а потім береш такий, приходиш до влади і… залишаєш всюди старі кадри, даєш спокійне життя усіляким «кернесам» та подібним. І справді, як після цього можна дивуватися, що суспільство та активісти можуть критикувати владу за якісь дії. Або, уявіть собі, за відсутність цих дій. Фантазери, не інакше.

А давайте тепер поглянемо на все це трохи з іншого боку, як це зробив блогер Іван Оберемко. Є ті самі активісти, котрі другий місяць голосно питають, хто ж замовив усі ці численні напади, і всією душею та душами цих невідомих замовників ненавидять. А тут приходить пан Луценко й каже, що активісти… ненавидять владу. Така простенька математика, із цього рівняння виходить, що генеральний прокурор вважає замовником… владу? Як тобі такий поворот, Ілон Маск?

А взагалі, чого це ми тут щось пишемо, читаємо, на всілякі ночі збираємось і все таке? От Сергій Стерненко (той самий активіст, на котрого було скоєно три замахи, жоден із яких досі не розкрито) пропонує просто створити… департамент вибачень. Ох, у цей момент один Антон Геращенко просто плаче від щастя. От прийдуть всі активісти до цього департаменту та нарешті вибачаться, що напади на них не розслідують. Ех, Сергію, це ж треба було раніше робити, а ви все ненависть до влади створювали. От бачте, що наробила така несвоєчасність?

А чули новину, щодо затримання нападників на активіста Віталія Устименка? Так ось сам Віталій вважає дивним, що це сталося саме зараз — у момент найочевиднішої заангажованості правоохоронних органів Одеської області. Каже, не вірить у такий дивовижний збіг. Але найбільш дивним активістові здається те, що досі немає ні найменшого натяку на можливих замовників цієї справи. У будь-якому випадку Устименко наголошує: нам пропонують кістку в обмін за послаблення тиску. Але ж лише тиск може й дати хоча б найменше просування в розкритті справ. Ось таке замкнуте коло, так, пане Юрію?

Ірина Бекешкіна, соціологиня та директорка фонду «Демократичні ініціативи» зізналася, що аж «очманіла» від такої відвертості Юрія Луценка.  Однак зазначила, що про ненависть – це правда, бо постраждалі – то переважно активісти, які боролися з корупцією, незаконними забудовами та подібним. А корупцію та корупціонерів у владі й слід ненавидіти, зокрема й самому генеральному прокурору. І знову заплутані кола, і знову давайте подумаємо, кого зручно зробити винними?

Збирав реакції та мріяв про прокуратуру здорової людини Степан Коза

Залишити коментар